Рішення № 91403449, 03.09.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2020 р.м. ХарківСправа № 912/353/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Приватного підприємства "Л-Транс", м. Кропивницький до Приватного акціонерного товариства "Фінпрофіль", смт. Печеніги про розірвання контракту та стягнення коштів за участю представників учасників справи:

позивача - Салюк С.М.

відповідача - Кубай Л.А.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство "Л-Транс", звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Фінпрофіль", в якому просить суд: розірвати Контракт №S-76/2018 від 27.12.2018, укладений між ПрАТ "Фінпрофіль" та ПП "Л-Транс" та стягнути з ПрАТ "Фінпрофіль" на користь ПП "Л-Транс" 2541074,05 грн., з яких: 2445953,60 грн. попередня оплата за контрактом, 95120,45 грн. штраф. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань по вказаному Контракту. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог ПП "Л-Транс" посилається на те, що обладнання, яке повинно було бути поставлено за контрактами №S-76/2018 та №S-77/2018 від 28.12.2018, у сукупності являє собою автоматизовану лінію, призначену для виготовлення заготовок матеріалу під встановлені типорозміри, а в подальшому – профілю сонячних батарей (замкнений цикл виробництва). Саме для досягнення цієї мети позивач уклав контракти №S-76/2018 та №S-77/2018. В позовній заяві ПП "Л-Транс" стверджує, що в обумовлені Контрактом №S-76/2018 строки обладнання покупцю не було поставлено. Крім того, позивач зазначає, що під час виконання контрактів №S-76/2018 та №S-77/2018 від 28.12.2018 виявилось, що відповідач не може виконати свої зобов`язання, зокрема щодо виготовлення обладнання відповідно до Технічного завдання за Контрактом №S-77/2018, що стало підставою для звернення з позовом до господарського суду про розірвання цього контракту. Стверджує, що виготовлення відповідачем обладнання за Контрактом №S-77/2018 без дотримання Технічних умов фактично унеможливлює використання обладнання з обладнанням за Контрактом №S-76/2018, що позбавляє ПП "Л-Транс" того, на що воно розраховувало при укладенні Контракту №S-76/2018.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 03.02.2020 вказана позовна заява направлена за підсудністю до господарського суду Харківської області.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2020 для розгляду справи визначено суддю Погорелову О.В.

Ухвалою суду від 24.02.2020 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.

Відповідачем до суду був поданий відзив на позовну заяву, в якому він вказує на необґрунтованість та безпідставність позовних вимог та просить суд відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування заперечень проти позову вказує на те, що ПП "Л-Транс" неодноразово були порушені строки за спірним контрактом щодо поставки тестувального матеріалу та прийняття лінії. Акт випробувань і прийому-передачі обладнання був підписаний обома сторонами 12.11.2019, проте ПП "Л-Транс" досі не здійснено оплату виконаних робіт, згідно п. 2.1.4 Контракту №S-76/2018, внаслідок чого ПрАТ "Фінпрофіль" не може поставити обладнання і виконати шеф-монтажні роботи.

У судовому засіданні 03.09.2020 представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Присутній у судовому засіданні 03.09.2020 представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд встановив наступне.

27.12.2018 між ПрАТ "Фінпрофіль" (постачальник) та ПП "Л-Транс" (покупець) укладено Контракт №S-76/2018, відповідно до п. 1.1. якого, постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, передбачених даним Контрактом у відповідності до Технічного завдання (Додаток №1), виготовити та поставити, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити обладнання відповідно до наступної специфікації: Лінія поздовжньо-поперечної різки рулонної сталі, зав. №096, рік вип. 2019 з ЧПУ, маркування ЛППР, компл., кількість – 1, ціна без ПДВ 2264770,00 грн., ПДВ 20% - 452954,00 грн., всього з ПДВ 2717724,00 грн.

Статтею 2 Контракту сторонами узгоджено умови оплати: оплату за обладнання, що підлягає поставці за даним Контрактом покупець здійснює відповідно до графіку:

40 % (1087091,60 грн.) від вартості обладнання покупець сплачує протягом 20 календарних днів після підписання Контракту;

30 % (815317,20 грн.) від вартості обладнання покупець сплачує протягом 60 календарних днів після підписання Контракту;

20 % (543544,80 грн.) від вартості обладнання покупець сплачує протягом 105 календарних днів після підписання Контракту;

5 % (135886,20 грн.) від вартості обладнання покупець сплачує протягом 5 календарних днів після підписання Акту випробувань на виробничій базі постачальника, але до фактичного відвантаження обладнання з виробничої бази постачальника;

5 % (135886,20 грн.) від вартості обладнання покупець сплачує протягом 5 календарних днів після підписання Акту виконання шеф-монтажних робіт на виробничій базі покупця.

