Рішення № 91374342, 07.09.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5738/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування пункту « 1» Наказу №69-в від 22.06.2020р. «Про скасування наказу Головного управління ДФС в Одеській області від 27 березня 2020року №43-в «Про відпустки співробітників податкової міліції»,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати пункт « 1» наказу Головного управління ДФС в Одеській області №69-в від 22.06.2020 р. «Про скасування наказу Головного управління ДФС в Одеській області від 27 березня 2020року №43-в «Про відпустки співробітників податкової міліції».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 27.03.2020 року в.о начальника ГУ ДФС в Одеській області винесено наказ №43-в про надання відпустки без збереження заробітної плати по догляду за дитиною тривалістю з 01 квітня 2020 року по 31 січня 2021 року. Підставою для винесення вказаного наказу слугував рапорт ОСОБА_1 , п.п.49 та ст. 61 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (Постанова Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року №114), ст.25 Закону України «Про відпустки», довідка про потребу дитини у домашньому догляді №18 від 15.01.2020 року, свідоцтво про народження НОМЕР_1 . Однак, 22.06.2020 року в.о. начальника ГУ ДФС в Одеській області було видано наказ №69-в «Про скасування наказу Головного управління ДФС в Одеській області від 27 березня 2020 року №43-в «Про відпустки співробітників податкової міліції». Підставою для скасування послугував лист Головного управління ДПС в Одеській області від 10.06.2020 №11833/9/15-32-52-04-06, лист запрошення від 12.06.2020 №205/В/15-97-04-01-11, витяг з сайту «Нова пошта» про отримання листа. Позивач наголошує, що під час винесення спірного Наказу №69-в від 22.06.2020 р. «Про скасування наказу Головного управління ДФС в Одеській області від 27 березня 2020року №43-в «Про відпустки співробітників податкової міліції» Головне управління ДФС в Одеській області діяло не в порядку, та не у спосіб передбачений законодавством, оскільки позбавлено ОСОБА_1 законодавчо передбаченого права на відпустку без збереження заробітної плати по догляду за дитиною.

Відповідач - Головне управління ДФС в Одеській області з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (від 30.07.2020р. вхід.№29669/20), наголошуючи, що позивач знаходився у відпустці по догляду за дитиною всупереч вимог ст.25 Закону України «Про відпустки». Оскільки листом від 10.06.2020 №11833/9/15-32-52-04-06 ГУ ДПС в Одеській області повідомило, що згідно інформаційної системи «Податковий блок» та наданого Податкового рахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1 ДФ) за 1 квартал 2020 року ОСОБА_2 перебувала у трудових відносинах з ТОВ «Гранат» у період з 12.03.2020 по 20.03.2020року. Вказане, на думку відповідача, свідчить про необґрунтованість перебування у відпустці по догляду за дитиною слідчого ОСОБА_1 .

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09.07.2020р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №420/5738/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування пункту « 1» Наказу №69-в від 22.06.2020р. «Про скасування наказу Головного управління ДФС в Одеській області від 27 березня 2020року №43-в «Про відпустки співробітників податкової міліції».

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи, не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наявність передбачених приписами ч.9 ст.205 КАС України, підстав, та зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, розгляд даної адміністративної справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, позивач перебуває на посаді старшого слідчого третього відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС в Одеській області.

27.03.2020 року на підставі рапорту ОСОБА_1 , п.п. 49, ст. 61 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (Постанова Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року №114), ст. 25 Закону України «Про відпустки», довідки про потребу дитини у домашньому догляді №18 від 15.01.2020 року, свідоцтва про народження НОМЕР_1 , в.о начальника ГУ ДФС в Одеській області винесено наказ №43-в про надання ОСОБА_1 відпустки без збереження заробітної плати по догляду за дитиною тривалістю з 01 квітня 2020 року по 31 січня 2021року.

22.06.2020 року в.о. начальника ГУ ДФС в Одеській області видано наказ №69-в «Про скасування наказу Головного управління ДФС в Одеській області від 27 березня 2020 року №43-в «Про відпустки співробітників податкової міліції».

Не погодившись із вищеозначеним наказом від 22.06.2020 року ГУ ДФС в Одеській області №69-в «Про скасування наказу Головного управління ДФС в Одеській області від 27 березня 2020 року №43-в «Про відпустки співробітників податкової міліції», позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даною позовною заявою.

Так, на думку суду, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування пункту « 1» Наказу №69-в від 22.06.2020р. «Про скасування наказу Головного управління ДФС в Одеській області від 27 березня 2020року №43-в «Про відпустки співробітників податкової міліції», є обґрунтованими, правомірними, та такими, що підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зокрема, судом встановлено, що на підставі рапорту ОСОБА_1 , п.п. 49 та ст. 61 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (Постанова Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року №114), ст.25 Закону України «Про відпустки», довідки про потребу дитини у домашньому догляді №18 від 15.01.2020 року, свідоцтва про народження НОМЕР_1 , в.о начальника ГУ ДФС в Одеській області 27 березня 2020року винесено наказ №43-в про надання підполковнику податкової міліції ОСОБА_1 , старшому слідчому третього відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС в Одеській області відпустки без збереження заробітної плати по догляду за дитиною тривалістю з 01 квітня 2020 року по 31 січня 2021року.

Відповідно до Довідки від 12.03.2020 №1, виданої ТОВ «Гранат» дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_2 працює в ТОВ «Гранат» на посаді юриста з 12.03.2020 року та у відпустці по догляду за дитиною не перебуває.

Судом з`ясовано, що з метою підтвердження інформації щодо обґрунтованості перебування у відпустці по догляду за дитиною ОСОБА_1 , ГУ ДФС в Одеській області на ім`я в.о. начальника ГУ ДПС в Одеській області Володимира Астрейка надіслано лист від 27.05.2020 №2220/9/15-97-04-01-07 про надання інформації чи перебуває у трудових відносинах ОСОБА_2 з ТОВ «Гранат» та з якого часу.

Листом від 10.06.2020р. №11833/9/15-32-52-04-06 ГУ ДПС в Одеській області повідомило, що згідно інформаційної системи «Податковий блок» та наданого Податкового рахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1 ДФ) за 1 квартал 2020 року ОСОБА_2 перебувала у трудових відносинах з ТОВ «Гранат» у період з 12.03.2020 по 20.03.2020 року.

З урахуванням чого, 12.06.2020р. ГУ ДФС в Одеській області на ім`я ОСОБА_1 надіслано лист №205/В/15-97-04-01-11 з вимогою прибути на робоче місце не пізніше наступного дня з дня отримання зазначеного листа для з`ясування усіх причин, та обставин з питань знаходження у відпустці, та подальшого проходження служби.

Вказаний лист ОСОБА_1 отримано 13.06.2020 року, що підтверджується витягом з сайту «Нова пошта».

Оскільки, протягом робочого тижня з 15.06.2020 року по 19.06.2020року ОСОБА_1 не з`явився на робочому місці, про причини неявки не повідомив, 19.06.2020 року в.о. завідувача сектору кадрового забезпечення ГУ ДФС в Одеській області підполковником податкової міліції А. Потьомкою, за погодженням в.о. завідувача сектору правового забезпечення ГУ ДФС в Одеській області підполковника міліції ОСОБА_3 , на ім`я в.о. начальника ГУ ДФС в Одеській області полковника податкової міліції ОСОБА_4 складено доповідну записку щодо надання вказівки про скасування наказу ГУ ДФС в Одеській області від 27 березня 2020 року №43-в «Про відпустки співробітників податкової міліції».

Таким чином, з урахуванням вище окресленого, суд з`ясовано, що підставою для винесення відповідачем оскаржуваного наказу від 22.06.2020 року ГУ ДФС в Одеській області №69-в «Про скасування наказу Головного управління ДФС в Одеській області від 27 березня 2020 року №43-в «Про відпустки співробітників податкової міліції», слугували: Доповідна записка сектору кадрового забезпечення Головного управління ДФС в Одеській області від 19.06.2020р. №5/11/15-97-07, лист ГУ ДПС в Одеській області від 10.06.2020 №11833/9/15-32-52-04-06, лист запрошення від 12.06.2020 року №205/В/15-97-04-01-11.

Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про відпустки» державні гарантії та відносини, пов`язані з відпусткою, регулюються Конституцією України, цим Законом, Кодексом законів про працю України, іншими законами та нормативно-правовими актами України.

Згідно зі статтею 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров`я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям.

За приписами статті 51 Конституції України кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з п.п. 49 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року № 114, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ надаються відпустки: а) чергові; б) короткострокові; в) через хворобу; г) канікулярні; д) у зв`язку із закінченням навчальних закладів системи Міністерства внутрішніх справ; є) додаткові та соціальні (по вагітності, родах і догляду за дитиною), творчі, у зв`язку з навчанням.

Відповідно до п.п. 61 зазначеного Положення додаткові і соціальні відпустки особам рядового і начальницького складу надаються відповідно до законодавства.

Згідно ст. 84 Кодексу законів про працю У випадках, передбачених статтею 25 Закону України "Про відпустки", працівнику за його бажанням надається в обов`язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати.

Відповідно до положень п.3 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про відпустки» відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов`язковому порядку матері або іншим особам, зазначеним у частині третій статті 18 та частині першій статті 19 цього Закону, в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) або якщо дитина, якій не встановлено інвалідність, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, - не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, а якщо дитині встановлено категорію "дитина з інвалідністю підгрупи А" або дитина, якій не встановлено інвалідність, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги - до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку.

Згідно ч. 3 ст.18 Закону України «Про відпустки» казана відпустка може бути використана повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одним із прийомних батьків чи батьків-вихователів.

Отже, вищеокреслені нормативні конструкції дають змогу дійти висновку, що чинним законодавством України не встановлено будь-яких обмежень щодо того, під доглядом кого саме з батьків може знаходитися дитина, котра потребує домашнього догляду, а тому ОСОБА_1 має право на відпустку без збереження заробітної плати по догляду за дитиною.

Між тим, при винесенні спірного наказу №69-в від 22.06.2020р. «Про скасування наказу Головного управління ДФС в Одеській області від 27 березня 2020року №43-в «Про відпустки співробітників податкової міліції» Головним управлінням ДФС в Одеській області обмежено право позивача на відпустку без збереження заробітної плати, яка відповідно до приписів п.3 ч.1 ст.25 Закону України «Про відпустки», надається в обов`язковому порядку.

При цьому, в контексті спірних правовідносин відомості інформаційної системи «Податковий блок», та Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1 ДФ) за І квартал 2020р., на думку суду, не є належними, достатнім, та юридично спроможними доказами, які б могли слугувати підставою для скасування Наказу ГУ ДФС в Одеській області від 27 березня 2020року №43-в «Про відпустки співробітників податкової міліції», та позбавлення ОСОБА_1 законодавчо передбаченого права на відпустку без збереження заробітної плати по догляду за дитиною.

Відтак, скасовуючи наказ від 27 березня 2020року №43-в «Про відпустки співробітників податкової міліції», відповідач - ГУ ДФС в Одеській області діяв всупереч приписів чинного законодавства.

Крім того, суд вважає за доцільне акцентувати увагу на наявність наданих ОСОБА_1 до суду документів, а саме: Договору на виконання робіт (надання послуг) від 21.03.2020 року, Акта прийому виконаних робіт (наданих послуг) відповідно до договору від 21.03.2020 року, Трудового договору (контракту) з директором ТОВ «Гранат» від 09.07.2020 року, котрі відповідно свідчать про те, що дружина позивача виконувала певні роботи, та продовжує працювати, а тому не мала змоги у повному обсязі забезпечити належний дитині догляд.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо протиправності та безпідставності винесення Головним управлінням ДФС в Одеській області спірного Наказу №69-в від 22.06.2020р. «Про скасування наказу Головного управління ДФС в Одеській області від 27 березня 2020року №43-в «Про відпустки співробітників податкової міліції», та відповідно наявності законодавчо передбачених підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Вищевикладене спростовує твердження відповідача, наведені у письмовому відзиві на адміністративний позов.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 правомірні, документально підтверджені та обґрунтовані, базуються на положеннях чинного законодавства, отже підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.72-77, 139, ч.9 ст.205, ст.ст.241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування пункту « 1» Наказу №69-в від 22.06.2020р. «Про скасування наказу Головного управління ДФС в Одеській області від 27 березня 2020року №43-в «Про відпустки співробітників податкової міліції», задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати пункт « 1» Наказу №69-в від 22.06.2020р. «Про скасування наказу Головного управління ДФС в Одеській області від 27 березня 2020року №43-в «Про відпустки співробітників податкової міліції».

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська,5) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.

.