Рішення № 91399159, 20.08.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/3183/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2020 року Приморський районний суд м. Одеси:

під головуванням судді Єршової Л.С.,

за участю секретаря судового засідання Радзімовської Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

25.02.2019 року до суду з адміністративним позовом звернулася адвокат Ковальчук Вікторія Сергіївна , місце мешкання: АДРЕСА_1 , в інтересах ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2, адреса для кореспонденції: АДРЕСА_1 до Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу Головченка Ігоря Олександровича, місцезнаходження: 65058, м.Одеса, пр-т. Шевченка, 12, третя особа Державна екологічна інспекція Кримсько-Чорноморського округу, ЄДРПОУ 42335172, місцезнаходження: 65058, м.Одеса, пр-т. Шевченка, 12 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову № 000319 від 15 лютого 2019 року, винесену державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу Головченком Ігорем Олександровичем про накладення адміністративного стягнення на громадянина ОСОБА_1 за ст. 188-5 КУпАП у розмірі 765 грн.; справу про адміністративне правопорушення у відношенні громадянина ОСОБА_1 за ст. 188-5 КУпАП закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 15.02.2019 року, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу Головченком Ігорем Олександровичем було складено протокол №000321 про адміністративне правопорушення. 15.02.2019 року відповідачем було складено постанову про накладання адміністративного стягнення №000320, якою ОСОБА_1, який займає посаду капітана судна т/х ІНФОРМАЦІЯ_1 (IMO НОМЕР_2), визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-5 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 765 грн. З даною постановою позивач не згоден, оскільки вважає, що при її винесенні відповідачем не були з`ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки правопорушення, передбаченого ст. 188-5 КУпАП, а саме, що позивач не допустив держінспекторів з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу до проведення заходів пов`язаних із збором інформації.

Також, позивач стверджує, що відсутні докази того, що з судна скидались видимі плавучі частки або виникали видимі сліди забруднюючих речовин у районі скидання, що призвело до фактичного погіршення якості води відповідно до фонових показників якості води в районі водокористування. Позивач вважає, що дані обставини нічим не підтверджуються та ґрунтуються лише на припущеннях Держекоінспекції.

Отже, у діях позивача відсутній склад зазначеного адміністративного порушення, а тому відповідний протокол №000321 від 15.02.2019 року, складений представниками Держекоінспекції, не відповідає дійсності.

Щодо питання протиправності постанови № 000320 від 15.02.2019 року у позовній заяві зазначається, що державний інспектор Держекоінспекції не мав достатніх правових підстав для складення зазначеної постанови. Як зазначається у позовній заяві, з урахуванням процесуальних та інших порушень, вчинених відповідачем, постанова №000320 від 15.02.2019 рокує протиправною, а відтак підлягає скасуванню.

Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси Єршової Л.С. від 01.03.2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (т. 1 а.с. 92 - 93).

01.07.2019 року на адресу суду від позивача надійшло уточнення до адміністративного позову, відповідно до якого в резолютивній частині позову допущена помилка в номері постанови, яка підлягає скасуванню, у зв`язку з чим подано уточнення в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову № 000320 від 15 лютого 2019 року, винесену державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу Головченком Ігорем Олександровичем про накладення адміністративного стягнення на громадянина ОСОБА_1 за ст. 188-5 КУпАП у розмірі 765 грн.; справу про адміністративне правопорушення у відношенні громадянина ОСОБА_1 за ст. 188-5 КУпАП закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення (т. 2 а.с. 4 - 5).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 16.09.2019 року клопотання представника третьої особи Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу про заміну первісного відповідача було задоволено та замінено первісного відповідача - Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу Головченка Ігоря Олександровича належним відповідачем - Державна екологічна інспекція Кримсько-Чорноморського округу (ЄДРПОУ 42335172, місцезнаходження: 65058, м.Одеса, пр-т. Шевченка, 12).

30.09.2020 року на адресу суду від представника відповідача Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги вважають необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню (т. 2 а.с. 18 - 26).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, відповідно до якої просив розглянути справу за відсутністю позивача та його представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У ч. 1 ст. 5 КАС України зазначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Судом встановлено, що 15 лютого 2019 року Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу Головченком Ігорем Олександровичем складено протокол про адміністративне правопорушення № 000321, в якому зазначено, що капітан судна т/х ІНФОРМАЦІЯ_1 (IMO НОМЕР_2) ОСОБА_1 здійснив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачене ст. 188-5 КУпАП, а саме не допустив держінспекторів з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу до проведення заходів пов`язаних із збором інформації, метою яких є отримання відомостей про масові явища та процеси (забруднення акваторії ІФДП «АМПУ»), що є невиконанням законних розпоряджень та приписів посадових осіб, що здійснюють контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, що є порушенням ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (т. 1 а.с. 12- 13).

