Рішення № 91374897, 07.09.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1406/20

07 вересня 2020 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баранюка А.З., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі – відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про поновлення пенсійної виплати з 01.08.2018 від 07.02.2020 №167-136/Г-02/8-1900/20;

- зобов`язати Головну управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області відновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії з 01.08.2018 та виплатити виниклу заборгованість.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка звернулася до відповідача із заявою про поновлення пенсійної виплати, однак їй було у цьому відмовлено. Однак позивачка вважає дану відмову протиправною та такою, що порушує її права.

Ухвалою судді від 06.07.2020, після усунення недоліків позовної заяви, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

31.07.2020 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що відповідно до абзацу 20 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. На даний час вищезазначений порядок не прийнято, тому Пенсійний фонд України не має правових підстав та законного способу дій для реалізації своїх повноважень, що виключає можливість проведення виплат пенсій, які не виплачені за минулий період.

Згідно довідки секретаря судового засідання, судове засідання 10.08.2020 не проводилося у зв`язку із перебуванням головуючого судді у відпустці.

Позивач, представник позивачки та представник відповідача в судове засідання не прибули, подали до суду клопотання про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до ч.3 ст.194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 12.12.2019 №6114-5000245609, ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 та на момент звернення до суду з позовом перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області де отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до рішення №10 комісії по призначенню (відновленню) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 23.08.2018 позивачці припинено виплату пенсії з 01.09.2018.

12 грудня 2019 року позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про поновлення виплати пенсії.

Розглянувши вказану заяву, 16 грудня 2019 року рішенням Головного управління №961140146500 їй було проведено перерахунок пенсії у зв`язку з поновленням пенсійних виплат з 01.08.2018.

Як вбачається із даного рішення, внаслідок проведеного перерахунку нарахований борг по виплаті пенсії з 01.08.2018 по 30.11.2019 у розмірі 53553,00 грн, який обліковується, як «відкладена» доплата, та борг за період з 01.12.2019 по 31.12.2019 у розмірі 4914,00 грн, який обліковується, як «поточна» доплата.

Також даним рішенням відповідач повідомив позивачку про те, що на даний час Кабінетом Міністрів України не прийнято окремого порядку для виплати суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення.

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача позивач звернулася до суду із відповідним позовом. Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII, Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 № 1706-VII, Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 01.10.2014 (всі нормативно-правові акти вказані, у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV).

Частиною третьою статті 4 Закону № 1058-IV встановлено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 Закону № 1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, визначених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Отже, нормативно-правовим актом, яким визначено підстави припинення пенсійних виплат (які є складовою порядку пенсійного забезпечення), є Закон № 1058-IV. Інші нормативно-правові акти у сфері правовідносин, врегульованих Законом № 1058-IV, можуть застосовуватися виключно за умови, якщо вони не суперечать цьому Закону.

Відповідно до частини першої статті 47 Закону № 1058-IV, пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною першою статті 49 Закону № 1058-IV, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (положення пункту 2 частини першої статті 49 втратили чинність як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року №25-рп/2009); 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Аналіз вищенаведеної норми свідчить, що виплата пенсії припиняється лише на підставі відповідного рішення територіальних органів Пенсійного фонду або суду.

Перелік підстав для припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду України, є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, прямо передбачених законом.

Разом з тим, матеріали справи не містять рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про припинення виплати пенсії позивачу.

При цьому, як видно із оскаржуваного рішення, 16 грудня 2019 року відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивачки у зв`язку з поновленням пенсійних виплат з 01.08.2018 внаслідок чого нарахований борг по виплаті пенсії з 01.08.2018 по 30.11.2019 у розмірі 53553,00 грн, який обліковується, як «відкладена» доплата, та борг за період з 01.12.2019 по 31.12.2019 у розмірі 4914,00 грн, який обліковується, як «поточна» доплата.

Таким чином, пенсія позивачки була нарахована, однак не виплачена.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 року №1706-VII (далі - Закон №1706-VII), внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Абзацом 1 частини першої статті 4 Закону №1706-VII передбачено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 05.11.2014 року №637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", якою визначено, що призначення та продовження виплати довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312). Призначення, відновлення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) (далі - пенсії) внутрішньо переміщеним особам, у тому числі особам, які відмовились відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження (далі - внутрішньо переміщені особи), здійснюються територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей, що містяться в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб. Виплата (продовження виплати) довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати) та пенсій, що призначені зазначеним особам, здійснюється через рахунки та мережу установ і пристроїв акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” з можливістю отримання готівкових коштів і проведення безготівкових операцій через мережу установ і пристроїв будь-яких банків тільки на території населених пунктів, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Виплата пенсій та соціальні виплати особам з інвалідністю I групи та іншим особам, які за висновком лікарсько-консультативної комісії не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, за їх письмовою заявою можуть здійснюватись акціонерним товариством “Укрпошта” з доставкою за фактичним місцем проживання/перебування таких осіб.

Тобто, за приписами наведеної норми умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є, зокрема, знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою.

Суд зазначає, що матеріали справи містять довідку про взяття позивача на облік внутрішньо переміщеної особи від 12.12.2019 № 6114-5000245609, доказів про прийняття уповноваженим на це органом рішення про скасування вказаної довідки відповідачем не надано та судом не здобуто.

У той же час, постановою Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року №365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання /перебування.

В силу вимог пункту 15 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам встановлено, що соціальні виплати, у т.ч. пенсія, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що на даний час окремого порядку визначеного Кабінетом Міністрів не прийнято, тому Пенсійний фонд України не має правових підстав та законного способу дій для реалізації своїх повноважень, що виключає можливість проведення виплат пенсій, які не виплачені за минулий період, проте з такими доводами суд не погоджується з огляду на наступне.

Як зазначалося вище, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначаються Законом № 1058-IV, з наступними змінами та доповненнями.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону № 1058-IV, загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами, зокрема законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав, передбачених цим Законом, та обов`язковості фінансування за рахунок коштів Пенсійного фонду витрат, пов`язаних з виплатою пенсій та наданням соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 16 Закону № 1058-IV передбачено, що застрахована особа має право на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.

З аналізу вищенаведених норм можна прийти до висновку, що порядок та умови отримання пенсійних виплат регулюються виключно Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При цьому, відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України механізму виплати нарахованих сум пенсій не звільняє державу в особі уповноваженого органу Пенсійного фонду України від обов`язку здійснити таку виплату та не може позбавляти права особи на отримання належних їй сум пенсій.

Вирішуючи спір, судом враховуються правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду від 03 травня 2018 року за результатами розгляду зразкової справи № 805/402/18 (провадження № Пз/9901/20/18), стосовно того, що Постанова КМ України № 365 є підзаконним нормативно-правовим актом, який обмежує встановлене законодавством право на отримання пенсії позивачем.

При цьому, оскільки судом встановлено, що відповідачем самостійно здійснено перерахунок пенсії у зв`язку із поновленням пенсійної виплати позивачки з 01.08.2018, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, визнати протиправною та скасувати відмову відповідача у виплаті ОСОБА_1 , як внутрішньо переміщеній особі, пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та зобов`язати відповідача виплатити ОСОБА_1 заборгованість з виплати пенсії з 01.08.2018.

Згідно з частиною першою статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 72- 77, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 07.02.2020 №167-136/Г-02/8-1900/20 у виплаті ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 01.08.2018.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області виплатити ОСОБА_1 борг по виплаті пенсії з 01.08.2018.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Реквізити сторін:

позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001 код ЄДРПОУ:14035769.

Головуючий суддя Баранюк А.З.