Рішення № 91375520, 08.09.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08 вересня 2020 р. № 520/8940/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кухар М.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд:

-визнати протиправним (незаконним) та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 15.06.2020 року № 405 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області" в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції до оперуповноваженого СКП Краснокутського відділення поліції Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 ;

-визнати протиправним (незаконним) та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 19.06.2020 року №167 о/с в частині звільнення зі служби в поліції відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 /0080540/, оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Краснокутського відділення поліції Богодухівського відділу поліції ГУНП в Харківській області;

-поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 /0080540/ на службі в поліції України на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Краснокутського відділення поліції Богодухівського відділу поліції ГУНП в Харківській області з 24.06.2020 року;

-стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 грошове забезпечення (середній заробіток) за весь час вимушеного прогулу з 24 червня 2020 року по день винесення рішення у справі;

-звернути до негайного виконання рішення суду в частині поновлення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Краснокутського відділення поліції Богодухівського відділу поліції ГУНП в Харківській області та в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що накази Головного управління Національної поліції в Харківській області від 15.06.2020 року №405, від 19.06.2020 року №167 о/с прийняті протиправно, відтак підлягають скасуванню, а позивач поновленню на посаді.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2020 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Встановлено строк відповідачу для подання до суду відзиву на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі.

Встановлено строк позивачу для подання до суду відповіді на відзив протягом трьох днів з дня отримання ним відзиву.

Встановлено строк відповідачу для подання до суду заперечення на відповідь позивача протягом трьох днів з дня отримання відповіді позивача на відзив.

Відповідач надав до суду відзив згідно змісту якого у задоволенні вимог просив суд відмовити. Також вказав, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Позивачем надано відповідь на відзив.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлено, що з 07.11.2015 позивач був прийнятий на службу до ГУНП в Харківській області і з 20.12.2016 проходить службу на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Краснокутського відділення поліції Богодухівського відділу поліції ГУНП в Харківській області.

До Головного управління Національної поліції в Харківські області надійшов рапорт начальника відділу комунікацій ГУНП в Харківські області Баранник О.Б. (зареєстрований 22.05.2020) про те, що у всесвітній мережі Інтернет опублікований відеозапис, на якому поліцейські Краснокутського відділення поліції Богодухівського ГУНП в Харківській області нібито вимагають від власника аптеки незаконну грошову винагороду за не притягнення до кримінальної відповідальності у зв`язку з реалізацією лікарських засобів без рецепту.

Наказом № 1062 від 25.05.2020 призначено службове розслідування(а.с.62).

За результатами проведеного розслідування складено висновок від 15.06.2020, згідно якого за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у невиконанні вимог п. 6 р. II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100, пп. 1 п. 1 розділу II Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 16.02.2018 № 111, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 371/31823, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині утримання від дій, які підривають авторитет Національної поліції України, до оперуповноваженого СКП Краснокутського відділення поліції Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 вирішено застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Наказом ГУНП в Харківській області №405 від 15.06.2020 до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни, що виразилося у порушенні вимог: пункту 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100; підпункту 1 пункту І розділу II Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) І Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 16.02.2018 №111; вимог пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію»; пункту 1 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; пункту 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України(а.с.102-103).

На підставі наказу №405 прийнято наказ від 19.06.2020 року №167 о/с, яким старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Закону України «Про Національну поліцію»(а.с.14).

Не погоджуючись з вказаними вище наказами позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з даним адміністративним позовом.

За приписами ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Позов подано до суду із дотриманням строку, встановленого для вказаної категорії справ щодо проходження з публічної служби.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про Національну поліцію" поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1. ст.18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов`язаний:1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Згідно п.1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179 під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України "Про Національну поліцію", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства України; виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно із частинами першою та другою статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначається Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України " від 15.03.2018 №2337-VIIІ.

Положеннями ст. 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

За змістом п. 2, 14 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Аналіз наведених положень Дисциплінарного статуту є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно зі ст. 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Як визначено ч. 2 ст. 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків призначається службове розслідування.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. (ч. 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту).

Наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07.11.2018 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 р. за № 1355/32807.

Пунктом 1, 2 розділу 2 вказаного Порядку передбачено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до п. 1-3 розділу 5 Порядку № 893 від 07.11.2018, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

На підставі пункту першого Розділу VІ Порядку №893, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

З наведених норм права, обставин проведення службового розслідування та видання наказу про застосування дисциплінарного стягнення вбачається, що порядок та строки проведення службового розслідування та видання наказу про застосування дисциплінарного стягнення не порушено.

