Вирок № 9140006, 19.02.2009, Оболонський районний суд міста Києва

№ 1-20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2009 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Тютюн Т.М.

при секретарях Остафійчук К.В., Мамонтовій О.С. , Кияниці Л.В.,

за участю прокурорів Янчука Д.Л., Синицького О.В., потерпілої ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Києва, азербайджанця, громадянина України, освіта неповна середня, неодруженого, непрацюючого, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 без визначеного місця проживання, судимого: 1) вироком Мінського районного суду м. Києва від 23.10.1990 року за ч.3 ст. 81 КК України із застосуванням ст. 44 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі; 2) вироком Мінського районного суду м. Києва від 4.12.1991 року за ч.2 ст. 140 КК України на 3 роки позбавлення волі; 3) вироком Мінського районного суду м. Києва від 4.09.1995 року за ч.4 ст. 213 КК України на 2 роки позбавлення волі з конфіскацією майна; 4) вироком Подільського районного суду м. Києва від 12.04.1996 року за ст. 17, ч.3 ст. 140 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; 5) вироком Мінського районного суду м. Києва від 26.10.1998 року за ч.3 ст. 140, ст. 17, ч.3 ст. 140, ч.1 ст. 222 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 6) вироком Оболонського районного суду м. Києва від 26.05.2003 року за ч.2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки; 7) вироком Оболонського районного суду м. Києва від 18.12.2003 року за ч.3 ст. 185 КК України на підставі ст. 71 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі; 8) вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 5.05.2008 року за ч.1 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України,

установив:

19 липня 2008 року близько 21 години у квартирі АДРЕСА_1 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які перебували в стані алкогольного сп'яніння після спільного вживання алкогольних напоїв, виник конфлікт під час якого ОСОБА_4 завдав ОСОБА_3 три удари кулаком в обличчя. ОСОБА_3, перебуваючи у збудженому стані, на фунті неприязних стосунків, умисно, з метою заподіяння смерті, завдав ОСОБА_4 удари кухонним ножем в груди, спричинивши два проникаючих колото-різаних поранення грудей з ушкодженням серця, від яких згідно з висновком експерта № 212-2876 від 21.08.2008 року настала смерть потерпілого.

У судовому засіданні ОСОБА_3 вину у вчиненні злочину визнав частково, стверджуючи про те, що завдав потерпілому удари ножем, захищаючись, умислу на позбавлення потерпілого життя не мав, та дав наступні показання.

19 липня 2008 року він знаходився на АДРЕСА_2 у матері товариша, яка попросила відвезти передачу сину в Бучанську виправну колонію. Він зателефонував ОСОБА_5, оскільки у його батька був автомобіль, але слухавку взяв ОСОБА_6, який погодився допомогти з автомобілем і сказав їхати до нього. Близько 17-18 годин він приїхав до ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1, поклав продукти у холодильник і чекав, поки той домовиться з приводу транспорту. Крім господаря, в квартирі знаходилися ОСОБА_5 та два незнайомих хлопця, які разом вживали алкогольні напої. Він не хотів вживати алкоголь і на запрошення ОСОБА_6 випив лише 25-50 грамів горілки. Між ним та ОСОБА_6, який перебував у стані сп'яніння, виник конфлікт, оскільки останній вважав, що він хоче вжити наркотичний засіб і тому приїхав до нього. Через деякий час у квартиру зайшов ОСОБА_4, ОСОБА_6 хтось зателефонував і той залишив квартиру. Два незнайомих хлопця пішли з квартири ще

