Ухвала суду № 91372178, 08.09.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

08 вересня 2020 року м. Київ № 369/2257/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження зауваження позивача –Мисенка Я.В. щодо неправильності та неповноти журналу судового засідання фактичним обставинам в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

У провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №369/2257/19 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

19.08.2020 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід головуючому судді ОСОБА_2 та секретарю Ставничому Н.В.

21.08.2020 Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р. відвід, заявлений ОСОБА_1 ухвалив визнати необґрунтованим та передати адміністративну справу №369/2257/19 до ВДЗК (канцелярія) для вирішення питання про відвід судді.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2020 головуючим суддею для розгляду заяви про відвід визначено ОСОБА_3 .

За результатами розгляду заяви про відвід, 25.08.2020 суддя Басай О.В. ухвалив відмовити у задоволенні заяви про відвід судді.

31.08.2020 адміністративну справу №369/2257/19 передано судді Щавінському В.Р.

21.08.2020 на адресу суду знову надійшла заява про відвід судді та секретаря судового засідання від ОСОБА_1 .

Розглянувши вищевказану заяву, 01.09.2020 Київський окружний адміністративний суд ухвалив визнати необґрунтованим відвід, заявлений ОСОБА_1 та передати справу до ВДЗК (канцелярія) для вирішення питання про відвід судді.

Автоматизованим розподілом для розгляду заяви про відвід судді визначено головуючим суддею Леонтовича А.М.

03.09.2020, за результатами розгляду заяви про відвід, суддя Леонтович А.М. ухвалив відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддя Щавінського В.Р.

Адміністративну справу №369/2257/19 передано судді ОСОБА_2 передано 04.09.2020 о 15:45.

Крім того, 26.08.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду із зауваженням щодо неправильності та неповноти протоколу судового засідання від 17.08.2020, які зводяться до того, що у протоколі судового засідання від 17.08.2020 не зафіксовані та/чи неправильно, на думку позивача, зафіксовані відповіді надані ним, а також висловлювання головуючого судді у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 КАС України, головуючий розглядає зауваження щодо технічного запису і протоколу судового засідання не пізніше п`яти днів з дня їх подання.

Враховуючи, що адміністративну справу №369/2257/20 передано судді ОСОБА_2 04.09.2020, відповідно відлік часу, передбачений ч. 2 ст. 231 КАС України для розгляду заяви позивача від 26.08.2020 починається з 04.09.2020.

ОСОБА_1 просить поновити строк на подачу зауважень до протоколу судового засідання від 17.08.2020, враховуючи вихідні дні 23.08.2020 та 24.08.2020 та просить розглянути у відкритому судовому засіданні.

Частиною 1 ст. 231 КАС України визначено, що учасники справи мають право ознайомитися із технічним записом і протоколом судового засідання та протягом п`яти днів з дня проголошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження щодо їх неповноти або неправильності.

Встановивши, причини пропуску об`єктивно непереборними, які не залежать від волевиявлення особи, що звернулась із заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином, суддя приходить висновку про необхідність поновлення строку на подачу зауважень до протоколу судового засідання.

Частиною 2 ст. 231 КАС України визначено, що головуючий розглядає зауваження щодо технічного запису і протоколу судового засідання не пізніше п`яти днів з дня їх подання в порядку письмового провадження. За ініціативою суду розгляд зауважень щодо технічного запису і протоколу судового засідання може здійснюватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Враховуючи викладене, підстави для розгляду зауважень щодо протоколу судового засідання у судовому засіданні з викликом сторін відсутні.

При розгляді зауважень щодо неправильності та неповноти протоколу судового засідання, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 ст. 230 КАС України у судовому засіданні секретар забезпечує ведення протоколу судового засідання.

Згідно з частиною 2 ст. 230 КАС України у протоколі судового засідання зазначаються такі відомості: 1) рік, місяць, число і місце судового засідання; 2) найменування адміністративного суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді (суддів), секретаря судового засідання; 3) справа, що розглядається, ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи; 4) порядковий номер вчинення процесуальної дії; 5) назва процесуальної дії; 6) час вчинення процесуальної дії; 7) ухвали суду, постановлені в судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати; 8) інші відомості, встановлені цим Кодексом.

Заявник вимагає викласти абз. 1 протоколу судового засідання у наступній редакції:

«…розглянув у відкритому судовому засіданні в коридорі суду біля кабінету заступника голови суду – судді Щавінського В.Р., без обов`язкового атрибуту держави –Державного Прапора України…»

Частиною 3 ст. 16 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (Далі – Закон №№1402-VIII) визначено, що символами судової влади є державні символи України – Державний Герб України і Державний Прапор України.

Вказане твердження є абсолютно безпідставним, оскільки 17.08.2020 справа роглядалася у залі судового засідання №1017, в якому наявні всі обов`язкові атрибути держави для здійснення правосуддя.

Крім того, протокол судового засідання - це документ технічного характеру, який не містить інформацію про наявність чи відсутність обов`язкових атрибутів держави та їх місце розташування. Зауваження іншого характеру, крім неповноти чи неправильності, судом не розглядаються.

