Рішення № 91375228, 07.09.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

07 вересня 2020 р. справа №520/2719/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар`єнко Л.М.,

при секретарі судового засідання - Рєзнік Е.О.

за участю: представника позивача - Громова Р.С.

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівер КС" до Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівер КС" з позовною заявою до Державної податкової служби України, в якому просить суд, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог:

- визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо неприйняття податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівер КС" (Код ЄДРПОУ 41372915): № 15 від 03.02.2020 року, № 17 від 05.02.2020 року, № 88 від 03.02.2020 року, № 89 від 04.02.2020 року, №90 від 05.02.2020 року, № 91 від 03.02.2020 року, № 92 від 04.02.2020 року, № 93 від 05.02.2020 року, № 94 від 06.02.2020 року, № 95 від 10.02.2020 року, № 96 від 11.02.2020 року, № 97 від 12.02.2020 року, № 98 від 13.02.2020 року, № 99 від 14.02.2020 року, № 100 від 17.02.2020 року, № 101 від 18.02.2020 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні складені Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівер КС" (Код ЄДРПОУ 41372915):

- № 15 від 03.02.2020 року, № 17 від 05.02.2020 року датою направлення - 18.02.2020 року;

- № 88 від 03.02.2020 року, № 89 від 04.02.2020 року, № 90 від 05.02.2020 року, № 91 від 03.02.2020 року, № 92 від 04.02.2020 року, № 93 від 05.02.2020 року, № 94 від 06.02.2020 року датою направлення - 24.02.2020 року;

- № 95 від 10.02.2020 року, № 96 від 11.02.2020 року, № 97 від 12.02.2020 року, №98 від 13.02.2020 року, № 99 від 14.02.2020 року, № 100 від 17.02.2020 року, № 101 від 18.02.2020 року датою направлення - 25.02.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем безпідставно не зареєстровані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки чинним Податковим кодексом України не передбачено відмову у прийнятті податкової накладної, як "документ не може бути прийнятий - продавцю необхідно звернутися до ДПІ".

Від представників відповідача – Зінченко В. та Матохнюка О., через канцелярію суду, надійшли письмові відзиви на позовну заяву, в яких представники відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час, дату та місце був повідомлений належним чином.

Представник позивача - Громов Р.С. в судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.205 КАС Україн6и - неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Таким чином, керуючись ч.1 та ч.5 ст.205 КАС України, суд дійшов до висновку про розгляд справи без участі представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівер КС" (далі - Товариство) на виконання вимог ст. 201 ПК України, через автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронної звітності" засобами телекомунікаційного зв`язку направлено до Державної податкової служби України (далі - ДПС) на реєстрацію наступні податкові накладні:

- № 15 від 03.02.2020 року, № 17 від 05.02.2020 року датою направлення - 18.02.2020 року;

- № 88 від 03.02.2020 року, № 89 від 04.02.2020 року, № 90 від 05.02.2020 року, № 91 від 03.02.2020 року, № 92 від 04.02.2020 року, № 93 від 05.02.2020 року, № 94 від 06.02.2020 року датою направлення - 24.02.2020 року;

- № 95 від 10.02.2020 року, № 96 від 11.02.2020 року, № 97 від 12.02.2020 року, №98 від 13.02.2020 року, № 99 від 14.02.2020 року, № 100 від 17.02.2020 року, № 101 від 18.02.2020 року датою направлення - 25.02.2020 року.

Згідно з отриманих квитанцій, які надійшли у відповідь на реєстрацію, документ не прийнято та зазначено підстави неприйняття, зокрема вказано, що документ не може бути прийнятий - продавцю необхідно звернутися до ДПІ.

Позивач не погодив не погодився із вказаними діями відповідача та звернувся з даним позовом до суду.

Подання документів засобами електронного зв`язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронний цифровий підпис», Податкового кодексу України, Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (далі - Порядок № 557), на підставі Договору про визнання електронних документів (далі -Договір) шляхом надсилання заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів (далі - Заява про приєднання до Договору).

