Рішення № 91382869, 08.09.2020, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/3715/20 Провадження № 2/0274/1289/20

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.20 р.м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В. (далі – Суд),

розглянувши у прядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовомОСОБА_1 доОСОБА_2 ,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору:Виконавчий комітет Бердичівської міської ради Житомирської області,прозняття з реєстрації місця проживання,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась з позовом, у якому просить зняти ОСОБА_2 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 є власником 2/3 часток житла за адресою: АДРЕСА_1 , власником іншої 1/3 частки цього житла її дочка ОСОБА_3 , яка у квартирі не проживає з вересня 2012 р., після реєстрації шлюбу виїхала на постійне місце проживання до Російської Федерації, отримала громадянство Російської Федерації, повертатись не збирається. Реєстрація ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , створює ОСОБА_1 додаткові витрати з оплати житлово-комунальних послуг. Відділ з питань державної реєстрації Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області відмовив у знятті ОСОБА_2 з реєстрації у зв`язку з неподанням необхідних для цього документів.

ОСОБА_2 та Виконавчий комітет Бердичівської міської ради Житомирської області своєї позиції щодо позову не повідомили.

Судом з`ясовано, що ОСОБА_1 є власником 2/3 часток житла за адресою: АДРЕСА_1 , власником іншої 1/3 частки є ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом від 21.12.1993 р. про право власності на житло, свідоцтвом від 14.07.1995 р. про шлюб, договором від 23.10.2018 р. дарування 1/3 частки квартири, свідоцтвом від 20.06.2014 р. про шлюб (а. с. 8, 9, 11, 12).

Зареєстрованою адресою місця проживання ОСОБА_2 є: АДРЕСА_1 , що підтверджується листом від 10.06.2020 р. Відділу з питань державної реєстрації Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області (а. с. 21).

ОСОБА_2 є громадянкою Російської Федерації, але проживає на території України в Автономній Республіці Крим у м. Джанкой, що підтверджується паспортом та довіреністю від 30.12.2019 р. (а. с. 15 – 16, 17).

За схожих обставин Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов до таких висновків (постанова від 14.05.2020 р. у справі № 336/1773/17, ЄДРСР http://reyestr.court.gov.ua/Review/89289810):

"Так, зміст позовних вимог зводиться до захисту прав позивача як співвласника спірного житлового будинку від порушень з боку відповідача, який зареєстрований у цьому будинку, шляхом зняття його з реєстрації.

Частиною першою статті 316 Цивільного кодексу України визначено, що право власності це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із частиною першою статті 317 Цивільного кодексу України власнику майна належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності на нерухоме майно набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За приписами частини першої статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із частиною першою статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Водночас відповідно до статті 7 Закону України від 11 грудня 2003 року "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Таким чином, як випливає із указаної норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.

Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред`явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.

У зв`язку із цим, відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України вимоги про зняття особи з реєстрації за місцем проживання можливе лише при вирішенні спору про житлові права.

За таких обставин, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про відмову в позові з тих підстав, що заявлена у цій справі вимога про зняття з реєстраційного обліку місця проживання відповідача у вказаній квартирі не може бути задоволена у розумінні статті 16 Цивільного кодексу України, оскільки поняття "зняття з реєстрації" нерозривно пов`язане з поняттям "житлові права" (право власності на житлове приміщення, право користування житловим приміщенням, визнання особи такою, що втратила таке користування, виселення із займаного приміщення та інше), вимог про що позивачем не заявлено.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Частина перша статті 16 Цивільного кодексу України встановлює, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересую Разом з тим, відповідно до частини третьої статті 16 Цивільного кодексу України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частини другої – п`ятої статті 13 цього Кодексу, зокрема відмовити у захисті права, яким особа зловживала.

Ураховуючи викладене, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що позов про зняття з реєстраційного обліку відповідача, без зазначення яким чином останній порушує право позивача на володіння своїм майном, не підлягає задоволенню, оскільки зазначений позов спрямований на одержання судового захисту права, яким особа зловживала. ОСОБА_4 є законним володільцем частини спірного будинку, підстав для позбавлення його власності немає".

Суд враховує ці висновки в силу положення частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Додатково Суд вважає за необхідне зазначити, що, як випливає зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутній спір з приводу зняття останньої з реєстрації місця проживання.

Більше того, ОСОБА_2 згодна на те, що б її зняли з реєстрації місця проживання, що чітко випливає зі випливає зі змісту її довіреності від 30.12.2019 р. (а. с. 17).

За таких обставин звернення ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 суперечить завданням цивільного судочинства, яким є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 Цивільного процесуального кодексу України), оскільки ОСОБА_2 не порушує та не оспорює прав, свобод чи інтересів ОСОБА_1 .

Крім того, Суд не наділений повноваженнями (компетенцією) знімати осіб з реєстрації місця проживання, як про це просить ОСОБА_1 у позовній заяві, ними наділені органи реєстрації, якими є виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, сільський голова (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради, що випливає зі змісту статей 1, 6 та 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".

Однак позовна вимога про зобов`язання органу реєстрації зняти ОСОБА_2 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 не пред`являлась.

Враховуючи викладене, Суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 141, 258, 259, 263 – 265 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Бердичівської міської ради Житомирської області (Житомирська область, м. Бердичів, пл. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 04053602), відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення у письмовій формі до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Корбут