Постанова № 91400330, 08.09.2020, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/4401/20

Провадження № 1-кп/487/686/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2020 Заводський районний суд м. Миколаєва

у складі: головуючого судді – Афоніної С.М., за участю секретаря судового засідання – Гулого С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15 ч.2 ст. 185 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження:

зі сторони обвинувачення - прокурора Капраль К.М.,

зі сторони захисту – обвинуваченого ОСОБА_1

іншого учасник кримінального провадження – потерпілого ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним:

20.06.2020 приблизно о 00:30 годин, більш точного часу в ході судового розгляду встановити не виявилось можливим, ОСОБА_1 разом із неповнолітньою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, перебували на території закладу «Ковбой» у м. Миколаїв по вул. Лазурна, 1/7, де вони відпочивали та вживали спиртні напої.

Перебуваючи за даною адресою, у вказаний час, у ОСОБА_1 та неповнолітньої особи раптово виник спільний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення кальяну, який знаходився на сусідньому столику без нагляду.

Реалізуючи вказаний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 та неповнолітня особа, діючи умисно, за попередньою змовою, з корисливих мотивів, переслідуючи мету наживи, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, скориставшись відсутністю уваги з боку працівників закладу «Ковбой», потерпілого ОСОБА_2 , який в цей час відійшов по своїм справам, та сторонніх осіб, шляхом вільного доступу, таємно викрали зі столу вказаного закладу кальян темного кольору марки «Karma 3.0», належний ОСОБА_2 , вартістю 5500 гривень, після чого ОСОБА_1 спільно із неповнолітньою особою розібрали його наступним чипом: ОСОБА_1 сховав до свого рюкзаку колбу для кальяну вартістю 700 грн. та трубку вартістю 650 грн., а неповнолітня особа, в свою чергу, сховала до рюкзаку кальян «Karma 3.0» вартістю 4150 грн.

Після чого ОСОБА_1 із поміщеним у рюкзак викраденим майном направився до єдиного виходу із розважального закладу, однак був затриманий охоронцем закладу «Ковбой» ОСОБА_3 . В результаті незаконних дій ОСОБА_1 намагався заподіяти потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 1350 гривень.

Разом з тим, неповнолітня особа залишив місце скоєння кримінального правопорушення, вийшла за межі закладу «Ковбой» із викраденим майном, яким розпорядилась на власний розсуд, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 4150 грн.

Після вчинення вказаних дій, ОСОБА_1 виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, однак кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, а саме: закінчений замах, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав в повному обсязі, підтвердив фактичні обставини викладені в обвинувальному акті та зазначив проте, що ними вони не оспорюються, при цьому вважав за недоцільне дослідження доказів щодо цих обставин. Аналогічну думку висловив прокурор і потерпілий.

У відповідності до ст. 349 КПК України, суд прийшов до висновку визнати недоцільним дослідження доказів по справі стосовно фактичних обставин справи і обмежитись допитом обвинуваченого та потерпілого, оскільки вони не заперечують проти цього, а інші учасники судового розгляду дали на це згоду, дослідженням доказів, що характеризують особу обвинуваченого, роз`яснивши при цьому положення ч.3 ст. 349 КПК України, згідно яких сторони у такому випадку будуть позбавлені права оскаржити обставини, які ніким не оспорюються в апеляційному порядку.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин:

Так, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 підтвердив фактичні обставини викладені в обвинувальному акті та детальніше суду показав, що точної дати не пам`ятає, але не заперечував, що це могло бути 20.06.2020, у період часу з 22 до 00:30 годин, він разом із своїм знайомим ОСОБА_4 знаходились в барі «Ковбой» по вул.. Лазурній в м. Миколаєві, де вживали спиртні напої. В барі вони знаходились вже біля 3-х годин, коли за сусіднім столиком побачили кальян, а люди, які сиділи за столом вже пішли з бару. Після чого у них виник спільний умисел на викрадення кальна. Вони разом з ОСОБА_5 взяли зі стола кальян та пішли в бік бесідки в том же барі, яка знаходилась на відстані приблизно 10 м від столика, де був кальян. В бесідки вони розібрали кальян та запчастини поділили між собою та сховали кожний у свій рюкзак. Він особисто взяв трубку та колбу, а ОСОБА_5 взяв сам кальян, викрали кальян для особистого користування. Після вони пішли з бару, але пішли в іншій бік від виходу, їх зупинив охоронник спитав, що вони шукають, вони відповіли, що туалет, охоронник пояснив, що туалету немає в цей частині бару. Після чого охоронник мабуть помітив трубку від кальяну в рюкзаку, зупинив його, попросив відкриті рюкзак та показати, що в ньому, він погодився, відкрив рюкзак та дістав трубку і колбу кальяну, а також скляні чарки та стакан. Охоронник також намагався зупинити ОСОБА_6 , але він втік. Після викликали працівників поліції, викрадені ним речі він повернув.

