Ухвала суду № 91375393, 07.09.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

07 вересня 2020 р. № 520/11456/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати дії Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради про відмову в призначенні компенсації на догляд за інвалідом І групи по зору ОСОБА_2 за період з 23.10.1997 по 16.09.2001 неправомірними та бездіяльність чиновників Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради;

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради призначити та нарахувати компенсацію на догляд за інвалідом І групи по зору ОСОБА_2 за період з 23.10.1997 по 16.09.2001 в сумі 245,20 грн.

Ухвалою суду від 07.09.2020 року звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору по адміністративній справі № 520/11456/2020.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Згідно до п.5 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Також, п.8 ч.5 ст.160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

При цьому, відповідно до положень ч. 4 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази ? позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Водночас, згідно із ч.4 ст.79 КАС України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що в обґрунтування власної правової позиції позивачем вказано на обставини того, що нею було подано усі наявні в неї докази, що підтверджують її право на отримання компенсації на догляд до позовної заяви під час розгляду справи №520/338/2020.

При цьому, суд зазначає, що позивачем при зверненні до суду із даним позовом не надано жодних доказів на підтвердження власної правової позиції.

Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви, позивачу необхідно надати до суду усі наявні у неї докази, що підтверджують правову позицію позивача, а у випадку не можливості їх надання зазначити, які саме докази не можуть бути подані та з яких причин.

Згідно частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Також, суд зазначає, що відповідно до приписів п. 5 ч.1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до положень п.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із п.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В той же час, відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

ЄСПЛ у пунктах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть звужувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ визнав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вжити заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди повинні перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 04.12.2019 по справі № 9901/325/19.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах адміністративного позову докази, встановив наступне.

Зі змісту позову встановлено, що при зверненні до суду позивачем оскаржуються дії Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради про відмову в призначенні компенсації на догляд за інвалідом І групи по зору ОСОБА_2 за період з 23.10.1997 по 16.09.2001 та бездіяльність чиновників Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради

Водночас, інша частина позовних вимог позивача є похідною від даних позовних вимог.

Суд зазначає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У позовній заяві позивачем вказано, що у позивача було і наявне право на отримання компенсації на догляд за інвалідом І групи по зору ОСОБА_2 за період з 23.10.1997 по 16.09.2001, однак позивач постійно проживала з матір`ю по день її смерті, одночасно здійснюючи догляд за своєю донькою інвалідом з дитинства. Також позивачем вказано, що звернення до суду з даним позовом є повторним після звернення в рамках розгляду справи №520/338/20 відповідно до приписів ч.4 ст. 240 КАС України у зв`язку з усуненням підстав, з яких позов було залишено без розгляду.

Також разом із позовною заявою позивачем до суду подано клопотання про поновлення строку, в якому вказано, що усунувши підстави, при яких клопотання про поновлення строку залишено без задоволення у справі №520/338/20, позивач надає до суду інформацію в довідках, яка підтверджує об`єктивність поважної причини пропуску звернення до адміністративного суду про поновлення пропущеного строку.

При цьому, позивачем зазначено, що з 25.01.1995 по 2010 (до 18 років) вона здійснювала нагляд за дитиною інвалідом з дитинства, отримуючи надбавку на догляд, про що свідчать довідки №1716 від 14.08.2020 року; від 16.12.2010. Довідки про доходи доньки позивача від 25.01.2012 за 2011 рік, також за 2019 роки про отримання державної соціальної допомоги інваліда з дитинства ІІ групи з надбавкою на догляд, довідка за 2020 рік та посвідчення інваліда з дитинства ІІ групи з продовженням інвалідності до 2021 року підтверджують, що стан здоров`я доньки потребує постійної уваги, допомоги тощо. Водночас, позивачем вказано, що вона є одинокою матір`ю, про що свідчить довідка №1715 від 14.08.2020 року.

Вказані обставини на переконання позивача підтверджують безспірність непереборних обставин, що є об`єктивною, поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Надаючи оцінку вищенаведеним доводам позивача, суд зазначає наступне.

За даними програми "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)" встановлено, що в ухвалі Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2020 року по справі №520/338/20 зазначено, що судом було надано оцінку доводам позивача стосовно того, що до 08.05.2003 вона доглядала за двома інвалідами (мамою та донькою) та, крім того, втратила час на складання позовів щодо захисту своїх прав до районного суду та до Харківського окружного адміністративного суду. А тому, зазначила, що вона фізично не могла звернутись своєчасно до суду із даним позовом.

При цьому, ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2020 року по справі 3520/338/20 було залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2020 року. Судом апеляційної інстанції у судовому рішенні зазначено, що посилання апелянта на те, що до 08.05.2003 року вона здійснювала догляд за двома особами із інвалідністю не можуть бути розцінені як поважні причини пропуску строку для звернення до адміністративного суду із даними позовними вимогами.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позивач при звернення до суду з даним позовом послалась на обставини того, що вона з 25.01.1995 року по 2010 рік здійснювала нагляд за дитиною з інвалідністю та стан здоров`я дитини свідчить на користь того, що вона потребує постійної уваги, допомоги того.

Однак, позивачем жодним чином не обґрунтовано та не надано до суду будь-яких інших доказів неможливості звернення до суду із відповідним позовом.

Відтак, позовні вимоги пред`явленні за межами передбаченого ст. 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду та подане до суду клопотання не дає підстав вважати, що пропущення позивачем строку на звернення до суду відбулось з поважних причин.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

В той же час, приписами ч.1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Таким чином, враховуючи висновки суду, наведені вище, суд зазначає, що з огляду на визнання наведених позивачем у клопотанні про поновлення строку на звернення до суду підстав неповажними наявні підстави для залишення позову без руху.

Згідно із положеннями ч.1 ст. 123 КАС України при цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відтак, позивачу необхідно звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 2 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання усіх наявних у позивача доказів, що підтверджують правову позицію позивача, а у випадку не можливості їх надання зазначити, які саме докази не можуть бути подані та з яких причин; заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші підстави для поновлення строку.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Мельников Р.В.