Згідно змісту висновку, під час проведення службового розслідування встановлено, що опитаний під час службового розслідування громадянин Швеції ОСОБА_3 (паспорт № 92841553 від 11.04.2017) пояснив, що він є фізичною особою - підприємцем та працює провізором у своїй аптеці, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 . 19.03.2020 близько 19.00 він знаходився у приміщенні аптеки. У цей час до аптеки зайшов громадянин, чоловік віком приблизно 35-40 років, який попросив продати йому медичний препарат «ГІДАЗЕПАМ». Він продав громадянину одну пластину вказаного медичного препарату (10 пігулок), після чого невідомий залишив приміщення аптеки. Через 10 хвилин до приміщення аптеки зайшли двоє чоловіків, які відрекомендувались працівниками Краснокутського відділення поліції на ім`я ОСОБА_4 і ОСОБА_5 . Поліцейський ОСОБА_4 звинуватив його у незаконному продажу медичною препарату «ГІДАЗЕПАМ» громадянину, який нещодавно вийшов з його аптеки. Під час бесіди поліцейський ОСОБА_4 показав ОСОБА_3 пластину медичного препарату «ГІДАЗЕПАМ», як доказ вчинення правопорушення. Поліцейський Євген запропонував ОСОБА_3 уникнути кримінальної відповідальності у разі надання йому незаконної грошової винагороди у сумі 1000 доларів СІМА. Громадянин ОСОБА_3 вимушений був погодитись з пропозицією поліцейського, але у зв`язку з тим, що вказаної суми грошових коштів при собі він не мав, поліцейський ОСОБА_4 запропонував проїхати разом з ними за місцем його мешкання. Громадянин ОСОБА_3 у супроводі вказаних поліцейських прибули до його місця мешканця за адресою: АДРЕСА_3 , де на подвір`ї він передав поліцейському ОСОБА_4 в руки 800 євро (16 купюр по 50 євро). Після цього останній запевнив ОСОБА_3 про не притягнення його до кримінальної відповідальності та попросив не повідомляти нікому з цього приводу. Поліцейські сіли до свого автомобіля та поїхали у невідомому напрямку. Приблизно 06.04.2020 до аптеки громадянина ОСОБА_3 прибули працівники УСБУ в Харківській області (прізвища не відомі), які дізналися про факти вимагання та отримання 19.03.2020 поліцейськими Краснокутського відділення поліції хабара за нібито вчинення ним правопорушення. За даним фактом працівниками СБУ зібрано матеріал та вилучено відеозапис з камер відеоспостереження, розташованих у приміщенні аптеки. Через деякий час громадянину ОСОБА_3 надійшов лист з ДБР про внесення відомостей за його заявою до ЄРДР. 22.05.2020 ОСОБА_3 на мобільний телефон зателефонував поліцейський ОСОБА_4 та повідомив про розміщення відеозапису подій 19.03.2020 з приміщення аптеки у всесвітній мережі Інтернет. При цьому наполягав зустрітись з ним та відмовитись від свідчень, наданих за раніше написаною ним заявою щодо неправомірних дій поліцейських на ім`я ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Від подальшого спілкування з поліцейським ОСОБА_3 відмовився та надіслав смс-повідомлення з даними свого захисника. Після нього поліцейський ОСОБА_4 припинив йому дзвонити та наполягати па зустрічі з ним. Також, ОСОБА_3 повідомив, що 28.05.2020 приблизно о 19.00 він перебував на подвір`ї домоволодіння і в цей час до нього підбігли двоє невідомих чоловіків в масках, спричинили тілесні ушкодження та вимагали відмовитись від раніше написаної заяви до ДБР відносно поліцейського ОСОБА_4 . Після нього нападники зникли на автомобілі. За даним фактом він звернувся із заявою до ОСОБА_6 . Від проходження судово- медичної експертизи ОСОБА_3 відмовився, до медичних закладів за допомогою не звертався(а.с.72-78).

Опитаний громадянин ОСОБА_7 пояснив, що він тривалий час знайомий з начальником СКГІ Краснокутського відділу поліції капітаном поліції ОСОБА_8 . 18.03.2020 ОСОБА_7 повідомив капітану поліції ОСОБА_8 про незаконний продаж лікарських засобів без рецепту в аптеці, розташований за адресою: АДРЕСА_2 . 19.03.2020 йому зателефонував ОСОБА_8 та запропонував здійснити закупку лікарського засобу «Прегабалін» у аптеці за вищевказаною адресою. Цього ж дня близько 17.00 біля зазначеної аптеки він зустрівся з капітаном поліції ОСОБА_8 , який передав ОСОБА_7 гроші у сумі 210 гривен для купівлі лікарських засобів, а також надав свій мобільний телефон, щоб він здійснив відеозапис закупки. ОСОБА_7 купив лікарський засіб «Прегабалін» без рецепту за 116 гр. 00 коп., вийшов з аптеки та на вулиці повернув ОСОБА_8 мобільний телефон з відеозаписом даної події. Решту грошей від купівлі лікарського засобу у розмірі 95 грн. та придбані таблетки залишив собі. З 19.03.2020 по теперішній час капітана поліції ОСОБА_8 не бачив, ніяких пояснень з приводу вищезазначених фактів нікому з поліцейських не надавав.

