Рішення № 91371713, 04.09.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2020 року м. Житомир справа № 240/9836/20

категорія 105000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Романченка Є.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про визнання протиправною та скасування постанови від 30.03.2020 (ВП №61672897),

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Паламарчук Тетяни Ярославівни про відкриття виконавчого провадження від 30.03.2020 у виконавчому провадженні № 61672897.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 30.03.2020 №61672897 з виконання постанови про стягнення з нього виконавчого збору у розмірі 15040,52 грн від 07.02.2020 є протиправною, оскільки постановою № 61569297 від 18.03.2020 приватним виконавцем Волковою Є.О. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа у справі №295/8590/17, який був виданий Богунським районним судом м. Житомира про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором за період з 04.02.2017 в розмірі 5856 дол. 38 центів США, що еквівалентно 152996,17 грн по курсу НБУ станом на 12.06.2017. Постановою про стягнення з боржника основної винагороди від 18.03.2020 у виконавчому провадженні №61569297 з ОСОБА_1 стягнуто основну суму винагороди у сумі 15299,62 грн. На переконання позивача, подвійне стягнення яке полягає в стягненні державним виконавцем виконавчого збору у розмірі 15040,52 грн та приватним виконавцем основної суми винагороди у сумі 15299,62 грн, яке пов`язано з виконанням виконавчого листа у справі №295/8590/17 порушує його права, оскільки призводить до подвійного стягнення під час виконання одного рішення суду.

Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання у справі на 04.09.2020.

Богунським відділом державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), на виконання вимог ухвали суду, подано до суду відзив на позовну заяву, з проханням позовну заяву залишити без задоволення. Заперечуючи проти пред`явлених позовних вимог відповідач стверджує, що діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України. Вказано, що на примусовому виконанні Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі перебувало виконавче провадження, яке зареєстроване в автоматизованій системі виконавчого провадження за № 58298237, з примусового виконання виконавчого листа №295/8590/17 виданого 21.01.2019 Богунським районним судом м. Житомира про стягнення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» суми заборгованості за кредитним договором № МL-010/284/2008 від 13.06.2008 за період з 04.02.2017 в розмірі 5856 дол. США 38 центів, що еквівалентно 152996,17 грн по курсу НБУ станом на 12.06.2017. 07.02.2019 державним виконавцем в порядку ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за вищевказаним виконавчим документом. 07.02.2019, відповідно до ч. 4 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки на час відкриття виконавчого провадження відомості про повне виконання боржником рішення суду в добровільному порядку були відсутні, державним виконавцем правомірно, одночасно з відкриттям виконавчого провадження, винесено постанову стягнення виконавчого збору у розмірі 15299,62 грн. 17.02.2020 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу керуючись п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». 30.03.2020, на виконання п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» та відповідно до ч. 3 ст. 40 вказаного Закону, постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження № 61672897 з примусового виконання постанови б/н від 07.02.2019 про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 15040,52 грн. Відтак, відповідач указав, що позов ОСОБА_1 є необґрунтованим та безпідставним.

Представник позивача прибув до суду, подав клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

Представник відповідача до суду не з`явився, про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. У поданому відзиві заявлено клопотання про розгляд справи без участі представника Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький).

Суд вважає за можливе розгляд і вирішення справи здійснити в письмовому провадженні, відповідно ч. 9 ст. 205, ст.ст. 4, 229 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент розгляду справи).

Дослідивши матеріали справи, усебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Встановлено, що постановою старшого державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомирі Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Присяжнюк Е.Ю. від 07.02.2019 відкрито виконавче провадження (ВП №58298237) з примусового виконання виконавчого листа №295/8590/17 виданого 21.01.2019 Богунським районним судом м. Житомира про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» суми заборгованості за кредитним договором № МL-010/284/2008 від 13.06.2008 за період з 04.02.2017 в розмірі 5856 дол. США 38 центів, що еквівалентно 152996,17 грн по курсу НБУ станом на 12.06.2017.

07.02.2019 державним виконавцем у межах виконавчого провадження (ВП № 58298237) прийнято постанову про стягнення виконавчого збору, якою стягнуто з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 15299,62 грн.

Постановою старшого державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 17.02.2020 (ВП №58298237) про повернення виконавчого документа стягувачу, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий лист № 295/8590/17 виданий 21.01.2019 Богунським районним судом м. Житомира про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» суми заборгованості за кредитним договором № МL-010/284/2008 від 13.06.2008 за період з 04.02.2017 в розмірі 5856 дол. США 38 центів, що еквівалентно 152996,17 грн по курсу НБУ станом на 12.06.2017, повернуто стягувачу.

30 березня 2020 року Старшим державним виконавцем Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 61672897), якою відкрито виконавче провадження з виконання постанови б/н виданої 07.02.2020 Богунським ВДВС про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 , стягувачем за яким визначено - Богунський відділ державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).

Разом з цим, 18.03.2020 Приватним виконавцем Волковою Є.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №61569297) з примусового виконання виконавчого листа №295/8590/17 виданого 21.01.2019 Богунським районним судом м. Житомира про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» суми заборгованості за кредитним договором № МL-010/284/2008 від 13.06.2008 за період з 04.02.2017 в розмірі 5856 дол. США 38 центів, що еквівалентно 152996,17 грн по курсу НБУ станом на 12.06.2017.