Відповідно до п 4 розділу II Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 06.06.2017 року за № 557, договори про визнання електронних документів, що на день набрання чинності' цим наказом є чинними, продовжують діяти до виникнення підстав, визначених пунктом 14 розділу III Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого цим наказом.

Відповідно до п. 10 розділу II зазначеного порядку, автоматизована перевірка електронного документа включає: - перевірку правового статусу ЕЦП шляхом встановлення чинності посиленого сертифіката ключа підписувача на час підписання електронного документа та відповідності особистого ключа підписувача відкритому ключу, зазначеному у посиленому сертифікаті.

При цьому дата та час накладення ЕЦП встановлюються за даними позначки часу, отриманої підписувачем від АЦСК в момент підпису, а чинність посиленого сертифіката на цей момент встановлюється за даними відповідного онлайн-сервісу АЦСК (OCSP) та/або даними актуальних списків відкликаних сертифікатів (CRL) зазначеного АЦСК; - перевірку обов`язковості та послідовності накладення на електронний документ ЕЦП підписувачів та електронної печатки (за наявності) у встановленому порядку; - перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту); - перевірку наявності обов`язкових реквізитів; - перевірку наявності Заяви про приєднання до Договору; перевірку дії Договору.

Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 06 червня 2017 року № 557 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 р. за № 959/30827 (далі за текстом - Порядок № 557), розроблений відповідно до Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронний цифровий підпис», «Про інформацію», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про телекомунікації», визначає основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб`єктами електронного документообігу.

Так, у відповідності до вимог п. 1 Розділу III Порядку № 557, юридичні особи, самозайняті особи, податкові агенти, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування набувають статусу СЕД з дати укладення Договору, примірну форму якого визначено у додатку 1 до цього Порядку, шляхом приєднання до нього на підставі Заяви про приєднання до Договору у порядку, визначеному цим розділом.

Згідно ст. 42 ПКУ передбачає створення та функції електронного кабінету.

Пунктом 42.1.1 встановлено, що електронний кабінет створюється та функціонуй за такими принципами: прозорості - обов`язкового оприлюднення методології реалізації положень цього Кодексу в роботі електронного кабінету; контрольованості - забезпечення можливості незалежної перевірки коректності роботи електронного кабінету через тестового платника (платників) на емуляторі, створеному на веб-сайті методолога електронного кабінету на предмет відсутності помилок у програмному забезпеченні, унеможливлення несанкціонованого втручання у роботу програмного забезпечення електронного кабінету, що означає порушення цілісності та автентичності вихідного програмного коду; інтеграції із системами, що використовуються платниками податків, - у відкритому, вільному доступі розміщуються АРІ програмного інтерфейсу для електронного обміну даними (EDI - Electronic data interchange); своєчасності усунення технічних та/або методологічних помилок - забезпечення оприлюднення на офіційному веб-сайті методолога електронного кабінету реєстру технічних та/або методологічних помилок, виявлених платниками податків, технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету, із визначенням рівня критичності таких помилок та встановленням строків для їх усунення, інформування , всіх користувачів електронного кабінету про факт виявлення технічної та/або методологічної помилки, а також про факт її усунення та відновлення роботи електронного кабінету в повному обсязі; автоматизованості - максимальної автоматизації процесів створення, прийняття, оброблення, зберігання документів, оброблення та відображення даних (показників) документів та інших облікових даних платника податків; повноти функціоналу - наявності такого інтерфейсу електронного сервісу, який забезпечує можливість реалізації прав та обов`язків платника податків, отримання документів, передбачених законодавством, та інформації, що стосується такого платника податків, онлайн (через Інтернет у режимі реального часу) або через програмний інтерфейс (АРІ), іншими засобами інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно- телекомунікаційних систем; спрощення процедури взаємодії платників податків та контролюючого органу та прискорення електронного документообігу між ними; здійснення автоматизовайого внесення до журналу всіх дій (подій), що відбуваються в електронному кабінеті, включаючи, зокрема, фіксацію дати і часу відправлення, отримання документів через електронний кабінет та будь-якої зміни даних, доступних в електронному кабінеті, за допомогою електронної позначки часу. Інформація про дату і час надсилання та отримання документів, іншої кореспонденції з ідентифікацією відправника та отримувача зберігається безстроково і може бути отримана через електронний кабінет у вигляді електронного документа, в тому числі у вигляді квитанції у текстовому форматі; заборони втручання, створення обмежень у функціонуванні та/або можливостей у використанні платниками податків електронного кабінету, що передбачені цим Кодексом; пріоритетності документів, що надходять від державних, у тому числі контролюючих, органів, початок роботи в електронному кабінеті з автоматичного відкриття повідомлень, що надходять від державних органів, та/або блокування можливості надіслання документів платником податків до отримання такйм платником податків документів, що надійшли до його електронного кабінету від державних органів. 42 1.4. Методолог електронного кабінету забезпечує: а) визначення методологічних та методичних основ створення та функціонування електронного кабінету; б) підготовку та затвердження технічного завдання на розроблення, оновлення, модифікацію, усунення помилок програмного забезпечення електронного кабінету; в) затвердження та перевірку алгоритмів роботи програмного забезпечення на відповідність вимогам законодавства; г) цілісність та автентичність вихідного програмного коду електронного кабінету; ґ) збереження даних, що містяться в електронному кабінеті; д) здійснення контролю за збереженням даних, що містяться в електронному кабінеті, за відсутністю технічного втручання в дані або підміни даних в електронному кабінеті; " е) встановлення строку усунення технічної та/або методологічної помилки в роботі електронного кабінету з урахуванням критичності виявленої помилки та технічної можливості її усунення; є) здійснення інших функцій, необхідних для забезпечення функціонування електронного кабінету. 42 1.7. У разі виявлення платником податків технічної та/або методологічної помилки у роботі електронного кабінету він має право надіслати через електронний кабінет або в інший спосіб повідомлення про виявлену технічну та/або методологічну помилку.

Повідомлення про методологічну помилку надсилається методологу електронного кабінету.

Повідомлення про технічну помилку надсилається одночасно методологу електронного кабінету та технічному адміністратору. 42 1.8. Методолог електронного кабінету зобов`язаний провести перевірку наявності методологічної помилки протягом 72 годин після надходження повідомлення від платника податків, крім вихідних та святкових днів, про результати якої повідомити платнику податків у цей самий строк. Якщо методолог електронного кабінету визнає наявність методологічної помилки, він зобов`язаний усунути її у строк, що визначається ним з урахуванням критичності виявленої помилки та технічної можливості її усунення. Якщо методологічна помилка призводить до порушення прав платників податків або передбачає притягнення платників податків до відповідальності, методолог надсилає в електронний кабінет та на електронну адресу (адреси) платника податків документ, яким повідомляє про існування методологічної помилки та про час, необхідний для її усунення та відновлення порушених прав платників податків. Про усунення методологічної помилки методолог повідомляє платникам податків шляхом надіслання відповідного документа із повідомленням в електронний кабінет та на електронну адресу (адреси) платників податків. 42 1.9. Технічний адміністратор зобов`язаний провести перевірку наявності технічної помилки протягом 72 годин після надходження повідомлення від платника податків, крім вихідних та святкових днів, про результати якої повідомити методологу електронного кабінету та платнику податків у цей самий строк. Якщо технічний адміністратор визнає наявність технічної помилки, він зобов`язаний усунути таку технічну помилку протягом строку, визначеного методологом електронного кабінету, з урахуванням критичності виявленої помилки та технічної можливості її усунення. Якщо технічна помилка призводить до порушення прав платників податків або передбачає притягнення платників податків до відповідальності, технічний адміністратор надсилає в електронний кабінет та на електронну адресу (адреси) платників податків документ, яким повідомляє всім платникам податків про існування технічної помилки та про час, необхідний для її усунення і відновлення порушених прав платників податків. Про усунення технічної помилки технічний адміністратор повідомляє платникам податків шляхом надіслання відповідного документа із повідомленням в електронний кабінет та на електронну адресу (адреси) платників податків. 42 1.10. Платник податків звільняється від відповідальності у разі, коли у роботі електронного кабінету виявлена технічна та/або методологічна помилка і така помилка визнана технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету або її існування підтверджено рішенням суду. У такому разі штрафні санкції та пеня, передбачені цим Кодексом, за порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що спричинені технічною та/або методологічною помилкою у роботі електронного кабінету, не застосовуються, підстави для притягнення платника податків та/або його посадових осіб до адміністративної, кримінальної відповідальності відсутні. Ненарахування штрафних санкцій та/або пені за порушення, що спричинені технічною та/або методологічною помилкою у роботі електронного кабінету забороняється визначати платнику податків грошове зобов`язання, застосовувати штрафні санкції та нараховувати пеню, ініціювати притягнення платника податків та/або його посадових осіб до адміністративної, кримінальної відповідальності за порушення податкового законодавства, що можуть бути спричинені технічною та/або методологічною помилкою у роботі електронного кабінету.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України - при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, що настають за датою їх складання. Крім того, реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов`язком постачальника товарів чи послуг.

