Рішення № 91389423, 02.09.2020, Білозерський районний суд Херсонської області

Справа № 648/1288/20

Провадження № 2-а/648/29/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2020 року смт. Білозерка

Білозерський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого - судді: Кусік І.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Богдан І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України та Управління патрульної поліції у Херсонській областіпро скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому вказав, що 06.05.2020 року приблизно о 05.30 год. ОСОБА_1 , рухався на автомобілі марки «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Соборній в смт. Білозерка Херсонської області в напрямку до озера на риболовлю. Попереду їхав автомобіль, який проігнорував вимоги знаку 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено» та здійснив виїзд з другорядної дороги на головну. В свою чергу, ОСОБА_1 на своєму автомобілі, виконав вимоги дорожньої розмітки та дорожніх знаків, зупинився перед перехрестям, оскільки на головній дорозі рухався інший транспортний засіб, якому необхідно було надати перевагу у русі, після чого, за відсутності інших перешкод, здійснив виїзд на другорядну дорогу на перехрестя із головною, а потім продовжував рух головною дорогою. До машини позивача підійшов інспектор Шабадаш М.В. який повідомив про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП, а саме, начеб-то, він рухаючись по вул. Соборній в смт. Білозерка Херсонської області, не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2. «проїзд без зупинки заборонено», чим порушив пункт 8.4 (б) Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_1 надав усні пояснення інспектору поліції Шабадаш М.В. з приводу обставин справи, а саме те. шо він, виконуючи вимоги дорожньої розмітки та дорожніх знаків (в тому числі й знаку 2.2 проїзд без зупинки заборонено» зупинився та надав перевагу у русі іншому транспортному засобу, який рухавсь головною дорогою, та за наявності спірних вказаних інспектором обставин сталася б ДТП, у відповідності до ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, попросив ознайомити його з доказами того, що він не виконав вимога дорожнього знаку 2.2. та порушив пункт 8.4 (б) Правил дорожнього руху України, на що отримав відмову, а інспектор поліції пояснив, що пояснення ОСОБА_1 можуть бути вислухані, а його докази його вини також можуть бути надані тільки у судовому засіданні під час оскарження постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.

В супереч дійсної обстановки, за відсутності доказів та будь яких підстав, було винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі за адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 085828 від 06.05.2020 року.

В свою чергу, ОСОБА_1 хотів написати свої зауваження (заперечення), вказав на необхідність прибуття на місце його затримання його адвоката. однак, інспектор поліції Шабадаш Микола Володимирович зазначив в оскаржуваній Постанові про накладення адміністративного стягнення обставини, що не відповідають дійсності, а саме, що ОСОБА_1 відмовляється від підпису та отримання копії постанови та інспектор поліції покинув так би мовити місце «вчинення правопорушенням».

ОСОБА_1 були надані усні пояснення інспектору поліції Шабадаш М.В. з приводу обставин розглядаємої справи, а саме те що він, виконуючи вимоги дорожньої розмітки та дорожніх знаків (в тому числі й знаку 2.2 проїзд без зупинки заборонено» зупинився та надав перевагу у русі іншому транспортному засобу, який рухавсь головною дорогою, та за наявності спірних вказаних інспектором обставин сталася б ДТП, у відповідності до ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, попросив ознайомити його з доказами того, що він не виконав вимога дорожнього знаку 2.2. та порушив пункт 8.4 (б) Правил дорожнього руху України, на що отримав відмову, а інспектор поліції пояснив, що пояснення ОСОБА_1 можуть бути вислухані, а його докази його вини також можуть бути надані тільки у судовому засіданні під час оскарження постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Оскаржувану постанову ОСОБА_1 отримав лише о 11.00 годині (зі спливом п`яти годин) за місцем знаходження відділення патрульної поліції у смт. Білозерка, пров. Торговий, буд.7.

Отже, постановою серії БАА №085828 від 06.05.2020 року незаконно було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення (ч. 1 ст. 122 КУпАП) у вигляді штрафу в сумі 255 гривень за порушення вимог дорожнього знаку 2.2.

На підставі зазначеного представник позивача вказав, що на його думку ОСОБА_1 не було порушено вимог дорожнього знаку 2.2., а за наслідком й п. 8.4 (б) Правил дорожнього руху, та в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Уточнивши позовні вимоги представник позивача просив суд: скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 085828 від 06.05.2020 року та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення; вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Судом ухвалено наступне:

Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 12.05.2020 року представнику позивача ОСОБА_3 відмовлено в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 12.05.2020 року позов залишено без руху та надано позивачу строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення без руху для усунення вказаних в ухвалі недоліків та подання належним чином оформленого адміністративного позову.

Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 20.05.2020 року клопотання представника позивача ОСОБА_3 про відстрочення сплати судового збору задоволено та постановлено відстрочити ОСОБА_1 сплату ним судового збору в розмірі 420,40 грн. за подання до суду позовної заяви до Департаменту патрульної поліції України та Управління патрульної поліції у Херсонській областіпро скасування постанови про накладення адміністративного стягнення до ухвалення судового рішення у справі.

Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 20.05.2020 року було відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 14.07.2020 року було зобов`язано Білозерський відділ поліції ХВП головного управління Національної поліції в Херсонській області надати суду: оригінал матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 1 КУпАП за результатами розгляду якої 06.05.2020 року винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 085828;відеозаписи з реєстратора патрульного авто та нагрудних камер працівника поліції, які були зняті під час складання постанови про адміністративне правопорушення серії БАА № 085828 від 06.05.2020 року за ст. 122 ч.1 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 31.07.2020 року було зобов`язано Білозерський районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надати суду: оригінал постанови серії БАА № 085828 від 06.05.2020 року стосовно притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передаченого ст. 122 ч.1 КУпАП.

В судовому засіданні:

Сторони до суду не з`явилися.

Представник позивача та позивач надали суду заяву, в якій просили суд провести судове засідання без їх присутності.

Представник відповідача подав суду заяву, в якій просив суд відмовити повністю у задоволенні позову.

Враховуючи заяви сторін, з урахуванням положень ст. 205 КАС України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів, оскільки судом вичерпано всі можливості по виклику в судове засідання сторін та витребувано всі наявні у сторін докази для всебічного та неупередженого розгляду справи.

Судом встановлено наступне:

Відповідно змісту оскаржуваної постанови: 06.05.2020 року о 06.00 годині в смт. Білозерка по вул. Свободи поліцейський СРПП Білозерського ВП ХВП ГУНП в Херсонській області старший лейтенант поліції Шабадаш Микола Володимирович 0079532 виніс постанову про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Свердловська область), місце проживання: АДРЕСА_1 , права водія НОМЕР_2 від 02.07.2011 року, керуючи транспортним засобом ВАЗ 2150-120, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належний ОСОБА_1 06.05.2020 року о 5 год. 55 хв. в смт. Білозерка по вул. Свободи не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2. «Проїзд без зупинки заборонений» здійснив проїзд без зупинки з вул. Михайлевського на вул. Свободи, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Постановлено: застосувати до громадянина ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу - 235,00 грн. Від підпису відмовився. Крім того є підпис, датований 11.00 годин. 06.05.2020 року.

Виходячи з аналізу положень Конституції України, КАС України, КУпАП, практики ЄСПЛ судове оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення в Україні - це адміністративно-процесуальна діяльність суду, з метою реалізації конституційного права осіб постати перед неупередженим арбітром (судом), щоб жодна особа, яка не скоювала адміністративне правопорушення, чи вина якої не доведена, не була притягнута до адміністративної відповідальності і навпаки, щоб кожен, вина кого була доведена не уникнув справедливого адміністративного покарання.

Тож вислухав позивача, вивчив матеріали провадження суд дійшов до наступного:

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у вчиненому законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в чого вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатацію транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи із системного аналізу ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративного правопорушення. Отже, викладені в постанові по справі про адміністративне правопорушення обставини повинні чітко та однозначно свідчити про повноту та об`єктивність встановлених обставин справи та її розгляду, а також відображати конкретний склад адміністративного правопорушення, підтверджений відповідними доказами.

Згідно вимог ст. 283 ч.2 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити (серед іншого) : найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу.

Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що місцем вчинення адмінправопорушення є: смт. Білозерка, вул. Свободи. Номера будинку не вказано. Тож із змісту постанови не вбачається чіткого визначення місця його вчинення.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Інших доказів, окрім постанови про притягнення до адміністративної відповідальності в розумінні ст.251 КУпАП, які б свідчили про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, винність у його вчиненні, суду не надано.

Таким чином, всупереч положенням ст. 77 ч.2 КАС України, відповідач не навів належних доказів на підтвердження правомірності свого рішення при накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, не надав суду жодних доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення та не виконав обов`язку щодо доведення обґрунтованості притягнення його до адміністративної відповідальності.

