Рішення № 91375561, 07.09.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2020 року справа № 580/1838/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (далі - ліквідаційна комісія, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною відмову у проведенні розслідування за фактом отримання 06.12.2014 поранення (травми) ОСОБА_1 , яка викладена в листі голови ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області № 16/1-57 від 07.04.2020;

- зобов`язати ліквідаційну комісію УМВС України в Черкаській області призначити (вчинити дії по призначенню) і провести розслідування за фактом отримання 06.12.2014 поранення (травми) ОСОБА_1 у відповідності до вимог наказу МВС України від 27.12.2002 № 1346 та за її результатом скласти акт розслідування нещасного випадку та акт, що свідчить про причини та обставини отримання поранення (травми) ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що листом голови ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області № 16/1-57 від 07.04.2020 позивача повідомлено про те, що у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують факт втрати позивачем працездатності на один день та більше, обставини та події нещасного випадку, який стався із позивачем 06.12.2014, не відповідають вимогам пункту 2.1 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346, і підстав для проведення службового розслідування і видачі позивачу відповідних документів немає.

01 червня 2020 року ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

18 червня 2020 року до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що з огляду на те, що ані позивачем, ані жодним медичним закладом не підтверджена втрата працездатності ОСОБА_1 внаслідок події, яка відбулася 06.12.2014 в приміщенні Авдіївського МВ ГУМВС України в Донецькій області, комісією прийнято рішення про припинення розслідування нещасного випадку та скасовано наказ ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області "Про створення комісії з розслідування нещасного випадку" у зв`язку з тим, що вказаний нещасний випадок не підлягає розслідуванню та не береться на облік, про що повідомлено позивача.

Також, причинного зв`язку між тілесними ушкодженнями отриманими ОСОБА_1 06.12.2014 не встановлено.

30 червня 2020 року позивач подав до суду детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом.

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато з урахуванням Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року № 731-IX.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що з 17.01.2014 позивач проходив службу в органах внутрішніх справ УМВС України в Черкаській області, а з 2015 року в органах поліції - ГУНП в Черкаській області.

У період з 14.11 по 15.12.2014, будучи рядовим міліції, міліціонером відділення № 2 взводу № 1 роти № 1 спеціального батальйону судової міліції "Грифон" УМВС України в Черкаській області, позивач безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в м. Авдіївка Донецької області.

Зі слів позивача, 06 грудня 2014 року близько 19 год. 30 хв., перебуваючи в приміщенні Авдіївського МВ ГУМВС України в Донецькій області, під час виконання службових обов`язків, в зазначену будівлю влучив артилерійський снаряд, внаслідок чого позивача відкинуло вибуховою хвилею і він впав на спину та на деякий час втратив свідомість. Після того, як колеги привели позивача до свідомості він відчув запаморочення, дзвін у вухах, біль у потилиці та в лівій частині шиї. Відпочивши деякий час, позивач почав допомагати своїм колегам надавати першу допомогу, а в подальшому продовжив виконувати службові обов`язки. За медичною допомогою у цей день позивач не звертався, оскільки вважав, що все минеться. Однак, стан його здоров`я погіршився і він на наступний день - 07.12.2014 звернувся до Авдіївської центральної міської лікарні. У лікарні позивача оглянув завідувач травматологічним відділенням ОСОБА_2 . За результатами огляду було виявлено закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, забій м`яких тканин шиї зліва та рекомендовано пройти амбулаторне лікування у травматолога Авдіївської ЦМЛ. З цього приводу було складено та видано довідку від 07.12.2014 року.

12 грудня 2014 року завідувач травматологічним відділенням Авдіївської ЦМЛ ОСОБА_2 видав позивачеві довідку про те, що ОСОБА_1 пройшов амбулаторне лікування з 07 по 12.12.2014, діагноз: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забій м`яких тканин шиї зліва, отримані 06.12.2014 року при виконанні службових обов`язків.

Про отримання 06.12.2014 поранення внаслідок артилерійського обстрілу позивач в той самий день доповів своєму безпосередньому керівництву.

