Ухвала суду № 91388554, 27.08.2020, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/5037/20

н\п 2/490/3393/2020

Центральний районний суд м. Миколаєва

У Х В А Л А

27 серпня 2020 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Черенкова Н.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про витребування майна із чужого незаконного володіння ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача, в якому просив зобов`язати Миколаївську міську раду повернути спільну сумісну власність (торгівельний кіоск зупинкового комплексу по АДРЕСА_1 , для обслуговування якого надавалась в оренду земельна ділянка за договором №9450 від 20.08.2013 року) подружжю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивачу необхідно надати всі документи, які підтверджують право власності на торгівельний кіоск зупинкового комплексу по АДРЕСА_1 , та його місцезнаходження.

Також позивачу необхідно вказати ринкову вартість спірного торгівельного кіоску та надати договір оренди земельної ділянки за договором №9450 від 20.08.2013 року.

При цьому, у разі неможливості надання доказів позивач, разом з поданням позовної заяви має право відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України подати до суду клопотання про витребування доказів, якщо такий доказ він не може подати самостійно і позивач здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання доказу.

Окрім того, позивачу необхідно визначити правове положення співвласника торгівельного кіоска.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В той же час, у позовній заяві міститься клопотання позивача, в якому позивач вказує на те, що за даними податкових органів він у 2019 році доходу не мав та був безробітним, а тому просить звільнити його від сплати судового збору за подання даного позову.

Згідно з ч.1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

При зверненні до суду із заявою про відстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів для сплати судового збору. Водночас, відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Згідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умов перелічених у вказаній статті.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б вказували на неможливість сплати ним судового збору, а тому не доведено наявність обставин, передбачених положеннями зазначеної вище статті Закону, які б були підставою для звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Згідно з ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ставка судового збору за подання до суду фізичною особою заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн.).

За такого, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн. та надати оригінал квитанції про сплату судового збору.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Враховуючи викладене суддя приходить до висновку, що позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст. 175 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, що відповідає вимогам ст. 185 ЦПК Україн

За такого, заява підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про витребування майна із чужого незаконного володіння - залишити без руху.

Надати позивачу п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали, шляхом подання заяви у новій редакції з наданням відповідних документів та сплати судового збору.

Роз?яснити, що в разі невиконання вказаних вимог, заява буде вважатись не поданою та повернута.

Водночас роз?яснюю, що невиконання до вказаного строку вимог не позбавляє права повторного звернення до суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.П. Черенкова