Ухвала суду № 91376831, 07.09.2020, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/7471/20

Провадження № 4-с/161/41/20

У Х В А Л А

07 вересня 2020 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Присяжнюк Л.М.,

з участю секретаря – Кубяк О.В.,

представників заявника – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

приватного виконавця – Пироги С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в заді суду в місті Луцьку скаргу ОСОБА_3 на дії приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги Сергія Степановича, заінтересована особа – стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «А.В.Л.» на дії приватного виконавця,

В С Т А Н О В И В:

14 травня 2020 року на адресу суду надійшла вказана скарга, яка мотивована тим, що в провадженні приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги Сергія Степановича знаходиться на примусовому виконанні виконавчий лист Луцького міськрайонного суду Волинської області №161/16330/13-ц (ВП №61436841).

В межах даного провадження виконавцем винесені постанови:

1) від 03 березня 2020 року про стягнення основної винагороди;

2) від 03 квітня 2020 року та 27 квітня 2020 року про накладення арешту на транспортні засоби.

Боржник вважає, що постанови про стягнення основної винагороди винесена передчасно, оскільки рішення суду не було виконано. Постанови про накладення арешту на транспортні засоби вважає протиправною, оскільки останні йому не належать.

З цих підстав просив суд:

1) визнати неправомірним та скасувати п.3 постанови приватного виконавця від 03 березня 2020 року щодо стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця у розмірі 95 460,47 грн.;

2) визнати неправомірною та скасувати постанови приватного виконавця від 03 березня 2020 року про стягнення з боржника основної винагороди;

3) визнати неправомірними та скасувати постанови приватного виконавця від 03 квітня 2020 року та 27 квітня 2020 року про накладення арешту на транспортні засоби.

Представники скаржника у судовому засіданні скаргу підтримали та просили суд її задовольнити.

Приватний виконавець у судовому засіданні скаргу заперечив та вказав, що транспортні засоби ним арештовувалися відповідно до рішень судів, які підтверджували їх приналежність саме боржнику, а не іншим особам.

Заслухавши пояснення присутніх учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи слідує, що заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 грудня 2013 року у цивільній справі №161/16330/13-ц, стягнуто солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 в користь публічного акціонерного товариства „Західінкомбанк" заборгованість за кредитним договором №2711/12-206 від 27.11.2013р. в розмірі 952 884,22 грн.

Ухвалою суду від 09 листопада 2017 року замінено стягувача публічне акціонерне товариство «Західінкомбанк» на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю «А.В.Л.» (ідентифікаційний код 41105929, місцезнаходження: 04214, м. Київ, вул. Північна, буд. 6 (літера А) у справі № 161/16330/13-ц.

На виконання вищенаведеного судового рішення, судом був виданий виконавчий лист, який наразі перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги Сергія Степановича, виконавче провадження №61436841.

В межах даного провадження виконавцем винесені постанови:

1) від 03 березня 2020 року про стягнення основної винагороди, а також від 03 березня 2020 року про відкриття виконавчого провадження, у п.3 якої також йде мова про стягнення основної винагороди;

2) від 03 квітня 2020 року та 27 квітня 2020 року про накладення арешту на транспортні засоби.

Надаючи свою оцінку, правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Оскільки оскаржуваний п.3 постанови про відкриття виконавчого провадження від 03 березня 2020 року, та постанова про стягнення з боржника основної винагороди від 03 березня 2020 року, стосуються питання стягнення приватним виконавцем основної винагороди, такі постанови оскаржуються до адміністративного суду в порядку КАС України, а тому справа в цій частині не підлягає розгляд в порядку цивільного судочинства.

Таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшла Велика палата Верховного Суду у постановах від 6.06.2018 у справах №921/16/14-г/15 та №127/9870/16-ц, від 28.11.2018 у справі №2-01575/11, від 13.03.2019 у справі №545/2246/15-ц, від 3 та 10.04.2019 у справах №370/1288/15 та №766/740/17-ц, від 29.05.2019 у справі №758/8095/15-ц.

Пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки справа в частині оскарження пункту 3 постанови про відкриття виконавчого провадження від 03 березня 2020 року, та постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 03 березня 2020 року, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, провадження в цій частині слід закрити, роз`яснивши заявнику його право звернутися в цій частині до суду в порядку адміністративного судочинства.

Що стосуються постанови від 03 квітня 2020 року та 27 квітня 2020 року про опис та арешт транспортних засобів, суд зазначає таке.

