Ухвала суду № 91404297, 09.09.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову в задоволенні клопотань

09 вересня 2020 року ЛуцькСправа № 140/7339/20 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ковальчука В.Д.,

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання відповідача про залишення позову без розгляду та про розгляд в судовому засіданні з участю сторін справи за позовом Державного підприємства “Волиньвугілля” до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство “Волиньвугілля” звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення від 30 січня 2020 року № 0009875633 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28.05.2020 відкрито провадження у справі, судовий розгляд якої призначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

16.06.2020 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив до якого долучено клопотання про залишення позову без розгляду.

Клопотання обгрунтоване тим, що рішення від 30 січня 2020 року № 0009875633 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску отримане позивачем засобами поштового зв`язку 03.02.2020, а адміністративний позов подано до суду лише 22.05.2020, в результаті чого позивачем пропущено 10-денний строк звернення до суду, який встановлений Законом України від 08.07.2010 №2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” (далі – Закон № 2464-VI).

20.07.2020 до суду до суду надійшла від відповідача заява (клопотання) про розгляд справи за участю сторін, в якій представник відповідача просить розгляд справи здійснювати у судовому засіданні за участю (викликом) сторін, обґрунтовуючи необхідністю встановити всі обставини у справі з можливістю сторонам надавати необхідні пояснення та докази.

Відповідно до частини третьої статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Таким чином, оскільки судовий розгляд даної справи ухвалою суду від 28.05.2020 призначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, розгляд вказаних клопотань за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні.

Клопотання відповідача не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За приписами частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, за загальним правилом строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи становить шість місяців який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Разом з тим, КАС України або іншими законами може бути встановлений інший строк звернення до суду, недотримання якого може мати наслідком залишення позовної заяви без розгляду.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Дія Закону № 2464-VI поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 2 цього Закону).

Згідно з абзацами 4, 5, 6 частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (абзац 8 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI).

Відповідно до абзацу 9 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Відповідно до абзацу 4 частини чотирнадцятої статті 25 Закону № 2464-VI порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюється на оскарження рішень органу доходів і зборів щодо нарахування пені та застосування штрафів.

З матеріалів справи слідує, що позивач оскаржив 06.03.2020 рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 30 січня 2020 року № 0009875633 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до Державної податкової служби України, яка рішенням від 13.04.2020 №13027/6/99-00-08-06-01-06 скаргу залишила без розгляду.

Представник відповідача не надав суду доказів отримання позивачем рішення про результати розгляду скарги. Разом тим, позивач стверджує у клопотанні про поновлення процесуального строку для подання позовної заяви від 22.05.2020 про те, що рішення Державної податкової служби України від 13.04.2020 №13027/6/99-00-08-06-01-06 про залишення скарги без розгляду отримав 23.04.2020.

Суд зазначає, що аналіз частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI свідчить про те, що законодавець визначив проміжок часу (10 днів), що настає з наступного дня після отримання платником вимоги (рішення), протягом якого особа має альтернативний порядок оскарження вимоги до вищестоящого органу або до суду.

При цьому, нормами Закону № 2464-VI не визначено детального та послідовного алгоритму дій платника податків у разі незадоволення результатами досудового оскарження та, як наслідок, не визначено строків звернення до суду в такому випадку. Послідовного застосування цього ж строку (10 днів) двічі поспіль у разі незадоволення скарги, поданої в адміністративному порядку, Закон № 2464-VI не передбачив.

Натомість строк, протягом якого особа може звернутися до суду після застосування процедури досудового оскарження вимоги податкового органу про сплату ЄСВ (чи рішення про сплату пені та штрафу за невчасну сплату ЄСВ) визначений частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України та складає три місяці з дня отримання платником ЄСВ рішення органу доходів і зборів вищого рівня, прийнятого за наслідками розгляду його скарги.

Враховуючи те, що позивач зі скаргою до органів ДПС звернувся 06.03.2020, рішення про розгляд скарги отримав 23.04.2020, а позов до суду подав 22.05.2020, тому суд дійшов висновку, що позивачем не пропущено трьохмісячний строк звернення до суду, встановлений абзацом частиною 4 статті 122 КАС України, а тому клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду до задоволення не підлягає.

Клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з участю сторін до задоволення не підлягає з огляду на таке.

Як передбачено пунктом 20 частини першої статті 4 КАС України, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно із частиною другою статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до частин п`ятої, сьомої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Разом з тим, відповідно до частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Таким чином, з огляду на характер спірних правовідносин дана адміністративна справа є справою незначної складності, а також беручи до уваги те, що відповідачем подано відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив щодо заперечення позовних вимог, тому суд не вбачає підстав для проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. У зв`язку із цим підстави для задоволення вказаного клопотання представника відповідача відсутні.

Керуючись статтями 12, 122, 166, 248, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотань Головного управління ДПС у Волинській області про залишення позовної заяви Державного підприємства “Волиньвугілля” до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення без розгляду та про розгляд справи в судовому засіданні за участю сторін відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.

Суддя В.Д. Ковальчук