15.02.2019 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу Головченком Ігорем Олександровичем було винесено постанову №000320 про притягнення ОСОБА_1 , капітана судна т/х ІНФОРМАЦІЯ_1 (IMO НОМЕР_2), до адміністративної відповідальності за ст. 188-5 КУпАП, якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 765,00 грн. (т. 1 а.с.10 - 11).

Як вбачається з протоколу №000321 від 15.02.2019 року та постанови №000320 від 15.02.2019 року капітана судна т/х ІНФОРМАЦІЯ_1 (IMO НОМЕР_2) ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», тим, що він не допустив держінспекторів з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу до проведення заходів пов`язаних із збором інформації під час виконання покладених на них обов`язків, що є порушенням ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Згідно з пунктом "ї" частини другої статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у невиконанні розпоряджень органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, та вчиненні опору їх представникам.

Відповідно до ст. 188-5 КУпАП невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов`язків тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від дев`яти до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п`ятнадцяти до сорока п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, судом встановлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 188-5 КУпАП, в якості посадової особи, що не виконала законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища.

Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь визначені Законом України «Про охорону навколишнього середовища».

Відповідно до статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить:

- організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів (абзац четвертий пункту "а" частини першої статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»);

- складання протоколів про адміністративні правопорушення та розгляд справ про адміністративні правопорушення, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом (пункт "г" частини першої статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»);

- одержання безоплатно в установленому порядку необхідних для виконання покладених на нього завдань інформації, документів і матеріалів від підприємств, установ і організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, фізичних осіб (пункт "д" частини першої статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»);

- виконання відбору проб та інструментально-лабораторні вимірювання показників складу та властивостей викидів стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря, вод лляльних, баластних, зворотних, поверхневих, морських, вимірювання показників складу та властивостей підземних вод у пробах із спостережувальних свердловин на об`єктах, що обстежуються (пункт "и" частини першої статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 року №312 затверджено Положення про державні екологічні інспекції в округах. Відповідно до п. 1 Положення, Державна екологічна інспекція відповідного округу (далі - Інспекція) є міжрегіональним територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується. Згідно до вимог п.2 Положення, до функцій Інспекції належить здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема, ведення водокористувачами обліку забору та використання вод, здійснення контролю за якістю і кількістю скинутих у водні об`єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об`єктів у контрольних створах, а також подання відповідним органам звітів; дотримання суднами, кораблями міжнародних конвенцій, договорів та вимог природоохоронного законодавства України з питань запобігання забрудненню морського середовищ; щодо дотримання вимог реєстрації в суднових документах операцій із шкідливими речовинами та сумішами, баластними та лляльними водами (пп. 18 ч. 2 Положення).

Згідно з вимогами абз.3 п.3 розділу 3 Положення, об`єктами контролю Інспекції Кримсько-Чорноморського округу є, зокрема: усі об`єкти, розташовані в зоні діяльності Інспекції, усі українські й іноземні судна, кораблі та інші плавучі об`єкти, а також засоби і морські споруди незалежно від форм власності та підпорядкування, діяльність яких відбувається у внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні України та на континентальному шельфі України.

Відповідно до абзацу другого підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон» №198 від 20.03.1995 року, екологічний контроль судна здійснюється виключно у разі, коли із судна викидаються видимі плавучі частки або виникають видимі сліди нафти чи нафтовмісних або інших забруднюючих речовин у районі їх скидання, що призводить до фактичного погіршення якості води.

Ознаками наявності підстав для здійснення екологічного контролю судна є наступна сукупність обставин: наявність факту скидання з судна у районі скидання видимих плавучих слідів нафти чи нафтопродуктів або інших забруднюючих речовин або виникнення таких слідів/речовин у районні скидання, та фактичне погіршення якості води внаслідок такого скидання.

Як зазначив Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові від 06 березня 2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Так, досліджуючи акт відбору проб води від 14.02.2018 року (т. 2 а.с. 35) судом встановлено, що при складанні акту відповідач посилається на Постанову Кабінету Міністрів України № 269, пунктом 5-1 якої (в редакції станом на день проведення перевірки) встановлено, що порядок перевірки, взяття проб води та проведення їх аналізу встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Однак, судом встановлено, що механізм перевірки, взяття проб води та проведення їх аналізу з метою встановлення джерела забруднення внутрішніх морських вод та територіального моря визначений Порядком перевірки, взяття проб води та проведення їх аналізу, який був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. № 828, яка набула чинності 05.09.2019 р., тобто вже після винесення оскаржуваної постанови.

