Рішення № 91374678, 07.09.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

07 вересня 2020 року м. Рівне №460/116/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Д.Є. Махаринця розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод металевих виробів" доРівненська митниця ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою суду від 02.03.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ТОВ "Завод металевих виробів" до Рівненської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів.

Згідно з позовною заявою позивача – ТОВ "Завод металевих виробів", позов ґрунтується на наступних обставинах.

16.09.2019 року до митного поста «Рівне» Рівненської митниці ДФС подано митну декларацію №UA204040/2019/012301, на товар «конструкції металеві з чорного металу - мат зварний MNZ/34,3x38,1/30x3/чорний/ 6050/1000/S235/-ZMI 01-2019/MB - 150 шт.», що імпортувався на митну територію України на комерційних умовах поставки, відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 24.07.2019 №10223-19, укладеного між ТОВ «Завод металевих виробів» (Україна) та «TERMETAL Piotr Glaner sp.k.» (Польща), є FCA Pila (PL). Фактурна вартість імпортованого товару, згідно наданого до митного оформлення інвойсу від 13.09.2019 №008/09/19/EX/FEP, становить 14190,00 євро. Митна вартість товару за МД заявлена за основним методом визначення митної вартості на рівні 421967,01 грн., що становить 15389,60 євро за офіційним курсом НБУ на день подання митної декларації.

Так, 17 вересня 2019 року, ТОВ "Завод металевих виробів" отримало картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2019/00746 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA204000/2019/000726/2 від 17.09.2019 року прийнятті відповідачем – Рівненською митницею ДФС, в якому зазначено, що митна вартість, імпортованих позивачем товарів, не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку із тим, що у поданих до митного оформлення документах для підтвердження заявленого рівня митної вартості товарів, не містяться всі данні відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, та виявлені окремі розбіжності.

Відповідач заперечив проти задоволення позову з підстав, наведених у відзиві на позов. Зокрема пояснив, що у інформації, наданій декларантом під час подання митної декларації, було відсутнє обґрунтування числового значення рівня заявленої митної вартості товарів, що імпортується, наявні окремі розбіжності в поданих до митного оформлення документах та не містилися всі данні відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості тому, відповідно до вимог Митного кодексу України, посадовою особою відповідача було направлено позивачу електронну вимогу щодо надання додаткових документів з метою підтвердження заявлених відомостей у митній декларації, на яку останнім в повній мірі та належним чином виконано не було. Враховуючи те, що заявлені числові значення складових митної вартості не були підтверджені документально та не піддаються обчисленню, відповідач стверджував, що застосування методу визначення митної вартості товару за ціною угоди було неможливим. Відповідно до наведеного та у зв`язку із встановленими неточностями та з не наданням додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 – 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, та за результатом проведеної процедури консультації з декларантом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 09.11.2019 №UA204000/2019/000726/2. Просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

16.09.2019 року до митного поста «Рівне» Рівненської митниці ДФС подано митну декларацію (далі - МД) за довідковим номером декларанта 5843, якій було присвоєно номер UA204040/2019/012301, на товар «конструкції металеві з чорного металу - мат зварний MNZ/34,3x38,1/30x3/чорний/ 6050/1000/S235/-ZMI 01-2019/MB - 150 шт.», фактурна вартість імпортованого товару, згідно наданого до митного оформлення інвойсу від 13.09.2019 №008/09/19/EX/FEP, становить 14190,00 євро, митна вартість визначена позивачем за основним методом визначення митної вартості на рівні 421967,01 грн., еквівалент 15389,60 євро за офіційним курсом НБУ на день подання МД до митного оформлення.

Згідно частини 1 статті 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

В силу приписів пункту 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до положень статті 54 Митного кодексу України, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку.