Відповідно до практики Верховного Суду, зазначених в Постанові від 11.06.2019 року по справі №826/15949/15 цьому обов`язку платника податків кореспондує обов`язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відмовити у прийнятті для реєстрації наданих платником податку податкових накладних центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, може лише в разі, якщо надіслані податкові накладні сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України. У такому разі протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді в текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин такого неприйняття.

Така причина, як «документ не може бути прийнятий - продавцю необхідно звернутися до ДПІ» не міститься в вимогах п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України - при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Таким чином, відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

Відповідно до змісту п.201.10 ст.201 ПК України, за відсутності квитанції про прийняття або неприйняття податкової накладної, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня, коли її було надіслано продавцем.

Водночас, сама квитанція про прийняття або неприйняття податкової накладної не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України, оскільки вона є лише технічним способом інформування платника податків щодо реєстрації або не реєстрації податкової накладної в Єдиному державному реєстрі.

Суд зазначає, що у відзивах на позовну заяву відповідач посилається на критерії ризиковості на фактично зазначає, що позивач віднесений до ризикових підприємств, проте будь-яких доказів вказаного факту суду не надає.

Наведені обставини свідчать про те, що підставою для відмови в прийнятті податкових накладних Товариства в електронному вигляді та відмови в їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних послугували причини, які не відповідали дійсності, а позивач, у свою чергу, під час здійснення операцій з постачання товарів/послуг вчинив усі необхідні дії щодо реєстрації цих документів у Реєстрі у визначений термін, таким чином, наведені підстави в квитанціях щодо не прийняття зазначених податкових накладних - не відповідають принципу верховенства права та перешкоджають в реалізації права власності позивачу.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС) (п. 19 Порядку № 117).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (п. 20 Порядку).

Згідно зі ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, позовні вимоги щодо визнання протиправними дії Державної податкової служби України щодо неприйняття податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівер КС" (Код ЄДРПОУ 41372915): № 15 від 03.02.2020 року, № 17 від 05.02.2020 року, № 88 від 03.02.2020 року, № 89 від 04.02.2020 року, №90 від 05.02.2020 року, № 91 від 03.02.2020 року, № 92 від 04.02.2020 року, № 93 від 05.02.2020 року, № 94 від 06.02.2020 року, № 95 від 10.02.2020 року, № 96 від 11.02.2020 року, № 97 від 12.02.2020 року, № 98 від 13.02.2020 року, № 99 від 14.02.2020 року, № 100 від 17.02.2020 року, № 101 від 18.02.2020 року - підлягають задоволенню.