За змістом ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 73, 75, 76 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1 ст. 99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Відповідачем до матеріалів справи надано відео запис, який досліджено судом та встановлено, що до приміщення аптеки зайшли двоє чоловіків, зокрема, ОСОБА_1 та пред`явив службове посвідчення провізору. Під час розмови між чоловіками провізор вказав, що дійсно здійснив продаж препарату, реалізація якого має здійснюватися за рецептом. За результатами бесіди ОСОБА_1 вийшов з аптеки та через деякий час провізор ОСОБА_3 також покинув приміщення аптеки.

За встановленим позивачем фактом продажу препарату, позивачем протокол не складено, за номером « 102» не повідомлено про вказану обставину.

Доказів протилежного матеріали адміністративної справи не місять.

З 18.06.2019 вступив в силу Наказ МОЗ України від 18.04.2019 №876 «Про затвердження Переліку лікарських засобів, дозволених до застосування в Україні, які відпускаються без рецептів з аптек та їх структурних підрозділів». Відпуск препаратів, які не увійшли до Переліку, здійснюється відповідно до умов відпуску, визначених в інструкціях для медичного застосування цих лікарських засобів та листках-вкладишах.

Відповідно до інструкцій для медичного застосування лікарські засоби «Гірегабалін» та «Гідазепам» відпускаються за рецептом.

Вказане свідчить, що у діях громадянина ОСОБА_3 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 42-4 КУпАП (продаж лікарських засобів без рецепта у заборонених законодавством випадках).

Відповідно до пункту 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100 - поліцейський незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» і зобов`язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події.

Таким чином, старший лейтенант ОСОБА_1 отримавши інформацію про реалізацію в аптеці лікарського засобу без рецепту, достовірно знав, що така реалізація є порушенням законодавства, окрім того в ході спілкування з аптекарем ОСОБА_3 отримав підтвердження про реалізацію лікарського засобу без рецепту, однак за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» не зателефонував, заходів щодо запобіганню правопорушенню не вжив, залишив місце події (аптеку).

Вказана бездіяльність старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 безсумнівно суперечить вимогам Присяги поліцейського та підриває авторитет Національної поліції України.

Судом встановлено, що дисциплінарною комісією у ході проведення службового розслідування запропоновано старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 надати пояснення та пройти психофізіологічне дослідження із використанням поліграфу.

Основні принципи, завдання, загальні умови, організацію проведення опитування осіб з використанням поліграфа у Національній поліції України визначає Інструкція про порядок використання поліграфу у Національній поліції України, затвердженою наказом МВС України від 13.11.2017 № 920.

За змістом п. 3,4 розділу І Інструкції №920 метою проведення опитування є перевірка наданої інформації.

Результати опитування не мають будь-якої доказової сили, носять вірогідний та орієнтовний характер, є одним із джерел інформації, що підлягає оцінці разом з іншою сукупністю зібраних даних.

Результати опитування не можуть бути підставою для застосування заходів, які обмежують законні права та свободи опитуваної особи.

У діяльності Національної поліції України опитування проводяться в таких випадках, зокрема, перевірка з власної ініціативи особи, яка виявила бажання бути опитаною з використанням поліграфа, у тому числі під час проведення службових розслідувань (п.1 розділу ІІІ).

Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Інструкції №920 перед початком роботи спеціаліст пропонує опитуваній особі власноруч заповнити заяву про надання згоди на проведення опитування з використанням поліграфа (додаток 2).

У разі відмови особи від опитування безпосередньо перед або під час його проходження особі пропонують написати в довільній формі відповідну заяву із зазначенням причин своєї відмови.

Відмова від проведення опитування з використанням поліграфа не несе за собою будь-яких правових наслідків щодо такої особи, не свідчить про наявність у неї прихованої інформації.

Старший лейтенант поліції ОСОБА_9 скористався своїм правом та відмовився від проходження дослідження на поліграфі(а.с.83).

