Рішення № 91380038, 12.08.2020, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/1893/19 2/335/127/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2020 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., за участю секретаря судового засідання Каравайко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Запоріжгаз» про зобов`язання відновити газопостачання,

за участю позивача ОСОБА_2 , представника позивача ОСОБА_3 , представника відповідача Рибалко Є.С.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Запоріжгаз» про зобов`язання відновити газопостачання, в обґрунтування позову зазначивши наступне.

Позивач є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , однак 03 січня 2019 року працівниками Відповідача було здійснено відключення вказаного будинку від газопостачання, про що складено відповідний акт про припинення газопостачання №67, у якому підставою для відключення вказано невідповідність системи газопостачання житлового будинку проектній та виконавче-технічній документації. Крім того, 03.01.2019 року було складено акт про порушення №0600486252, яким встановлено наявність несанкціонованих газопроводів на два окремих будинки.

Оскільки на території домоволодіння збудована літня кухня, яка відповідно до проекту повинна була бути газифікованою від мереж централізованого газопостачання, але газопровід не було введено в експлуатацію і цей газопровід не під`єднаний до мережі, він використовується від з`ємного газового балону.

Посилаючись на те, що він не втручався в систему газопостачання та система газопостачання будинку повністю відповідає проектній та виконавчо-технічній документації, та жодних несанкціонованих газопроводів в належному йому будинку немає, позивач вважає, що жодних законних підстав для припинення йому газопостачання немає, а відповідач фактично припинив газопостачання через використання позивачем газових приладів, у зв`язку з чим, позивач просить суд зобов`язати відповідача відновити газопостачання до житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 19.02.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.

16.04.2019 року представником відповідача подано відзив на позов, відповідно до якого відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що підставою для відключення будинку від газопостачання була невідповідність системи газопостачання житлового будинку проектній та виконавчо-технічній документації, а також виявлений під час перевірки несанкціонований газопровід, а тому відповідач вважає свої дії повністю законними та просить у задоволені позову відмовити у повному обсязі.

Інших заяв по суті справи не надходило.

Ухвалою суду від 15.05.2019 року задоволено клопотання представника відповідача про виклик у судове засідання для допиту у якості свідків наступних осіб: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6

16.12.2019 року від позивача надійшли письмові пояснення, в яких позивач просить звернути увагу суду на покази свідків, які спростовуються відеозаписом, наданим відповідачем.

В ході розгляду справи представником позивача заявлено клопотання про призначення у справі судово-будівельної експертизи, у призначенні якої ухвалою суду від 12.08.2020 року відмовлено, у зв`язку із її недоцільністю.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача позов не визнав з підстав, викладених у відзиві, просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін у справі, проаналізувавши зібрані та досліджені докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 156211963 від 14.02.2019 року (а.с. 5).

Відповідно до акту про припинення (обмеження) газопостачання №67 від 03.01.2019 року, будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , було відключено від газопостачання, з підстав невідповідності системи газопостачання житлового будинку проектній та виконавчо-технічній документації, виявлених, відповідно до Акту про порушення №0600486252 від 03.01.2019 року, яким встановлено наявність несанкціонованих газопроводів на два окремих будинки.

Відносини сторін, щодо постачання природного газу регулюються Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року за № 2494.

Відповідно до положень абзацу 38 пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем, надано поняття несанкціонованого газопроводу й зазначено, що ним є самовільно під`єднаний газопровід (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі без наявного підключеного газового обладнання, фізично з`єднаний, зокрема вварений, врізаний, з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником газу);

Таким чином, для встановлення факту наявності несанкціонованого газопроводу необхідно встановити саме факт наявності самовільного під`єднання ввареного чи врізаного газопроводу, витрата (споживання) природного газу якого не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником газу).

З показів допитаних в ході розгляду справи свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 встановлено, що при проведенні перевірки встановили витік газу, для усунення витіку відключили газ, однак дим з димоходу продовжував йти, при перевірці було виявлено ще один несанкціонований газопровод, після його відключення дим перестав йти. Після цього при складанні акту про порушення, яким встановлено наявність несанкціонованого газопроводу у будинку позивача ОСОБА_1 , особами, які складали цей акт, не було виявлено місця підключення в обхід приладів обліку, більш того, взагалі не було виявлено місця врізки (під`єднання) газопроводу споживача до розподільчого газопроводу, який перебуває на балансі Відповідача, й чи існує такий газопровід взагалі не з`ясовувалось.

Крім того, з показів допитаних судом свідків встановлено, що додатки до актів про порушення у вигляді опису порушення та схематичного відображення порушення складались невідомими особами і свідки лише підписували їх, при цьому свідки не можуть підтвердити чи спростувати достовірність відомостей, зазначених у додатках до актів. Більш того свідки пояснили, що під час проведення перевірки ними особисто не було виявлено саме місця врізки (під`єднання) до розподільчого газопроводу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що додатки до акту про порушення не є належними й достовірними доказами, які могли б підтвердити наявність несанкціонованого газопроводу. А тому, враховуючи викладене, суд приходить до висновку про не підтвердження несанкціонованих газопроводів в розумінні норм чинного законодавства, про які йдеться у Акті ПАТ „Запоріжгаз" від 03.01.2019 року, що дає підстави для висновку про необґрунтованість припинення газопостачання до будинку позивача на підставі Акту про припинення (обмеження) газопостачання №67 від 03.01.2019 року за невідповідність системи газопостачання будинку проектній та виконавчо-технічній документації.

Надані позивачем докази про необґрунтованість припинення газопостачання до будинку позивача, суд вважає належними, допустимими та, оцінюючи їх у сукупності, вважає достатніми для підтвердження аргументів, викладених у позові.

Доводи представника відповідача, який зазначив, що будинок позивача по АДРЕСА_1 , живився від розподільчого газопроводу, який проходив через дорогу від земельної ділянки позивача, виходячи з того, що спір у даному випадку склався не щодо системи газопостачання окремого будинку позивача, а щодо місця проходження вуличного розподільчого газопроводу, який обслуговує певну частину вулиці, що не є предметом розгляду у даній справі.

Крім того, відключення позивача виконано в порушення п.14 Правил постачання природного газу, затверджених Постановою НКРЕКП № 2496 від 30.09.2015 року без надсилання споживачу не менше ніж за три доби до дати такого припинення повідомлення (з позначкою про вручення) про необхідність самостійно обмежити чи припинити газоспоживання з певного періоду (день, година тощо).

Разом з тим, з наданої позивачем проектної технічної документації, дослідженої судом, вбачається, що будинок було газифіковано на підставі відповідного проекту, який у свою чергу було погоджено із ПАТ „Запоріжгаз" й все встановлене обладнання відповідає погодженому проекту.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про те, що відповідальність за експлуатацію розподільчого газопроводу покладена на Відповідача.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору у розмірі 768,40 гривень.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) до Публічного акціонерного товариства «Запоріжгаз» (код ЄДРПОУ 03345716, адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, 7) про зобов`язання поновити газопостачання - задовольнити.

Зобов`язати Публічне акціонерне товариство «Запоріжгаз» відновити за власний рахунок газопостачання житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 .

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжгаз» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: В.В.Калюжна