Постанова № 9138281, 04.03.2010, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2-а-230/10

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2010 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі :

головуючого-судді Ковальчука М.В.

при секретарі Редько Ю.М.

з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олевську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про стягнення допомоги та доплати громадянам , які проживають на території радіоактивного забруднення ,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області неправомірними та стягнути на його користь з відповідача 2163,30 грн. допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення за період з 01 жовтня 2008 року по 01 жовтня 2009 року та 7212,60 грн. доплати до пенсії як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення за період з 01 жовтня 2008 року по 01 жовтня 2009 року у зв’язку з тим, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи , проживає на радіоактивно забрудненій території і має право на зазначені пільги.

Також позивач просить допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з відповідача 2163,30 грн. допомоги та 7212,60 грн. доплати до пенсії як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю з підстав зазначених в позовній заяві та просить її задовольнити.

Представник Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області в судове засідання не з’явився, але від нього надійшло письмове заперечення в якому відносно задоволення позову заперечують, просять справу розглянути без їх участі.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії. Територія, на якій проживає позивач, а саме м. Олевськ Житомирської області відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року – відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю, що стверджується копією паспорту, довідкою міської ради, посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Позивач є непрацюючим пенсіонером за віком і отримує щомісячно в Управлінні праці та соціального захисту населення в Олевському районі допомогу в розмірі 1,60 гривень та доплату в розмірі 5,20 гривень відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року №836 всупереч нормам Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, що стверджується обставинами, зазначеними у запереченні відповідача, довідкою відповідача, довідкою УПФ України в Олевському районі.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з яких слідує, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення виплачується щомісячна грошова допомога на придбання чистих продуктів харчування у зоні посиленого радіологічного контролю – 30 % від мінімальної заробітної плати, а також виплачується щомісячна грошова доплата непрацюючим пенсіонерам в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, яка встановлена на час виплати. Допомога та доплата нараховуються та виплачуються за місцем проживання.

В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри допомоги та доплати. Виплати допомоги та доплати по постанові КМ України від 26.07.1996 року № 836 є неправомірними, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини. Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.

Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивача у його праві на отримання допомоги та доплати в розмірах, зазначених в ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушив його право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Розмір мінімальної заробітної плати в Україні за період з 01 жовтня 2008 року по даний час становить:

• - з 01.10.2008 р. -545.00 грн.

• - з 01.12.2008 р.-605. 00 грн.

• - з 01.04.2009 р.-625. 00 грн.

• - з 01.07.2009 р.-630. 00 грн.

• - з 01.10.2009 р.-650. 00 грн.

Також ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до наведеного, позов позивача в частині стягнення допомоги передбаченої ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягає до задоволення в межах річного терміну з 01 жовтня 2008 року по 01 жовтня 2009 року у розмірі 30 % мінімальної заробітної плати щомісяця за мінусом одержаних коштів по 1,60 грн. щомісяця (12 міс. х 1,60 грн. = 19,20 грн.) , тобто:

З 01.10.2008 р. по 01.12.2008 р. – 545 грн. х 2 міс. х 30 % = 327 грн.,

З 01.12.2008 р. по 01.04.2009 р. – 605 грн. х 4 міс. х 30 % = 726 грн.,

З 01.04.2009 р. по 01.07.2009 р. – 625 грн. х 3 міс. х 30 % = 562,50 грн.,

З 01.07.2009 р. по 01.10.2009 р. – 630 грн. х 3 міс. х 30 % = 567 грн.

Таким чином, 2182,50 грн. – 19,20 грн. отриманих коштів = 2163,30 грн. , оскільки позивач звернувся за захистом своїх прав до суду 03 листопада 2009 року (тобто в межах річного терміну з дня звернення до суду).

Крім того, суд вважає, що до стягнення підлягає доплата до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру передбачена ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ в межах річного терміну з 01 жовтня 2008 року по 01 жовтня 2009 року у розмірі однієї мінімальної заробітної плати щомісяця за мінусом одержаних коштів по 5,20 грн. щомісяця (12 міс. х 5,20 грн. = 62,40 грн.) , тобто:

З 01.10.2008 р. по 01.12.2008 р. – 545 грн. х 2 міс. = 1090 грн.,

З 01.12.2008 р. по 01.04.2009 р. – 605 грн. х 4 міс. = 2420 грн.,

З 01.04.2009 р. по 01.07.2009 р. – 625 грн. х 3 міс. = 1875 грн.,

З 01.07.2009 р. по 01.10.2009 р. – 630 грн. х 3 міс. = 1890 грн.

Таким чином, 7275 грн. – 62,40 грн. отриманих коштів = 7212,60 грн., як зазначено в позовній заяві.

Кошти за ст.ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, оскільки саме відповідач проводить виплати зазначених коштів.

Враховуючи те, що позовна вимога стосовно звернення до негайного виконання постанови суду в частині стягнення з відповідача 2163,30 грн. допомоги та 7212,60 грн. доплати до пенсії як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення, немотивована та необґрунтована позивачем , то в цій частині позову слід відмовити.

Керуючись ст. 22 Конституції України, ст. ст. 37, 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), Рішенням Конституційного суду України № 10рп/2008 від 22.05.2008 року, ст.ст. 10, 11, 71, 86, 159, 162, 163, 167, 186 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про стягнення допомоги та доплати громадянам , які проживають на території радіоактивного забруднення - задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо не донарахування та недовиплати ОСОБА_1 коштів, передбачених ст. ст. 37, 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - неправомірними.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_1 з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області 2163,30 грн. допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення та з рахунку №35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області 7212,60 грн. доплати до пенсії як особі , яка проживає на території радіоактивного забруднення.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 54,40 грн. на користь держави та з рахунку №35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 72,13 грн. на користь держави.

ОСОБА_1 звільнений від сплати державного мита на підставі п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

В решті позову відмовити за безпідставністю.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: