Рішення № 91374589, 08.09.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5923/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2020 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді, Бжассо Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, стягнення різниці в пенсії та стягнення моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, за результатом розгляду якого, позивач просить суд:

Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2018 року у розмірі 89% грошового забезпечення, неправомірними;

Зобов`язати Головне управління Пенсійногофонду України в Одеській області перерахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», розмір пенсії виходячи з розрахунку 89% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018 року та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01.01.2018 року із врахуванням раніше виплачених сум;

Стягнути з відповідача різницю в пенсії за минулий рік з 01.01.2018 року у суму 89176 (вісімдесят дев`ять тисяч сто сімдесят шість) гривень (13924,05 (89%) - 10951,5 (70%)= 2972,55 (різниця щомісячно) на 1 червня 2020 року за 30 місяців);

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, відшкодування моральної шкоди у сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень;

Встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати в установлений судом термін, з моменту набрання рішенням законної сили, звіт про виконання рішення суду.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив, що він проходив службу в МНС України та перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області і отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». З 01.01.2018 року ГУ ПФУ в Одеській області, при перерахунку пенсії позивача на виконання Постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 року та Постанови КМУ № 704 від 30.08.2017 року, самовільно застосувало розмір пенсії 70% від суми грошового забезпечення замість 89%, що були встановлені позивачу при призначенні пенсії. Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача. Позивач зазначає, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення в відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, проте, отримав відмову від 12.05.2020 року, яку вважає неправомірною та необґрунтованою. Позивач зазначає, що відповідач заподіяв йому шкоду (збитки) у вигляді доходів, які б він міг отримати, але не отримав з вини відповідача, та яка дорівнює різниці в пенсії за минулий час: 89176 грн. Також, позивач зазначає, що ГУ ПФУ в Одеській області спричинило ОСОБА_1 значну моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях позивача.

Ухвалою суду від 10.07.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

28.07.2020 року від представника відповідача засобами електронного зв`язку надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який Головне управління ПФУ в Одеській області, здійснивши перерахунок пенсії позивача, діяло в межах діючого законодавства, оскільки згідно зі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції зі змінами згідно із Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи в Україні» від 27.03.2014 року № 1166-VII), максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Враховуючи, що відповідно до постанови КМУ № 103 право на перерахунок пенсії позивача, у зв`язку із зміною посадового окладу, виникло 01.01.2018 року, основний розмір грошового забезпечення встановлено 70%, відповідно до вимог діючого на цей час законодавства. Представник відповідача зазначає, що необґрунтованою є позовна вимога щодо стягнення з ГУ ПФУ різниці в пенсії за минулий рік, оскільки призначення і виплата пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України. Також, представник відповідача зазначає, що жодних доказів заподіяння позивачу або членам його сім`ї моральної шкоди, ОСОБА_1 не надав.

10.08.2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив на адміністративний позов.

Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 24.06.2005 року.

З огляду на матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 , пенсія позивачу призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за вислугу років у розмірі 89 % відповідних сум грошового забезпечення.

Суд встановив, що під час здійснення 10.04.2018 року перерахунку пенсії позивача у відповідності до Постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», відповідач застосував величину 70% грошового забезпечення, замість 89% грошового забезпечення, яка була встановлена при призначенні пенсії.

Позивач звернувся до відповідача із завою від 26.04.2020 року про перерахунок пенсії з 01.01.2018 року, з урахуванням основного розміру пенсії 89% відповідних сум грошового забезпечення.

Проте, ГУ ПФУ в Одеській області надало відповідь на заяву позивача № 3530-3496/Ш-02/8-1500/20 від 12.05.2020 року, з огляду на яку, після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року, яким визнано протиправними та нечинними п. 1, 2 Постанови № 103 КМУ, з метою збереження соціального захисту військовослужбовців, перераховані пенсії виплачуються в розмірах, що склались на день набрання законної сили судовим рішенням.

Суд зазначає, що 16.10.2019 року Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову у зразковій справі № 240/5401/18, згідно з якою залишила без змін рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04 лютого 2019 року, яким визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 83% до 70% сум грошового забезпечення; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській здійснити з 1 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_2 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Справа № 420/5923/20 є типовою, у зв`язку із чим, у відповідності до ч. 3 ст. 291 КАС України, суд враховує під час вирішення даної справи висновки Великої Палати Верховного Суду, що викладені у постанові від 16.10.2019 року у зразковій справі № 240/5401/18.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, чинній станом на час призначення пенсії позивачу), особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, кримінально-виконавчої системи України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Згідно з ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, чинній станом на час призначення пенсії позивачу), право на пенсію за вислугу років мають: а) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше; б) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, звільнені зі служби незалежно від підстав та часу звільнення і досягли 45-річного віку, крім осіб, позбавлених військових або спеціальних звань, а також звільнених із служби у зв`язку з засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, або вчиненням корупційного діяння, а ті з них, що є інвалідами війни, - незалежно від віку, і мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ або служба в державній пожежній охороні.

