
Справа №461/6196/20
Провадження№2/461/1340/20
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 вересня 2020 року м.Львів
Галицький районний суд міста Львова в складі:
головуючої судді Кротової О.Б.,
секретар судового засідання Собко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Перша Львівська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, -
в с т а н о в и в :
ппозивач звернувся до суду з позовом до Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Перша Львівська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, в якому просить визначити додатковий строк в п`ять місяців, достатній для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після померлої ОСОБА_2 .
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 , смерть якої зареєстрована Галицьким районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про що 22 жовтня 2019 року зроблено відповідний актовий запис №481 та видано свідоцтво про смерть № НОМЕР_1 . Після смерті матері відкрилась спадщина у вигляді 1/4 частки квартири у АДРЕСА_2 . Однак, у зв`язку з введенням в Україні карантинних обмежень, позивач постійно перебував на самоізоляції за місцем проживання у с.Щасливе Київської області, а тому не мав можливості у встановлений законом шестимісячний строк звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.
Ухвалою судді від 10 серпня 2020 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 28 серпня 2020 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.
Позивач в судове засідання не з`явився, подав заяву у якій просить розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує повністю та просить задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з`явилася, подала заяву у якій просить розгляд справи проводити у відсутності представника Львівської міської ради та прийняти законне рішення.
Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, подав заяву у якій просить розгляд справи проводити без його участі.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки учасники процесу в судове засідання не з`явились.
В ході розгляду справи будь-яких інших заяв чи клопотань учасниками справи до суду не подавалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Галицьким районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області /а.с. 5/.
Позивач ОСОБА_1 є сином померлої ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_5.
15 липня 2020 року Першою львівською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_2 була заведена спадкова справа № 119/2020 /а.с.22/.
Згідно копії свідоцтва про право власності на квартиру від 22 вересня 1997 року, виданого Виконавчим комітетом Львівської міської Ради народних депутатів, матері позивача - ОСОБА_2 належала 1/4 частина квартири АДРЕСА_2 /а.с. 24/.
За життя ОСОБА_2 заповіла своєму синові - ОСОБА_1 всю належну їй на праві власності частину квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується копією заповіту від 28 травня 2010 року, посвідченого державним нотаріусом Першої львівської державної нотаріальної контори Сулимою Н.-Н.Б.Ю., та зареєстрованого в реєстрі за №6-1067.
Як вбачається з відповіді Першої львівської державної нотаріальної контори від 19 липня 2020 року, позивач ОСОБА_1 звернувся з заявою про прийняття спадщини 15 липня 2020 року, тобто після спливу встановленого строку для прийняття спадщини /а.с.4/.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини.
Аналогічна норма міститься в п.24 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування».
Правова позиція, висловлена Верховним судом України при розгляді справи № 6-1486цс15 передбачає, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом вищезазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Верховний суд у складі суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 681/203/17-ц від 17.10.2018 року вказав, що одночасно дотримання принципу «пропорційності», визначено практикою застосування норм права Європейським судом з прав людини передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети. Водночас, незначний часовий проміжок між закінченням строку прийняття спадщини та подачею позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є підставою для задоволення таких вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, пропущений позивачем строк для подання заяви про прийняття спадщини є незначним, оскільки із заявою про прийняття спадщини до органів нотаріату він звернувся 09 липня 2020 року, а шестимісячний строк подання позивачем заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 сплив 22 квітня 2020 року.
Також, суд приймає до уваги наявність поважної причини щодо пропущення спадкоємцем строку прийняття спадщини, оскільки постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з відповідними змінами), Постановою КМУ №392 від 20 травня 2020 року «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з подальшими змінами) та відповідно до статті 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, установлено з 12.03.2020 року по сьогоднішній день на усій території України карантин. Згідно цієї постанови обмежувалось пересування громадян, відсутність транспортного сполучення та особистого прийому громадян у нотаріуса.
Як ж вбачається із паспорта громадянина України позивач ОСОБА_1 зареєстрований та проживає в АДРЕСА_3 .
А відтак, запровадження на всій території України карантинних заходів та віддаленість місця проживання позивача, можна вважати поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини.
Позивач в іншому порядку, ніж судовий, не може захистити свої права на прийняття спадщини, а завданням судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільної справи з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.
Так, аналізуючи норми чинного законодавства, та встановленні по справі обставини, враховуючи, що відповідач не заперечив щодо заявлених позовних вимог, крім того визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини не порушуватиме ні чиїх прав та охоронюваних законом інтересів, суд визначає позивачу додатковий строк, для прийняття спадщини, що залишилася після смерті його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в п`ять місяців з дня набрання рішенням суду законної сили, задовольнивши позовну заяву в повному обсязі.
Оскільки у позовній заяві позивач просить судові витрати покласти на нього, суд вважає, що такі необхідно залишити за позивачем.
На підставі ст.ст.1220, 1223, 1269, 1270, 1272 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 12, 81, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в :
позов ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Перша Львівська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку на прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини, що залишилася після смерті його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком у п`ять місяців з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони та інші учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ІПН НОМЕР_3 ; паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , виданий Галицьким РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області 13 травня 1997 року; місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Львівська міська рада; місце знаходження: 79008, м. Львів, пл. Ринок,1; код ЄДРПОУ 04055896.
Третя особа: Перша Львівська державна нотаріальна контор; місце знаходження: 79005, м.Львів, вул. Сакса
ганського, 6; код ЄДРПОУ 02899370.
Повний текст рішення складено 04 вересня 2020 року.
Суддя Кротова О.Б.
Судове рішення № 91380329, Галицький районний суд м. Львова було прийнято 04.09.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 461/6196/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: