Ухвала суду № 91389749, 07.09.2020, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

Ленінський районний суд м. Харкова

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2020 року Справа № 642/1285/14-ц

Провадження №6/642/119/20

Суддя Ленінського районного суду м. Харкова Євтіфієв В.М., розглянувши матеріали заяви генерального директора ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» Іжаковського Олега Валерійовича про видачу дублікату виконавчого листа по цивільній справі за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та поновлення строку для його пред`явлення до виконання, -

встановив:

До суду звернувся генеральний директор ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» Іжаковський О.В. з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дублікату виконавчого листа, у виконавчому провадженні по виконанню рішення апеляційного суду Харківської області від 04.03.2015, у справі №642/1285/14-ц.

В обґрунтування заяви зазначено, що заочним рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 03.04.2014 у справі №642/1285/14-ц в позові ТОВ «ОТП Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було відмовлено. 04.03.2015 апеляційним судом Харківської області було скасоване вказане заочне рішення і позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг» до ОСОБА_1 задоволено частково - стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (правонаступником якого став ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ»), суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 1184367 грн. 74 коп., та судові витрати по справі у розмірі 3654,00 грн. На виконання зазначеного рішення був виданий виконавчий лист, який передано до Ленінського ВДВС м. Харків, де відкрито виконавче провадження, одна на сьогоднішній день виконавче провадження не завершено. Ні постанова, ні виконавчий лист на адресу стягувача не поверталися. Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 10 червня 2020 року здійснено заміну стягувача з ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ». Згідно Акту перевірки матеріалів кредитної справи, даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень з відкритим доступом на сайті asvpweb.minjust.gov.ua за ПІБ боржника ОСОБА_1 відкриті виконавчі провадження відсутні, що підтверджує факт відсутності на виконанні у будь-якому ВДВС чи приватного виконавця виконавчих листів по стягненню заборгованості з ОСОБА_1 . Таким чином, в зв`язку з відсутністю виконавчого документа, набранням чинності рішення суду та його фактичним невиконанням боржником, відсутністю відкритого (існуючого) виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документа по стягненню заборгованості з боржника заявник вважає встановленим факт відсутності виконавчого документа з незалежних від ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» причин. За таких обставин видати дублікат виконавчого документа неможливо без поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

В судове засідання сторони не з`явилися, про час та дату слухання справи повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 442, ч. 3 ст. 433 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Дослідивши та оцінивши в сукупності докази матеріалів заяви судом встановлені наступні факти та обставини.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 03 квітня 2014 року у цивільній справі №642/1285/14-ц позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, були залишені без задоволення.

04.03.2015 апеляційним судом Харківської області вказане заочне рішення було скасоване, позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволені частково, ухвалено: стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором у сумі 1184 367 грн. 74 коп. та сплачений судовий збір у сумі 3654 грн. В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова у справі №642/1285/14-ц від 10 червня 2020 року змінено стягувача з ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ».

Згідно з п. 17.2 Перехідних положень ЦПК, оформлення і видача судових рішень, якими вносяться зміни до виконавчих документів (у тому числі про заміну сторони виконавчого провадження), здійснюється в паперовій формі судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно Акту перевірки матеріалів кредитної справи, даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень з відкритим доступом на сайті asvpweb.minjust.gov.ua за ПІБ боржника ОСОБА_1 відкриті виконавчі провадження відсутні, що підтверджує факт відсутності на виконанні у будь-якому ВДВС чи приватного виконавця виконавчих листів по стягненню заборгованості з ОСОБА_1 . Процедура передачі після купівлі частини кредитного портфелю, що складається із прав вимоги за кредитними договорами, від ПАТ «ОТП Факторинг Україна» до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» оригіналів кредитних справ клієнтів (Боржників) є довготривалою процедурою, яка включає в себе, поміж іншого, процедуру звірки за Актами прийому-передачі переданої документації. Виявлення наявності чи відсутності оригіналів відповідних документів, у тому числі оригіналів виконавчих листів та аналізу строку на їх пред`явлення стало причиною пропуску строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на час набрання судовим рішенням законної сили) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Відповідно до частини 1 статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Згідно з частиною 6 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в Узагальненні «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 за № 8 дав роз`яснення, що перелік причин пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено. А тому суддя дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Частинами 1 та 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Згідно з пункт 9 частини другої статті 129 Конституції України обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства. Частинами 1 та 2 статті 1291 встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Конституційний Суд України неодноразово підкреслював, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом; право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист. Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 за №18-рп/2012, 25.04.2012 за №11-рп/2012, 26.06.2013 за №5-рп/2013.

Забезпечення державою виконання судового рішення як невід`ємної складової права кожного на судовий захист закладено на конституційному рівні.

Обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання. Рішення Конституційного Суду України від 15.05.2019 за № 2- р(1І)/2019.

З практики Європейського суду з прав людини вбачається, що визначене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок.

У рішенні від 27 листопада 2008 року у справі «Крутько проти України» (№2), Європейський суд з прав людини зазначив, що провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадіями одного провадження (див. «Скордіно проти Італії» (по.1) (ОС), N0.36813/97). Таким чином виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатися як цілісний процес.

Застосовуючи процедуру «пілотного рішення» у справі «Ю.М. Іванов проти України» (рішення від 15 жовтня 2009 року, остаточне від 15.01.2010) Європейський суд з прав людини знову констатував, що право на суд, захищене ст.6 було б ілюзорним якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла б щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін.

Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

Відповідно до пункту 17.4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Аналізуючи зміст даної норми, єдиною підставою для видачі судом дублікату виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Відповідно до статей 76, 77, 78, 79 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За частиною першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, встановлено, що оригінал вказаного виконавчого листа стягувачу не передавався та відсутній у нього, а виконавчий документ не перебуває на виконанні в органах виконавчої служби України, тобто був втрачений.

Відповідно до частини 1 статті 76 Цивільного процесуального кодексу України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 80 ЦПК України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Дотепер рішення апеляційного суду Харківської області №642/1285/14-ц боржником не виконано.

Таким чином, заявлені генеральним директором ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» вимоги про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дублікату виконавчого листа, підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. ст. ст. 127, 258-261, 263-265, 268, 273, 433, 442, п. п. 17.2, 17.4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» Іжаковського Олега Валерійовича про видачу дублікату виконавчого листа по цивільній справі за позовом ТОВ «ОТП Факторинг України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та поновлення строку для його пред`явлення до виконання - задовольнити.

Поновити пропущений строк пред`явлення виконавчого листа, виданого на виконання рішення апеляційного суду Харківської області від 04.03.2015 у справі №642/1285/14-ц, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором у сумі 1184367 грн. 74 коп. та сплачений судовий збір у сумі 3654 грн.

Видати дублікат виконавчого листа, виданого на виконання рішення апеляційного суду Харківської області від 04.03.2015 у справі №642/1285/14-ц, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором у сумі 1184367 грн. 74 коп. та сплачений судовий збір у сумі 3654 грн.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги в 15 денний строк з дня отримання її копії.

Суддя В.М.Євтіфієв