Ухвала суду № 91388197, 08.09.2020, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/497/17

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" вересня 2020 р.смт. Веселинове

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області Чаричанський П.О., розглянувши заяву адвоката Грабленко Д.В., який діє в інтересах обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016150000000377 від 07.12.2016 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про відвід судді Веселинівського районного суду Миколаївської області Орленко Л.О.,

В С Т А Н О В И В :

Протоколом автоматизованого розподілу справ від 31.08.2020 року, судді Чаричанському П.О. передано заяву адвоката Грабленка Д.В. про відвід судді Орленко Л.О. у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , обвинувачених за ч. 2 ст. 307 КК України.

В заяві про відвід судді адвокат обвинувачених Грабленко Д.В. посилається на те, що у судовому засіданні 22.06.2020 року під час дослідження протоколу про результати контролю за вчиненням злочину захисником, було вкотре заявлено клопотання про визнання зазначеного протоколу – недопустимим доказом. Підставами вважати протокол, явно недопустимим стали відсутність у матеріалах провадження відсутність постанови прокурора на проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки.

Крім того, ухвали апеляційного суду, на проведення НСРД, були відкриті захисником, лише під час досудового слухання справи та виключно за ініціативою суда. Прокурором не доведено, що останній своєчасно вжив заходів для розсекречування та розкриття зазначених матеріалів.

Вирішення питання про недопустимість зазначеного доказу повинно було відбуватися виключно у нарадчій кімнаті, за матеріалами що були у кримінальному провадженні та були відкриті у порядку ст. 290 КПК України.

Проте, головуюча суддя Орленко Л.О., відмовилася розглядати клопотання негайно, навіть попри повну та очевидну недопустимість наданих доказів. В свою чергу прокурор, що підтримав державне обвинувачення, зазначив, що постанови про проведення контролю за вчинення злочину в його розпорядженні немає.

В судове засідання прокурор Ложкар М.Л. не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Інші учасники справи не з`явилися, були належним чином повідомленні про день, час та місце судового розгляду.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, розглянувши підстави заяви про відвід, приходить до наступного.

Положення ст.75, 76 КПК України зазначають підстави відводу щодо судді, слідчого судді.

Відповідно до ч.ч. 3,4 ст. 80 КПК України, заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.

Нормами частини 5 ст. 80 КПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим, тобто, має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Особа, що заявила відвід, повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов`язує усунення судді від участі в судовому провадженні.

Таким чином, аналізуючи вищезазначені обставини, що виключають участь судді під час розгляду кримінального провадження, а також зіставляючи їх з доводами адвоката, який діє в інтересах обвинувачених, викладеними у заяві про відвід, які, на думку останнього, перешкоджають судді Орленко Л.О. брати участь у розгляді кримінального провадження, суд приходить до висновку про те, що зазначені обставини не містять в собі будь-яких відомостей, щодо можливої упередженості судді під час розгляду кримінальної справи, не ставлять під сумнів об`єктивність суду, а також не вказують на будь-які інші підстави, передбачені законом для відводу.

Відтак заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність таких підстав відводу, що передбачені зазначеними вище нормами КПК України.

Також заявником не надано достатніх та беззаперечних доказів, що вказують на упередженість судді при розгляді кримінального провадження.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000XII).

Таким чином, під час розгляду даної заяви судом не встановлені будь-які обставини, що свідчили б про обґрунтовані сумніви щодо неупередженість судді Орленко Л.О. під час розгляду вказаного вище кримінального провадження.

За відсутності обставин, визначених в статтях 75-76 КПК України, підстав для відводу судді Орленко Л.О. не вбачається, а тому заява Грабленка Д.В. в інтересах обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відвід судді задоволенню не підлягає, оскільки в даному випадку відвід не вмотивований і не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу, що передбачені зазначеними нормами КПК України, а обставини, які б викликали сумнів в неупередженості судді Орленко Л.О. і унеможливлювали б винесення нею об`єктивного рішення при розгляді кримінального провадження також не встановлено, в зв`язку з чим вважаю за необхідне відмовити в задоволенні заяви адвоката Грабленка Д.В. про відвід судді Веселинівського районного суду Миколаївської області Орленко Л.О. при розгляді кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016150000000377 від 07.12.2016 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України

Керуючись ст.ст. 75-76, 80-82, 369-372 КПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви адвоката Грабленка Д.В., який діє в інтересах обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відвід судді Веселинівського районного суду Миколаївської області Орленко Л.О у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016150000000377 від 07.12.2016 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської областіП. О. Чаричанський