Постанова № 9138300, 09.03.2010, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2- а-258/10

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2010 року м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення недовиплачених коштів , передбачених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії відповідача неправомірними та стягнути на його користь з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області 2188,80 грн. допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення та 25191 грн. доплати до заробітної плати як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення, у зв’язку з тим, що він є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає та працює на радіоактивно забрудненій території і має право на зазначені пільги.

Крім того, позивач просить допустити негайне виконання постанови суду в частині стягнення з відповідача заборгованості передбаченій ст.ст. 37, 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позивач в судове засідання не з’явився, але від нього надійшла письмова заява про розгляд справи без його участі, позовну заяву підтримує.

Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області відносно позову заперечують, про що надали відповідне заперечення, з проханням розглядати справу без їх участі.

Встановлено, що позивач є потерпілим 4-ої категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, територія якого відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року – відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю, що стверджується копією посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, копією паспорту позивача, довідкою з місця проживання.

Позивач з 13 травня 2002 року по даний час працює в управлінні праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, що розміщується в м. Олевськ Житомирської області та отримував щомісячно допомогу в розмірі 1,60 грн. та доплату до заробітної плати в розмірі 5,20 грн. відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року №836 за місцем роботи , що стверджується обставинами, зазначеними у запереченні відповідача, довідками з місця роботи.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, вважаю, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з яких слідує, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення виплачується щомісячна грошова допомога на придбання чистих продуктів харчування у зоні посиленого радіоекологічного контролю – 30 % від мінімальної заробітної плати, а також виплачується щомісячна грошова доплата до заробітної плати в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, яка встановлена на час виплати. Допомога та доплата нараховуються та виплачуються за місцем проживання та роботи.

В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри допомоги та доплати. Виплата допомоги та доплати по постанові КМ України від 26 липня 1996 року № 836 є неправомірними, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини. Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.

Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивача у його праві на отримання допомоги та доплати в розмірах, зазначених в ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушив його право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Розмір мінімальної заробітної плати в Україні за період з 01 січня 2002 року по даний час становить:

• - з 01.01.2002 р.-140.00 грн.

• - з 01.07.2002 р.-165.00 грн.

• - з 01.01.2003 р. -185.00 грн.

• - з 01.12.2003 р.-205. 00 грн.

• - з 01.09.2004 р.-237. 00 грн.

• - з 01.01.2005 р.-262. 00 грн.

• - з 01.04.2005 р.-290. 00 грн.

• - з 01.07.2005 р.-310. 00 грн.

• - з 01.09.2005 р.-332. 00 грн.

• - з 01.01.2006 р.-350.00 грн.

• - з 01.07.2006 р.-375.00 грн.

• - з 01.12.2006 р. -400.00 грн.

• - з 01.04.2007 р. -420.00 грн.

• - з 01.07.2007 р.-440.00 грн.

• - з 01.10.2007 р. - 460.00 грн.

• - з 01.01.2008 р.-515.00 грн.

• - з 01.04.2008 р.-525.00 грн.

• - з 01.10.2008 р. -545.00 грн.

• - з 01.12.2008 р.-605. 00 грн.

• - з 01.04.2009 р.-625. 00 грн.

• - з 01.07.2009 р.-630. 00 грн.

• - з 01.10.2009 р.-650. 00 грн.

Також ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до наведеного, позов в частині стягнення допомоги передбаченої ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягає до задоволення в межах річного терміну з 01 листопада 2008 року по 01 листопада 2009 року у розмірі 30 % мінімальної заробітної плати щомісяця за мінусом одержаних коштів по 1,60 грн. щомісяця (12 міс. х 1,60 грн. = 19,20 грн.) , тобто:

З 01.11.2008 р. по 01.12.2008 р. – 545 грн. х 1 міс. х 30 % = 163,50 грн.,

З 01.12.2008 р. по 01.04.2009 р. – 605 грн. х 4 міс. х 30 % = 726,00 грн.,

З 01.04.2009 р. по 01.07.2009 р. – 625 грн. х 3 міс. х 30 % = 562,50 грн.,

З 01.07.2009 р. по 01.10.2009 р. – 630 грн. х 3 міс. х 30 % = 567 грн.

З 01.10.2009 р. по 01.11.2009 р. – 650 грн. х 1 міс. х 30 % = 195 грн.

Таким чином, 2214 грн. – 19,20 грн. отриманих коштів = 2194,80 грн. , оскільки позивач звернувся за захистом своїх прав до суду 11 листопада 2009 року (тобто в межах річного терміну з дня звернення до суду).

Зі змісту ст. 2 Закону України «Про оплату праці» до структури заробітної плати окрім основної входить додаткова заробітна плата, яка включає доплати, надбавки, компенсаційні та інші грошові виплати.