Щодо зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних - податкові накладні складені Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівер КС" (Код ЄДРПОУ 41372915): № 15 від 03.02.2020 року, № 17 від 05.02.2020 року датою направлення - 18.02.2020 року; № 88 від 03.02.2020 року, № 89 від 04.02.2020 року, № 90 від 05.02.2020 року, № 91 від 03.02.2020 року, № 92 від 04.02.2020 року, № 93 від 05.02.2020 року, № 94 від 06.02.2020 року датою направлення - 24.02.2020 року; № 95 від 10.02.2020 року, № 96 від 11.02.2020 року, № 97 від 12.02.2020 року, №98 від 13.02.2020 року, № 99 від 14.02.2020 року, № 100 від 17.02.2020 року, № 101 від 18.02.2020 року датою направлення - 25.02.2020 року., суд зазначає наступне.

Вказана позовна вимога є похідної та для повного та всебічного відновлення прав позивача - підлягає частковому задоволенню, оскільки обраний судом спосіб захисту права (інтересу) має бути одночасно і ефективним, і дієвим, і можливим до практичного виконання, а умови функціонування певної автоматизованої системи владного суб`єкта можуть не забезпечувати здатність проведення юридично значимих дій попередніми датами, то суд не вбачає за доцільне визначати дату реєстрації спірних податкових накладних в Реєстрі податкових накладних.

Таким чином, у спірних правовідносинах з огляду на зміст заявлених вимог, суд вважає за необхідне, усунувши перешкоду в реєстрації спірних податкових накладних у спосіб визнання протиправними дії відповідача про відмову в реєстрації податкових накладних, обтяжити суб`єкта владних повноважень обов`язком зареєструвати спірні податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд звертає увагу сторін по справі, що рішення суду у цій справі за жодних обставин не легітимізує господарської діяльності платника податків, не виключає можливості скоєння платником податків як податкових правопорушень, так і інших протиправних діянь, не обмежує повноважень відповідного тероргану ДПС України з приводу контролю за податковою дисципліною, позаяк предметом доказування у цьому спорі є виключно обставини наявності чи відсутності визначених законом підстав для не реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Судові витрати розподілити за правилами ст.139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівер КС" до Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо неприйняття податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівер КС" (Код ЄДРПОУ 41372915): № 15 від 03.02.2020 року, № 17 від 05.02.2020 року, № 88 від 03.02.2020 року, № 89 від 04.02.2020 року, №90 від 05.02.2020 року, № 91 від 03.02.2020 року, № 92 від 04.02.2020 року, № 93 від 05.02.2020 року, № 94 від 06.02.2020 року, № 95 від 10.02.2020 року, № 96 від 11.02.2020 року, № 97 від 12.02.2020 року, № 98 від 13.02.2020 року, № 99 від 14.02.2020 року, № 100 від 17.02.2020 року, № 101 від 18.02.2020 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, складені Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівер КС" (Код ЄДРПОУ 41372915):

- № 15 від 03.02.2020 року, № 17 від 05.02.2020 року;

- № 88 від 03.02.2020 року, № 89 від 04.02.2020 року, № 90 від 05.02.2020 року, № 91 від 03.02.2020 року, № 92 від 04.02.2020 року, № 93 від 05.02.2020 року, № 94 від 06.02.2020 року;

- № 95 від 10.02.2020 року, № 96 від 11.02.2020 року, № 97 від 12.02.2020 року, №98 від 13.02.2020 року, № 99 від 14.02.2020 року, № 100 від 17.02.2020 року, № 101 від 18.02.2020 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівер КС" (код ЄДРПОУ 41372915, вул. Молочна, 38, м. Харків, 61001) судовий збір у розмірі 35734,00 грн. (тридцять п`ять тисяч сімсот тридцять чотири гривні 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, з урахуванням ч. 3 Розділу VІ Прикінцевих положень КАС України, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 08.09.2020 року.

Суддя Мар`єнко Л.М.