Ухвала суду № 91378072, 04.09.2020, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/4638/19

Провадження № 2/175/1330/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2020 року сел. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Новік Л.М.,

при секретарі Сапай О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позову заяву у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства про відшкодування моральних збитків за порушення суб`єктами владних повноважень права на захист ділової репутації, гарантії права на захист авторських та інших прав по заявкам на виноходи і корисні, -

встановив:

На розгляді суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства про відшкодування моральних збитків за порушення суб`єктами владних повноважень права на захист ділової репутації, гарантії права на захист авторських та інших прав по заявкам на виноходи і корисні.

Справа перебувала у провадженні судді Озерянської Ж.М.

Ухвалою від 20.05.2020 року задоволено заяву про самовідвід головуючого судді Озерянської Жанни Миколаївни.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2020 року справа передана судді Новік Л.М.

Ухвалою суду від 27 травня 2020 року дану справу прийнято до свого провадження та призначити підготовче засідання суддею Новік Л.М.

Позивач надав суду заяву про розгляд справи без його участі, яка направлена ним системою «Електронний суд».

Інші учасники не з`явилися з невідомих суду причин.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

У рішенні від 22 грудня 2009 року у справі «Безимянная проти Росії» (заява N 21851/03) ЄСПЛ наголосив, що «погоджується з тим, що правила визначення параметрів юрисдикції, що застосовуються до різних судів у рамках однієї мережі судових систем держав, безумовно, розроблені таким чином, щоб забезпечити належну реалізацію правосуддя. Заінтересовані держави повинні очікувати, що такі правила будуть застосовуватися. Однак ці правила або їх застосування не повинні обмежувати сторони у використанні доступного засобу правового захисту».

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб`єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.

Як убачається із змісту позовної заяви та її предмету, позивач просить: відшкодувати моральні збитки за рахунок держави, згідно статті 1173 Цивільного кодексу України, за порушене право щодо можливості отримання інформації по суті звернення БЛ-9864039 від 05.11.2019 та перешкоджання захисту ділової репутації від недостовірної інформації експертів щодо проектів авторів технології ОСОБА_2 « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № НОМЕР_1 « ІНФОРМАЦІЯ_2 », № НОМЕР_2 « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та № НОМЕР_3 «Модернізація котлів енергоблоків теплових електричних станцій», яка спрямована проти інтересів держави та права громадян на безпечне для життя і здоров`я довкілля, що встановлене статтею 50 Конституції України, на підставі статті 56 Конституції України, яке, згідно статті 22 Конституції України, не може бути скасовано судом, яку він визначає у розмірі сто тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 1750 тис. грн. Надати доручення Мінекономрозвитку України встановити чи виявити та повідомити авторів вказаних проектів про причину конфлікту інтересів, що призвели до порушення експертами професіональної етики, а саме об`єктивності, та вчинення дій, які ставлять під сумнів ділову репутацію авторів технології ОСОБА_2 « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка має загальнодержавне та світове значення, та спрямовані на порушення інтересів держави в екології, ресурсозбереженні та зниження вартості виробленої енергії, та розглянути на засіданні конкурсної комісії, за участі авторів технології ОСОБА_2 « ІНФОРМАЦІЯ_1 », питання щодо фінансування проектів № 193 «Енергетична установка Благути», № НОМЕР_2 «Модернізація котельних установок» та № 221 «Модернізація котлів енергоблоків теплових електричних станцій», впровадження яких забезпечує енергетичну незалежність України, виключає викиди шкідливих речовин та парникових газів та надає можливість виключити необхідність витрачати бюджетні кошти на субсидії населенню, підвищує оборонну здатність Збройних сил України та інше. Повідомити авторів про прізвища експертів для можливості звернення до суду задля захисту ділової репутації і інтересів держави.

Відповідно до положень статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Визначення поняття «адміністративна справа» наведено у пункті 1 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Визначення поняття «суб`єкт владних повноважень» наведено у пункті 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, під яким розуміється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах.

Разом з тим, вивчивши матеріали поданої позовної заяви, судом встановлено, що предмет спору віднесено до компетенції адміністративного суду, оскільки відповідач є суб`єктом владних повноважень, тому даний спір не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України, суддя закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства про відшкодування моральних збитків за порушення суб`єктами владних повноважень права на захист ділової репутації, гарантії права на захист авторських та інших прав по заявкам на виноходи і корисні у зв`язку з тим, що якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -

УХВАЛИВ:

Цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства про відшкодування моральних збитків за порушення суб`єктами владних повноважень права на захист ділової репутації, гарантії права на захист авторських та інших прав по заявкам на виноходи і корисні закрити у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На ухвалу протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її оголошення до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області може бути подано апеляційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання після розгляду справи апеляційним судом у разі, якщо ухвалу не буде скасовано.

Суддя Л.М. Новік