Згідно наданих під час службового розслідування пояснень (а.с.81-82) позивач вказав, що у березні 2020 року він разом зі своїм колегою перебуваючи у приміщенні Краснокутського ВП, від керівника зазначеногопідрозділу ОСОБА_10 отримали вказівку щодо перевірки аптеки з приводу продажу медичних препаратів виключно за наявності відповідного рецепту. Також ОСОБА_10 передав дві пластини медичного препарату «ПРЕДАЛГОН» який нібито продають без рецепту у вказаній аптеці. Після, зокрема, ОСОБА_1 прибув до вказаної аптеки відрекомендувався та надав для ознайомлення службове посвідчення провізору (гр. ОСОБА_3 ). Під час бесіди з`ясовано обставини продажу вказаним провізором зазначених медичних препаратів, у зв`язку з чим поліцейськими запропоновано надати письмове пояснення з цього приводу. Останній відмовився від надання пояснень. Після цього ОСОБА_1 залишив приміщення аптеки та повернувся до Краснокутського відділу поліції, де ОСОБА_8 склав рапорт за фактом перевірки вищезазначеної інформації, який надав на розгляд начальнику ВП ОСОБА_10 та повернув дві пластини медпрепарату «Предалгон». З даного рапорту ОСОБА_8 зроблено копію. ОСОБА_10 запевнив його про передачу вказаного рапорту до чергової частини Краснокутського ВП для реєстрації. Наступного дня 20.03.2020 ОСОБА_8 виявлено відсутність реєстрації pапорту від 19.03.2020. також позивач вказав, що на можливе вчинення адміністративного правопорушення з боку провізора ОСОБА_3 у частині продажу лікарських препаратів без рецепту, він як поліцейський ніяк не відреагував. За вказаним фактом відповідні матеріали не складав, за скороченим екстреним телефоном служби « 102» не повідомив, жодної інформації до ЖЄО та вхідної кореспонденції Краснокутського відділення поліції Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області не зареєстрував. Відповідно до посадової інструкції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 від 23.01.2020 №536, останній несе відповідальність за неналежне виконання своїх посадових обов`язків, що передбачені чинним законодавством, нормативно- правовими актами Національної поліції України та посадовою інструкцією.

Відповідно до частини 1 статті 12 дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до статті 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.

Судом встановлено, що наказом від 04.08.2020 №229 о/с внесено зміни до наказу №167 о/с , а саме звільнити позивача відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 /у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України/ Закону України «Про Національну поліцію» з тієї ж посади, з 25.06.2020, з виплатою компенсації за невикористану щорічну чергову оплачувану відпустку з 01.01.2020 по 25.06.2020 у кількості 15 діб, зі стажем служби в поліції на день звільнення для встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки - 11 рок. 09 міс. 24 дні, у календарному обчисленні - 11 рок. 09 міс. 24 дні, час навчання - немає, в пільговому обчисленні (без урахування вислуги в календарному обчисленні) - 00 рок. 04 міс. 05 дн. Із сумою відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, - 4031,42 грн.

Підставою для внесення змін слугували лист ВПЗ ГУНП в Харківській області від 24.07.2020 №1260/119-26/01-2020, листок непрацездатності від 15.06.2020 №2659, виданий КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Краснокутського району Краснокутської районної ради Харківської області».

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до ч. 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Під час розгляду справи та в ході службового розслідування, обставини, що пом`якшують відповідальність старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , не встановлені.

За час служби в поліції до нього не застосовувалися заохочення визначені статтею 8 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

При цьому, визначення виду дисциплінарного стягнення є виключною компетенцією уповноваженої особи, якій законом надано право притягувати до дисциплінарної відповідальності. Відтак, виходячи з фактичних обставин скоєного проступку та особи порушника, начальник може застосувати до нього будь-яке стягнення на власний розсуд.

Законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.

При цьому суд зазначає, що суспільством висуваються підвищені вимоги до поліцейського через те, що він є носієм влади.

Таким чином, поліцейський в будь-який час та за будь-яких обставин зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики та чинного законодавства, бути взірцем для громадян, та не допускати зі свого боку дій, які підривають авторитет та довіру громадян до поліції.

Суд підкреслює, що обов`язок поліцейського полягає у тому, щоб неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, поважати і не порушувати прав і свобод людини та дотримуватися службової дисципліни.

В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини у їх сукупності, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства суд дійшов висновку, що оскаржувані накази прийняті обґрунтовано та є такими, що скасуванню не підлягають.

Відносно частини позовних вимог про поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення (середній заробіток) за весь час вимушеного прогулу та звернення до негайного виконання рішення суду в частині поновлення та в частині стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць, суд зазначає, що вони є похідними від основних - про скасування наказів та оскільки суд дійшов до висновку про їх обґрунтованість частина позовних вимог є такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 139, 241 - 247, 255, 257, 263, 291, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Скарга може бути подана у порядку ч.1 ст. 297 КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 08 вересня 2020 року.

Суддя Кухар М.Д.