За фактом отримання позивачем поранення 06.12.2014, в результаті артобстрілу міста Авдіївка та пошкодження адмінбудівлі Авдіївського МВ 07.12.2014 були внесені відповідні відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 258 КК України. Досудове розслідування у вказаному провадженні проводить слідчий відділ 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУСБУ в Донецькій та Луганській областях. У вказаному кримінальному провадженні позивача визнано потерпілим.

Після 15.12.2014 позивач разом зі своїм підрозділом повернувся до УМВС України в Черкаській області, де в подальшому проходив службу.

Однак, стан здоров`я позивача погіршувався і відповідно до свідоцтва про хворобу № 432 від 12.12.2017 медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області" встановлено, що захворювання позивача, пов`язане з проходженням служби в поліції та позивач непридатний до служби в поліції.

29 грудня 2017 року наказом № 374 о/с ГУНП в Черкаській області ОСОБА_1, лейтенанта поліції, оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області звільнено зі служби в поліції за пунктом 2 (через хворобу) частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".

18 січня 2018 року Черкаською обласною МСЕК № 2 позивачеві встановлено II групу інвалідності, причина: захворювання, пов`язані з проходженням служби в поліції.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи комунальної установи "Черкаське обласне бюро судово-медичних експертиз" № 02-01/823 від 02.08.2019 встановлено, що згідно наданих медичних документів, у ОСОБА_1 мало місце ушкодження у вигляді порушення цілісності стінки лівої внутрішньої сонної артерії з виникненням мішкоподібної аневризми, усунення якої потребувало проведення оперативного втручання з метою збереження його життя. Вказане ушкодження могло стати наслідком закритої черепно-мозкової травми, яку, зі слів ОСОБА_1 , він отримав в грудні 2014.

08 листопада 2019 року позивач з відповідною заявою та доданими до неї документів звернувся до голови ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області щодо проведення службової перевірки за фактом отримання позивачем 06.12.2014 поранення в результаті артобстрілу в м. Авдіївка адмінбудівлі Авдіївського МВС ГУМВС України в Донецькій області.

Листом голови ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області № 16/1-57 від 07.04.2020 позивача повідомлено про те, що у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують факт втрати ОСОБА_1 працездатності на один день та більше, обставини та події нещасного випадку, який стався з позивачем 06.12.2014, не відповідають вимогам п. 2.1 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346 (із змінами), і підстав для проведення службового розслідування і видачі Вам відповідних документів немає.

Вказані дії відповідача ОСОБА_1 вважає неправомірними, а тому за захистом свої х прав, свобод та інтересів звернуся до суду.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України від 28.06.1991 № 254к/96-ВР визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.1992 № 2694-XII працівник зобов`язаний дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Крім того, положеннями пункту 5 статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть.

З метою врегулювання питань, пов`язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України розроблено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 № 1346 (надалі - Порядок № 1346).

Так, приписами пункту 2.1 Порядку № 1346 визначено, що розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров`я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).

Відповідно до пункту 2.2 Порядку № 1346, визначено, що за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.

Згідно з положеннями пункту 2.4 Порядку № 1346, якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто, нещасний випадок не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ*.

Разом з тим, пунктом 3.8 Порядку № 1346 закріплено, що комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов`язана протягом трьох діб після утворення комісії: обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; з`ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов`язків (не пов`язаний з виконанням службових обов`язків) або в період проходження служби при виконанні службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю потерпілого в охороні громадського порядку, громадської безпеки або в боротьбі зі злочинністю; скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п`яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.

Крім того, пунктами 3.1, 3.2 Порядку № 1346, визначено, що про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.

Керівник (посадова особа), у свою чергу, зобов`язаний: терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому, а в разі потреби доставити його до лікувально-профілактичного закладу; повідомити про те, що сталося, керівника підрозділу, службу охорони праці УМЗ, ВМЗ ГУМВС, УМВС. Якщо потерпілий є працівником іншого підрозділу, повідомити керівника цього підрозділу, у разі нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався внаслідок пожежі, - місцеві органи державної пожежної охорони, а при гострому професійному захворюванні (отруєнні) - відповідну санітарну епідеміологічну станцію (далі - СЕС) системи МВС України; зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку в тому стані, у якому вона була на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров`ю інших працівників), а також ужити заходів до недопущення подібних випадків.

