Рішення № 91375563, 07.09.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2020 року справа № 580/703/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Черкаській області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подала позов до Головного управління ДПС в Черкаській області (далі - Головне управління, відповідач), в якому, з урахуванням заяв про зміну предмету позову, просить:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС в Черкаській області від 15.01.2020 № Ф-5097-52 про сплату боргу в розмірі 10103,71 грн;

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС в Черкаській області від 09.02.2020 № Ф-5097-52 про сплату боргу в розмірі 10103,71 грн;

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС в Черкаській області від 08.04.2020 № Ф-5097-52 про сплату боргу в розмірі 4441,55 грн;

- зобов`язати Головне управління ДПС в Черкаській області здійснити коригування відомостей в картці платника Єдиного соціального внеску шляхом виключення з неї відомостей про наявність у позивача ОСОБА_1 боргу зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 4441,55 грн, в тому числі штрафу в розмірі 2143,96 грн та пені в розмірі 2297,63 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що вимоги контролюючого органу є незаконними, винесеними безпідставно та з порушенням чинного законодавства, оскільки за період часу з 19.12.2016 по 05.10.2018 адвокатська діяльність позивача була зупинена, обов`язок сплачувати єдиний соціальний внесок за цей період відсутній, так як на час зупинення адвокатської діяльності особа не є адвокатом і самозайнятою особою та не має статусу платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Ухвалами судді Черкаського окружного адміністративного суду від 28.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено розгляд адміністративної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи (у письмовому провадженні) та вжито заходи забезпечення адміністративного позову у справі № 580/703/20 шляхом зупинення дії вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 15.01.2020 № Ф-5097-52 про штрафу (недоїмки) в розмірі 10103,71 грн до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

16 березня 2020 року позивач подала заяву про зміну предмету позовних вимог.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 19.03.2020 заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову прийнято до розгляду та встановлено відповідачеві п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали, протягом якого може бути поданий відзив на заяву про зміну предмету позову.

17 березня 2020 року позивач подав до суду клопотання про долучення документів.

17 березня 2020 року до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що рішенням Головного управління ДПС у Черкаській області № 34/23-00-52-33-012 від 11.03.2020 було проведено коригування інтегрованих карток позивача з єдиного соціального внеску за кодом бюджетної класифікації 71040000 на суму 15819,54 грн та у зв`язку з тим, що борг зі сплати єдиного соціального внеску відсутній, вимога про сплату боргу (недоїмки), відповідно до пункту 6 Розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, вважається відкликаною, а тому відповідач просив закрити провадження у справі.

17 квітня 2020 року ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду продовжено процесуальні строки, встановлені в ухвалі Черкаського окружного адміністративного суду від 19.03.2020, на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

04 травня 2020 року від позивача надійшла до суду відповідь на відзив, в якій позивач наголосила, що на даний момент підстав для закриття провадження по справі немає, а вимога не є відкликаною, так само як і наявна заборгованість в інтегрованій картці, а тому справу слід вирішити по суті.

22 червня 2020 року позивач подав заяву про зміну предмету позовних вимог.

03 липня 2020 року до суду надійшов відзив на заяву про зміну предмету позовних вимог.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 22.07.2020, занесеною до протоколу судового засідання, вирішено здійснити розгляд адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 03.08.2020.

31 липня 2020 року представник відповідача подав до суду додаткові пояснення.

03 серпня 2020 року ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду розгляд справи відкладено, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 13.08.2020.

11 серпня 2020 року позивач подала клопотання про розгляд справи без участі.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 13.08.2020, занесеною до протоколу судового засідання, вирішено розглянути справу у порядку письмового провадження на підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що право на зайняття позивачем адвокатською діяльністю зупинено згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" з 19.12.2016 та з 05.10.2018 поновлено.

Головним управлінням ДФС у Черкаській області винесені оскаржувані вимоги від 15.01.2020, від 09.02.2020, від 08.04.2020, відповідно до яких у позивача наявна заборгованість зі сплати єдиного внеску відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Рішенням Державно фіскальної служби України від 25.06.2020 № 77/23-00-52-33-012 прийнято рішення про скасування неправомірно нарахованої суми з єдиного соціального внеску.

Вважаючи вказані вимоги протиправними, позивач звернулася до суду.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає, що відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Порядок обчислення і сплати єдиного внеску встановлено положеннями Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Згідно із частиною 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Так, особи, які провадять в тому числі адвокатську діяльність та отримують дохід від цієї діяльності, віднесені згідно з пунктом 5 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" до платників єдиного внеску.

Отже, необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності та отримання доходу від такої діяльності. При цьому, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є підставою та доказом здійснення адвокатської діяльності.

Питання зайняття адвокатською діяльністю регулюються Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI, згідно зі статті 13 якого, адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 31 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності.

Право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється: з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, - з дня подання раді адвокатів регіону за адресою робочого місця адвоката відповідної заяви адвоката (пункт 1 частини 3 статті 31 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Положеннями статті 32 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено підстави, за наявності яких припиняється право на заняття адвокатською діяльністю шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Виходячи зі змісту частин 5 та 6 статті 31 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати. Такий адвокат також не може брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування, крім випадків, коли таке право зупинено у зв`язку з призначенням особи на посаду до органу державної влади з`їздом адвокатів України. Відомості про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю вносяться до Єдиного реєстру адвокатів України.

Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України (частина 1 статті 17 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Отже, правовим наслідком зупинення права на заняття адвокатською діяльністю є неможливість заняття адвокатською діяльністю на певний строк, у той час як наслідком припинення права на заняття адвокатською діяльністю є неможливість її подальшого здійснення взагалі, у зв`язку з чим анулюється свідоцтво на заняття адвокатською діяльністю.

Таким чином, законодавець розрізняє зупинення та припинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Вказані обставини вказують на те, що поняття "зупинення" та "припинення" адвокатської діяльності мають різну юридичну природу, та, відповідно, не є тотожними, з огляду на різний процедурний характер та особливості застосування, а відтак суд дійшов висновку про те, що дія положень Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 №1162, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.12.2014 за №1553/26330, які регулюють особливості саме припинення незалежної професійної діяльності з відповідними зобов`язаннями, не може бути розповсюджено на спірні відносини щодо зупинення адвокатської діяльності.

Вказаний правовий висновок зазначений в постанові Верховного Суду від 05.11.2018 по справі № 820/1538/17, який відповідно до положень статті 242 Кодексу адміністративного України судом враховується до спірних правовідносин.

Як свідчить інформація у витязі з Єдиного реєстру адвокатів України, з 19.12.2016 право позивача на заняття адвокатською діяльністю зупинено та з 05.10.2018 поновлено.

Отже, з 19.12.2016 по 05.10.2018 позивач не здійснювала адвокатської діяльності та не отримувала доходу від такої діяльності, оскільки не мала усіх визначених законом підстав для здійснення адвокатської діяльності, що свідчить про відсутність обов`язку сплати єдиного внеску у неї як самозайнятої особи в розумінні законодавства про зайнятість населення у вказаний період з 19.12.2016 по 05.10.2018.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25.02.2020 визнано протиправними та скасовано вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.02.2019 № Ф-5097-52 в сумі 8119 грн 32 коп., від 10.05.2019 № Ф-5097-52 в сумі 5 662 грн 14 коп., від 05.11.2019 № Ф-5097-52 в сумі 5662 грн 12 коп.

Визнано протиправними та скасовано рішення від 13.11.2019 № 0026655233 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

11 березня 2020 року рішенням відповідача № 32/23-00-52-33-012 про скасування неправомірно нарахованої суми з єдиного соціального внеску було проведено коригування на суму 15819,54 грн.

25 червня 2020 року рішенням відповідача № 77/23-00-52-33-012 про скасування неправомірно нарахованої суми з єдиного соціального внеску було проведено коригування на суму 2143,96 грн та 2297,63 грн. - скасування нарахованої штрафної санкції та пені за 2017-2018 роки (підстава рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.02.2020).

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон), нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04 травня 2018 року № 469).

Відповідно до частини 6 вказаної Інструкції вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо, зокрема орган доходів і зборів скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження - з дня прийняття органом доходів і зборів рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки).

Отже, враховуючи вищевикладене оскаржувані податкові вимоги про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС в Черкаській області від 15.01.2020 № Ф-5097-52 в розмірі 10103,71 грн; від 09.02.2020 № Ф-5097-52 про сплату боргу в розмірі 10103,71 грн; від 08.04.2020 № Ф-5097-52 про сплату боргу в розмірі 4441,55 грн є відкликаними та у позивача відповідно є відсутнім податковий борг, а отже відсутній і предмет спору.

Згідно інтегрованої картки платника податків станом на 30.06.2020 року відповідачем здійснено коригування відомостей щодо податкових зобов`язань позивача та визначено, що у ОСОБА_1 обліковується переплата у розмірі 4832,32 грн.

Стосовно клопотання відповідача про закриття провадження у справі, то суд зазначає, що підстави, відповідно до яких суд закриває провадження у справі, передбачені частиною статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, у даному випадку відсутні, а тому клопотання не може бути задоволене.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

2) відповідач - Головне управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 43142920).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 07.09.2020.

Суддя В.О. Гаврилюк