Відповідно до пункту 2.2 Контракту, оплата проводиться шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника. Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на рахунок постачальника.

Згідно пункту 2.3 Контракту, загальна вартість Контракту: 2717724,00 грн., включаючи ПДВ в розмірі 452954,00 грн., що на момент підписання Контракту складає еквівалент 99660,00 доларів США. Якщо курс гривні до долару США на день платежу зміниться в порівнянні з курсом на день укладення Контракту, то відповідно зміниться ціна Контракту та сума платежу.

Відповідно до п. 3.1. Контракту строк поставки обладнання складає – 175 (сто сімдесят п`ять) календарних днів з дня внесення оплати у розмірі 40% від вартості обладнання, а саме 1087091,60 грн., відповідно до пункту 2.1.1 статті 2 даного Контракту. В разі затримки покупцем строку сплати платежів, постачальник має право відкласти час поставки на відповідну кількість днів без яких-небудь санкцій (запізнення будуть підсумовуватися, якщо такі будуть за декількома платежами.

Після виготовлення обладнання на протязі трьох робочих днів постачальник направляє по факсу або електронній пошті повідомлення про готовність обладнання до випробувань та здачі - прийманні на території постачальника. У повідомленні повинні бути зазначені дата, час та місце проведення випробувань та здачі-приймання обладнання.

Постачальник зобов`язаний письмово повідомити покупця по електронній пошті, зазначеній в даному Контракті, про готовність провести контрольні випробування та здачі-приймання обладнання не менш ніж чім за 7 робочих днів до дати проведення.

У разі неявки покупця в зазначену дату постачальник вправі перенести час випробувань та здачі-приймання обладнання та призначити іншу дату з відповідним збільшенням строку поставки, про що зобов`язується повідомити покупця по електронній пошті, зазначеній в Контракті (п. 3.2).

По закінченню випробувань сторони підписують Акт випробувань обладнання на території постачальника. Акт випробувань не є документом, що підтверджує здійснення поставки обладнання згідно з умовами даного Контракту.

Документом, що підтверджує здійснення поставки обладнання згідно з умовами даного Контракту є підписання Акту приймання передачі обладнання сторонами на території постачальника (п. 3.3).

У разі вмотивованої відмови покупця від підписання Акту випробувань, сторонами складається двосторонній протокол з переліком необхідних доопрацювань та строків їх усунення. Вмотивована відмова визнається відмова, підставою для якої є встановлене двостороннім протоколом невідповідності обладнання вимогам технічної документації, доданої до обладнання та/або технічному завданню (Додаток № 1) (п. 3.4).

Пунктом 3.6. Контракту сторони передбачили, що постачальник зобов`язаний поставити товар покупцю на умовах DAP – 25006, Україна, м. Кропивницький, вул. Покровська, 50, відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс-2010".

Даний Контракт вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов`язань сторонами.

Окрім цього, 27.12.2018 між ПрАТ "Фінпрофіль" (постачальник) та ПП "Л-Транс" (покупець) було укладено другий Контракт №S-77/2018 відповідно до п. 1.1. якого, постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, передбачених даним Контрактом у відповідності до Технічного завдання (Додаток №1), виготовити та поставити, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити обладнання відповідно до наступної специфікації: Стан гнучкий для виготовлення профілей типу СГ, зав. №526, рік вип. 2019, з ЧПУ, маркування СГ, компл., кількість – 1, ціна без ПДВ 1885850,00 грн., ПДВ 20% - 377170,00 грн., всього з ПДВ 2263020,00 грн.

На виконання умов Контракту №S-76/2018 покупцем здійснено оплату згідно з платіжними дорученнями №69 від 11.01.2019 на суму 1087091,60 грн., №264 від 01.03.2019 на суму 815317,20 грн., №341 від 17.04.2019 на суму 543544,80 грн.

Як вбачається за матеріалів справи, 12.11.2019 між сторонами був підписаний акт прийому-передачі, відповідно до якого обладнання, що є предметом Контракту №S-76/2018 від 27.12.2018 визнане зданим постачальником та прийнятим покупцем. Комплектність лінії поздовжньо-поперечної різки рулонної сталі, зав. №096, рік вип. 2019 з ЧПУ повністю відповідає комплектності, узгодженій сторонами у Технічному завданні, згідно Додатку №1 від 27.12.2018 до Контракту №S-76/2018 від 27.12.2018. Претензій до завантаження та закріплення обладнання на транспортному засобі покупець не має.