Також 18.03.2020 Приватним виконавцем Волковою Є.О. прийнято постанову про стягнення з боржника основної винагороди (ВП №61569297), якою стягнуто з боржника - ОСОБА_1 основну винагороду в сумі 15299,62 грн.

Позивач, вважаючи, що стягнення державним виконавцем виконавчого збору призводить до подвійного стягнення під час виконання одного рішення суду, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (у редакції, чинній на момент прийняття спірної постанови, далі - Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із положеннями частини першої статті 26 Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.

Пунктом 5 частини 1 статті 3 Закону встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Відповідно до частини 5 статті 26 Закону, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

У частині першій статті 27 Закону закріплено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Згідно із ч.ч. 2, 4 ст. 27 Закону, виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Відповідно до ч. 8 ст. 27 Закону, під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі. У разі стягнення частини виконавчого збору на момент передачі виконавчого документа приватному виконавцю стягнута частина виконавчого збору поверненню не підлягає.

В контексті наведеного суд ураховує, що приписами частини першої статті 19 Закону встановлено, що право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.

Як було зазначено вище, постанова про стягнення виконавчого збору від 07.02.2019, з примусового виконання якої оскаржуваною в даній справі постановою від 30.03.2020 відкрито виконавче провадження (ВП № 61672897), прийнята під час відкриття провадження з примусового виконання виконавчого листа №295/8590/17 виданого 21.01.2019 Богунським районним судом м. Житомира про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" суми заборгованості за кредитним договором № МL-010/284/2008 від 13.06.2008 за період з 04.02.2017 в розмірі 5856 дол. США 38 центів, що еквівалентно 152996,17 грн по курсу НБУ станом на 12.06.2017.

В подальшому, на підставі заяви стягувача - ТОВ "ОТП Факторинг Україна" та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу (ВП № 58298237). При цьому суд ураховує, що докази реального стягнення суми/ частини суми боргу з боржника в межах виконавчого провадження № 58298237 відсутні.

Частиною 5 статті 37 Закону визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Матеріалами справи підтверджується, що стягувач скористався правом повторно пред`явити виконавчий документ до виконання.

Так, із постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.03.2020 (ВП №61569297) видно, що виконавчий документ - виконавчий лист №295/8590/17 виданий 21.01.2019 Богунським районним судом м. Житомира, повторно пред`явлено до виконання до приватного виконавця Волкової Є.О..

Постановою приватного виконавця Волкової Є.О. від 18.03.2020 про стягнення з боржника основної винагороди (ВП №61569297), з боржника - ОСОБА_1 стягнуто основну винагороду в сумі 15299,62 грн.

Разом з цим, частиною третьою статті 40 Закону визначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Суд відмічає, що у зв`язку з невизначеністю правового режиму застосування судами частини 2 статті 27 та частини 3 статті 40 вказаного Закону при винесенні державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 37 цього Закону, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 березня 2020 року (справа №2540/3203/18) зроблено висновок, що при стягненні виконавчого збору відповідно до частини третьої статті 40 Закону №1404-VIII без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.

Також у постанові від 11 березня 2020 року (справа №2540/3203/18) Великою Палатою Верховного Суду зроблено висновок про те, що обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору були: 1) фактичне виконання виконавчого документа; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень. За своїм змістом виконавчий збір є винагородою за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи привели до виконання рішення.

Частиною 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно із ч.ч. 5, 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи наведене та те, що виконавчий документ, у межах виконавчого провадження з виконання якого державним виконавцем прийнято постанову про стягнення виконавчого збору від 07.02.2019, повернуто стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 37 Закону, тобто без стягнення заборгованості з боржника за пред`явленим до примусового виконання виконавчим листом №295/8590/17 виданим 21.01.2019 Богунським районним судом м. Житомира, суд вважає, що відсутні правові підстави для стягнення виконавчого збору у примусовому порядку.

Зважаючи на те, що початком примусового виконання відповідного виконавчого документу є відкриття виконавчого провадження шляхом винесення постанови, а також ураховуючи наявність постанови приватного виконавця від 18.03.2020 про стягнення з боржника основної винагороди, суд приходить до висновку про необхідність скасування постанови відповідача про відкриття виконавчого провадження від 30.03.2020 (ВП № 61672897) як протиправної.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно із ч. 1 ст. 72 вказаного Кодексу, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 73 вказаного Кодексу).

За змістом статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Беручи до уваги приписи зазначених норм, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити.

Зважаючи на висновок суду та враховуючи положення статті 139 КАС України, витрати понесені позивачем у даній справі в сумі 840,80 грн судового збору (квитанція № ПН104256С1 від 26.06.2020) підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) (вул. Перемоги, 55, м.Житомир, 10003; код ЄДРПОУ: 35021511) про визнання протиправною та скасування постанови від 30.03.2020 (ВП №61672897) задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Паламарчук Тетяни Ярославівни про відкриття виконавчого провадження від 30.03.2020 (ВП № 61672897).

Стягнути з Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 840 грн 80 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів ст.ст. 272, 287 та пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Ю. Романченко