У разі нещасного випадку (у тому числі поранення) з працівником головного управління, самостійного управління, департаменту чи відділу центрального апарату МВС, підрозділу прямого підпорядкування МВС України, розташованого в м. Києві, керівник зобов`язаний повідомити про це відділ державного нагляду за охороною праці Департаменту матеріального забезпечення МВС.

Відповідно до пункту 3.5 Порядку № 1346, керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС.

Разом з тим, пунктами 3.19, 3.20 Порядку № 1346 передбачено, що нещасний випадок (у тому числі поранення), про який безпосереднього керівника потерпілого чи керівника підрозділу своєчасно не повідомили, або якщо втрата працездатності від нещасного випадку настала не одразу, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується згідно з цим Порядком протягом місяця після одержання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси. Питання про складання акта за формою Н-1* (НТ*) вирішується комісією з розслідування, а в разі незгоди потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси, з рішенням комісії - в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Нещасний випадок (у тому числі поранення), що стався в підрозділі з працівником іншого підрозділу під час виконання ним завдання свого керівника, розслідується підрозділом, де стався нещасний випадок, і про нього складається акт за формою Н-1* (НТ*) комісією з розслідування за участю представників підрозділу, працівником якого є потерпілий. Такий нещасний випадок береться на облік підрозділом, працівником якого є потерпілий. Підрозділ, де стався нещасний випадок (у тому числі поранення), зберігає в себе один примірник затвердженого акта за формою Н-1* (НТ*).

Водночас, положеннями пункту 3.24 Порядку № 1346 врегульовано, що нещасні випадки (у тому числі поранення) з працівниками, які виконували завдання (роботи) у складі зведених загонів (груп, бригад, транспортної колони), сформованих певним підрозділом, розслідуються цим підрозділом за участю представника підрозділу, що направив працівника. Такі випадки беруться на облік підрозділами, працівниками яких є потерпілі.

Таким чином, Порядком № 1346, чітко врегульований випадок, за якого нещасний випадок, про який безпосереднього керівника потерпілого чи керівника підрозділу своєчасно не повідомили має бути розслідуваний протягом місяця після одержання заяви потерпілого, та час, коли стався нещасний випадок не має значення.

При зверненні позивача із заявою про проведення розслідування нещасного випадку, який з ним стався, відповідачеві необхідно розглянути питання по суті отриманої позивачем травми та проміжку часу від отримання травми до звернення з повідомленням про неї, обставини проходження медоглядів, здачі заліків з фізичної підготовки, визнання позивача придатним до служби, яка має вирішуватися саме створеною комісією з розслідування такого випадку, за наслідками роботи якої нею мають бути зроблені відповідні висновки про обґрунтованість/необґрунтованість заяви позивача.

Суд наголошує на тому, що пунктом 3.5. Порядку № 1346 прямо передбачено, що керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією, яка проводить розслідування та пунктом 3.8 Порядку № 1346 передбачено обов`язок комісія з розслідування нещасного випадку скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п`яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію

Як свідчать матеріали справи, 13 листопада 2019 року позивач звернувся до Голови ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області із заявою, в якій просив провести службове розслідування та видати позивачу документи по травмі, отриманої під час виконання службових обов`язків 06.12.2014 близько 19 год. 30 хв. в приміщенні будівлі Авдіївського МВ ГУМВС в Донецькій області в наслідок артобстрілу.

24 грудня 2019 року відповідно до наказу № 2298 відповідачем створено комісію із розслідування нещасного випадку.

Наказом ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області № 2307 від 20.03.2020 внесено зміно до пункту 1 наказу ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області від 24.12.2019 № 2298 "Про створення комісії з розслідування нещасного випадку" та створено нову комісію для проведення розслідування нещасного випадку, що стався 06.12.2014 близько 19 год. 30 хв. в приміщенні будівлі Авдіївського МВ ГУМВС в Донецькій області в наслідок артобстрілу з колишнім працівником СБСМ "Грифон" УМВС України в Черкаській області ОСОБА_1

03 квітня 2020 року наказом ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області № 2309 про припинення розслідування нещасного випадку у зв`язку із встановленням комісією з розслідування нещасного випадку, створеною наказом УМВС України в Черкаській області від 24.12.2019 № 2298, факту невідповідності обставинам і подій нещасного випадку, який стався 06.12.2014 з ОСОБА_1 вимогам пункту 2.1 № 1346, припинено розслідування нещасного випадку який стався 06.12.2014 близько 19 год. 30 хв. під час артобстрілу м. Авдіївка Донецької області, в приміщенні Авдіївського МВ ГУМВС України в Донецькій області, з колишнім працівником СБСМ "Грифон" УМВС України в Черкаській області ОСОБА_1

07 квітня 2020 року відповідач повідомив ОСОБА_1 , що за результатами перевірки було встановлено, що у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують факт втрати позивачем працездатності на один день та більше, обставини та події нещасного випадку, який стався з позивачем 06.12.2014 , не відповідають вимогам пункту 2.1 Порядку №1346, і підстав для проведення службового розслідування і видачі відповідних документів немає.

В даному випадку відмова ліквідаційної комісії у проведенні розслідування нещасного випадку ОСОБА_1 , викладена в листі голови ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області від 07.04.2020 № 16/1-57 є протиправною, оскільки у відповідача є обов`язок щодо проведення такого розслідування та складання за його результатами відповідного акту, що прямо передбачено Порядком № 1346.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Також, відповідно до вимог статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За частиною 4 цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до статті 30 цього Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий.

На підтвердження наявності у позивача витрат на професійну правничу допомогу останнім надано до суду договір про надання правової допомоги від 22.04.2020, укладений між позивачем та адвокатом Дмитриком С.В., за умовами якого адвокат Дмитрик С.В. надає правову допомогу щодо захисту інтересів (представництво) клієнта у суді, державних органах, органах місцевого самоврядування та перед громадянами і юридичними особами по справі за позовом ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області щодо визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії з правом адвоката на вчинення всіх відповідних процесуальних дій, визначених КАС України, що стосується зазначеної справи..

Згідно з наявного в матеріалах справи детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом визначено наступну вартість послуг адвоката:

- вивчено матеріали для підготовки позовної заяви - 4 год., вартість 2000,00 грн;

- опитано лікаря ОСОБА_2 - 1 год., вартість 500,00 грн;

- підготовлено замовлення на проведення судово-медичної експертизи - 1 год., вартість, 500, грн;

- підготовлено позовну заяву - 4 год., вартість 2000,00 грн;

-вивчено відзив відповідача - 7 год, вартість - 500,00 грн;

- підготовлено відповідь на відзив - 1 год, вартість -500 грн.

На підтвердження сплати позивачем коштів до матеріалів справи долучено прибутковий касовий ордер від 26.06.2020 на суму 6000,00 грн.

Отже, в даному випадку суд вважає, що відшкодуванню підлягає весь розмір сплачених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, оскільки розмір витрат на оплату послуг є співмірним із: виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; та значенням справи для позивача.

Витрати зі сплати судового збору відшкодуванню не підлягають, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору у відповідності Закону України "Про судовий збір".

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області у проведенні розслідування за фактом отримання 06.12.2014 поранення (травми) ОСОБА_1 , яка викладена в листі голови ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області № 16/1-57 від 07.04.2020.

Зобов`язати ліквідаційну комісію УМВС України в Черкаській області призначити (вчинити дії по призначенню) і провести розслідування за фактом отримання 06.12.2014 поранення (травми) ОСОБА_1 та оформити його результати з урахуванням вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС, затвердженого наказом МВС України № 1346 від 27.12.2002.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ліквідаційної комісії Міністерства внутрішніх срав України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

2) відповідач - ліквідаційна комісія управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (18036, м. Черкаси, вул. Смілянська, 57, код ЄДРПОУ управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області 08592537).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 07.09.2020.

Суддя В.О. Гаврилюк