раніше. Він також хотів йти, але ОСОБА_6 сказав ОСОБА_4 не випускати його і пішов, наказавши сидіти тихо. Коли він зайшов у ванну і вмивався, ОСОБА_4 розвернув його обличчям до себе, вдарив кулаком у щелепу і розбив губу. При цьому потерпілий сказав сидіти тихо та почав лаятися на його адресу. Виникла суперечка, ОСОБА_4 ще раз вдарив його кулаком в обличчя і вибив зуб. Він просив вирішити конфлікт мирно, не чіпати його і знову пішов у ванну. Коли вмивався, потерпілий знову вдарив його у голову і штовхнув у кухню. ОСОБА_4 погрожував викинути його за балкону, потім сказав, що застосує до нього сексуальне насильство, вдарив у голову та наказав роздягатися. Потерпілий зробив два кроки в його напрямку і намагався вдарити ще. В цей момент він схопив зі столу кухонний ніж і вдарив ним ОСОБА_4 у живіт, скільки разів, не пам'ятає. Чому у потерпілого поранення грудної клітки, пояснити не може. Потерпілий опустив руки і він зрозумів, що зупинив його. Куди дів ніж, не пам'ятає. ОСОБА_4 попросив ОСОБА_5 викликати швидку і коли той побіг викликати допомогу, він забрав передачу та залишив квартиру. Він думки не мав, що вбив ОСОБА_4 і не розцінював свої дії як небезпечні для життя. Він побоювався за своє життя, оскільки сприймав як реальні погрози потерпілого викинути його з балкону та застосувати насильство, і схопив ніж, оскільки іншого предмету під рукою не було. В цей момент ОСОБА_5 сидів поруч на підвіконні і в конфлікт не втручався. Про смерть ОСОБА_4 дізнався наступного дня. В міліцію з'явився сам добровільно. Цивільний позов потерпілої визнає в повному обсязі.

Не дивлячись на часткове визнання підсудним вини, що суд розцінює як спосіб захисту він пред'явленого обвинувачення, винуватість ОСОБА_3 у вчиненні злочину повністю доведена зібраними в справі та дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав належну оцінку.

Потерпіла ОСОБА_1 показала, що підсудного не знає. Про вбивство сина ОСОБА_4 дізналася 20 липня 2008 року о 1 годині, коли їй зателефонували і повідомили, що він у морзі. Цивільний позов на суму 3 500 гривень підтримує в повному обсязі. Сина може охарактеризувати як добру людину, він працював близько 8 місяців, але на момент вбивства не працював, алкогольні напої не вживав, наркотичних засобів у нього не бачила.

Але будучи допитаною в ході досудового слідства, ОСОБА_1 показала, що проживала разом з сином ОСОБА_4, який був двічі судимий. Звільнившись з місць позбавлення волі 11.07.2006 року, ОСОБА_4 періодично працював у різних місцях, останнім часом не працював. Вживав алкогольні напої, періодично - наркотичні засоби, гроші просив у неї, інколи відбирав силоміць. Коли ОСОБА_4 випивав, був скандальний та агресивний (т.1 а.с. 80-81).

Свідок ОСОБА_7 показала, що про події 19 липня 2008 року в квартирі АДРЕСА_2 їй відомо з слів працівника міліції. Наступного дня зранку телефонував ОСОБА_3, сказав, що між ним та ОСОБА_4 був конфлікт, під час якого ОСОБА_4 вибив йому зуб, а він позбавив того життя. Як про це сказав підсудний дослівно, не пам'ятає, але вона не повірила. Після цього їй зателефонував працівник міліції і розпитував про ОСОБА_3 Вона погодилася зустрітися біля під'їзду, де працівник міліції повідомив, що ОСОБА_3 вночі вбив її однокласника ОСОБА_4, питав, де той може бути. Але де проживав підсудний, вона не знала. Вона зателефонувала ОСОБА_3 і запропонувала зустрітися, про події, які відбувалися, не розмовляли. Протягом години вони зв'язувалися тричі, підсудний йшов до неї, але потім зв'язок пропав. Також в ніч вбивства їй двічі телефонував ОСОБА_3, говорив, щоб передала ОСОБА_6, що краще було б, якщо б той відчинив двері. ОСОБА_4 вона може охарактеризувати з негативної сторони, він був агресивний після вживання алкоголю чи наркотичних засобів.

