Ухвала суду № 91373860, 03.09.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11324/19

1-в/308/198/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2020 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Іванова А.П.,

при секретарі Боті О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді подання старшого інспектора Ужгородського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області Серкез Ананастасії про приведення у відповідність вироку від 30.04.2020, постановленого щодо засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

встановив:

12.08.2020 представник органу пробації звернувся до суду з поданням про приведення вироку Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.04.2020 у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 року № 2617-VIII у частині вирішення питання про зниження покарання до максимальної межі, встановленої санкцією нового Закону, або пом`якшення призначеного покарання засудженому ОСОБА_1 .

В обґрунтування подання посилається на те, що 01.07.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 № 2617-VIII. Вказаним Законом внесені зміни зокрема до ч.1 ст. 185 КК України, встановлено, що таємне викрадення чужого майна (крадіжка) карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п`яти років.

Засуджений ОСОБА_1 , представник органу пробації та прокурор до суду не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду подання. При цьому вимога суду, направлена до ДУ «УВП №9», про доставку засудженого ОСОБА_1 в судове засідання залишена без виконання. Від представника органу пробації надійшло клопотання від 01.09.2020 про розгляд останнього без їх участі, подання підтримують в повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов`язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.

Суд, дослідивши матеріали подання, вважає, що таке підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Вироком Ужгородського міськрайонного суду закарпатської області від 30.04.2020 в справі 308/11324/19 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України, частиною 2 статті 186 Кримінального кодексу України та призначено йому покарання: за частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України у вигляді одного року позбавлення волі; за частиною 2 статті 186 Кримінального кодексу України у вигляді чотирьох років позбавлення волі. На підставі частини 1 статті 70 Кримінального кодексу України призначено остаточне покарання за сукупністю скоєних злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки. На підставі статті 75 Кримінального кодексу України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом одного року та шести місяців іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов`язки. Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання. Вирок суду в апеляційному порядку учасниками процесу не оскаржувався та набрав законної сили, згідно з інформації з КП «Д-3», 02.06.2020

Вказаний вирок суду надійшов до Ужгородського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області 09.06.2020 разом з розпорядженням суду від 04.06.2020. За даними, отриманими працівниками органу пробації, засуджений ОСОБА_1 утримується в УВП №9.

Відповідно до п. 13 ч. 1ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання, зокрема, про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених ч. 2 і 3 ст. 74 Кримінального кодексу України.

Згідно з п. 2 ч. 2ст. 539 КПК України клопотання (подання) по вирішенню питання, пов`язаного з виконанням вироку суду, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок - у разі необхідності вирішення питань, передбачених п. 13 ч. 1ст. 537 цього Кодексу.

01 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII.

Вказаним Законом внесені зміни до ч.1 ст. 185 КК України, визначено максимальну міру покарання за вчинення злочину у вигляді обмеженням волі на строк до п`яти років.

За змістом норми ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимості. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 74 КК України призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м`який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.

В ч. 1 ст. 72 КК України передбачено, що при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: 1) одному дню позбавлення волі відповідають: а) один день тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або арешту; б) два дні обмеження волі; в) три дні службового обмеження для військовослужбовців або три дні виправних робіт; г) вісім годин громадських робіт; 2) одному дню тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або арешту відповідають: а) два дні обмеження волі; б) три дні службового обмеження для військовослужбовців або три дні виправних робіт; 3) одному дню обмеження волі відповідають три дні службового обмеження для військовослужбовців або три дні виправних робіт; 4) одному дню обмеження волі або арешту відповідають вісім годин громадських робіт.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що вироком Ужгородського міськрайонного суду закарпатської області від 30.04.2020 ОСОБА_1 засуджений за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді одного року позбавлення волі, що після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22листопада 2018 року №2617-VIII перевищує санкцію ч. 1 ст. 185 КК України, яка в чинній редакції не передбачає призначення покарання у виді позбавлення волі, враховуючи те, що обставини, які б унеможливлювали застосування до ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі, передбачені ст. 61 КК України, відсутні, суд вважає за необхідне подання старшого інспектора Ужгородського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області Серкез Анастасії задовольнити та привести вирок щодо ОСОБА_1 в частині засудження за ч. 1 ст. 185 КК України у відповідність з чинною нормою цієї статті, призначивши покарання у виді обмеження волі на строк два роки з дотриманням положень ч. 1 ст. 72 КК України.

Керуючись ст. 58 Конституції України, ст.ст. 5, 74 КК України,ст.ст. 537, 539 КПК України, суд

постановив:

Вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.04.2020, постановлений щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , привести у відповідність до вимог чинного, на час розгляду подання, Кримінального кодексу України та вважати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 засудженим до покарання:

за частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України у вигляді двох років обмеження волі;

за частиною 2 статті 186 Кримінального кодексу України у вигляді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі частини 1 статті 70 Кримінального кодексу України призначити остаточне покарання за сукупністю скоєних злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням у вигляді позбавлення волі на строк чотири роки.

В іншій частині вирок залишається незмінним.

На ухвалу протягом семи днів з моменту її проголошення може бути подано апеляцію до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов