Ухвала суду № 91390246, 08.09.2020, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 428/6336/20

Провадження № 2/645/1941/20

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

08 вересня 2020 року суддя Фрунзенського районного суду міста Харкова Горпинич О.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АМОН-РА» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, -

встановив:

Представник ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АМОН-РА» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.

Перевіривши матеріали позову, суддею встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ч. 4, 5 ст. 177 ЦПК України.

У відповідності до вимог ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

З 01 вересня 2015 року набрав чинності Закон України від 22 травня 2015 року №484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким вносяться зміни до Закону України «Про судовий збір», та було зменшено категорію пільг із трудових правовідносин до позивачів у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно п.1 ч.1 ст.5 вказаного Закону, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі лише у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КЗпП України та ч. 1 ст.1 ЗУ «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Статтею 2 ЗУ «Про оплату праці» передбачено, що в структуру заробітної плати входить основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні компенсаційні виплати. До останніх належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами та положеннями, компенсації та інші грошові та матеріальні виплати, які передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами.

Згідно з п. 10 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

З матеріалів справи вбачається, що позов подано фізичною особою, спір містить вимоги майнового характеру (стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди) та вимоги немайнового характеру (визнання протиправним та скасування наказу про звільнення).

Відповідно до статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці», середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Крім того, згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до постанови Верховного Суду в справі №728/2955/18 від 10 січня 2019 року, починаючи з 01 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позовів про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30.01.2019 року у справі №910/4518/16 погодилася з попередніми правовими позиціями Верховного Суду України, що вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не належать до вимог, за пред`явлення яких до роботодавця працівники-позивачі звільняються від сплати судового збору.

Враховуючи викладене, позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору за подання даного позову в частині вимог про поновлення на роботі.

Отже, відповідно до Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору за подання позовної заяви, в якій на вирішення суду поставлені вимоги про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди позивач не звільнений.

Відповідно до п.п.1 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір справляється в розмірі 1 % ціни позову, але не менше 840,80 грн. та не більше 10551,00 грн.

Згідно п.п.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір справляється в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в розмірі 840,80 грн.

Відповідно до ч 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Так вбачається, що позовна заява містить вимогу майнового характеру та 1 вимогу немайнового характеру.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги зміст позовних вимог, позивачу необхідно сплатити судовий збір у відповідному розмірі до ціни позову яка скрадатиметься із суми заборгованості по середній заробітній плати за час вимушеного прогулу та суми моральної шкоди, яку позивач просить стягнути (50 000 грн.).

Крім того позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру у розмірі 840,80 грн та надати оригінали квитанцій до суду.

Крім того, позивачем не визначено ціну позову.

Відповідно до п.1 частини 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається - сумою, яка стягується.

Крім того, в порушення п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява не містить виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Так, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 15 000 грн., однак не надає жодних доказів, які підтверджують факт того, що позивач їх реально поніс.

За таких обставин, суд вважає позовну заяву такою, що не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України та пропонує позивачу усунути зазначені судом недоліки.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вищенаведене, вказані обставини позбавляють можливості відкрити провадження у справі.

Керуючись статями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АМОН-РА» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди- залишити без руху.

Надати позивачу строк 5 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала може бути оскаржена в частині визначення розміру судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання копії ухвали шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя: Горпинич О.В