Ухвала суду № 91400249, 08.09.2020, Миколаївський районний суд Одеської області

Справа № 508/1010/19

Провадження № 2/508/54/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

"08" вересня 2020 р. смт. Миколаївка

08 вересня 2020 року суддя Миколаївського районного суду Одеської області Банташ Д.С. вивчивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_3 про встановлення фактів, що мають юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні судді Миколаївського районного суду Одеської області Парія І.О., перебувала цивільна справа № 508/1010/19 (провадження № 2/508/54/20) за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_3 про встановлення факту останнього постійного місця проживання спадкодавця та встановлення факту місця відкриття спадщини.

Відповідно до рішення Вищої Ради правосуддя від 25 серпня 2020 року № 2449/0/15/20 суддя Миколаївського районного суду Одеської області ОСОБА_4 звільнений з посади судді Миколаївського районного суду Одеської області у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Згідно п. 2.3.52 Положення про автоматизовану систему документообігу суду і протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2020 року зазначена справа передана судді Миколаївського районного суду Одеської області Банташ Д.С.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 175, 177 ЦПК України.

Позовна заява не відповідає вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України, оскільки до неї не додано документу, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Судовий збір як складова судових витрат виконує компенсаційну, превентивну і соціальну функції.

Обов`язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір – це процесуальний обов`язок, визначений нормами процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Таким спеціальним законом є Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI.

Позивач у позовній заяві зазначає, що згідно п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», він від сплати судового збору звільняються, як учасник бойових дій.

Однак, як вбачається з п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Тобто учасники бойових дій звільнені від сплати судового збору лише у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав, як учасників бойових дій, а саме порушенням гарантій їх соціального захисту, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Дана справа не є справою, яка пов`язана з порушенням гарантій соціального захисту позивача, як учасника бойових дій.

Крім того, стаття 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначає саме право оскарження рішень підприємств, установ і організацій, які надають пільги.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про встановлення факту останнього постійного місця проживання спадкодавця та встановлення факту місця відкриття спадщини, містить позовні вимоги немайнового характеру за, які передбачено Законом сплату судового збору.

Згідно із абз. 1 та 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на день подання заяви – 08 жовтня 2019 року, становило 768 грн. 40 коп. відповідно).

Позивачем було заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру: про встановлення факту останнього постійного проживання ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , без реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з жовтня 2015 року по день смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 ; а також встановити юридичний факт, що місцем відкриття спадщини щодо майна ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є адреса: АДРЕСА_1 .

Розмір судового збору за кожну вимогу складає 768,40 грн., що разом складає суму судового збору за подання зазначеного позову – 1 536 грн. 80 коп.

Судовий збір у розмірі 1536 грн. 80 коп., позивач повинен сплатити за наступними реквізитами Миколаївського районного суду Одеської області: Отримувач коштів: УК у Миколаївському районі /22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37958466; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA418999980313141206000015346 ; Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Крім того, відповідно до частини першої статті 58 Цивільного процесуального кодексу України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник. (ч. 1 ст. 60 ЦПК України).

Згідно ч. 1, 4 ст. 62 ЦПК України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.

У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання. (ч. 8 ст. 62 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката (ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язане здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частиною 4 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлено, що адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до п. 4, 5, 14, 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 36, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням. В Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України.

Ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об`єднання (бюро) зобов`язане вказати на звороті ордера.

Ордер містить наступні реквізити: серію, порядковий номер ордера; прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; посилання на договір про надання правової допомоги / доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності, відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»; прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який надає правову допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (повне найменування адвокатського бюро / адвокатського об`єднання та його місцезнаходження); адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро / адвокатського об`єднання, яке видає ордер; дату видачі ордера; підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); підпис адвоката, який правову допомогу, якщо ордер виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі «Адвокат»); підпис керівника адвокатського бюро / адвокатського об`єднання, відтиск печатки адвокатського бюро / адвокатського об`єднання у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро / адвокатським об єднанням.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що, по-перше, повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру, виданого на ведення справи в суді або довіреністю; по-друге, ордер на відміну від довіреності не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату.

Слід також зазначити, що повноваження адвоката, зокрема, в даному випадку щодо підписання позовної заяви, повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно об`єкту наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 811/1507/18.

Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що позовна заява та всі інші процесуальні документи (клопотання, заяви, інше), які були подані від імені позивача, підписані адвокатом Акуліч Олексієм Олександровичем на підтвердження повноважень на підписання позовної заяви, останнім надано ордер (а.с. 28 том. 1).

Інших доказів на підтвердження наявності у адвоката Акуліча О.О. повноважень на підписання позовної заяви і інших документів від імені ОСОБА_1 , до суду не надано.

При цьому, в ордері серії ОД №447063 від 01.10.2019 р. адвокатом Акуліч О.О. не зазначено відомості стосовно наявності або відсутності обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії від імені позивача, в тому числі і щодо наявності чи відсутності права підписувати позовні заяви.

Повноваження адвоката, зокрема, в даному випадку щодо підписання позовної заяви, повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно об`єкту наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі.

Водночас, ордер без зазначення обсягу повноважень, не є підтвердженням наявності повноважень адвоката на підпис та звернення до суду із позовною заявою від імені та в інтересах позивача з урахуванням викладеного вище.

Відповідно до вимог ч. 11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали..

Таким чином, виявлені недоліки перешкоджають подальшому руху позовної заяви, обумовлюють залишення її без руху та надання позивачам строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст. ст. 174-177, 185, 187 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_3 про встановлення фактів, що мають юридичне значення – залишити без руху.

Надати позивачу ОСОБА_1 строк для усунення зазначених недоліків строком 5 (п`ять) днів, з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення до встановленого терміну недоліків заява буде вважатися неподаною і буде повернута йому з усіма доданими документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя: Д.С. Банташ