Рішення № 91375029, 04.09.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

04 вересня 2020 р. № 520/8157/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 1 під`їзд, к. 16, м. Харків, 61022) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансфарм-Харків" (в`їзд Білостоцький, буд. 2, м. Харків, 61038, код ЄДРПОУ 32676600) про стягнення адміністративно-господарських санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом та просить стягнути з ТОВ "Трансфарм-Харків" на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування осіб з інвалідністю, та пені в сумі 241124.16 грн. та судовий збір у сумі 3 616.86 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач у спірних правовідносинах допустив порушення положень Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", працевлаштування інвалідів не забезпечив, суму адміністративно-господарських санкцій самостійно не сплатив, а відтак, спірна сума заборгованості підлягає стягненню в судовому порядку.

Ухвалою суду від 30.06.2020 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, у якому він просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, зазначив, що у 2019 році мав у наявності від 10 до 12 робочих місць для працевлаштування на них осіб з інвалідністю, про що інформував Харківський міський центр зайнятості шляхом надання регулярних звітів за формою № 3-ПН. Відповідач зазначив, що незважаючи на відсутність прямого обов`язку щодо пошуку осіб з інвалідністю на вільні вакансії ТОВ "Трансфарм-Харків" самостійно здійснювало пошук та працевлаштування осіб з інвалідністю, так у 2019 році ТОВ "Трансфарм-Харків" самостійно працевлаштувало 4 особи.

У період з 27.08.2020 по 03.09.2020 головуюча по справі перебувала на лікарняному.

По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.

Статтею 18, 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" № 875-XII від 21.03.1991 (далі Закон № 875-ХІІ), встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України "Про зайнятість населення" роботодавці зобов`язані, в тому числі своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Відповідно до абзацу 3 частини 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 31.01.2007 № 70, інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31.05.2013, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 за № 988/23520, затверджено форму статистичної звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", та порядок її подання (чинний з 31.05.2013).

Наведене свідчить про те, що обов`язок суб`єкта господарювання щодо створення робочих місць для інвалідів та інформування про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів, не супроводжується його обов`язком підбирати осіб з ознаками інвалідності на створені робочі місця. Такий обов`язок покладається на державну службу зайнятості.

Підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало інваліда з причин незалежних від нього: відсутність інвалідів, відмова інваліда від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню інвалідів.

Згідно форми 10-ПІ "Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2019 рік від 24.02.2020 року, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу (осіб) на підприємстві становила 168 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність складала 5 осіб, чисельність інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" становила 7 осіб.

Зі списку працюючих інвалідів - штатних працівників, судом встановлено, що на підприємстві у 2019 році працювали 4 особи, які мали інвалідність: 1) ОСОБА_1 прийнятий на посаду "Водій автотранспортних засобів" наказом № 21.01-1К від 21.01.2019, звільнений з посади наказом №11.03-4К від 11.03.2019 р.; 2) ОСОБА_2 , прийнятий на посаду "Водій автотранспортних засобів" наказом № 26.03-К від 26.03.2019 р., звільнений з посади наказом №19.12-3К від 23.12.2019; 3) ОСОБА_3 , прийнятий на посаду "начальник служби ремонту" наказом № 26.06-5К від 27.06.2019 р., звільнений з посади наказом №12.09-1К від 12.09.2019; 4) ОСОБА_4 , прийнята на посаду "сестра медична" наказом № 16.08-1К від 16.08.2019. Потреба в особах з інвалідністю згідно звітів 3-ПН протягом року складала від 10 до 12 чоловік (фармацевти, провізори), про що щомісячно інформувався центр зайнятості.

Протягом 2019 р. відповідач інформував Харківський міський центр зайнятості про наявність у нього вакансій створених робочих місць для інвалідів, про що свідчать звіти за формою №3-ПН, та підтверджено листом Харківського міського центру зайнятості № ХМЦЗ-03-5844 від 15.06.2020.

Також у листі ХМЦЗ зазначено, що у 2019 році до відповідача за направленням центру зайнятості працівники з ознаками інвалідності не працевлаштовані, відмов з боку підприємства не було.

Викладене свідчить про виконання відповідачем вимог законодавства щодо створення робочих місць відповідно до нормативів встановлених ст. 19 Закону № 875-ХІІ, належне інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць та потребу у направленні їй центром зайнятості інвалідів для працевлаштування.

Згідно ч.1 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Відповідно до ч.1 ст.218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

В силу ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що вимоги Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів є необґрунтованими, а тому, задоволенню не підлягають.

Викладене узгоджується також із правовим висновком Верховного Суду з питання стягнення адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місяця, призначені для інвалідів, який викладений, зокрема, у постанові від 05.12.2019 р. по справі № 820/2161/17, від 24.06.2020 №440/2008/19, згідно з якими підстави для такого стягнення відсутні, якщо підприємством вжито всіх заходів по забезпеченню працевлаштування інвалідів.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному ст.139 КАС України

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 КАС України, суд -

вирішив:

Позов - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Зоркіна Ю.В.