Згідно частини 1 статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

Частиною 5 статті 54 Митного кодексу України встановлено що, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості та зокрема у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Як встановлено судом із досліджених матеріалів справи та наданих сторонами письмових доказів, при здійсненні у відповідності до вимог статті 54 Митного кодексу України такого контролю, посадовою особою відповідача – Рівненської митниці ДФС, було встановлено що у документах, наданих декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до частини 2, 3 статті 53 Митного кодексу України, не містяться всі дані відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, та виявлені окремі розбіжності.

Зокрема, у поданих до митного оформлення документах посадовою особою відповідача виявлено невідповідність опису товару заявленого у графі 31 МД з предметом Контракту, також мало місце неподання до митного оформлення ряду документів, передбачених зовнішньоекономічною угодою, які визначають якість товару та умови оплати, зокрема сертифікату якості, що видається виробником товару, як визначено пунктом 4 Контракту та пунктом 2 специфікації №1, а також рахунків-проформ, які регулюють платіж, завірені печатками і підписами для передоплати, що визначено пунктом 8 зовнішньоекономічного контракту.

Крім того, за результатом дослідження матеріалів справи підтверджені обставин наведені в письмових пояснень представника відповідача, а саме, встановлено відсутність у поданих до митного оформлення документах відомостей про виробника імпортованого товару, що ставить під сумнів відомості заявлені до графи 44 поданої до митного оформлення митної декларації щодо зовнішньоекономічного контракту, як такого, який укладено з виробником товару.

З метою підтвердження інформації щодо заявленої митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, митницею 09.11.2018 року, у відповідності до приписів частини 3 статті 53 Митного кодексу України, направлено декларанту електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи, а саме виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки товару; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; сертифікати якості виробника товару передбачені умовами Контракту; замовлення передбачені умовами Контракту; рахунки-проформи, що передбачені умовами Контракту, зокрема якими урегульовано здійснення попередньої оплати за товар; договори, які регулюють умови перевезення товару.

При цьому, суд зазначає, що згідно частини 2 статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

В силу приписів частини 9 статті 58 Митного кодексу України, розрахунки згідно із методом визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, робиться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Як встановлено із матеріалів справи 16.09.2019 та 17.09.2019 декларантом на електронне повідомлення митниці стосовно необхідності надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів надано: лист від 13.09.2019 від продавця товару, проформу-інвойс від 29.07.2019 №ZS_PIL/0101/7/19, прайс-лист від 22.07.2019, замовлення (комерційна пропозиція) від 30-31.07.2019, договори, які регулюють перевезення товарів, повідомлення декларанта щодо вичерпності поданих ним до митного оформлення документів, тощо.

Вирішуючи спір суд керується правовою позицією Верховного Суду України відображеної у Постанові від 10.04.2012 року у справі № 21-52а12, відповідно до якої митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою вони мають повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товарів в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України. Митниця може вимагати, а суб`єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності заявленої митної вартості товару. Надання неналежних документів не може вважатися належним виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

Відтак, суд критично ставиться до додатково наданих позивачем на вимогу митного органу додаткових документів, оскільки у додатково наданій проформі-інвойсі від 29.07.2019 №ZS_PIL/0101/7/19 вказано, що умовами оплати товару є 100 % передоплата за товар. Проте вказана умова не узгоджуються з пунктом 7 Контракту, де оплата за товар, як зазначалося раніше, здійснюється двома платежами на основі рахунку-фактури: 50% вартості партії товару на розрахунковий рахунок продавця при подачі замовлення і 50 % не пізніше 1 дня перед відвантаженням. У додатково наданому листі від TERMINAL GRUPA, що позиціонує себе як виробник зварного решітчастого настилу, від 13.09.2019, не наведено конкретних характеристик товару, для можливості його поширення на заявлену партію товару. До того ж у листі зазначено характеристику товару "зварний решітчастий настил", яка відсутня в описі заявленого до митного оформлення товару. Поряд з тим, у відповідності до положень заповнення графи 31 митної декларації, передбачених пунктом 2 Розділу ІІ Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, виробником є особа відомості щодо якої наведено у товаросупровідних та комерційних документах. Виходячи із зазначеного, відомості заявлені до графи 44 МД щодо зовнішньоекономічного контракту, як такого, який укладено з виробником товару, було поставлено під сумнів. Також характеристики імпортованого позивачем товару, які наведено у додатково наданому митниці прайс-листі від 22.07.2019 року, не відповідають усім характеристикам товару наведеним в рахунку-фактурі на партію товару від 13.09.2019 №008/09/19/EX/FEP.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини 1 статті 64 Митного кодексу України в разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Згідно частини 2 статті 64 Митного кодексу України, митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 Митного кодексу України, митну вартість товару скориговано із застосуванням шостого резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України.

