Ухвала суду № 91387022, 07.09.2020, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/13941/20

1-кп/569/1164/20

УХВАЛА

07 вересня 2020 рокум. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в особі судді Долі В.А., з участю секретаря судового засіданні Рижої А.В., прокурора Рівненської місцевої прокуратури Урбановича Р.М., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника обвинуваченого адвоката Дремлюги Ю.С., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Рівне, кримінальне провадження №12020180010002278 від 03.05.2020 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту. Також, подав клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого мотивуючи тим, що заявлені раніше ризики передбачені п.п.1, 3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, не перестали існувати. Доводить, що обвинувачений, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від суду, враховуючи тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення у якому останній обвинувачується. Також прокурор вказав, що ОСОБА_1 не працює, не має постійного джерела доходів, не має постійного доходу, він раніше судимий, що вказує на відсутність соціальних зв`язків та стримуючих факторів.

Обвинувачений та захисник клопотання прокурора заперечила, вказали, що заявлені ризики не існують.

Потерпілі у судове засідання не з`явились, надіслали суду заяву про проведення підготовчого судового засідання без їх участі.

Заслухавши учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.

Тобто, за наявності вказаних обставин існує можливість збільшення наявності ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

У розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, відсутність у нього стійких соціальних зв`язків , а також обставини та характер вчинення злочину, у яких останній обвинувачується, їх суспільну небезпечність, наявні реальні ризики передбачені п.п.1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України і жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам, а відтак слід обрати обвинуваченому запобіжний захід тримання під вартою.

Даних які б вказували на неможливість застосування до обвинуваченого даного запобіжного заходу немає.

Як визначено в ч.3 ст.183КПК України,слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисного корисливого тяжкого злочину, обставини вчиненого злочину, вартість завданої злочинними діями шкоди, слід обрати розмір застави, відповідно до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України – 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 84 080 гривень, що буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків.

У разі внесення застави за підозрюваного, з урахуванням тяжкості злочину та обставин злочину, слід покласти обов`язки передбачені статтею 194 КПК України, а саме: прибувати до суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від потерпілих та свідків у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Кримінальне провадження підсудне Рівненському міському суду Рівненської області, підстав для його закриття та зупинення немає, обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, отже провадження може бути призначене до судового розгляду.

Таким чином, в наявності достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 314-316 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у вказаному кримінальному провадженні у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського міського суду (м. Рівне, вул. Шкільна, 1) на 15.09.2020 року, 11:30 год.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

В судове засідання викликати учасників судового провадження.

Доручити Рівненському міськрайонному відділу з питань пробації (м. Рівне, вул. Словацького, 7) скласти досудову доповідь відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який утримується в Рівненському слідчому ізоляторі.

Обрати щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, українця, громадянина України, раніше судимого, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Визначити місцем тримання під вартою обвинуваченого - Державна установа Рівненський слідчий ізолятор - м. Рівне, вул. Дворецька, 116.

Одночасно визначити розмір застави – 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 84 080 (вісімдесят чотири тисячі вісімдесят) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, Банк отримувача, ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA048201720355229002000010559.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого у разі внесення застави обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від потерпілих та свідків у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити обвинуваченому що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».

У разі внесенні застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Строк дії ухвали та покладених обов`язків, у разі внесення застави - до 06.11.2020.

У відповідності до Рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 року № 4-р/2019 ухвала в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала в частині призначення судового розгляду оскарженню не підлягає. Відповідно до ст. 392 КПК України, заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.

Суддя В.А. Доля