Окрім цього, 27.12.2018 між ПрАТ "Фінпрофіль" (постачальник) та ПП "Л-Транс" (покупець) було укладено Контракт №S-77/2018 відповідно до п. 1.1. якого, постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, передбачених даним Контрактом у відповідності до Технічного завдання (Додаток №1), виготовити та поставити, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити обладнання відповідно до наступної специфікації: Стан гнучкий для виготовлення профілей типу СГ, зав. №526, рік вип. 2019, з ЧПУ, маркування СГ, компл., кількість – 1, ціна без ПДВ 1885850,00 грн., ПДВ 20% - 377170,00 грн., всього з ПДВ 2263020,00 грн.

Як зазначалося вище по тексту рішення, позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що в обумовлені Контрактом №S-76/2018 строки обладнання покупцю не було поставлено та зазначає, що під час виконання контрактів №S-76/2018 та №S-77/2018 від 27.12.2018 виявилось, що відповідач не може виконати свої зобов`язання, зокрема щодо виготовлення обладнання відповідно до Технічного завдання за Контрактом №S-77/2018. Стверджує, що виготовлення відповідачем обладнання за Контрактом №S-77/2018 без дотримання Технічних умов фактично унеможливлює використання обладнання з обладнанням за Контрактом №S-76/2018, що позбавляє ПП "Л-Транс" того, на що воно розраховувало при укладенні Контракту №S-76/2018.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина 1 статті 509 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільний кодекс України).

За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільний кодекс України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін та умови, які є обов`язковими згідно з актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. 693 цього Кодексу передбачено, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

За положеннями ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, підставою розірвання договору згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України є істотне порушення стороною цього договору. Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові Судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі № 6-75цс13, вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди; її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Позивач вважає, що виготовлення відповідачем обладнання за Контрактом №S-77/2018 без дотримання Технічних умов, фактично унеможливлює використання обладнання з обладнанням за Контрактом №S-76/2018, що позбавляє ПП "Л-Транс" того, на що воно розраховувало при укладенні Контракту №S-76/2018.

Як вбачається з матеріалів справи, у тексті Контракту №S-76/2018 від 27.12.2018 відсутні жодні посилання та прив`язки до Контракту №S-77/2018 від 27.12.2018. Також у жодному з двох контрактів не міститься застережень, що обладнання, що підлягає поставці за контрактами становить єдину потокову лінію.

Технічне завдання до Контракту №S-76/2018 від 27.12.2018 на виробництво - Лінія поздовжньо-поперечної різки рулонної сталі, зав. №096, рік вип. 2019 з ЧПУ, не містить будь-яких посилань на Контракт №S-77/2018 від 27.12.2018 або технічне завдання до даного контракту та не містить інформації, що зазначене обладнання перебуває у технічному зв`язку із обладнанням - Стан гнучкий для виготовлення профілей типу СГ, зав. №526, рік вип. 2019, з ЧПУ, що підлягає виготовленню та поставці за контрактом №S-77/2018 від 27.12.2018.

Не містить жодних посилань і Контракт №S-77/2018 від 27.12.2018 на Контракт №S-76/2018 від 27.12.2018 чи технічне завдання до нього, та не містить жодних вказівок щодо пов`язаності між собою обладнання, що підлягає виготовленню за контрактами.

Відповідно до паспорту "Лінія поздовжньо-поперечної різки типу ЛППР" (а.с. 30-51 т. 2), лінія призначена для різання тонколистової рулонної сталі на мірні полоси (штрипси) будь-якої заданої ширини, що використовуються в якості попередніх заготовок для різних виробів у цивільному будівництві.

Пунктом 2 паспорту "Стан гнучкий для виготовлення профілей типу СГ" (а.с. 52-77 т. 2) передбачено, що обладнання призначене для виготовлення чотирьох різновидів холоднокатаного профілю типу "Профіль направляючий" за допомогою профілювання із тонколистової рулонної сталі. Профіль використовується виключно в промисловому та цивільному будівництві.

Будь-яких посилань, що зазначене обладнання "Лінія поздовжньо-поперечної різки типу ЛППР" може використовуватися лише разом з обладнанням "Стан гнучкий для виготовлення профілей типу СГ" жоден із паспортів не містить, як не містить і зазначень, що вказане обладнання складає автоматизовану потокову лінію.

Із умов Контракту №S-76/2018 від 27.12.2018 вбачається, що метою його укладення є саме намір позивача отримати зазначене в ньому обладнання - Лінія поздовжньо-поперечної різки рулонної сталі, зав. №096, рік вип. 2019 з ЧПУ.

При цьому, в яких саме промислових цілях позивач мав намір використовувати обладнання, яке є предметом контрактів, не стосується предмета доказування.

