Рішення № 91371550, 07.09.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2020 р. Справа№200/6076/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення № 2967 від 03.06.2020 року та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення № 2967 від 03.06.2020 року та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що відповідачем період її роботи з 13.12.1979 року по 29.01.2010 року неправомірно було зараховано лише з 01.01.1998 року по 31.01.2010 року на підставі даних, що наявні в індивідуальних відомостях про застраховану особу. Позивачка вважає, що даний період роботи повинен бути зарахований відповідачем до її страхового стажу на підставі даних, що наявні в її трудовій книжці. Вважаючи, що відмова відповідача призначити їй пенсію за віком є протиправною, позивачка просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 2967 від 03.06.2020 року щодо не зарахування до її загального страхового стажу періоду її роботи з 13.12.1979 року по 31.12.1997 року та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву від 29.05.2020 року із зарахуванням їй до загального страхового стажу період її роботи з 13.12.1979 року по 31.12.1997 року в Дирекции строящегося спецзаводу средств пилеподавлення ВПО «Союзуглемаш» м. Красноармійська.

В матеріалах справи наявний відзив відповідача на позовну заяву, відповідно до якого управлінням не зараховано до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи згідно її трудової книжки з 13.12.1979 року по 13.12.2010 року в Дирекции строящегося спецзавода средств ВПО «Союзуглемаш», так як дата наказу про прийом на роботу має виправлення, а підтверджуючу довідку не надано. Зазначає, що проведення органами Пенсійного фонду України перевірки обґрунтованості та достовірності відомостей, зазначених у трудовій книжці неможливо, оскільки підприємство, де працювала позивачка, знаходиться в м. Донецьк на тимчасово окупованій території України. Страховий стаж ОСОБА_1 враховано згідно даних в індивідуальних відомостях про застраховану особу з 01.01.1998 року по 31.01.2010 року. Відповідач вважає, що позивачка набуде право на призначення їй пенсії за віком лише після набуття 27-річного страхового стажу, а тому просить суд відмовити їй у задоволенні її позовних вимог в повному обсязі.

Донецький окружний адміністративний суд ухвалою від 06.07.2020 року прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення № 2967 від 03.06.2020 року та зобов`язання вчинити певні дії та відкрив провадження по справі № 200/6076/20-а. Розгляд адміністративної справи № 200/6076/20-а суд вирішив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Відповідно до статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивачка - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6-8).

Суд зазначає, що ОСОБА_1 працювала на підприємстві «Дирекция строящегося спецзавода средств пилеподавления ВПО «Союзуглемаш» у період, зокрема, з 13.12.1979 року по 31.12.1997 року, що підтверджується копією трудової книжки позивачки серії НОМЕР_2 від 18.12.1979 року (а.с.9-11, 33-34).

Як встановлено судом на підставі матеріалів справи ОСОБА_1 звернулась 29.05.2020 року до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення їй пенсії за віком (а.с. 32-зв. бік а.с. 32).

Разом з тим, позивачкою як при призначенні пенсії так і до матеріалів справи надано довідки № 24 від 05.02.2010 року Приватного акціонерного товариства «Красноармійський машинобудівний завод» про перейменування підприємства, в якій також зазначено про підтвердження достовірності запису №№ 1,3 в трудовій книжці позивачки та довідку № 9 від 22.01.2010 року про перейменування підприємства (а.с. 12, 13).

Рішенням від 03.06.2020 року № 2967 Покровським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області відмовлено ОСОБА_1 в призначенні їй пенсії за віком у зв`язку із недостатністю загального страхового стажу 27 років. Зазначеним рішенням не враховано до страхового стажу позивачки період її роботи з 13.12.1979 року по 29.01.2010 року в Дирекции строящегося спецзавода средств пилеподавления ВПО «Союзуглемаш» з підстав наявності виправлень в даті наказу про прийом на роботу. Також у вказаному рішенні міститься твердження про відсутність підтверджуючої довідки.

Водночас, згідно з розрахунком страхового стажу, який додано до рішення, періоди з 01.09.1976 року по 27.06.1979 року, з 01.01.1998 року по 31.12.2003 року, з 01.04.2004 року по 24.11.2009 року, з 01.12.2009 року по 31.01.2010 року та з 01.02.2010 року по 31.10.2019 року враховано до стажу ОСОБА_1 (а.с. 15-18, 30-зв. бік а.с. 31).