Згідно з п. а ч. 1, ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, чинній станом на час призначення пенсії позивачу), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;

Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Перерахунок призначених відповідно до цього Закону пенсій визначений статтею 63, відповідно до якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (редакція, чинна на час проведення перерахунку пенсії).

Відповідно до ч. 2 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно з пунктами 2 та 3 якого Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (редакція, чинна на момент перерахунку пенсії позивача).

Пунктом 5 згаданого Порядку визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», пунктом 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Таким чином, відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 8 розділу ІІ Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року № 3668-17, у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у статті 13 у частині другій цифри "90" замінити цифрами "80".

Приписами п. 23 розділу ІІ Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» № 1166-VII від 27.03.2014 року передбачено заміну у частині другій статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" цифри "80" цифрами "70".

Згідно з п. а ч. 1, ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, чинній станом на час проведення перерахунку пенсії позивачу), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення

Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Суд встановив, що пенсія позивачу у 2005 році призначена у розмірі 89% грошового забезпечення.

З урахуванням наведеного, при перерахунку пенсії позивачу відповідач має застосовувати норму, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Внесені у ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» після призначення пенсії позивачу зміни щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Суд зазначає, що вказані висновки відповідають висновкам Великої Палати Верховного Суду, що наведені у постанові від 16.10.2019 року у справі № 240/5401/18.

Таким чином, суд робить висновок, про протиправність дій відповідача щодо застосування при перерахунку пенсії з 01.01.2018 року обмеження в 70 % відповідних сум грошового забезпечення та відповідач має здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 року з урахуванням 89% грошового забезпечення.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача різниці в пенсії за минулий рік з 01 січня 2018 року у сумі 89176 грн., суд зазначає, що зазначена вимога до задоволення не належить, як передчасна, оскільки саме на органи Пенсійного фонду покладено обов`язок щодо перерахунку пенсій та відповідно визначення суми доплати до вже виплаченої пенсії за період з 01.01.2018 року.

Тобто, в цій частині позовних вимог права позивача відповідачем не порушувалися.

У випадку, якщо позивач за результатом вчиненого відповідачем, на підставі рішення суду у вказаній справі, перерахунку буде незгоден із сумою доплати до пенсії, він не позбавлений права звернутися до суду із відповідним позовом.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 5000,00 грн. за заподіяння моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд зазначає, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року N 5 зазначено, що моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Позивачем має бути зазначено, в чому саме полягає ця шкода, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

ОСОБА_1 в адміністративному позові вказав, що він зазнав душевних страждань, які полягали в усвідомленні цинічного відношення діючої влади до людини. У відповіді на відзив на адміністративний позов позивач зазначив, що протягом останніх двох років у щоденному спілкуванні зі знайомими, він відчуває у свою адресу приниження, насмішки з приводу того, що він дарма віддав половину свого життя, кращі її роки захисту Батьківщини, що позивач не потрібний державі, що виражається у несправедливому перерахунку призначеної пенсії. Таке відношення призводить до нервових стресів, болів серця, поганого самопочуття.

Разом з тим, суд зазначає, що жодних доказів (довідок з лікарні, висновків лікаря, тощо) на підтвердження погіршення стану здоров`я позивач суду не надав.

Крім того, з огляду на наведені обґрунтування ОСОБА_1 вимоги про стягнення моральної шкоди, душевних страждань йому завдало не безпосередньо ГУ ПФУ в Одеській області, а його знайомі, які принижують його та насміхаються з нього.

Невдоволення позивача діючою владою, також, не є підставою для стягнення з відповідача моральної шкоди в рамках розгляду зазначеної справи.

Суд зазначає, що з урахуванням вимог розумності і справедливості, вимога позивача про стягнення моральної шкоди до задоволення не належить.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Позивач в позовній заяві не навів жодного обґрунтування про необхідність встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, у зв`язку з чим суд не вважає за необхідне встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення в даній адміністративній справі.

З урахуванням вищевикладеного, суд робить висновок, що адміністративний позов належить до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 139, 243, 245, 246, 257-262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, стягнення різниці в пенсії та стягнення моральної шкоди.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2018 року у розмірі 89% грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійногофонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з розрахунку 89% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018 року та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01.01.2018 року із врахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позову - відмовити.

Відмовити у задоволенні клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ: 20987385).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 08.09.2020 року.

Суддя Н.В. Бжассо

.