Як слідує з матеріалів справи, рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 листопада 2019 року №161/9789/18, визнано недійсним договір купівлі - продажу транспортного засобу №499-02/2018 від 24.02.2018 року, за яким приватне підприємство «ДЕЛІВЕРІ КАР» передало у власність ОСОБА_5 транспортний засіб - вантажний автомобіль марки MAN, моделі 18.463 FLT, сідловий тягач-Е, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2001, колір зелений, об`єм двигуна 12816 куб.см., шасі № НОМЕР_2 , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Скасовано перереєстрацію права власності ОСОБА_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на автомобіль марки MAN, моделі 18.463 FLT, сідловий тягач-Е, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2001, колір зелений, об`єм двигуна 12816 куб.см., шасі № НОМЕР_2 та визнати недійсним Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 24.02.2018 року, видане Територіальним сервісним центром 0741 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у Волинській області про реєстрацію транспортного засобу на ім`я ОСОБА_5 .

Зобов`язано ОСОБА_5 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) повернути ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) транспортний засіб - автомобіль марки MAN, моделі 18.463 FLT, сідловий тягач-Е, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2001, колір зелений, об`єм двигуна 12816 куб.см., шасі № НОМЕР_2 .

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 грудня 2019 року №161/9790/18, визнано недійсним договір купівлі - продажу транспортного засобу №500-02/2018 від 24.02.2018, за яким приватне підприємство «ДЕЛІВЕРІ КАР» передало у власність ОСОБА_6 транспортний засіб - автомобіль марки «VOLVO», моделі FH 12 вантажний сідловий тягач, рік випуску 1998, колір білий, об`єм двигуна 11967 куб.см. D, шасі № НОМЕР_5 , державний реєстраційний номер НОМЕР_6 .

Скасовано реєстрацію права власності ОСОБА_6 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 на автомобіль марки «VOLVO», моделі FH 12 вантажний сідловий тягач, рік випуску 1998, колір білий, об`єм двигуна 11967 куб.см. D, шасі № НОМЕР_5 , державний реєстраційний номер НОМЕР_6 та визнати недійсним Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 від 24.02.2018 року, видане Територіальним сервісним центром 0741 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у Волинській області про реєстрацію транспортного засобу на ім`я ОСОБА_6 .

Зобов`язано ОСОБА_6 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) повернути ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) транспортний засіб - автомобіль марки «VOLVO», моделі FH 12 вантажний сідловий тягач, рік випуску 1998, колір білий, об`єм двигуна 11967 куб.см. D, шасі № НОМЕР_5 , державний реєстраційний номер НОМЕР_6 .

Вказані судові рішення набрали законної сили, а самі вони були постановлені за позовами, власне, ОСОБА_3 , що спростовує її доводи про неналежність транспортних засобів, на які наклав арешт приватний виконавець.

До того ж, частиною першою статті 53 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.

Тобто, в даному випадку закон дозволяє приватному виконавцю накладати арешт не тільки на те майно, яке перебуває у його фактичному володінні, але і на майно, яке є у володінні третіх осіб, але на праві власності належить боржнику, або в майбутньому буде передано йому.

Крім того, стверджуючи про те, що спірний арешт порушує права та законні інтереси ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , боржник не враховує того, що в такому випадку її власні права та законні інтереси ніяким чином не порушуються спірним арештом, адже ОСОБА_5 та ОСОБА_6 мають права самостійно звернутися до суду за захистом своїх прав.

З наведених підстав, суд дійшов висновку, що приватний виконавець цілком обґрунтовано наклав арешти на транспортні засоби, які присуджені до повернення боржнику за судовими рішеннями, а отже у задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись ст. 259 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в частині вимог скарги ОСОБА_3 на дії приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги Сергія Степановича, заінтересована особа – стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «А.В.Л.» на дії приватного виконавця про визнання неправомірним та скасування п.3 постанови приватного виконавця по виконавчому провадженні №61436841 про відкриття виконавчого провадження від 03 березня 2020 року щодо стягнення з боржника основної винагороди у розмірі 95 460 грн 47 коп. та визнання неправомірною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Волинської області по виконавчому провадженню №61436841 про стягнення з боржника основної винагороди від 03 березня 2020 року – закрити.

Роз`яснити заявнику, що дані вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

В задоволенні решти вимог скарги - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено

та підписано 08.09.2020 року

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Присяжнюк Л.М.