Ухвала суду № 91384360, 07.09.2020, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

_______________

2/381/802/20

381/1574/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2020 року суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Осаулова Н.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Пред`явлена позовна заява ухвалою суду від 06 липня 2020 року була залишена без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, та позивачу було надано строк для усунення вказаних в ухвалі суду недоліків терміном 5 днів, з дня отримання копії ухвали. Одночасно позивачу було роз`яснено, що у разі невиконання вимог даної ухвали, зазначена позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Так, вищевказана ухвала суду була направлена позивачу ОСОБА_1 на зазначену нею в позові адресу.

28 липня 2020 року на адресу суду повернулося Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення 0850001718634, з якого вбачається, що вказану ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху, отримано – 20 липня 2020 року.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд прийшов до наступного висновку.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України».

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як вбачається з матеріалів справи, в установлений в ухвалі Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06 липня 2020 року строк, недоліки позовної заяви позивачем не усунено. Будь-яких повідомлень щодо неможливості виконання вимог зазначеної вище ухвали у строки встановлені судом, від ОСОБА_1 на адресу суду також не надходило.

Більш того, за весь період перебування справи у Фастівському міськрайонному суді Київської області, з моменту її надходження, а саме з 25 червня 2020 року ОСОБА_1 жодним чином не поцікавилася станом свого позову, свої процесуальні обов`язки позивача належно не реалізувала.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вищевказану позовну заяву слід вважати не поданою та повернути позивачу.

Згідно ч. 7 вищевказаної статті повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись ст. ст. 185, 258, 354 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя- вважати не поданою та повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Суддя Н.А. Осаулова