Рішення № 91374623, 17.03.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 березня 2020 року м. Рівне №817/1169/16

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринця Д.Є. за участю секретаря судового засідання Боймиструк М.С. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Данилюк С.І.,

відповідача: представник представник Захарець І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доМіністерство юстиції України Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів) Головне територіальне управління юстиції у Рівненській області про стягнення заробітної плати, -В С Т А Н О В И В:

У липні 2016 року до Рівненського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - Позивач) до Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (далі - Відповідач) з адміністративним позовом про стягнення заробітної плати з 13 травня 2016 року до дня прийняття рішення суду з розрахунку окладу керівника 6892,00 грн. згідно із штатним розписом, 50 відсотків надбавки до нього за вислугу років та 4 ранг державного службовця, відповідно до вимог Закону України "Про державну службу" в редакції від 01 травня 2016 року; стягнення соціальних виплат за тимчасову непрацездатність та моральної шкоди в сумі 30000,00 грн.

Ураховуючи уточнення до адміністративного позову від 29.11.2017, Позивач просив згідно із Законом України "Про державну службу" та з врахуванням штатного розпису Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, затвердженого 01 травня 2016 року, стягнути з Головного територіального управління юстиції у Рівненській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату, починаючи з 13 травня 2016 року по 12 жовтня 2016 року в сумі 56920,00 грн. В основу розрахунку покласти посадовий оклад начальника управління згідно з штатним розписом 6892 грн., 700 грн. надбавки за ранг державного службовця (4 ранг) та 50 відсотків надбавки за вислугу років, що в місяць складає 11358,00 грн.; зобов`язати Головне територіальне управління юстиції виплатити кошти з нарахуванням індексу інфляції.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнено з Головного територіального управління юстиції у Рівненській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 13.05.2016 по 21.06.2016 включно в сумі 21025,43 грн. (сума зазначена без урахування податків та обов`язкових платежів).

Зобов`язано Головне територіальне управління юстиції у Рівненській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 заробітної плати за період з 22.06.2016 по 12.10.2016 з розрахунку посадового окладу в розмірі 6892,00 грн., надбавки за вислугу років в розмірі 50% посадового окладу, надбавки за четвертий ранг державного службовця, та виплатити ОСОБА_1 різницю в заробітку з урахуванням фактично виплаченої заробітної плати за період з 22.06.2016 по 12.10.2016.

В решті позову відмовлено.

Рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 10512,72 грн. звернено до негайного виконання.

Апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Житомирський апеляційний адміністративний суд постановою від 18 червня 2018 року залишив без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року без змін.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 28 листопада 2018 року рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2018 року в цій справі скасував і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

14 січня 2019 року ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду.

Вирішуючи спір, суд виходить з принципів верховенства права, найвищої юридичної сили Конституції України. А тому, дослідивши подані докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному їх дослідженні у судовому процесі, встановивши фактичні обставини справи, що мають юридичне значення для вирішення спору, суд зазначає таке.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Конституційний Суд України в рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 зазначив, що обсяг заробітної плати найманого працівника становлять винагорода за виконану роботу та гарантовані державою виплати.

Право працівника на належну заробітну плату кореспондується з обов`язком роботодавця нарахувати йому вказані виплати, гарантовані державою, і виплатити.

Судом встановлено, що наказом Міністерства юстиції № 104/к від 06.02.2007 Позивач був призначений на посаду начальника Головного управління юстиції у Рівненській області. Наказом Міністра юстиції № 1141/к від 16.04.2015 - звільнений з займаної посади, у зв`язку із зміною істотних умов праці - зміни в організації виробництва і праці, на підставі пункту 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 11.06.2015 в справі №817/461/2015 його поновлено на займаній посаді. 04.11.2015 наказом Міністра юстиції України № 3726/к, виданого на виконання вищевказаної постанови Рівненського окружного адміністративного суду, Позивача фактично поновлено на посаді начальника Головного управління юстиції у Рівненській області.

Водночас, наказом № 3727/к від 04.11.2015 Позивача звільнено із займаної посади.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 12.05.2016 в справі № 817/3413/15 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача Смачило І.В. , про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України № 3727/к від 04.11.2015. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного територіального управління юстиції у Рівненській області №806/04/к від 04.11.2015. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління юстиції у Рівненській області з 04 листопада 2015 року. Стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Рівненській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу, починаючи з 04 листопада 2015 року по день винесення рішення у розмірі 32521,24 грн.

Постанова в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління юстиції у Рівненській області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць в сумі 6556 грн.00 коп. допущена до негайного виконання.

На виконання постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 12.05.2016 у справі № 817/3413/15 Міністерством юстиції України видано наказ від 22.06.2016 № 3685/к, яким скасовано наказ Міністерства юстиції України від 04.11.2015 №3727/к "Про звільнення ОСОБА_1 ". Поновлено ОСОБА_1 з 04.11.2015 на посаді начальника Головного управління юстиції у Рівненській області.

Головним територіальним управлінням юстиції у Рівненській області 22.06.2016 видано наказ № 502/04/к "Про поновлення ОСОБА_1 ", відповідно до якого оголошено наказ Міністерства юстиції України від 22.06.2016 № 3685/к про поновлення ОСОБА_1 з 04.11.2015 на посаді начальника Головного управління юстиції у Рівненській області (пункт перший). Скасовано наказ Головного територіального управління юстиції у Рівненській області від 04.11.2015 № 806/04/к "Про звільнення ОСОБА_1 " (пункт другий). Зазначено, що ОСОБА_1 має 7 ранг державного службовця (пункт третій). Наказано відповідно до ст.33 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ виплачувати ОСОБА_1 надбавку за вислугу років у розмірі 40% посадового окладу з урахуванням доплати за ранг, як такому, стаж державної служби якого становить 27 років 03 місяці 06 днів.

Проте, згідно з частиною другою статті 50 Закону України "Про державну службу", заробітна плата державного службовця складається з посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за ранг державного службовця тощо.

Відповідно до додатка 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 292 "Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році", із 1 травня 2016 року посадовий оклад Позивача становив 6892,00 грн.

Згідно з частиною першою статті 52 цього Закону надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

Враховуючи, що стаж державного службовця Позивача складає понад 28 років, надбавка за вислугу років становить 50%.

Також суд вважає безпідставним нарахування Відповідачем у складі заробітної плати Позивача за час спірного періоду надбавки за 7 ранг державного службовця.

Наказом Генерального прокурора України № 197-к від 30.03.1999 відповідно до статті 47 Закону України "Про прокуратуру" Позивачу присвоєно класний чин старшого радника юстиції.

Механізм присвоєння державним службовцям рангів під час прийняття на державну службу та її проходження встановлений Порядком присвоєння рангів державних службовців, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 306 від 20.04.2016 "Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями" (далі - Порядок № 306).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 306 особі, яка має військове звання, дипломатичний ранг чи інше спеціальне звання та призначається на посаду державного службовця, присвоюється ранг відповідно до співвідношення між рангами державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями (далі - співвідношення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 № 306.

Додатком 7 до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 № 306 "Співвідношення між рангами державних службовців і класними чинами працівників органів прокуратури" встановлено, що спеціальне звання старшого радника юстиції відповідає 4 рангу державного службовця.

Так само додатком 8 до постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2012 № 680 "Питання присвоєння рангів державним службовцям та визначення співвідношень між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями" встановлено, що класний чин старшого радника юстиції працівника органів прокуратури відповідає 4 рангу державного службовця. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 292 від 06.04.2016 розмір надбавки за ранг державного службовця четвертого рангу становить 700 грн.

Тобто, в спірному періоді при нарахуванні та виплаті заробітної плати Позивачу підлягала нарахуванню також надбавка за четвертий ранг державного службовця, а не за сьомий ранг державного службовця, як необґрунтовано нараховував Відповідач.

Отже, суд дійшов висновку про помилковість обрахунку Головним територіальним управлінням юстиції у Рівненській області в період з 22.06.2016 по 12.10.2016 заробітної плати Позивачу і , як наслідок, заниження оплати його праці.

Позивач стверджує, що він має право на коригування середнього заробітку, який стягувався судом за період вимушеного прогулу, затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, та на стягнення коштів, що не були виплачені після підвищення посадового окладу у 2016 році, 50 відсотків надбавки до нього за вислугу років та 4 ранг державного службовця, що і стало підставою для звернення до суду із цим позовом.

Відповідач позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог, суд звертає увагу на такі обставини та приписи законодавства.

Суд погоджується, що позивач має право на отримання середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 13.05.2016 по 21.06.2016 включно в сумі 15283,35 ( п`ятнадцять тисяч двісті вісімдесят три) гривні 35 копійок без урахування податків та обов`язкових платежів) та невиплаченої різниці у середньому заробітку після його коригувань в сторону збільшення за період з 13 травня 2016 року до дня прийняття рішення суду із розрахунку посадового окладу в розмірі 6892,00 грн., надбавки за вислугу років в розмірі 50% посадового окладу, надбавки за четвертий ранг державного службовця з відрахуванням обов`язкових до сплати податків та зборів.

Стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу за наслідком розгляду спору про його поновлення на роботі є, насамперед, одним із визначених законом способів захисту порушених трудових прав особи.

Питання щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, як правило, вирішується одночасно зі спором про поновлення на роботі, але може бути предметом розгляду в окремому позовному провадженні. У будь-якому випадку підставою позову у справах цієї категорії є незаконність звільнення з роботи.

За частиною третьою статті 5 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу", дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Враховуючи, що спеціальним законодавством, яке регулює відносини щодо проходження та звільнення з державної служби, не врегульовано питання виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу при звільненні працівника, то до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Кодексу закону про працю України (далі КЗпП України).

Згідно із частинами першою, другою статті 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Отже, виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу. Законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин.

Відповідно до статті 236 КЗпП України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок).

З урахуванням цих норм, зокрема абзацу 3 пункту 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

У разі коли зміна структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування відбулася у період, протягом якого за працівником зберігається середня заробітна плата, а також коли заробітна плата у розрахунковому періоді не зберігається, обчислення середньої заробітної плати провадиться з урахуванням виплат, передбачених працівникові згідно з умовами оплати праці, що встановлені після підвищення посадових окладів. (абзац 8 пункту 2 Порядку).

Відповідно до пункту 5 Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Відповідно до пункту 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Водночас, Положення в жодному разі не передбачає обчислення середньої заробітної плати шляхом ділення заробітної плати на кількість робочих днів одного місяця.

Відповідно до п. 10 Порядку, у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.

Коефіцієнт, на який необхідно прокоригувати виплати, що включаються при обчисленні середньої заробітної плати, розраховується шляхом ділення тарифної ставки (окладу), встановленого працівнику після підвищення, на тарифну ставку (оклад), яку він мав до підвищення.

Згідно із штатним розписом Головного територіального управління юстиції у Рівненській області станом на 01.05.2016 розмір посадового окладу начальника головного територіального управління юстиції складав 6892,00 грн.

Тому середня заробітна плата за час вимушеного прогулу за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі з 13.05.2016 по 21.06.2016 та перерахунку заробітної плати з 22.06.2016 по 12.10.2016 повинна розраховуватися, виходячи із посадового окладу начальника Головного територіального управління юстиції у Рівненській області.

За такої умови має застосовуватися чинний штатний розпис, як єдиний діючий. Дія декількох штатних розписів одночасно законодавством не передбачено.

Міністерство праці та соціальної політики України в своїх роз`ясненнях від 07.08.2007 N 205/06/187-07 зазначило, що після поновлення працівника на роботі оплата праці повинна провадитись згідно штатного розпису, що діє на підприємстві (в установі, організації).

Суд вказує на те, що бюджетне фінансування та виділення коштів в межах штатного розпису на виплату заробітної плати щодо посади, на яку вирішено поновити позивача, проведено саме до Головного територіального управління юстиції у Рівненській області. Відтак, суд вважає правомірним та справедливим стягнути кошти саме з Головного територіального управління юстиції у Рівненській області.

Суд звертає увагу, що законодавець не пов`язує право працівника на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу через затримку виконання судового рішення з фактом поновлення його на роботі.

Обов`язок Відповідача виплатити позивачу середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі не обумовлюється жодними причинами.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у справі № 826/808/16 (постанова Великої палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року).

Вирішуючи адміністративний спір по суті в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за час затримки виконання судового рішення, суд враховує, що згідно з частинами 1, 7 статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

З аналізу наведеної норми слідує, що обов`язок виплатити середній заробіток за час затримки виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі, є видом відповідальності роботодавця за дії, пов`язані із такою затримкою.

Дана стаття не містить застережень, що власник або уповноважений ним орган не відповідає за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, якщо працівник не вчинив додаткові дії, зокрема, пред`явлення рішення до примусового виконання, що вказують на його бажання поновитись на роботі.

З огляду на встановлені державні гарантії обов`язковості виконання судових рішень, Верховний Суд у пункті 37 постанови від 10 січня 2020 року в справі № 540/954/19 (адміністративне провадження №К/9901/31419/19) зазначає, що затримка виконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника тягне обов`язок роботодавця виплатити такому працівникові середній заробіток за весь час затримки.

Частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до частини другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Пунктом 3 частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

З урахуванням наведеного, суд вважає доведеним зібраними у справі доказами, що Відповідачем-2 допущено протиправну бездіяльність, у зв`язку з невиконанням судового рішення від 12.05.2016 в справі № 817/3413/15 про поновлення на роботі позивача до часу видачі наказу про поновлення 22.06.2016.

Водночас, суд відхиляє, як необґрунтовані, доводи Позивача про те, що період затримки виконання судового рішення про поновлення його на посаді слід обраховувати по 29.06.2016 включно як по дату, коли позивача було ознайомлено з наказом про поновлення на посаді.

При цьому, суд враховує роз`яснення Пленуму Верховного Суду України у пункті 34 постанови від 6 листопада 1992 року №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", що рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Відтак, суд вважає, що незалежно від причин, з яких Позивач не приступив до виконання посадових обов`язків, він вважається поновленим на посаді саме з 22.06.2016.

Таким чином, період з 13.05.2016 по 21.06.2016 є періодом затримки виконання Відповідачем-2 судового рішення про поновлення позивача на роботі.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016 по справі №817/3413/15 постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 12.05.2016 змінено в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління юстиції у Рівненській області з 04 листопада 2015 року. Абзаци 3 та 5 резолютивної частини постанови викладено в такій редакції: „Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління юстиції у Рівненській області з 04 листопада 2015 року, з урахуванням пункту 1 наказу Міністерства юстиції України від 30 січня 2015 року № 115/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за № 100/26545".

Постанова в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління юстиції у Рівненській області, з урахуванням пункту 1 наказу Міністерства юстиції України від 30 січня 2015 року № 115/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за № 100/26545, та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць звернуто до негайного виконання.

Наказом Міністерства юстиції України від 11.10.2016 №4843/к "Про ОСОБА_1 " на виконання постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016 у справі №817/3413/15 пункт 2 наказу Міністерства юстиції України від 22.06.2016 № 3685/к "Про поновлення ОСОБА_1 " викладено в такій редакції: "Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління юстиції у Рівненській області з 04 листопада 2015 року, з урахуванням пункту 1 наказу Міністерства юстиції України від 30 січня 2015 року № 115/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за № 100/26545.

Як встановлено постановами суду першої та апеляційної інстанції у справі №817/3413/15, розмір середньоденної заробітної плати Позивача на час вирішення питання про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 16.04.2015 по 11.06.2015 (справа № 817/461/15) становить 298,36 грн.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на час вирішення справи судом) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, при вирішенні даного адміністративного спору суд враховує, що середньоденна заробітна плата Позивача, яка підлягає врахуванню при обчисленні середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, становить 298 грн. 36 коп. Період затримки виконання судового рішення слід обраховувати з 13.05.2016, оскільки 12.05.2016 вже включене в розрахунок виплати позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідно до судових рішень у справі № 817/3413/15.

За таких обставин, розрахунковим періодом затримки виконання судового рішення про поновлення позивача на роботі слід вважати період з 13.05.2016 по 21.06.2016, в якому було 27 робочих днів.

Відповідно до встановлених судом фактичних обставин справи, як зазначено вище по тексту судового рішення, Позивача наказом Міністерства юстиції України від 22.06.2016 № 3685/к було поновлено на посаді начальника Головного управління юстиції у Рівненській області з 04.11.2015. При цьому, наказом Міністерства юстиції України від 11.10.2016 № 4843/к "Про ОСОБА_1 " на виконання постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016 у справі №817/3413/15 пункт 2 наказу Міністерства юстиції України від 22.06.2016 № 3685/к "Про поновлення ОСОБА_1 " викладено в такій редакції: "Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління юстиції у Рівненській області з 04 листопада 2015 року, з урахуванням пункту 1 наказу Міністерства юстиції України від 30 січня 2015 року № 115/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за № 100/26545.

Суд зазначає, що за змістом пункту 1 наказу Міністерства юстиції України від 30 січня 2015 року № 115/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за №100/26545, наказано перейменувати головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі на головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі.

Враховуючи, що на підставі рішень суду як першої, так і апеляційної інстанції у справі №817/3413/15 Позивач був поновлений на посаді начальника Головного управління юстиції у Рівненській області з 04.11.2015, і станом на вказану дату був чинним наказ Міністерства юстиції України від 30 січня 2015 року № 115/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за №100/26545, відтак Позивач підлягав поновленню на попередній посаді з урахуванням зміненої назви місця роботи з Головного управління юстиції у Рівненській області на Головне територіальне управління юстиції у Рівненській області.

Доводи представника Відповідачів щодо того, що Позивача було поновлено в Головному територіальному управлінні юстиції у Рівненській області, однак за штатним розписом Головного управління юстиції у Рівненській області, не можуть бути визнані обґрунтованими з урахуванням такого.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну службу" N 3723-XII від 16.12.1993, посада - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень.

В пункті 4 частини першої статті 2 Закону України "Про державну службу" N 889-VIII від 10.12.2015, визначено, що посада державної служби - визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов`язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 цього Закону.

Чинне законодавство України не містить визначення штатного розпису. Разом з тим, в листі Мінпраці України № 162/06/187-07 вiд 27.06.2007 вказано, що штатний розпис - це дoкумент, що встановлює для дaного підприємства, установи, організації стpуктуру, штати та посадові оклади працівників. У штатному розписі містяться назви посад, чисельність пeрсоналу і оклади пo кожній посаді. А затвердження керівником підприємства штатного розпису здійснюється шляхом видання спеціального лoкального нормативного акту (наказу), який визнaчатиме кількість працівників кoжної професії з рoзподілом штатних одиниць пo структурних підрозділах підприємства.

Для бюджетних установ встановлене обмеження відносно терміну затвердження штатного розпису - вони затверджують свої штатні розписи в місячний термін з початку року (абз. першого пункту 45 постанови Кабінету Міністрів України № 228 вiд 28.02.2002 "Пpо затвердження Порядку складання, рoзгляду, затвердження i основних вимог дo виконання кошторисів бюджетних установ").

Відтак, суд вважає, що штатний розпис підприємства, установи, організації поширює свою дію на період від його затвердження та введення в дію до внесення в нього змін та доповнень та введення в дію зміненого штатного розпису у встановленому порядку. При цьому чинним законодавством не встановлено можливості одночасної дії кількох різних за змістом штатних розписів одного й того ж підприємства, установи, організації.

Суд встановив, що в штатному розписі Головного управління юстиції у Рівненській області, затвердженому 24.01.2015, посадовий оклад начальника головного управління визначений в розмірі 2638,00 грн.

В подальшому, після перейменування головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі на головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, відповідно до пункту 1 наказу Міністерства юстиції України від 30.01.2015 № 115/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за №100/26545, було затверджено та введено в дію новий штатний розпис Головного територіального управління юстиції у Рівненській області

Водночас суд встановив, що наказом Головного територіального управління юстиції у Рівненській області від 11.02.2015 № 31/08 (а.с.159 т.2) введено в дію штатний розпис Головного територіального управління юстиції у Рівненській області з 06.02.2015, затверджений 10.02.2015, з аналогічним розміром посадового окладу за посадою начальника управління - 2638,00 грн. Такий же розмір посадового окладу начальника управління 2638,00 грн. визначений штатним розписом Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, затвердженим 30.09.2015. Штатним розписом, затвердженим 25.12.2015, встановлений посадовий оклад начальника Головного територіального управління юстиції у Рівненській області в розмірі 3297,00 грн., така ж сума посадового окладу начальника управління визначена штатним розписом, затвердженим 10.03.2016. Штатним розписом Головного територіального управління юстиції у Рівненській області на 2016 рік, затвердженим 24.05.2016, встановлено посадовий оклад начальника управління в розмірі 6892,00 грн. Такий штатний розпис наказом Головного територіального управління юстиції у Рівненській області від 30.05.2016 № 160/05 введено в дію з 01.05.2016.