Частина 2 ст. 233 КЗпП України зазначає, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до встановленого вважаю, що до стягнення на користь позивача підлягає доплата до заробітної плати, передбачена ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення у розмірі 1-ї мінімальної заробітної плати щомісяця за мінусом одержаних коштів по 5,20 грн. щомісяця в сумі 384,80 грн. ( 74 міс. х 5,20 грн.) та за виключенням місяців, коли позивач отримував зазначені виплати в розмірі меншому, ніж 5,20 грн. щомісяця, тобто за період з 01 червня 2006 року по 01 вересня 2009 року, а саме:

З 01.06.2002 р. по 01.07.2002 р. – 140 грн. х 1 міс. = 140грн.

З 01.07.2002 р.. по 01.01.2003 р. – 165 грн. х 6 міс. = 990 грн.

3 01.01.2003р. по 01.12.2003 р.-185 грн. х 11 міс. =2035 грн.

З 01.12.2003 р. по 01.08.2004 р. – 205грн. х 8 міс. = 1640 грн.

З 01.10.2004 р. по 01.01.2005 р. - 237 грн. х 3 міс. = 711 грн.

3 01.01.2005 р. по 01.04.2005 р.- 262 грн. x 3 міс. = 786 грн.

З 01.04.2005 р. по 01.05.2005 р. -290 грн. х 1 міс. = 290 грн.

З 01.06.2005 р. по 01.07.2005 р. -290 грн. х 1 міс. = 290 грн.

З 01.07.2005 р. по 01.09.2005 р. - 310 грн. х 2 міс. = 620 грн.

З 01.10.2005 р. по 01.11.2005 р. -332 грн. х 1 міс. =332 грн.

З 01.12.2005 р. по 01.01.2006 р. – 332 грн. х 1 міс. = 332 грн.

З 01.02.2006 р. по 01.07.2006 р. – 350 грн. х 5 міс. = 1750 грн.

З 01.07.2006 р. по 01.11.2006 р. - 375 грн. х 4 міс =1500 грн.

З 01.12.2006 р. по 01.03. 2007 р. - 400 грн. х 3 міс. = 1200 грн.

З 01.04.2007 р. по 01.05.2007 р. – 420 грн. х 1 міс. = 420 грн.

З 01.06.2007 р. по 01.07.2007 р. – 420 грн. х 1 міс. = 420 грн.

З 01.07.2007 р. по 01.10.2007 р. - 440 грн. х 3 міс. = 1320 грн.

З 01.10.2007 р. по 01.01.2008 р. – 460 грн. х 3 міс. = 1380 грн.

З 01.01.2008 р. по 01.04.2008 р. -515 грн. х 3 міс. = 1545 грн.

З 01.05.2008 р. по 01.10.2008 р. - 525 грн. х 2 міс. = 2625 грн.

З 01.11.2008 р. по 01.12.2008 р. - 545 грн. х 1 міс = 545 грн.

З 01.12.2008 р. по 01.01.2009 р. - 605 грн. х 1 міс. = 605 грн.

З 01.03.2008 р. по 01.04.2009 р. – 605 грн. х 1 міс. = 605 грн.

З 01.04.2009 р. по 01.07.2009 р. – 625 грн. х 3 міс. = 1875 грн.

З 01.07.2009 р. по 01.09.2009 р. – 630 грн. х 2 міс. = 1260 грн. Всього – 25216 грн.

Таким чином, 25216 грн. – 384,80 грн. отриманих коштів = 24831,20 грн., а не 25191 грн. як зазначено в позовній заяві.

Крім того, ч. 2 ст. 11 КАС України передбачає, що суд може вийти за межі позовних вимог , якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, третіх осіб, про захист яких вони просять, а тому з метою захисту прав позивача на соціальний захист як особи , яка проживає та працює на території радіоактивного забруднення слід стягнути на користь позивача 2194,80 грн. допомоги, передбаченої ст. 37 вище зазначеного Закону, що підтверджується наведеним розрахунком.

Враховуючи те, що позовна вимога стосовно звернення до негайного виконання постанови суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача допомоги та доплати до заробітної плати як особі, яка проживає та працює на території радіоактивного забруднення , немотивована та необґрунтована позивачем , то в цій частині позову слід відмовити.

Кошти за ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, оскільки саме відповідач проводить виплати зазначених коштів.

Керуючись ст. 22 Конституції України, », ст. ст. 37, 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), ст. 233 Кодексу законів про працю України, ст. 2 Закону України «Про оплату праці», ст.ст. 10, 11, 71, 86, 99, 159, 162, 163, 167, 186 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення недовиплачених коштів , передбачених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - задовольнити частково.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо не донарахування та недовиплати ОСОБА_1 коштів, передбачених ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ – неправомірними.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК Житомирської області на користь ОСОБА_1 2194,80 грн. допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області на користь ОСОБА_1 24831,20 грн. доплати до заробітної плати як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 54,40 грн. на користь держави.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 248,31 грн. на користь держави.

ОСОБА_1 звільнений від сплати державного мита на підставі п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

В решті позову відмовити за безпідставністю.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: