Рішення № 91374130, 07.09.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2020 р. № 400/2817/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Брагар В. С. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження розглянув адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020

про:визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов від ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (надалі- відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в квітні 2018 року йому здійснено перерахунок пенсії з 1 січня 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим особам», але з відтермінуванням виплат: у 2018 році - 50%, у 2019 році - 75%, у 2020 році -100% суми підвищення пенсії. Крім того, його пенсія з 1 січня 2018 року виплачується в неповному обсязі суми підвищення.

Позивач вважає, що проведений перерахунок пенсії відповідно до Постанови № 103 та виплата пенсії не в повному розмірі, та факт відтермінування виплат суперечать нормам чинного законодавства та порушують його конституційні права, у зв`язку з чим він звернувся з позовом до суду.

Відповідач надав відзив по позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі та зазначив, що на момент виникнення підстави для проведення перерахунку пенсії позивача та порядку її виплати, виплата сум підвищення перерахованих пенсій здійснюється на підставі пункту 2 постанови від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (з 1 січня 2018 року - 50% суми підвищення пенсії, з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75%, з 1 січня 2020 року - 100%).

Ухвалою суду від 17.07.2020 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час для усунення її недоліків.

28.07.2020 року позивачем недоліки позовної заяви усунуто.

Ухвалою суду від 29.07.2020 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Миколаївській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 27.09.1992 року.

Згідно розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі №ЮН 33246, основний розмір пенсії становить 83% грошового забезпечення (вислуга 31 р.). Як вбачається з розрахунку пенсії, пенсія позивачу призначена (обчислена) з таких сум грошового забезпечення як посадовий оклад (5070,00), оклад за військове звання (1 340,00), процентна надбавка за вислугу років 50% (3205,00). Позивачу здійснено перерахунок його пенсії відповідно до постанови КМУ 103 від 21.02.2018, підвищення складає 4628,29 грн. Виплата перерахованих пенсій передбачалася здійснюватися поетапно, починаючи з 1 січня 2018 року у наступних розмірах: з 01.01.2018 по 31.12.2018 - 50% (4628,29 х 50%) = 2314,15 грн.; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 % (4628,29 х 75%) = 3471,22 грн., з 01.01.2020 - 100% суми підвищення пенсії визначеного станом на 01.03.2018 (4628,29 х 100%). Розмір пенсії позивача з 01.05.2019 складав 6823,38 грн., на підставі рішення суду.

У червні 2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою, у якій просив здійснити виплату перерахованої з 01.01.2018 року пенсії в повному обсязі без урахування розстрочки.

За результатами розгляду вказаної заяви, відповідач листом від 15.06.2020 року № 3176-3003/Ж-02/8-1400/20 повідомив позивача, що рішення Окружного адміністративного суду від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, набрало законної сили 05.03.2019. Нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитись перерахунок пенсії, призначених згідно із законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», після дати набрання рішенням суду законної сили не приймалось. У зв`язку з цим, а також з урахуванням пункту 4 постанови КМУ від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виплата вищевказаних пенсій продовжується у встановлених на цей час розмірах.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).

Вказаним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до статті 10 Закону № 2262-ХІІ обов`язок нарахування та виплати пенсій покладено на органи Пенсійного фонду.

Суд зазначає, що вказана справа є типовою та відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного суду від 06 серпня 2019 року у справі №160/3586/19 за результатами зразкової справи, залишеним постановою Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2020 року без змін, що відповідно до частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для врахування судом відповідних правових висновки Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Суд встановив, на підставі письмових пояснень учасників сторін та розрахунку пенсії за вислугу років, що позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року на підставі довідки, виданої уповноваженим органом, проте, підвищення до пенсії виплачується у відповідності до положень Постанови №103, тобто не у 100% розмірі, а поетапно.

Пунктом 2 Постанови №103 визначено, що виплати перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій проводити з 01 січня 2018 року у таких розмірах:

- з 01 січня 2018 року - 50 відсотків;

- з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків;

- з 01 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.

Постановою №103 визначено, що виплата сум підвищення перерахованої пенсії, які мали бути перераховані та виплачені фактично зменшена (виплата 50 та 75 відсотків) та розстрочена на значний термін (протягом 2018-2020 років), що порушує право позивача на отримання усієї суми підвищеної пенсії.

Пункти 1 та 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 втратили чинність з 05 березня 2019 року на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18.

Отже, на момент перерахунку пенсії позивача (01 січня 2018 року) постанова №103 була чинною, а тому, дії відповідача щодо проведення перерахунку пенсії за рахунок виплати 50 % та 75% суми підвищення пенсії з 01 січня 2018 року до 05 березня 2019 року не можуть вважатися протиправними, оскільки такий перерахунок за вказаний період проведено на виконання Постанови №103, чинної до 05 березня 2019 року.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо виплати позивачу з 05 березня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, є протиправними та, як наслідок, протиправною є відмова відповідача у виплаті позивачу пенсійного забезпечення загальною сумою (виключаючи поетапність виплат нарахованої пенсії), починаючи з 05 березня 2019 року, а тому з вказаної дати перерахована пенсія позивача підлягає виплаті з урахуванням 100% підвищення.

Вимога позивача здійснити виплату перехованої пенсії загальною сумою підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 5 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) задовольнити частково.

2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) у виплаті ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) пенсійного забезпечення загальною сумою (виключаючи поетапність виплат нарахованої пенсії) з 05 березня 2019 року.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) здійснити виплату перерахованої ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) пенсії з 05 березня 2019 року загальною сумою (виключаючи поетапність виплат нарахованої пенсії) з урахуванням виплаченого.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 420,40 грн (чотириста двадцять гривень 40 коп.) сплачений 14.07.2020 року відповідно до квитанції №пн1931.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя В. С. Брагар