Таким чином, станом на день відібрання проб відповідач діяв за відсутності нормативного регулювання процедури відбору проб баластних вод та проведення їх аналізу.

Суд зазначає, що суб`єкт владних повноважень має діяти виключно в межах та у спосіб, що встановлені законодавством України і лише держава шляхом законодавчого регулювання визначає його завдання, межі його повноважень та спосіб, у який він здійснює ці повноваження. Розширене тлумачення суб`єктом владних повноважень способів здійснення своїх повноважень не допускається.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі "East/West Alliance Limited» проти України" зазначено, що вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля.

У своєму рішенні по справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема:

- на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок;

- державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків;

- ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що дії відповідача як суб`єкта владних повноважень щодо відбору проб та проведення їх аналізу за відсутності нормативно визначеного порядку таких дій є такими, що проведені з порушенням вимог чинного законодавства.

Згідно з абз. 2 п. 5-1 Постанови КМУ № 269 (в редакції від 13.10.2015 р., чинній на момент виникнення спірних правовідносин), морські екологічні інспекції Держекоінспекції мають право перевірити відповідність ізольованого баласту, скидання якого здійснюється із суден у внутрішні морські води та територіальне море, нормативам гранично допустимих концентрацій основних забруднюючих речовин у морському порту виключно у випадку, якщо під час скидання із судна ізольованого баласту разом з ним викидаються зримі плавучі частки або виникають видимі сліди нафти чи нафтовмісних або інших забруднюючих речовин в районі скиду, що призвело до фактичного погіршення якості води.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про морські порти», саме на адміністрацію морських портів покладено забезпечення дотримання законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про морські порти України» Адміністрація морських портів України (АМПУ) утворюється з метою забезпечення дотримання законодавства про охорону навколишнього природного середовища, у тому числі шляхом участі в межах визначеної законодавством компетенції у виявленні випадків скидання суднами (плавзасобами) забруднюючих речовин у межах акваторії порту.

Отже, АМПУ приймає участь у виявленні випадків скидання з судна забруднюючих речових у межах акваторії порту. З матеріалів справи вбачається, що АМПУ, як уповноваженою особою, не зафіксовано випадків скидання з судна забруднюючих речових у межах акваторії порту.

Відповідно до абзацу сьомого пункту 10 Типової технологічної схеми пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №451, а також абзацу другого підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон» №198 від 20.03.1995 року, екологічний контроль судна здійснюється виключно у разі, коли із судна викидаються видимі плавучі частки або виникають видимі сліди нафти чи нафтовмісних або інших забруднюючих речовин у районі їх скидання, що призводить до фактичного погіршення якості води.

Частиною 3 ст. 22 Закону України «Про охорону навколишнього середовища» передбачено, що порядок здійснення державного моніторингу навколишнього природного середовища визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абз. 3 п. 5-1 Постанови КМУ № 269 (в редакції від 13.10.2015 р., чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі коли в районі водокористування (акваторії морського порту) гранично допустима концентрація основних забруднюючих речовин перевищує значення фонових показників якості води, рівень забруднення ізольованого баласту, скидання якого здійснюється із суден у внутрішні морські води та територіальне море, що призвело до фактичного погіршення якості води, вимірюється згідно з фоновими значеннями показників якості води відповідного району водокористування.

Відповідно до п. 1.5. Інструкції про порядок розробки та затвердження гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водні об`єкти із зворотними водами (затверджено Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 15.12.1994 року №116), фонова якість (ФЯ) води - якість води водного об`єкта, що сформована під впливом природних процесів і всіх джерел надходження домішок, за винятком впливу розглядуваного джерела домішок. Природна фонова якість - якість води, що сформована природними процесами за відсутністю антропогенного навантаження або в умовах тривалого неінтенсивного впливу антропогенних факторів, що важко піддаються регулюванню.

Відповідно до абз. 12 п. 3.2.1. Інструкції, природна фонова якість води повинна прийматися за даними довгострокових натурних гідрохімічних спостережень при виключенні забруднюючого впливу господарської діяльності, що піддається регулюванню. Розрахункова природна фонова якість води визначається з урахуванням умов водності водних об`єктів в лімітуючі періоди, регламентованих для розробки ГДС речовин. Придатні дані про розрахункову природну фонову якість води поверхневих водних об`єктів України можуть бути отримані в УкрНЦОВ, а по прибережних зонах морів - в Морському відділенні УкрНДГМІ.