У зв`язку з встановленими неточностями та ненаданням додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 – 4 ст. 53 МКУ відповідачем у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, та за результатом проведеної процедури консультації з декларантом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 09.11.2019 №UA204000/2019/000726/2.

Як слідує із письмових пояснень представника відповідача, Рівненська митниця ДФС володіла інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів згідно митних оформлень аналогічних товарів в ЄАІС ДФС: МД від 12.07.2019 №UA305100/2019/4934 за рівнем митної вартості 2,613 USD/кг та від 09.09.2019 №UA305160/2019/34842 за рівнем митної вартості 3,601 USD/кг, які оформлені у найбільш наближений період часу до оцінюваного.

Митну вартість оцінюваного товару №1 визначено на основі інформації про вартість подібних товарів з розрахунку 2,613 USD/кг (рівень митної вартості згідно МД від 12.07.2019 №UA305100/2019/4934). Для визначення митної вартості оцінюваних товарів використано вартості із альтернативних товарів за схожими фізичними характеристиками та призначенням, відповідно до інформації, що наявна в митниці, згідно рівнів митної вартості ЄАІС ДФС.

Пунктом 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, суд зазначає, що згідно частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, відображеної у постанові №21-354а13, вказані висновки, що сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких здійснено.

Крім того, в постановах №21-270а13 та №21-342а13 Верховний Суд України прийшов до висновку, що підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості може бути наявність у спеціалізованих програмно-інформаційних комплексах інформації про іншу митну вартість ідентичних або подібних товарів.

Аналогічної позиції дотримується і Вищий адміністративний суд України при перегляді справ про скасування рішень про коригування митної вартості, зокрема в ухвалах №К/800/41272/13 та №К/800/28635/13 зазначено, що аналіз норм Митного кодексу України дає підстави вважати, що контроль правильності обчислення декларантом митної вартості може здійснюватися в тому числі шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Відповідно до вищенаведених обставин, суд погоджується із висновками митного органу про те, що декларантом позивача при обрані методу визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом визначення митної вартості (за ціною договору) при подані митної декларації не включено усі складові митної вартості та документи, подані декларантом до митного оформлення, не містять належного документального підтвердження відомостей, заявлених декларантом. Відповідно митний орган правомірно прийшов до висновку, що застосування методу визначення митної вартості товару за ціною угоди є неможливим. При цьому, для визначення митної вартості оцінюваного товар відповідачем використано найменшу вартість із альтернативних, згідно інформації, наявної у митниці ДФС.

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA204000/2019/000726/2 від 17.09.2019 року, прийнятого Рівненською митницею ДФС, є безпідставними та необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Крім того, звернувшись із позовною заявою до суду позивач зазначає про протиправність картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2019/00746 та просив суд її скасувати.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

В розумінні пунктів 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Згідно із статтею 264 Кодексу митна декларація реєструється та приймається органом доходів і зборів у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

У випадках, коли з причин, визнаних органом доходів і зборів обґрунтованими, окремі документи, визначені цим Кодексом, не можуть бути представлені разом з митною декларацією, дозволяється подання таких документів протягом часу, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

З моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Орган доходів і зборів не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.

За визначенням, викладеним у статті 256 Митного кодексу України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Згідно зі статтею 264 Митного кодексу орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.3 ст. 335 Митного кодексу України разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості, зокрема у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (частина 12 статті 264 МК України).

Так, зі змісту оскаржуваної в межах спірних правовідносин картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2019/00746 слідує, що причиною відмови у митному оформленні є: митна вартість товару не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом щодо товарів, що імпортуються у зв`язку із неподанням декларантом додаткових документів, витребуваних органом доходів і зборів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині третій статті 53 Митного кодексу України.

Тобто, наданими до митного оформлення документами не підтверджено заявлену до митного оформлення ціну імпортованих металоконструкцій та на вимогу митного органу додаткових доказів декларантом позивача не надано.

За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

Згідно з частиною першою статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та главою 8.

За приписами частини другої цієї статті декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Як встановлено частиною першою статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Отже митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом.

Разом з тим, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Суд першої інстанції, здійснивши перевірку рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо відповідності визначеним ч.2 ст.2 КАС України критеріям, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст. 90 КАС України)

Зазначена позивачем митна вартість товару не визнана митним органом. Відповідачем поставлено під сумнів правильність визначення митної вартості декларантом, вважаючи, що заявлена митна вартість товару (металевих конструкцій) не підтверджена документально і не відповідає інформації щодо вартості згідно митних оформлень подібних товарів з аналогічними характеристиками.

Подані до митного оформлення документи не містили всіх відомостей, що підтверджували б числові значення складових митної вартості товарів, що зумовило направлення декларанту електронного повідомлення про надання додаткових документів на підтвердження числового значення заявленої митної вартості.

Митні органи наділені виключною компетенцією в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою їм надано повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товарів в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Тобто, за результатами опрацювання документів, долучених до митної декларації, відповідно до положень статей 53, 54, 368 МК України, декларанту направлено письмову вимогу про необхідність подання додаткових документів, визначивши їх чіткий перелік, однак на вимогу митного органу належних документів декларантом не надано.

Аналізуючи наведені правові норми, та враховуючи те, що декларантом були надані органу доходів і зборів документи для підтвердження заявленої митної вартості при здійсненні митного оформлення, однак їх зміст не підтвержував заявлену митну вартість ввізного товару та на вимогу митного органу належних документів декларантом надано не було, правильність розрахунку митної вартості імпортованого позивачем товару, здійсненого декларантом за другорядним методом, не могла бути перевірена митним органом за допомогою простих математичних розрахунків, що унеможливлювало визнання митної вартості товару за вартістю, визначеною декларантом, суд приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб встановлений законодавством, а відтак Рівненською митницею ДФС правомірно винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2019/00746 .

При цьому, суд зауважує, що у рішенні про відмову у митному оформленні зазначені причини відмови, наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення та міститься інформацію про порядок його оскарження, як цього вимагають приписи ч.2 ст.256 Митного кодексу України.

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправною та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2019/00746, оформленої Рівненською митницею ДФС, є безпідставними та необгрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Виходячи із вищевикладеного, суд приходить до висновку, що посадовою особою Рівненської митниці ДФС у повній мірі реалізовані повноваження, регламентовані статтями 53, 54, 55 Митного кодексу України, в частині проведення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості, обґрунтованості підстав для витребовування додаткових документів та винесення рішення щодо коригування митної вартості імпортованого товару.

Таким чином, дослідивши пояснення представників сторін, подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, з врахуванням обставин справи, суд приходить до висновку, що Рівненською митницею ДФС на підставі, у межах наданих повноважень та у спосіб, встановлений Митним кодексом України, 09.11.2019 року прийнято рішення про коригування митної вартості №UA204000/2019/000726/2.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Рівненська митниця ДФС надала суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються їх заперечення і довела правомірність прийнятих рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2019/000726/2 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2019/00746.

Враховуючи викладене, суд вважає, що ТОВ "Завод металевих виробів" не довело ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а відтак, у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні адміністративного позову ТОВ "Завод металевих виробів" до Рівненської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2019/00746 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA204000/2019/000726/2 від 17.09.2019 року, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.Є. Махаринець