Ухвала суду № 91377704, 11.06.2020, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

У Х В А Л А Справа № 932/6504/20

Провадження № 2/932/3349/20

11 червня 2020 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, в особі судді Литвиненка І.Ю., розглянувши у приміщенні суду у м. Дніпрі заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця», про визнання незаконним та скасування наказу виконавчого директора філії «Центр охорони здоров`я» акціонерного товариства «Українська залізниця» від 07 травня 2020 року № ЦОЗ-03/79 «Про затвердження Положення про виробничий підрозділ Дніпровської клінічної лікарні на залізничному транспорті філії «Центр охорони здоров`я» акціонерного товариства «Українська залізниця».

Разом із позовом ОСОБА_1 подано письмову заяву про забезпечення позову, в якій він прохає зупинити дію наказу директора філії «Центр охорони здоров`я» АТ «Українська залізниця» від 07 травня 2020 року за № ЦОЗ-03/79 «Про затвердження Положення про виробничий підрозділ Дніпровської клінічної лікарні на залізничному транспорті філії «Центр охорони здоров`я» акціонерного товариства «Українська залізниця».

Заяву обґрунтовує тим, що оскарженим наказом затверджено Положення про виробничий підрозділ Дніпровської клінічної лікарні на залізничному транспорті філії «Центр охорони здоров`я» акціонерного товариства «Українська залізниця», яким фактично змінено істотні умови його праці, як виконуючого обов`язки головного лікаря та керівника лікарні. У випадку незупинення дії оскарженого наказу на час розгляду справи, виконання майбутнього рішення суду у випадку задоволення позовних вимог може бути неможливим, як буде і не можливим поновлення його порушених чи оспорюваних прав. Зазначає, що оскаржуваним наказом відповідач позбавив його управлінських функцій по керівництву лікарні, однак залишив усю відповідальність із виконання працівниками лікарні вимог чинного законодавства за ним. Якщо наказ продовжить свою дію, то він може бути підданий дисциплінарним стягненням, що призведе до порушення його прав та зробить неможливим їх відновлення.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 150 ЦПК України, суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Способами забезпечення позову, згідно із ч. 1 ст. 150 ЦПК України, є: накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладення арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупинення митного оформлення товарів чи предметів; арешт морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; інші заходи у випадках, передбачених законами, а також у визначених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до вимог ч. 10 ст. 150 ЦПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті. Зазначене обмеження не поширюється на забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів керівника або роботодавця про застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, відмова в наданні відпустки, відсторонення від роботи чи посади, будь-яка інша форма дискримінації позивача тощо) у зв`язку з повідомленням ним або його близькими особами про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції".

Частиною 1 статті 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто повинні бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, бути співмірними заявленим вимогам, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Як роз`яснено у постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», що є узагальненням судової практики з розгляду цивільних справ певної категорії, яку імплементовано у державі, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про те, що вона задоволенню не підлягає.

Так, предметом спору є визнання незаконним та скасування наказу виконавчого директора філії «Центр охорони здоров`я» акціонерного товариства «Українська залізниця» від 07 травня 2020 року № ЦОЗ-03/79 «Про затвердження Положення про виробничий підрозділ Дніпровської клінічної лікарні на залізничному транспорті філії «Центр охорони здоров`я» акціонерного товариства «Українська залізниця».

Позивач прохає зупинити дію оспореного наказу на час розгляду справи судом, спираючись при цьому на положення ч. 10 ст. 150 ЦПК України.

Втім, передбачений ч. 10 ст. 150 ЦПК України спосіб забезпечення позову у вигляді зупинення дії оспореного рішення стосується виключно позовів про дискримінацію працівника роботодавцем внаслідок повідомленням ним або його близькими особами про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції". Підстави позову ОСОБА_1 вказують на те, що спірні правовідносини не виникли у зв`язку із повідомленням позивача про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції".

В цей же час, зупинення дії оспореного наказу фактично є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог, при тому що спір не вирішений по суті.

Наведені позивачем підстави для забезпечення позову щодо неможливості виконання майбутнього рішення суду та неможливості поновлення його у правах є лише припущеннями, оскільки рішення суду у випадку задоволення позовних вимог та скасування наказу, примусовому виконанню не підлягатиме, і буде вважатись виконаним із моменту набрання ним законної сили.

Внаслідок того, що підстави для застосування заходів забезпечення позову не встановлені, оскільки не встановлені відповідні ризики, а задоволення заяви позивача фактично є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог, при тому що спір не вирішений по суті, у її задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153, 158, 260, 353 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову – відмовити.

Відповідно до вимог п. 15.5 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів редакції Закону» від 03 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційну скаргу може бути подано до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня отримання її копії.

Відповідно до вимог п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, строк, визначений ст. 354 цього Кодексу, на подання апеляційної скарги, продовжується на строк дії такого карантину.

Суддя І.Ю. Литвиненко