Свідок ОСОБА_5 суду показав, що влітку 2008 року знаходився у сусіда ОСОБА_6, який проживає в квартирі АДРЕСА_1. ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_3, хоча ОСОБА_6 міг взяти і його телефон. Підсудному потрібен був автомобіль, щоб відвезти у виправну колонію передачу. Близько 18 години приїхав ОСОБА_3, випив з ним, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 кілька чарок горілки. До приїзду підсудного вони вже випили пляшку горілки об'ємом 0, 5 л, а коли той приїхав, придбали ще одну пляшку такого ж об'єму, але не допили її. Автомобіля не було і ОСОБА_3 попросив залишити продукти у ОСОБА_6 За 20-30 хвилин до вбивства ОСОБА_6 пішов з квартири, наказав сидіти тихо і зачинив двері на ключ. Після того, як ОСОБА_6 пішов, між ОСОБА_4 та підсудним виник словесний конфлікт з приводу того, хто яке місце займає в тюремній ієрархії. Під час конфлікту обидва нецензурно виражалися на адресу один одного, ОСОБА_4 поводив себе агресивно і 2-3 рази в коридорі вдарив ОСОБА_3 кулаком в обличчя. У ОСОБА_3 пішла з носу кров, була розбита губа, начебто вибиті зуби. Підсудний умився, після чого вони перейшли в кухню і всі випили по чарці. В кухні ОСОБА_4 ще 2-3 рази вдарив ОСОБА_3 кулаком в обличчя, при цьому ОСОБА_4 стояв, а підсудний сидів. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 продовжили сваритися. Протягом конфлікту потерпілий погрожував підсудному застосуванням сексуального насильства. Він не може сказати, чи реальною була погроза, але ОСОБА_4 міг її здійснити, оскільки був сильніший за нього та підсудного. Через 5-Ю хвилин ОСОБА_4 поговорив по телефону і знову 2-3 рази вдарив ОСОБА_3 в обличчя, на що останній відповів одним ударом в передню частину грудей в області ребер. Звідки ОСОБА_3 взяв ніж, не знає, оскільки були сутінки і світло не вмикали. Ніж він не бачив і вважав, що підсудний завдав удар кулаком. ОСОБА_4 закричав, щоб викликали швидку, що йому пробили легеню, і пішов у кімнату. Він забіг у кімнату, ввімкнув світло і побачив на дивані ОСОБА_4, який тримав руку в області грудей, у нього текла кров. ОСОБА_3 у цей час взувався в коридорі. Телефон не знайшов, тому побіг до себе додому і викликав швидку. Коли повернувся, потерпілий сидів на дивані в крові без ознак життя, ОСОБА_3 не було.

Крім того, свідок показав, що у підсудного не було можливості залишити квартиру, оскільки ОСОБА_8 зачинив двері на ключ і ОСОБА_3 не знав, що у нього також були ключі. Він у конфлікт між підсудним та потерпілим не втручався, оскільки боявся ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_6 показав, що 19 липня 2008 року знаходився вдома - в квартирі АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_5 ОСОБА_5 зателефонував підсудний, попросив знайти автомобіль, щоб відвезти передачу у виправну колонію, і о 18 годині приїхав до нього. У квартирі він, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вживали горілку, ОСОБА_3 також випив 50-100 грамів. Між ним та ОСОБА_3 виник словесний конфлікт, але вони його вирішили. Потім ніяких сварок не було. Коли з балкону він побачив двох чоловіків та жінку, подумав, що йдуть до нього, було передчуття чогось поганого. Тому він наказав всім сидіти тихо, вимкнути світло і пішов з квартири, зачинивши двері. Ключі від його квартири також були у ОСОБА_5 Пізніше зателефонував ОСОБА_5 і той повідомив, що вбили ОСОБА_4 Про те, що вбивство вчинив підсудний, він дізнався пізніше від працівників міліції. У свою квартиру повернувся лише через чотири дні. Потерпілого може охарактеризувати як неадекватну та агресивну людину в певних ситуаціях.

Свідок ОСОБА_9С в ході досудового слідства показав, що 21 липня 2008 року близько 17 години знаходився в Оболонському РУ ГУ МВС України в м. Києві, до нього підішли працівники міліції та запропонували бути понятим під час відтворення обстановки та обставин події. Крім нього був ще один понятий. Учасники слідчої дії на автомобілі прибули до будинку АДРЕСА_3 Там обвинувачений ОСОБА_3 розповів, як вчинив злочин, за якою адресою, показав на АДРЕСА_1 У квартирі ОСОБА_3 розповів, що разом з товаришами вживав там алкогольні напої, потім зайшов у ванну і почав вмиватися, коли зайшов ОСОБА_4, вдарив його рукою в обличчя і вийшов. ОСОБА_3 вмився, оскільки ОСОБА_4 розбив йому губу і у нього йшла кров. Коли виходив з ванної, знову підійшов ОСОБА_4 і вдарив рукою в обличчя. Він ще раз вмився та зайшов на кухню, де продовжили вживати алкогольні напої. ОСОБА_3 присів на диван, ОСОБА_4 стояв біля пральної машини і між ними знову виник конфлікт з приводу судимостей. Під час конфлікту ОСОБА_4 взяв ОСОБА_3 за одяг та намагався вдарити. Останній взяв ніж з пральної машини та завдав ним удар ОСОБА_4 в область серця. Скільки ударів завдав, не пам'ятає. Після цього ОСОБА_4 зайшов у кімнату та сказав, що йому пробили легені, а ОСОБА_3 втік. Також ОСОБА_3 на манекені показав, як завдав удар ножем ОСОБА_4, зізнався в тому, що вбив людину та розкаявся. Після проведення слідчої дії працівники міліції склали протокол, який підписали всі учасники (т.1 а.с. 104-105).