Таким чином судом встановлено, що станом на 22.06.2016 (дата поновлення позивача на посаді начальника Головного управління юстиції у Рівненській області) в штатному розписі тієї ж юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 34922678 лише зі зміненою назвою - Головне територіальне управління юстиції у Рівненській області, посадовий оклад керівника визначено в розмірі 6892,00 грн., який був дійсним з 01.05.2016.

Суд враховує, що відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" N 1013 від 09.12.2015, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 77 від 11.02.2016, встановлено, що у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов`язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій підвищуються на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців (крім військовослужбовців (за винятком військовослужбовців військових прокуратур), осіб рядового і начальницького складу та поліцейських), розміри яких затверджено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів".

Співставленням відомостей щодо розміру посадових окладів, відображених в штатних розписах Головного управління юстиції у Рівненській області з 01.01.2015 та Головного територіального управління юстиції у Рівненській області на 2016 рік (введений в дію з 01.05.2016), судом достовірно встановлено, що в розрахунковому періоді відбулося підвищення посадових окладів працівників Відповідача-1, у тому числі посадового окладу керівника юридичної особи - з 2638,00 грн. до 6892,00 грн.

Таким чином, відповідно до пункту 10 Порядку № 100, для визначення розміру середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення позивача на посаді за період з 13.05.2016 по 21.06.2016, з урахуванням коефіцієнту коригування, суд застосовує наступний алгоритм розрахунку: 6892,00 грн. (підвищений оклад) : 2638,00 (попередній оклад) х 298,36 грн. (середньоденний заробіток) х 27 (кількість робочих днів розрахункового періоду). В результаті обрахунку розмір середнього заробітку становить 21025,43 грн.

Зазначена сума підлягає стягненню на користь Позивача з Головного територіального управління юстиції у Рівненській області.

З урахуванням фактичного перейменування юридичної особи, в трудових відносинах з якою до звільнення перебував Позивач, та встановлення чинним на час поновлення позивача штатним розписом Відповідача-1 нового розміру посадового окладу керівника управління в розмірі 6892,00 грн., суд вважає, що для розрахунку оплати праці позивача підлягав застосуванню посадовий оклад, визначений діючим штатним розписом Головного територіального управління юстиції у Рівненській області.

Відтак, нарахування та виплата Позивачу Головним територіальним управлінням юстиції у Рівненській області після поновлення на посаді з 22.06.2016 до дати звільнення 12.10.2016 заробітної плати з урахуванням посадового окладу станом на 2015 рік, суд вважає неправомірним.

У контексті оцінки доводів Відповідача суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

За приписами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 1, 2 статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Проаналізувавши надані сторонами докази та норми чинного законодавства України, суд вважає, що Позивач свою позицію довів та обґрунтував. Натомість, Відповідач не надав до суду належних та допустимих доказів, якими б спростовувались доводи Позивача.

Отож, за результатами судового розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги в частині стягнення середнього заробітку за період затримки виконання судового рішення, а тому позов в цій частині слід задовольнити. В іншій частині позовних вимог порушене право Позивача на отримання оплати праці в розмірі, не нижчому встановленого законом, підлягає до судового захисту шляхом зобов`язання відповідача здійснити перерахунок заробітної плати за період з 22.06.2016 по 12.10.2016 із розрахунку посадового окладу в розмірі 6892,00 грн., надбавки за вислугу років в розмірі 50% посадового окладу, надбавки за четвертий ранг державного службовця, та виплатити ОСОБА_1 різницю в заробітку з урахуванням фактично виплаченої заробітної плати за період з 22.06.2016 по 12.10.2016.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов слід задовольнити частково.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Головного територіального управління юстиції у Рівненській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 13.05.2016 по 21.06.2016 включно в сумі 15283,35 ( п`ятнадцять тисяч двісті вісімдесят три) гривні 35 копійок. (сума зазначена без урахування податків та обов`язкових платежів).

Зобов`язати Головне територіальне управління юстиції у Рівненській області (вул.Замкова, 29 м.Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 34922678) здійснити перерахунок ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) заробітної плати за період з 22.06.2016 по 12.10.2016 з розрахунку посадового окладу в розмірі 6892,00 грн., надбавки за вислугу років в розмірі 50% посадового окладу, надбавки за четвертий ранг державного службовця, та виплатити ОСОБА_1 різницю в заробітку з урахуванням фактично виплаченої заробітної плати за період з 22.06.2016 по 12.10.2016.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 08 вересня 2020 року.

Суддя Махаринець Д.Є.