Тобто, в цій частині протокол судового засідання від 17.08.2020 відповідає вимогам ч. 1 ст. 230 КАС України

Також, ОСОБА_1 просить зазначити, що о 10:26:37 надійшли … заява про зміну підстав позову…

Зіставивши технічний запис і протокол судового засідання від 17.08.2020, суддя встановив, що під час виготовлення останнього, секретар судового засідання допустив технічну помилку та зазначив « 10:26:37 Головуючий суддя: Щавінський В.Р., надійшли… заява про зміну підстав предмету позову…» замість « 10:26:37 Головуючий суддя: Щавінський В.Р., надійшли… заява про зміну підстав позову…»

Щодо вимоги зазначити, що о 10:42:18 ОСОБА_1 надав пояснення чому він бажає витребувати оригінал дисциплінарної справи…, суд зазначає наступне.

Слід зауважити, що у особи, що веде протокол судового засідання, відсутній обов`язок детально (дослівно) описувати (записувати) у такому протоколі пояснення сторін, з цією метою під час судового засідання здійснюється технічна фіксація з використанням звукозаписувального технічного засобу.

Зіставивши технічний запис і протокол судового засідання від 17.08.2020, Київський окружний адміністративний суд встановив, що під час виготовлення останнього, секретар судового засідання допустив технічну помилку та зазначив « 10:42:18 Позивач: ОСОБА_1 – пояснення щодо заяви про розгляд справи», замість « 10:42:18 Позивач: ОСОБА_1 – пояснення щодо клопотання про витребування доказів».

З поданих зауважень вбачається, що позивач посилається на неповноту та недостовірність даних протоколу судового засідання та просить внести зміни до дій, що відбувалися о 10:38:20, о 10:43:14, о 10:47:12 та о 11:28:46, зазначивши детально хто та що запитував або відповідав, які діалоги між учасниками процесу та/або судом відбувались під час розгляду справи із зазначенням кожної репліки.

Натомість, аналіз викладених вище норм свідчить про відсутність у особи, яка веде протокол судового засідання, обов`язку детально (дослівно) описувати (записувати) у протоколі пояснення сторін, зміст запитань та зміст відповідей всіх учасників процесу, мотиви, на підставі яких суд відмовляє або задовольняє клопотання учасників процесу, з цією метою під час судового засідання проводиться технічна фіксація з використанням звукозаписуючого засобу (фонограма). Фонограма - звуковий запис, який утворюється в процесі безпосереднього фіксування судового засідання за допомогою комплексу звукозапису та перетворений у форму електронних даних, - п.2.4 Інструкції про порядок роботи з технічними засобами фіксування судового процесу (судового засідання) від 20.09.2012 № 108.

Неповнотою запису є невідображення в записі усіх обставин, що відбувалися в судовому засідання, а також відсутність відомостей, передбачених процесуальним законом. Неповнота може бути зумовлена несвоєчасним записом, неправильним використанням записуючого комплексу, випадковим знищенням частини запису.

Неправильність запису - це відображення відомостей не в тій послідовності та не в тому порядку, в якій передбачає закон чи запис відомостей, які не відповідають дійсності. Наприклад, неправильний запис прізвищ учасників процесу (коли пояснення одного учасника фіксуються як пояснення іншого), помилка в даті запису тощо.

Протокол судового засідання - це документ технічного характеру, який не може давати можливість невизначеному колу осіб скласти уявлення про те, як саме відбувалося судове засідання, хто та що запитував або відповідав, які діалоги між учасниками процесу та/або судом відбувались під час розгляду справи, оскільки у протоколі повинні відображатись у хронологічній послідовності лише процесуальні дії та рішення, а також відомості, визначені Кодексом, до яких відноситься: зауваження учасникам процесу, вихід суду до нарадчої кімнати та повернення до зали засідань, оголошення перерви тощо.

Таким чином, фіксування процесу розгляду справи полягає у сукупності двох засобів фіксування: протоколом судового засідання, який відображає у хронологічному порядку процесуальні дії, які проводилися у судовому засіданні та технічним записом, що містить інформацію про їх зміст.

Отже, фіксація процесуальних дій в протоколі судового засідання, що відбувалися о 10:38:20, о 10:43:14, о 10:47:12 та о 11:28:46 відповідає вимогам ч. 1 ст. 230 КАС України.

З огляду на зазначене, вищевказані зауваження є необґрунтованими та підлягають відхиленню.

З урахуванням того, що зауваження зазначені ОСОБА_1 у заяві стосовно правильності та повноти фіксації судового засідання від 17.08.2020 року знайшли своє підтвердження лише щодо двох формальних помилок, які по суті є опискою, суддя вважає, що зауваження позивача підлягають частковому задоволенню.

Приймаючи до уваги вищевикладене, керуючись статтями 229-231, 243, 248, 250 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. Заяву ОСОБА_1 про зауваження щодо неповноти запису відомостей у протоколі судового засідання від 23 серпня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2. Правильно вважати таку процесуальну дію: « 10:26:37 Головуючий суддя: Щавінський В.Р., надійшли… заява про зміну підстав позову…».

3. Правильною вважати таку процесуальну дію: « 10:42:18 Позивач: ОСОБА_1 – пояснення щодо клопотання про витребування доказів».

4. Інші зауваження до протоколу судового засідання від 17.08.2020 – відхилити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Щавінський В.Р.