Свідок ОСОБА_10 давала аналогічні показання (т.1 а.с. 108-109).

Як вбачається з оголошених у судовому засіданні показань свідка ОСОБА_11, він працює старшим оперуповноваженим ВКР Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві. 20 липня 2008 року близько 9 години йому стало відомо, що 19 липня 2008 року за адресою: АДРЕСА_1, вчинено вбивство. Злочин вчинив ОСОБА_3, якого затримано не було. До Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві з'явився ОСОБА_3, визнав вину у вчиненому і написав явку з повинною, в якій зазначив, що знаходився вдома у ОСОБА_6 з ОСОБА_5 та ОСОБА_4, де розпивали спиртні напої. Між ним та ОСОБА_4 виник конфлікт з приводу судимостей, під час якого останній кілька разів вдарив його в обличчя, вибив зуб і розбив губу. Після цього ОСОБА_3 взяв ніж, що лежав на столі, і завдав кілька ударів по тулубу ОСОБА_4 ОСОБА_2 з повинною ОСОБА_3 писав добровільно, поводив себе спокійно та повідомив, що його все одно затримали б, тому прийшов сам, і якби не дії потерпілого, він би його не вбивав (т.1 а.с. 112-113).

Згідно з протоколами огляду місця події від 19.07.2008 року та фототаблицями до них, у квартирі АДРЕСА_1, розташованій на дев'ятому поверсі, виявлено труп чоловіка з ознаками насильницької смерті - двома ранами грудної клітки та раною правої кисті. З місця події вилучено: мобільний телефон "Nokia N91" сріблястого кольору та упаковку від стартового пакету "Білайн" з крісла в кімнаті; частину картки "Білайн" на підлозі біля трупа; 12 недопалків цигарок на підлозі в кімнаті; зрізи нігтів та мікрооб'єкти з рук трупа; 10 слідів пальців рук з дверей кухні та кімнати, тарілки, пачки з-під цигарок, пляшку з-під горілки; паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_6; ніж у коридорі; чоловічу сорочку на дивані біля трупа (т.1 а.с. 17-23, 24-34).

Згідно з протоколом огляду місця події від 19.07.2008 року та фототаблиці, на другому поверсі в загальному коридорі будинку АДРЕСА_1 вилучено частину лінолеуму з плямами бурого кольору, в квартирі з ванної кімнати вилучено чоловічу сорочку білого кольору (т.1 а.с. 37-41).

Відповідно до протоколу впізнання від 21.07.2008 року, у морзі ОСОБА_12 впізнано труп ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 (т. 1 а.с. 51).

Відповідно до копії карти виїзду швидкої медичної допомоги, виклик надійшов на станцію о 21 годині 49 хвилин (т.1 а.с. 55).

Згідно з висновком експерта № 212-2876 від 21.08.2008 року смерть ОСОБА_4 настала в результаті проникаючих колото-різаних поранень грудей з пошкодженням серця, що підтверджується даними судово-медичного дослідження трупа і медико-криміналістичного дослідження (від рани на грудях спереду відходить рановий канал, що йде зліва направо і дещо спереду назад і знизу вверх, від рани на грудях зліва збоку проходить зліва направо і обидва канали закінчуються в порожнині серця).

Враховуючи ступінь розвитку трупних явищ при огляді на місці виявлення трупа, причину смерті ОСОБА_4, смерть потерпілого настала за 2-4 години до огляду. Смерть потерпілого могла настати на місці виявлення.

