Ухвала суду № 91374548, 08.09.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8351/20

УХВАЛА

08 вересня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши матеріали адміністративного позову приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» до Південного офісу Державної аудиторської служби про скасування наказу та визнання дій протиправними

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» до Південного офісу Державної аудиторської служби про скасування наказу Південного офісу Державної аудиторської служби України №146 від 20.05.2020 року та визнання дій протиправними.

Поряд з позовною заявою представником позивача надано клопотання про відстрочення сплати судового збору до моменту прийняття рішення по справі. Позивач обґрунтовує неможливість сплати судового збору перебуванням у складному фінансовому становищі та накладенням арешту на все рухоме та нерухоме майно боржника (ПрАТ «УДП») в межах виконавчого провадження №61654572 щодо стягнення з ПрАТ «УДП» грошових коштів в розмірі 1699341,78 грн. Представник позивача зазначає, що господарська діяльність підприємства фактично припинена, наявні на рахунках ПрАТ «УДП» грошові кошти арештовані, а ПрАТ «УДП» не може розпоряджатись ними та здійснювати оплату судового збору.

Вирішуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У розумінні приписів ст.8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

На підтвердження обставин, зазначених в клопотанні про відстрочення сплати судового збору, позивач надав постанову про відкриття виконавчого провадження №61654572 від 26.03.2020 року та постанову про арешт коштів боржника від 26.03.2020 року.

Як вбачається з постанови про арешт коштів боржника від 26.03.2020 року, заступником начальника відділу Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) наявні у боржника рахунки в банках на підставі повідомлення з АСВП, та накладено арешт на грошові кошти, що містяться на цих рахунках.

Проте, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів того, що станом на дату звернення до суду з даним адміністративним позовом, у позивача відсутні інші ніж зазначені в постанові про арешт коштів боржника від 26.03.2020 року рахунки в банках. Також позивачем до клопотання про відстрочення сплати судового збору не надано доказів складного фінансового становища (бухгалтерських документів, банківських виписок щодо залишків грошових коштів на рахунках, тощо).

Крім того, жодних обґрунтованих доказів того, що позивачем може бути сплачений судовий збір до моменту прийняття рішення по справі позивачем також не надано.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ «Креуз проти Польщі», «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення (звільнення) сплати судового збору.

Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись із позовною заявою, суддя дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст.161 КАС України.

Згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Отже, в порушення ч.3 ст.161 КАС України позивач до позовної заяви не надав документу про сплату судового збору.

Суд звертає увагу позивача, що у позовній заяві позивач оскаржує правомірність прийнятого відповідачем наказу №146 від 20.05.2020 року «Про проведення державного фінансового аудиту діяльності приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» та дій відповідача щодо проведення фінансового аудиту діяльності ПрАТ «УДП» за період з 01.01.2016 по 30.06.2020 року.

Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду суб`єктом владних повноважень або юридичною особою адміністративного позову немайнового характеру, встановлюється ставка судового збору – 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», з 1 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить – 2102 грн.

З огляду на заявлені позивачем вимоги позивач повинен надати до суд докази сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн. (за 1 вимоги немайнового характеру та 1 похідну вимогу).

Згідно з ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.

Виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду квитанції про сплату судового збору у сумі 2102,00 грн.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України суддя

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору.

Адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» до Південного офісу Державної аудиторської служби про скасування наказу та визнання дій протиправними – залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки та роз`яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя П.П. Марин