Ухвала суду № 91379755, 07.09.2020, Енергодарський міський суд Запорізької області

Справа № 316/2922/20

Провадження № 2/316/888/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2020 р. м. Енергодар

Суддя Енергодарського міського суду Запорізької області Бульба О.М., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шовкопляс Юрій Васильович до Комунального підприємства «Енергодарське бюро технічної інвентаризації» Енергодарської міської ради, міського голови Енергодарської міської ради – Музики Павла Олексійовича, про визнання відмови у приватизації квартири незаконною та зобов`язання вчинення певних дій,-

ВСТАНОВИВ:

04.09.2020 р. позивач: ОСОБА_1 , в особі свого представника за письмовим договором про надання правової допомоги – адвоката Шовкопляс Юрія Васильовича, в порядку Цивільного процесуального кодексу України, звернувся до Енергодарського міського суду Запорізької області, з позовною заявою до відповідачів: Комунального підприємства «Енергодарське бюро технічної інвентаризації» Енергодарської міської ради, міського голови Енергодарської міської ради – Музики Павла Олексійовича, в якій просить суд:

- визнати необґрунтованою та незаконною відмову Комунального підприємства «Енергодарське бюро технічної інвентаризації» Енергодарської міської ради та Енергодарського міського голови – Музики Павла Олексійовича в приватизації квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 34,8 кв.м., житловою площею 17,8 кв.м.;

- зобов`язати Комунальне підприємство «Енергодарське бюро технічної інвентаризації» Енергодарської міської ради та Енергодарського міського голову – Музику Павла Олексійовича – провести приватизацію квартири.

Вивчивши позовну заяву та додані матеріали, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до приписів ч.5 ст.185 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), одержавши позовну заяву, суддя з`ясовує, чи належить її розглядати за правилами цивільного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Відповідно до змісту п.3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» №3 від 01.03.2013 р., суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше - наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге - суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Правила підсудності встановлені у Главі 2 ЦПК України, зокрема, щодо предметної, інстанційної та територіальної юрисдикцій.

Відповідно до положень ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Відповідно до положень викладених в пункті 2 частини 1 статті 4 КАС України, публічно-правовий спір - це спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до положень частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, у тому числі, шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів, щодо вирішення адміністративних справ визначеною статтею 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п.1 ч.1 ст.19 КАС України). Суб`єктом владних повноважень визначається - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 КАС України).

Таким чином, із наведених норм права вбачається, що до адміністративної юрисдикції належить справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників є суб`єктом владних повноважень, здійснює публічно-владні управлінські функції або надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень та у цьому процесі, або за його результатами, владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує її права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Натомість визначальними ознаками приватно правових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Отже, під час визначення предметної юрисдикції справ, суд повинен виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 р. у справі №902/517/17).

Проте, спір у цій справі не має ознак приватноправового, а отже, він підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства та не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а також, відповідно до приписів ч.1 ст.20 КАС України, справа за даним позовом не підсудна Енергодарському міському суду Запорізької області, як адміністративному суду.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, суд своєю ухвалою відмовляє у відкритті провадження по справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч.5 ст.186 ЦПК України, суд роз`яснює заявнику, що даний позов підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та за предметною юрисдикцією (підсудністю) відноситься до компетенції Запорізького окружного адміністративного суду.

Враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку, що у відкритті провадження по цивільній справі за даною позовною заявою - слід відмовити.

Також, слід зазначити, що відповідно до квитанції №5692943 від 12.08.2020 р., доданої до матеріалів позовної заяви стороною позивача було сплачено судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, у тому числі, в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції.

Разом з цим, на дату постановлення даної ухвали, заяв про повернення судового збору не надходило, а отже і підстави для його повернення стороні позивача - відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 19, 20, 185, 186, 258-260, 353, 354 ЦПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шовкопляс Юрій Васильович до Комунального підприємства «Енергодарське бюро технічної інвентаризації» Енергодарської міської ради, міського голови Енергодарської міської ради – Музики Павла Олексійовича, про визнання відмови у приватизації квартири незаконною та зобов`язання вчинення певних дій.

Роз`яснити, що даний позов підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та за предметною юрисдикцією відноситься до компетенції Запорізького окружного адміністративного суду.

Ухвала може бути оскаржена безпосереднього до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її вручення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. М. Бульба