Рішення № 91371568, 07.09.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2020 р. Справа№200/7037/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним і скасування рішення від 05.05.2020 № 2116 про відмову в призначенні пенсії за віком за ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; зобов`язання повторно розглянути заяву від 30.04.2020 про призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із врахуванням до пільгового стажу періоду роботи з 20.04.2016 по 09.12.2016 за Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженим постановою КМУ від 31 березня 1994 р. N 202, до страхового стажу - періоду роботи з 01.04.2018 по 29.04.2020.

В обґрунтування вимог позивач зауважив на протиправності неврахування відповідачем у складі пільгового стажу періоду роботи з 20.04.2016 по 09.12.2016, оскільки відомостями трудової книжки підтверджується його занятість у цей період повний робочий день під землею на посадах, що визначені Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженим постановою КМУ від 31 березня 1994 р. N 202. Стосовно невключення до стажу позивача періоду роботи з 01.04.2018 по 29.04.2020 через несплату роботодавцем страхових внесків в позові зазначено, що зайнятість позивача у цей період підтверджено відомостями трудової книжки, а відповідальність за несплату єдиного внеску покладається на страхувальника (роботодавця).

Також позивач просив суд встановити судовий контроль за виконанням рішення шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про його виконання.

Відповідач проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, підстави незгоди визначив в наданому до суду відзиві. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що питання зарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи з 20.04.2016 по 09.12.2016 може бути переглянуто за результатами акту щодо перевірки пільгового стажу позивача, направленого відповідачем роботодавцю позивача, що перемістився на підконтрольну українській владі територію. На час вирішення питання про призначення пенсії позивачу були відсутні документи про підтвердження пільгового стажу, зокрема пільгові довідки. Період з 01.04.2018 по 29.04.2020 не включено до страхового стажу, оскільки за даними пенсійного фонду роботодавцем позивача не сплачені страхові внески за цей період. Відповідач зазначив, що до страхового стажу не включено наведені періоди зайнятості позивача з вини роботодавця, а не територіального управління пенсійного фонду України, через що вимоги позивача до фонду є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Позивач надав суду також відповідь на відзив, аналогічний за змістом позову, відповідно до якого не погоджується із доводами відповідача, викладеними у відзиві.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04.08.2020 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін.

Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

30.04.2020 позивач звернувся до відповідача, Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, із заявою про призначення пенсії за віком.

Рішенням від 05.05.2020 № 2116, прийнятим за наслідком розгляду цієї заяви, позивачу відмовлено в призначенні пенсії на підставі ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Згідно викладеного в рішенні, позивач має страховий стаж 22 роки 1 місяць 1 день, пільговий стаж - 24 роки 7 місяців 25 днів. В рішенні зазначено, що до пільгового стажу не зараховано період роботи позивача в ПАТ «Шахтомонтажне управління № 1» з 20.04.2016 по 09.12.2016 через відсутність документів про підтвердження пільгового стажу, до страхового стажу - період роботи на ВП Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» з 01.04.2018 по 29.04.2020 через відсутність відомостей про сплату роботодавцем страховий внесків.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом (стаття 8 Закону № 1058).

Згідно з ч.ч. 1, 2, 4 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно зі ст. 1 Закону № 1058-IV страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону № 1058-IV страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10 статті 11 цього Закону.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (частини 10, 12 статті 20 Закону № 1058-IV).

Статтею 15 Закону № 1058-IV передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Згідно частини 1статті 16 Закону № 1058-IV застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.

Частиною 2 статті 20 Закону № 1058-IV передбачено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до положень ст. 106 Закону № 1058-ІV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 114 цього Закону працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. N 202.

Частинами 1, 3 статті 44 Закону № 1058 передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N 1566/11846.

Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунку та поновлення пенсії визначений Розділом 2 цього Порядку.

Підпунктом 2 пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).

Згідно пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку).

Пунктом 4.2 цього Порядку також передбачено право органу, що призначає пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Пунктом 4.7 Порядку передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі за текстом Порядок № 637), також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів спір, що виник між сторонами, стосується наявності підстав для врахування у складі пільгового стажу періоду роботи позивача в ПАТ «Шахтомонтажне управління № 1» з 20.04.2016 по 09.12.2016, у складі страхового стажу - періоду його роботи у ВП Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» з 01.04.2018 по 29.04.2020.