У вчиненому ОСОБА_1 щиро розкаявся, вибачився перед потерпілим.

Такі показання обвинуваченого ОСОБА_1 , надані без будь-якого примусу, у зв`язку з чим суд вважає їх послідовними, логічними, такими, що підтверджують правильність розуміння ним змісту встановлених обставин кримінального правопорушення, їх добровільність та істинність його позиції.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 суду показав, що на свій день народження у травні 2020 року він купив кальян для особистого користування, а оскільки він нерідко відвідує кафе «Ковбой», кальян залишив в кафе та коли приходив користувався ним. 20.06.2020 він разом із друзями відпочивали у барі « ОСОБА_7 », вони курили кальян, обвинуваченого він не бачив, оскільки було багато народу. Потім вони разом із друзями пішли на іншу площадку кафе, а кальян залишився біля столику. Приблизно через 15 хв. вони повернулись до свого столику та побачили, що кальян зник. Він звернувся до персоналу кафе та намагався з`ясувати чи хтось бачив куди подівався кальян. Потім охоронник помітив двох хлопців які начебто шукали туалет та звернув увагу на те, що у одного із них, це був інших хлопець не ОСОБА_8 , в рюкзаку схована «шахта» для колбу кальяну, оскільки вона розміром більше 50 см та стирчала з рюкзака. Після чого охоронник затримав ОСОБА_8 , який відкрив свій рюкзак та видав охороннику колбу і трубку кальяну, а також три скляні чарки та стакан. Іншій хлопець, який був з ОСОБА_8 втік. Усі запчастини кальяну повернути, крім «шахти» для колби, яку розбили. Інший хлопець ОСОБА_5 відшкодував йому половину вартості розбитої «шахти», а ОСОБА_8 відмовляється, вважає, що збитки вони повинні відшкодувати спільно.

За такого, такі показання обвинуваченого, визнаються судом належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами на підтвердження встановлених судом фактичних обставин та вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, визнається судом доведеною.

Згідно зі ст.ст. 50, 65 КК України особі, яка скоїла злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинне бути адекватним характеру скоєних дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги ступень тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, які його пом`якшують та обтяжують.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до категорії нетяжкого злочину.

Обставиною, що пом`якшує покарання, відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, не виявлено.

При обранні виду та міри покарання ОСОБА_1 , суд також враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на психіатричному та наркологічному обліку в комунальному некомерційному підприємстві "Миколаївський обласний центр психічного здоровя" Миколаївської обласної ради не перебуває.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, виходячи з загальних засад призначення покарання, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів ОСОБА_1 є покарання в межах санкції статті у вигляді обмеження волі.

Між тим, виходячи з принципу законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуальності покарання, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_1 злочину, конкретних обставин його вчинення, наслідків вчиненого, процесуальної поведінки обвинуваченого за період кримінального провадження, даних про його особу, який раніше не судимий, вчинив злочин вперше, не працює, на наркологічному та психіатричному обліку не перебуває, а також враховуючи наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування шкоди, шляхом повернення викраденого майна, молодий вік, думку потерпілого, який не наполягав на суворому покаранні, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробування, відповідно до ст. 75 КК України, але в умовах здійснення контролю за його поведінко, з покладенням обов`язків відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України.

Згідно вимог ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини цього Кодексу.

При цьому суд повинен врахувати, що обов`язковою умовою для правомірного застосування ст. 69 КК України законодавець передбачив наявність обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості злочину. До них можуть належати як обставини, що зазначені в ч.1 ст. 66 КК України, так і визнані судом такими, що пом`якшують покарання, однак ці обставини повинні знижувати (зменшувати) ступінь тяжкості злочину істотно, і такі обставини мають перебувати одна з одною у такому співвідношенні і взаємодії та у своїй сукупності настільки істотно знижувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було б несправедливим. Тобто, застосування судом ст. 69 КК України можливе у виняткових випадках, вмотивованим прийнятим рішенням.

Враховуючи фактичні обставини справи, характер вчиненого злочину, ступінь його тяжкості, суд не знаходить підстав для призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, відповідно до правил ст. 69 КК України.

Витрати у кримінальному проваджені відсутні, цивільний позов не заявлений.

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369-374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 1 року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: колбу для кальяну імовірно виговлену із скла, трубку для кальяну, чашу та блюдце для кальяну, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Заводського ВП ГУНП в Миколаївської області – повернути за належністю потерпілому ОСОБА_2

три скляні чарки та стакан двісті грамів, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Заводського ВП ГУНП в Миколаївської області – повернути за належністю кафе «Ковбой».

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченим.

Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя: С.М. Афоніна