Ухвала суду № 91403567, 09.09.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"09" вересня 2020 р. м. ХарківСправа № 922/2521/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

в межах підготовчого провадження, розглянувши питання прийняття до розгляду відзиву відповідача (вх. № 20658 від 08 вересня 2020 року) у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут», місто Харків,

до Державної установи «Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І. Ситенка Національної академії медичних наук України», місто Харків,

про стягнення 9 857,68 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження перебуває справі № 922/2521/20 за позовом Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» до Державної установи «Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І. Ситенка Національної академії медичних наук України» про стягнення 9 857,68 грн., що складаються з 3% річних у розмірі 1 239,16 грн. та пені у розмірі 8 618,52 грн.

25 серпня 2020 року, відповідач, реалізуючи право надане статтею 165 ГПК України, направив до суду відзив (вх. № 20658).

Дослідивши подану заяву по суті справи та додані до неї документи, суд зазначає наступне.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.

Главою 1 Розділу III Господарського процесуального кодексу України регулюються питання щодо письмових заяв учасників справи. При цьому в кодексі диференційовано заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань.

Відповідно до статті 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Частина 1 та 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу надає право відповідачеві формувати свою правову позицію по справі шляхом подання відзиву, у строк встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Алгоритм процесуальних дій позивача та відповідачів щодо подачі заяв по суті справи в справі, яка розглядається в порядку загального позовного провадження, визначений в главі 1 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, статтею 251 ГПК України врегульовано питання подання заяв по суті справи в спрощеному позовному провадженні, зокрема, встановлено, що відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. До відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи (частина 1 статті 251 та пункт 2 частини 6 статті 165 ГПК України).

Як вбачається з ухвали господарського суду Харківської області від 25 серпня 2020 про відкриття провадження у справі, судом встановлено, зокрема, відповідачу п`ятнадцятиденний строк, з дня вручення ухвали суду, на подання до суду відзиву. Дана ухвала отримана представником відповідача 28 серпня 2020 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Тобто, відповідач мав строк на подання до суду відзиву на позовну заяву - до 14 вересня 2020 року (включно). У відповідності до відтиску печатки канцелярії господарського суду Харківської області, що міститься на першому аркуші відзиву, відповідач подав до суду дану заяву по суті справи – 08 вересня 2020 року, тобто в межах строку встановленого судом.

Однак, вимоги процесуального законодавства зобов`язують суд, на стадії прийняття до розгляду відзиву на позов, з`ясувати не лише питання додаржання процесуального строку на подання відзиву, а й питання обізнаності інших учасників справи із поданою заявою по суті справи через встановлення наявності в матеріалах заяви доказів її надіслання (надання) іншим учасникам справи.

Згідно з пунктом 61 Правил поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Отже, належним та допустимим доказом надсилання іншому учаснику справи заяви по суті справи (в даному випадку відзиву на позов) може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) з надіслання адресату листа з описом вкладення або підпис уповноваженої особи учасника справи про отримання відзиву.

На противагу зазначеному, відповідачем не надано до матеріалів заяви по суті справи жодних доказів на підтвердження направлення (надання) відзиву з додатками на адресу позивача, чим допущено порушення пункту 2 частини 6 статті 165 та пункту 2 частини 1 статті 178 ГПК України.

Так, в матеріалах відзиву наявний лист, який має назву «Супровідний інформаційний лист» із адресатом – ПрАТ «Харківенергозбут», за змістом якого відповідач зазначає про направлення для ознайомлення позивачу відзиву простим листом «Укрпоштою». Натомість, суд констатує, що докази направлення відзиву із додатками на адресу позивача, відсутні.

При цьому суд наголошує, що обов`язок скерувати позивачу відзив покладений саме на відповідача до вимог ст. ст. 165, 178 Кодексу, суд є арбітром, який розглядає справи з огляду на надані сторонами заяви по суті справи, дотримуючись встановленого принципу змагальності, за яким учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх прав та обов`язків.

Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07 липня 1989 року Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Поведінка заявників складає об`єктивний факт /.../ який необхідно брати до уваги для визначення факту перевищення розумного строку, зазначеного у статті 6 § 1 (Poiss v. Austria (Пойсс проти Австрії), § 57; Wiesinger v. Austria (Вісінгер проти Австрії), § 57; Humen v. Poland (Гумен проти Польщі) [ВП], § 66). Кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази, в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands (Домбо Бегеер Б.В . проти Нідерландів § 33).

В даному випадку, відповідач, подаючи разом із відзивом супровідний інформаційний лист із адресатом – ПрАТ «Харківенергозбут», діє не у порядок і спосіб, який встановлений нормами процесуального законодавства. Суд не здійснює направлення поштової кореспонденції на адреси учасників справи.

На підставі викладеного та керуючись статтями 42, 165, 232-236, 251 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області, -

УХВАЛИВ:

Відповідачу, Державній установі «Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І. Ситенка Національної академії медичних наук України», надати до матеріалів справи в строк до 15 вересня 2020 року документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів Приватному акціонерному товариству «Харківенергозбут».

Питання прийняття до розгляду відзиву відповідача буде вирішено після усунення обставин, які послугували підставою для постановлення даної ухвали суду.

Направити на адресу відповідача супровідний інформаційний лист за № 605 від 08 вересня 2020 року на 1-му арк., примірник відзиву на позов за № 605 від 08 вересня 2020 року на 4-х арк. та примірник відзиву на позов за № 606 від 08 вересня 2020 року на 4-х арк.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 09 вересня 2020 року.

Суддя Н.В. Калініченко

справа № 922/2521/20