Записи №№ 30-31 трудової книжки позивача серії ТК № 243295 містять відомості про роботу позивача з 20.04.2016 по 09.12.2016 в ПАТ «Шахтомонтажне управління № 1» гірничомонтажником підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею.

Вказана посада належить до Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. N 202.

Згідно положень Закону України № 1058 та Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом підтверджуючим пільговий стаж є трудова книжка.

Оскільки трудова книжка позивача містить всі необхідні записи для підтвердження зайнятості позивача на роботах, що надають право на призначення пенсії на пільгових умовах, суд не приймає посилання відповідача на неможливість підтвердження пільгового стажу до отримання певних документів від роботодавця позивача, проведення перевірки тощо.

Таким чином позовні вимоги стосовно врахування по пільгового стажу позивачу періоду роботи з 20.04.2016 по 09.12.2016 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо періоду роботи позивача у ВП Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» з 01.04.2018 по 29.04.2020 суд зауважує, що записи 32-34 трудової книжки позивача містять відомості про його роботу у вказаний період на цій шахті гірником очисного забою з повним робочим днем під землею. Вказане також підтверджується виданою позивачу довідкою ВП Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» № 1-1340 від 24.06.2020, де також зазначено про нарахування єдиного внеску на заробітну плату позивача за цей період та його перерахування до податкового органу за період з 01.04.2018 по 31.03.2019 в повному обсязі, з 01.04.2019 по 30.04.2020 - частково.

Індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5) містять інформацію щодо нарахування заробітної плати позивачу в період з 01.04.2018 по 29.04.2020, відповідно до наявної позначки страхові внески відповідачем не сплачувались з червня 2018 року.

Водночас положеннями Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" обов`язок щодо нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за працівника (позивача) покладений на роботодавця, яким в даному випадку, є ВП Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля». За змістом наведених положень відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків покладено на страхувальника. Працівник (позивач) не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов`язків підприємством-роботодавцем, на якому він працює.

За таких обставин, беручи до уваги, що основним документом про занятість позивача є трудова книжка, суд вважає, що незарахування відповідачем до страхового стажу позивача періоду роботи у ВП Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» з 01.04.2018 по 29.04.2020 через несплату страхових внесків підприємством роботодавцем є протиправним, а відтак позовні вимоги про його врахування такими, що підлягають задоволенню.

Тотожна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 по справі № 208/6680/16-а (2а/208/245/16), від 20 березня 2019 року по справі № 688/947/17 (провадження № К/9901/35103/18).

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під час розгляду даної справи суд дійшов висновку, що рішення відповідача про відмову позивачу у призначення пенсії від 05.05.2020 № 2116 не відповідає вимогам ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відповідачем безпідставно та необґрунтовано не враховано до пільгового стажу позивача період його роботи з 20.04.2016 по 09.12.2016, до страхового стажу - період його роботи з 01.04.2018 по 29.04.2020, через що зазначене рішення підлягає скасуванню, а заява позивача від 30.04.2020 про призначення пенсії за віком підлягає повторному перегляду.

Таким чином, заявлений позивачем позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні суду. Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, сплачений позивачем судовий збір у сумі 840,80 грн. при зверненні до суду підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Частиною 1 статті 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до положень даної статті, суд має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, проте це вказане не є обов`язком. Підстав для встановлення судового контролю за виконанням відповідачем рішення суду та зобов`язання надання звіту про виконання судового рішення в порядку частини 1 статті 382 КАС України судом не встановлено.

З огляду на таке, суд відмовляє в задоволенні вимог щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання подати звіт про виконання рішення суду.

З огляду на викладене вище, на підставі положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1 та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 05.05.2020 № 2116 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 на підставі ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.04.2020 про призначення пенсії за віком із врахуванням до пільгового стажу періоду роботи у ПАТ «Шахтомонтажне управління № 1» з 20.04.2016 по 09.12.2016 за Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженим постановою КМУ від 31 березня 1994 р. N 202, до страхового стажу - періоду роботи у ВП Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» з 01.04.2018 по 29.04.2020.

Стягнути з бюджетних асигнувань Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Відомості про сторін:

ОСОБА_1 (позивач) - місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (відповідач) - місцезнаходження: 85400, Донецька обл., м. Селидове, вул. Героїв Праці, буд. 6, ідентифікаційний код 41247274.

Суддя А.С. Михайлик