Відповідно до п. 10 Порядку здійснення державного моніторингу вод (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 р. № 758), державний моніторинг масивів поверхневих та підземних вод, а також морських вод здійснюється за показниками та з періодичністю, наведеними у додатках 1-3. Додатком №3 встановлюються Показники та періодичність здійснення державного моніторингу морських вод та відповідно до якого моніторинг морських вод за показником завислих речовин повинен здійснюватися 4 рази на рік/сезонно.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, про відсутність передбачених чинним законодавством підстав для перевірки судна, передбачених п. 5-1 Постанови Кабінету Міністрів України № 269 та підстав для здійснення екологічного контролю судна згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон» №198 від 20.03.1995 року.

Відповідно до змісту оскаржуваної постанови позивач був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.188-5 КУпАП.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 188-5 КУпАП, полягає у невиконанні законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов`язків.

Таким чином, підставою для адміністративної відповідальності є невиконання саме законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища.

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З цього приводу суд відзначає, що відповідно до ст. 49 Кодексу торговельного мореплавства України (надалі КТМ України) капітан належить до командного складу судна і згідно зі ст. 58 КТМ України внаслідок свого службового становища визнається представником судновласника щодо дій, викликаних потребами судна.

Згідно зі ст. 20 КТМ України судновласником у цьому Кодексі визнається юридична або фізична особа, яка експлуатує судно від свого імені, незалежно від того, чи є вона власником судна, чи використовує на інших законних підставах.

Згідно зі ст. 304 КТМ України власник судна відповідає за шкоду від забруднення, заподіяну внаслідок витоку з його судна або скиду з нього нафти чи інших речовин, шкідливих для здоров`я людей або живих ресурсів моря (далі - забруднюючі речовини), за винятком випадків, передбачених статтею 306 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої ст. 56 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації, що здійснюють експлуатацію суден зобов`язані розробляти і здійснювати комплекс заходів щодо зниження токсичності та знешкодження шкідливих речовин, що містяться у скидах транспортних засобів, додержання режиму експлуатації транспортних засобів та інші заходи, спрямовані на запобігання й зменшення викидів та скидів у навколишнє природне середовище забруднюючих речовин та додержання встановлених рівнів фізичних впливів.

Відповідно до частини третьої ст. 56 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» керівники транспортних організацій та власники транспортних засобів несуть відповідальність за додержання встановлених для відповідного типу транспортного засобу нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах, скидів забруднюючих речовин та впливу фізичних факторів пересувних джерел на стан навколишнього природного середовища.

Судом встановлено, що підставою для адміністративної відповідальності є невиконання саме законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. ї ч. 2 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у невиконанні розпоряджень органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, та вчиненні опору їх представникам.

Під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) територіальні органи Держекоінспекції керуються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Згідно з ст. 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) здійснюється, в тому числі, за принципом здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.

Відповідно до вимог абзацу четвертого частини першої статті 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом.

Відповідно до частини 5 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

У порушення вимог ч. 5 ст. 7 вищенаведеного Закону з матеріалів справи вбачається, що на момент прибуття на перевірку для огляду судна т/х ІНФОРМАЦІЯ_1 (IMO НОМЕР_2), у відповідача було відсутнє направлення на перевірку, Інспекцією не проводилися плановий або позаплановий захід державного нагляду (контролю), проте здійснювалася діяльність органів державного нагляду (контролю), пов`язана зі збором інформації, метою якого є отримання відомостей про масові явища та процеси, що відбуваються у сфері господарської діяльності, які не є заходами державного нагляду (контролю).

За таких обставин враховуючи те, що у контролюючого органу були відсутні підстави для проведення перевірки, а в його представників під час відвідання судна не було належних документів, суд вважає правомірним недопущення до перевірки. Суд вважає, що в разі допуску захід державного нагляду (контролю) був би проведений з порушенням принципу здійснення нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом (ст. 3 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), що є неприпустимим.

Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до вимог ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність обставин, що складають об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 188-5 КУпАП.

За наведених обставин постанова про накладення адміністративного стягнення не може бути правомірною, а відтак підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо буде встановлено відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають задоволенню у зв`язку з відсутністю доказів наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-5 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 72, 77, 242-246, 250, 272, 295, 286 КАС України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Постанову № 000320 від 15 лютого 2019 року винесену державним інспектором з охорони природного навколишнього середовища Кримсько-Чорноморського округу Головченком Ігорем Олександровичем про накладення адміністративного стягнення на громадянина ОСОБА_1 за ст. 188-5 КУпАП у розмірі 765 гривень.

Справу про адміністративне правопорушення у відношенні громадянина ОСОБА_1 за ст. 188-5 КУпАП закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд м. Одеси, шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Л.С. Єршова