Оцінюючи оскаржувану постанову на предмет її обґрунтованості (п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України), суд має констатувати, що працівником Національної поліції факт вчинення правопорушення, в якому звинувачено позивача, жодним чином не зафіксовано та не підтверджено жодним допустимим й належним доказом, що міг бути забезпечений для такого роду порушень правил дорожнього руху.

Отже, поліцейський СРПП Білозерського ВП ХВП ГУНП в Херсонській області старший лейтенант поліції Шабадаш Микола Володимирович у своїй діяльності порушив принципи всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин, оскільки при розгляді справи було застосовано спрощений підхід, а саме: обґрунтування вини сформовано лише на одних даних сприйняття співробітників поліції, з яких неможливо визначити наявність або відсутність правопорушення, тобто без застосування будь-яких інших фактів, які б підтверджували наявність або відсутність вини певної особи (показання свідків, відеофіксація тощо).

На підставі викладеного, суд зазначає, що при розгляді справи не знайшов свого підтвердження факт вчинення правопорушення позивачем. У матеріалах справи такі підтвердження відсутні, є в наявності лише постанова про притягнення до відповідальності, що не дає підстав стверджувати про допущення позивачем порушень Правил дорожнього руху України в той день та час.

При цьому суд звертає увагу на те, що усі сумніви у доведеності вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, повинні тлумачитися судом на її користь, оскільки цей принцип покладений в основу закріпленого Конституцією України презумпції невинуватості.

Відповідно до висновків, викладених в Постанові Верховного Суду, викладеної в Постанові КАС ВС від 08.07.2020 року № 463/1352/16-а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є недоведеним, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Крім того:

Касаційний адміністративний суд у своїй постанові у справі № 524/9827/16-а від 18.02.2020 вказав, що згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Виходячи з тверджень позивача він під час розгляду притягнення його до адміністративної відповідальності висловив інспектору поліції своє бажання скористатись правовою допомогою. Однак, інспектором, в порушення права особи на захист, не вжито жодних дій щодо отримання правової допомоги особою, що притягається до адміністративної відповідальності. Дані твердження не спростовані стороною відповідача ніяким чином. Дана обставина також є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Статтею 286 ч. 3 КАС України встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності. Так, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Перевіривши законність рішення та дій Інспектора поліції, як суб`єкта владних повноважень, зважаючи на те, що у останнього не було об`єктивних підстав для зупинки транспортного засобу позивача, при цьому, те, що ОСОБА_1 порушив п.п. 2.2. ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП, не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду, при цьому, оспорювана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, вказані факти відповідачем жодним чином не спростовано, враховуючи презумпцію невинуватості, закріпленої положеннями ст. 62 Конституції України, з урахуванням порушення права особи на захист, суд дійшов висновку, що дії працівника поліції при винесенні оскаржуваної постанови не свідчать про повне дотримання закону, не свідчать про чітку та повну об`єктивність встановлених обставин справи, а складена за результатами розгляду адміністративної справи постанова не вказує на конкретне місце його вчинення та не містить підтвердження вини позивача належними доказами, тож інспектором Шабадаш М.В. у своїй діяльності порушені принципи всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, отак вимоги позивача про скасування Постанови є законними і підлягають задоволенню.

Стосовно стягнення судових витрат суд вважає за необхідне вказати на таке:

Відповідно висновків, викладених в постанові Верховного суду від 17.10.2018 року у справі № 301/1894/17 вирішуючи питання розподілу судових витрат суд має з"ясувати склад та розмір витрат, пов"язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов"язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При стягненні витрат на правову допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Тож зважаючи на те, що стороною позивача не надано доказів підтвердження витрат на правову допомогу позов в цій частині задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, з урахуванням ст.ст. 2, 72, 90, 205, 242-246, 250, 286 КАС України, ст.ст. 23, 122 ч. 1, 245, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатацію транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», п. п. 2.2. ПДР України Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, ст. 62 Конституції України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції України (код ЄДРПОУ 40108646, вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048) та Управління патрульної поліції у Херсонській області(пр.-т. Адмірала Сенявіна, 128, м. Херсон, 73003) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 085828 від 06.05.2020 року, складену стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно п.п. 15.5 ч. 1 Перехідних положень КАС України, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повне рішення виготовлене 07 вересня 2020 року.

Головуючий: Кусік І.В.