18.08.2020 позивачем до суду був поданий Висновок експерта Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України за результатами проведення товарознавчого дослідження №3349/20-27 від 17.08.2020 за заявою директора ПП "Л-Транс" від 07.08.2020. У наданому висновку зазначено, що об`єкти дослідження - Лінія поздовжньо-поперечної різки рулонної сталі, зав. №096, маркировка - ЛППР та Стан гнучкий для виготовлення профілей типу СГ, зав. №526, маркировка СГ, виготовлені Приватним акціонерним товариством "Фінпрофіль" на замовлення Приватного підприємства "Л-Транс" згідно Контрактів №S-76/2018 та №S-77/2018 від 27.12.2018, становлять складно-складове ціле (виробничу, потокову лінію тощо).

03.09.2020 відповідачем до суду був поданий Висновок експертного інженерно-технічного дослідження №14304/14569/14570 від 01.09.2020, проведеного Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса за заявою генерального директора ПрАТ "Фінпрофіль", відповідно до якого потокова лінія ЛППР зав. №096 (рік виготовлення 2019) та потокова лінія стану вигинального для виготовлення профілів типу СГ зав. №526 (рік виготовлення 2019) є окремим технологічним обладнанням для окремого виконання технологічного процесу розрізання листового прокату з рулону на мірні полоси та окремого виконання технологічного процесу виготовлення напрямного профілю зі штрипсу листового прокату в рулоні. Робота потокової лінії ЛППР зав. №096 та потокової лінії стану вигинального для виготовлення профілів типу СГ зав. №526 спільно з організацією завершеного циклу виробництва профілів напрямних за відповідним кресленням технічного завдання у автоматичному режимі є технічно неможливою та не передбаченою технічним завданням, що є відповідними додатками до Контрактів №S-76/2018 та №S-77/2018 від 27.12.2018, укладених між ПрАТ "Фінпрофіль" та ПП "Л-Транс".

За змістом ст. 101 ГПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

За змістом ст. 98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Згідно ст. 104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

У перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід з`ясовувати: чи було додержано вимоги законодавства при проведенні судової експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Перевіривши подані сторонами висновки, суд дійшов висновку, що експертами не було додержано вимоги законодавства при проведенні судової експертизи, а саме: у поданих висновках не зазначено про те, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

За таких обставин, висновок експерта Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України за результатами проведення товарознавчого дослідження №3349/20-27 від 17.08.2020 за заявою директора ПП "Л-Транс" від 07.08.2020 та висновок експертного інженерно-технічного дослідження №14304/14569/14570 від 01.09.2020, проведеного Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса за заявою генерального директора ПрАТ "Фінпрофіль" від 18.08.2020 не приймаються судом в якості належного та допустимого доказу.

Отже, як вбачається з матеріалів справи між ПрАТ "Фінпрофіль" та ПП "Л-Транс" укладено два різних контракти на різне обладнання, різне за вартістю та промисловим використанням та ці контракти не пов`язані між собою.

Згідно із частинами першою, другою статті 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Відповідно до ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як зазначалося вище по тексту рішення, відповідно до умов Контракту №S-76/2018, 5% (135886,20 грн.) від вартості обладнання покупець сплачує протягом 5 календарних днів після підписання Акту випробувань на виробничій базі постачальника, але до фактичного відвантаження обладнання з виробничої бази постачальника. В разі затримки покупцем строку сплати платежів, постачальник має право відкласти час поставки на відповідну кількість днів без яких-небудь санкцій (запізнення будуть підсумовуватися, якщо такі будуть за декількома платежами.

Акт випробувань був підписаний між сторонами 12.11.2019 (т. 1 а.с. 122).

У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Оплата є зустрічними зобов`язаннями в контексті ст. 538 ЦКУ, відповідно до ч. 3 якої: “у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі”.

Згідно з ч. 3 ст. 220 ГК України, боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, поки воно не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Це підтверджують і норми ст. 221 ГКУ, якими передбачається, що кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов`язання, якщо він не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов`язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов`язання перед кредитором.

У матеріалах справи відсутні докази оплати позивачем відповідачу платежу у розмірі 135886,20 грн., відповідно до п. 2.1.4 Контракту, а отже, на думку суду, у даному випадку, наявне прострочення кредитора, на час якого, відповідно до частини другої статті 613 Цивільного кодексу України, відстрочене й зобов`язання відповідача з поставки товару за Контрактом №S-76/2018.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню з огляду на їх необґрунтованість.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа “Серявін проти України”, рішення від 10.02.2010).

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Позивач - Приватне підприємство "Л-Транс" (25004, м. Кропивницький, вул. Покровська, 50, код ЄДРПОУ 37709279).

Відповідач - Приватне акціонерне товариство "Фінпрофіль" (62801, Харківська область, Печенізький район, смт. Печеніги, вул. Незалежності, 3, код ЄДРПОУ 25186483).

Повне рішення підписано 09 вересня 2020 року.

Суддя О.В. Погорелова