Ухвала суду № 91380954, 04.09.2020, Франківський районний суд м. Львова

465/3285/17

1-кс/465/1324/20

У Х В А Л А

Іменем України

04.09.2020 року Слідчий суддя Франківського районного суду м.Львова Ванівський Ю.М., при секретарі Балити К. В., за участі заявника ОСОБА_1 розглянувши в залі суду в м. Львові клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту,-

в с т а н о в и в :

Заявник звернувся до слідчого судді із клопотання про скасування арешту, накладеного Ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 14.06.2017 року у справі № 465/3285/17 в межах кримінального провадження внесеного в ЄРДР за № 12017140080000446 від 09.02.2017 року на приміщення гуртожитку, який розташований по АДРЕСА_1 за наступними номерами запису про право власності та реєстраційними номерами об`єкта нерухомого майна номер запису про право власності 13934865 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень, індексний номер 29008917 від 30.03.2016 р. 11:03:43, розмір частки 19/10000, власники: ОСОБА_1 ), а саме кімнату № НОМЕР_1 площею 18,4 кв.м розташована на 5-му поверсі гуртожитку під літерою "А-12" загальгою площею 9823,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 864792846101, який належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 391, виданий: 24.03.2016 року, видавник: Гусак Р. Т. приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу.

Клопотання мотивує тим, що ухвалою слідчого судді Франківського районного суду міста Львова від 14.06.2017 року клопотання слідчого задоволено та накладено арешт на ряд об`єктів нерухомого майна – приміщення гуртожитку, який розташований по АДРЕСА_1 у тому числі на приміщення за номерами запису ро право власності та реєстраційними номерами об`єкта нерухомого майна номер запису про право власності 13934865 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень, індексний номер 29008917 від 30.03.2016 р. 11:03:43, розмір частки 19/10000, власники: ОСОБА_1 ), а саме кімнату № НОМЕР_1 площею 18,4 кв.м розташована на 5-му поверсі гуртожитку під літерою "А-12" загальгою площею 9823,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 864792846101, який належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 391, виданий: 24.03.2016 року.

Належне майно, не відповідає жодній з вимог (підстав) передбачених ст. 98 КПК України, що підтверджує той факт, що постанова про визнання майна ОСОБА_1 є безпідставною та незаконною, виходячи з наступного.

Належна заявнику на праві власності кімната № 505 площею 18,4 кв. м. розташована на 5-му поврсі поверсі гуртожитку під літерою "А-12" загальгою площею 9823,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 була придбана ним на підставі Договорору купівлі-продажу кімнати від 24.03.2016 року зареєстрованого в реємтрі за № 391 у потерпілого в даному кримінальному провадженні (ТОВ "ЛЬВІВАТОКРМПЛЕКТАЦІЯ").

На підставі вищевикладеного, просить клопотання задоволити.

В судовому засіданні ОСОБА_1 надав пояснення, аналогічно викладені в клопотанні та просив таке задоволити.

В судове засідання прокурор та слідчий не з`явилися, причини неявки суду не повідомили.

Слідчий суддя, заслухавши думку заявника та дослідивши клопотання, матеріали кримінального провадження приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ Франківського відділу поліції ГУ НП у Львівській області знаходяться матеріали кримінального провадження

№ 12017140080000446 від 09.02.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 14.06.2017 року накладено арешт на ряд об`єктів нерухомого майна – приміщення гуртожитку, який розташований по АДРЕСА_1 у тому числі на приміщення за номерами запису ро право власності та реєстраційними номерами об`єкта нерухомого майна номер запису про право власності 13934865 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень, індексний номер 29008917 від 30.03.2016 р. 11:03:43, розмір частки 19/10000, власники: ОСОБА_1 ), а саме кімнату № НОМЕР_1 площею 18,4 кв.м розташована на 5-му поверсі гуртожитку під літерою "А-12" загальгою площею 9823,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 864792846101, який належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 391, виданий: 24.03.2016 року.

Згідно з ч.ч. 1,2,6 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 3ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.ч. 4,5 ст. 170 КПК, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатись таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню. При цьому не допускається заборона використання житлового приміщення, в якому на законних підставах проживають будь-які особи.

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Оскільки заявником не наведено підстав, які б свідчило про те, що відпала потреба у накладенні арешту або такий арешт накладено необгрунтованим, слідчий суддя приходить до переконання, про відмову у задоволенні клопотання.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 98, 170,173, 174 КПК України,-

Ухвалив:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту,- відмовити.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя Ванівський Ю.М.