На лівій передній поверхні грудної клітки зліва спереду рана з рівними темно-червоними краями, верхнім кінцем наближається до прямокутного, нижній - гострий. Лівий край скошений, правий підритий. На грудній клітці зліва колото-різана рана, краї рани рівні, стінки відносно вертикальні, краї наближаються до гострих. На тильній поверхні правої кисті в області 3-го п'ясно-фалангового суглобу полемічної форми рана з нерівними темно-червоними краями, випуклою частиною обернена донизу.

Судово-медичних даних про послідовність спричинення ушкоджень немає, так як вони згідно з даними судово-гістологічного дослідження утворилися в короткий проміжок часу. Після отриманих ушкоджень ОСОБА_4 міг прожити не більше 20-30 хвилин, що підтверджується даними судово-гістологічного дослідження. Після спричинення ушкоджень малоймовірно, щоб потерпілий міг вчинювати активні дії. Описані ушкодження спричинені при житті.

Пошкодження в області правої кисті могло утворитися при захисті від травмуючого предмета. Пошкодження на грудях утворилися від дії колюче-ріжучого предмета типа клинка ножа, який мав обушок П-подібного профілю та лезо.

У крові трупа виявлено 1, 59 % етилового спиту, що за життя може відповідати середньому ступеню алкогольної інтоксикації (т. 1 а.с. 119-121).

Як вбачається з висновку медико-криміналістичної експертизи № 281-МК від 4.11.2008 року, на наданій сорочці з трупа ОСОБА_4 пошкоджень, що свідчили про подію, яка мала місце, не виявлено. Досліджені рани з трупа потерпілого спричинені клинком одного ножа. Згадані рани могли бути спричинені клинком наданого ножа, вилученого під час огляду місця події 19.07.2008 року (т.2 а.с. 42-47).

Відповідно до висновку судово-криміналістичної експертизи № 220 від 24.10.2008 року предмет, схожий на ніж, вилучений під час огляду місця події, є кухонним ножем, який є різновидом ножів господарсько-побутового призначення, і до холодної зброї не відносяться. Ніж, вилучений під час огляду місця події на АДРЕСА_1, виготовлений промисловим способом на фірмі "Scarlet", Англія, та є різновидом ножів господарсько-побутового призначення (т.2 а.с. 53-57).

Згідно з висновком судово-імунологічної експертизи № 341 від 19.08.2008 року на наданій на дослідження тенісці, вилученій в квартирі АДРЕСА_1, виявлено кров, видову належність якої не визначали у зв'язку з відсутністю в теперішній час у відділенні судово-медичної імунології відповідних сироваток (т.1 ах. 145-148).

Згідно з висновком судово-імунологічної експертизи № 342 від 20.08.2008 року на наданій на дослідження чоловічій сорочці, вилученій під час огляду місця події в квартирі АДРЕСА_1, виявлено кров, видову належність якої не визначали у зв'язку з відсутністю в теперішній час у відділенні судово-медичної імунології відповідних сироваток (т.1 а.с. 153-155).

Відповідно до протоколу відтворення обстановки та обставин події ОСОБА_3 на місці показав та розповів про конфлікт між ним та ОСОБА_4, під час якого останній завдавав йому удари в обличчя, а він двічі вдарив потерпілого ножем в область грудної клітки (т.2 а.с. 83-96).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1160/Э від 1.08.2008 року при судово-медичному освідуванні ОСОБА_3 виявлено: садна на шкірі правої тім'яної області і верхньої губи зліва; садно на слизовій оболонці нижньої губи справа. Вказані ушкодження спричинені тупим предметом (предметами), могли утворитися 19.07.2008 року в результаті ударів рукою, стиснутою в кулак, тобто за обставин, викладених ОСОБА_3 в протоколі допиту від 21.07.2008 року, і відносяться до легких тілесних ушкоджень. Утворення комплексу вказаних ушкоджень при одноразовому падінні з положення стоячи виключається (т.1 ах.183-185).

В явці з повинною, написаною власноручно, ОСОБА_3 вказав, що щиро кається в тому, що під час конфлікту завдав ножові поранення раніше незнайомому ОСОБА_4, за наступних обставин. 19 липня 2008 року близько 18 години він приїхав до ОСОБА_6 додому, де також знаходилися ОСОБА_5 та невідомий хлопець. Між ним та ОСОБА_6 виник словесний конфлікт, оскільки останній звинуватив його, що він під приводом відвезти передачу, насправді, хоче вжити наркотичний засіб. Він не погодився. ОСОБА_6 погрожував вдарити його в обличчя або викинути з балкону. В квартиру зайшов знайомий ОСОБА_6 ОСОБА_4, якому той розповів суть конфлікту і в подальшому розмова йшла про ієрархію у злочинному світі. ОСОБА_6 пішов з квартири, а ОСОБА_4 продовжив конфлікт. В цей час хтось зателефонував ОСОБА_4 на мобільний телефон, повідомив, що в будинку працівники міліції, і щоб вони сиділи тихо. Через деякий час він пішов у ванну, ОСОБА_4 почав виганяти його звідти і при виході вдарив в обличчя. ОСОБА_4 штовхнув його в кухню, де ще раз вдарив кулаком в обличчя і вибив зуби. Це потерпілий робив, щоб він поводив себе тихіше. Він знову пішов у ванну вмиватися, ОСОБА_4 потягнув його на кухню, де розмахував руками і ще раз вдарив в обличчя. Коли ОСОБА_4 вдарив його в черговий раз, він не витримав, схопив кухонний ніж, який лежав на столі, і завдав тому кілька ударів по тулубу. Ніж залишив начебто на кухні і пішов з квартири. Це сталося в результаті поведінки ОСОБА_6 та ОСОБА_4, оскільки він устав терпіти приниження (т. 1 а.с. 66-68).

Показання ОСОБА_3, що під час конфлікту з ОСОБА_4 він у стані алкогольного сп'яніння не перебував, спростовуються показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_5, що підсудний разом з ними вживав горілку. При цьому свідок ОСОБА_5 показав, що ОСОБА_3 вживав алкоголь з ним та потерпілим навіть після того, як останній завдав йому кілька ударів. Крім того, сам підсудний не оспорював факт вживання ним алкоголю, але у невеликій кількості.

Суд вважає, що показання потерпілої щодо характеристики особи ОСОБА_4 не відповідають дійсності, і відкидає їх. Разом з тим, суд вважає правдивими показання ОСОБА_1 в ході досудового слідства, оскільки вони узгоджуються з показаннями свідків у цій частині. В судовому засідання потерпіла, якій було надано для огляду протокол допиту, не заперечувала, що підпис у документі належить їй, і слідчий давав їй можливість ознайомитися з протоколом.

Твердження ОСОБА_3 про відсутність умислу на позбавлення ОСОБА_4 життя та спричинення смертельних поранень під час захисту, оскільки потерпілий погрожував викинути його з балкону і застосувати сексуальне насильство, не знайшли підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до явки з повинною, зміст якої викладено вище, погрози викинути з балкону були висловлені на адресу підсудного ОСОБА_6 Про такі погрози з боку потерпілого ОСОБА_3 в ході досудового слідства під час допиту в якості підозрюваного та обвинуваченого, відтворення обстановки та обставин події не вказував (т.1 а.с. 66-68, т.2 а.с. 76-78, 83-96, 102-106, 117-119). Свідок ОСОБА_5 з цього приводу показав, що погроз зазначеного змісту від ОСОБА_4 до підсудного не чув. Що стосується погроз застосувати сексуальне насильство, то сам ОСОБА_3 показав, що ОСОБА_4 завдавав йому удари в обличчя , і це підтверджено висновком судово-медичної експертизи, але будь-яких дій, направлених на реалізацію нібито таких намірів потерпілий не чинив.

Отже, матеріалами кримінальної справи підтверджується, що з боку потерпілого чи інших осіб дій, які б свідчили про наявність дійного, реального і об'єктивного суспільно небезпечного посягання, яке б за своїм характером і ступенем суспільної небезпечності могло реально заподіювати чи створювати реальну загрозу заподіяння шкоди правам та інтересам ОСОБА_3, що охороняються законом, а відвернення чи припинення його вимагає заподіяння шкоди тому, ким вчиняється посягання, не було. Отже, під час завдання ОСОБА_4 ударів ножем підсудний у стані необхідної оборони не перебував. Докази, які б вказували на те, що ОСОБА_3 вчинив умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони, в матеріалах справи також відсутні.

Про умисел ОСОБА_3 на позбавлення ОСОБА_4 життя свідчать знаряддя вчинення злочину, кількість та локалізація поранень в життєво важливий орган - грудну клітку в області серця. Необхідно врахувати і поведінку ОСОБА_3 після вчинення злочину, яка виразилася в невжитті заходів для надання потерпілому медичної допомоги чи звернення за такою допомогою.

Таким чином суд приходить до висновку, що винуватість підсудного у вчиненні злочину доведена повністю, та кваліфікує дії ОСОБА_3, які виразились в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, за ч. 1 ст. 115 КК України як умисне вбивство.

У справі потерпілою ОСОБА_1 заявлено цивільний позов на суму 3 500 гривень, яка складається з витрат на поховання сина.

Згідно з ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.

Розмір витрат, понесених ОСОБА_1 на поховання, підтверджується відповідними документами на суму 907 гривень 72 копійки (т.1 а.с. 83-85). Тому суд задовольняє позовні вимоги частково на вказану суму.

Призначаючи ОСОБА_3 покарання, суд враховує, що він вчинив умисний особливо тяжкий злочин, суспільно небезпечним наслідком якого є неправомірне позбавлення життя іншої людини, відношення підсудного до скоєного. Що стосується даних про особу підсудного, то слід відмітити, що він вісім разів судимий, не працює, не має повноцінної сім'ї, веде антисуспільний спосіб життя. Разом з тим, суд враховує і протиправну поведінку потерпілого, який спровокував конфліктну ситуацію. Згідно з актом стаціонарної комісійної судово-психіатричної та наркологічної експертизи № 384 від 6.09.2008 року в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, і в теперішній час ОСОБА_3 виявляв і виявляє ознаки емоційно нестійкого розладу особистості (F 60.3 згідно МКБ-10), не виявляв ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності. За своїм психічним станом у той період часу та в теперішній час ОСОБА_3 міг та може усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом у теперішній час ОСОБА_3 застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру не потребує. ОСОБА_3 не виявляє ознак хронічного алкоголізму та наркоманії, тому застосування щодо нього протиалкогольного та протинаркоманійного лікування не потребує (т.2 а.с. 17-19).

Обставин, що пом'якшують покарання, не встановлено.

Обставинами, що обтяжують покарання, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, та рецидив злочинів.

Суд призначає ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, оскільки таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Оскільки ОСОБА_3, якого було звільнено від відбування покарання за попереднім вироком з випробуванням, вчинив злочин в період іспитового строку, відповідно до ст. ст. 71, 78 КК України до призначеного йому покарання за даним вироком слід частково приєднати покарання за вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 5.05.2008 року.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 321, 323, 324 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 /вісім/ років.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного ОСОБА_3 покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 5.05.2008 року і за сукупністю вироків остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 9 /дев'ять/ років.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з 20 липня 2008 року.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 907 /дев'ятсот сім/ гривень 72 /сімдесят дві/ копійки у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.

Речові докази - штани та білизну з плямами бурого кольору з трупа ОСОБА_4, пляшку з-під горілки, упаковку від стартового пакету "Білайн", частину картки "Білайн", які зберігаються в камері зберігання речових доказів Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві (квитанції №№ 009222, 009222а), - знищити; недопалки цигарок, зрізи нігтів та мікрооб'єкти з рук трупа ОСОБА_4, 10 слідів пальців рук, ніж з рукояткою чорного кольору, чоловічі сорочки в кількості 2 штуки, шматок лінолеуму, зрізи нігтів та змиви з рук ОСОБА_3, які зберігаються в камері зберігання речових доказів ГУ МВС України в м. Києві (квитанція № 008468 від 7.11.2008 року), - знищити; мобільний телефон "Nokia N91", належний ОСОБА_4, який зберігається в камері зберігання речових доказів Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві (квитанція № 009222), - повернути потерпілій ОСОБА_1

Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві за проведення судово-дактилоскопічної та криміналістичної експертиз 1013 /одну тисячу тринадцять/ гривень 73 /сімдесят три/ копійки. Одержувач платежу: НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві, р/р 35226002000466 в ГУДКУ у Київській області, МФО 821018, код 25575285 /За проведення експертизи та дослідження/.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без зміни - тримання під вартою в Київському СІЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.