Вважаючи рішення відповідача, яким відмовлено їй в призначенні пенсії за віком у зв`язку із не зарахуванням періоду її роботи з 13.12.1979 року по 31.12.1997 року таким, що порушує її охоронювані законом права, позивачка звернулась до суду.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Так, відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з положеннями ст. 3 Конституції України, як Основного Закону України - людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст.ст. 21, 22 Конституції України - усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Конституційні права і свободи людини і громадянина, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 8 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31.12.2017 року, жінки після досягнення ними, зокрема 59 років 6 місяців, які народились з 01.10.1960 року по 31.03.1961 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років, мають особи за наявності страхового стажу:

з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;

з 1січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 26 років;

з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - 27 років.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також частиною 1 статті 48 Кодексу законів про працю України передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку).

Тобто, надання додаткових документів на підтвердження трудового стажу передбачено у разі відсутності трудової книжки або якщо записи про періоди роботи містять неправильні чи неточні записи саме про періоди роботи.

Згідно трудової книжки серія НОМЕР_2 , що видана на ім`я ОСОБА_1 , позивачка у спірний період працювала з 13.12.1979 року по 31.12.1997 року в «Дирекции строящегося спецзавода средств пилеподавления ВПО «Союзмаш» м. Красноармійська.

Щодо не зарахування оскаржуваного періоду роботи позивачки з підстав наявності виправлень в даті наказу про прийом останньої на роботу, суд зазначає наступне.

Слід зазначити, що у період оформлення трудової книжки ОСОБА_1 порядок ведення трудових книжок визначали постанова Ради Міністрів СРСР та Всесоюзної центральної ради професійних спілок від 06 вересня 1973 року № 656 «Про трудові книжки робочих і службовців» (далі - Постанова № 656) та Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затверджена Держкомпраці СРСР від 20 червня 1974 року № 162 (далі - Інструкція № 162).

Абзацом 2 частини 5 Постанови № 656 було передбачено, що первинне заповнення трудової книжки виконується керівництвом підприємства, установи чи організації у присутності працівника. Відомості про працівника засвідчуються підписом спеціальної посадової особи та печаткою.

Аналогічні вимоги були установлені підпунктами «б», «в» пунктів 2.12 та 2.13 Інструкції № 162.

При цьому абзаци 1-2 пункту 18 постанови № 656 визначали, що відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. Відповідальність за своєчасне і правильне заповнення трудових книжок, їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена особа, яка призначається наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації.

Таким чином, відповідальність за правильність заповнення трудових книжок покладалася на керівника або відповідальну особу підприємства, установи чи організації, а не на працівника.

Таким чином, наявність виправлення в даті приказу про прийом на роботу, не може спричиняти для позивачки негативні наслідки у вигляді недійсності відповідного запису у трудовій книжці, тому, вказаний вище період роботи протиправно не зараховано до страхового стажу позивачки.

Суд вважає, що відомостей, зазначених в трудовій книжці ОСОБА_1 , достатньо для встановлення факту її роботи на відповідному підприємстві.

Слід зазначити, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 6 березня 2018 року під час розгляду справи в аналогічних правовідносинах № 754/14898/15-а, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

Таким чином, посилання відповідача на виправлення дати наказу про прийняття позивачки на роботу, судом до уваги не приймається, оскільки заповнення трудової книжки з порушенням Інструкції не є провиною позивачки та не може позбавляти останню права на зарахування зазначених періодів до страхового стажу та призначення пенсії.

Крім цього суд зазначає, що в матеріалах справи містяться довідки № 24 від 05.02.2010 року та № 9 від 22.01.2010 року, видані Приватним акціонерним товариством «Красноармійський машинобудівний завод», що підтверджують, зокрема, відповідність даних про виправлення в даті наказу про прийняття на роботу ОСОБА_1 .

Разом з тим, судом встановлено, що зазначені довідки відповідачем при прийнятті рішення про призначення пенсії не досліджувалися та не аналізувалися, при цьому вони мали значення для правильного вирішення питання щодо призначення позивачці пенсії згідно з Законом № 1058, адже вони визначають стаж роботи позивачки.

Суд зазначає, що пенсійний орган при аналізі таких довідок має виходити з того, що з огляду на загальні принципи, сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН (а саме намібійські винятки, сформульовані Судом щодо окупованих територій, згідно з якими документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян) та в рішеннях Європейського суду з прав людини (у справах Кіпр проти Туреччини (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та Мозер проти Республіки Молдови та Росії (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016), орган Пенсійного фонду України повинен приймати та визнавати документи, що видані органами, підприємствами, установами та організаціями, що знаходяться на непідконтрольній українській владі території, оскільки їх неприйняття та невизнання веде за собою порушення прав громадян.

Отже, спірне рішення відповідачем прийнято без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що призвело до порушення пенсійних прав позивачки.

На підставі викладеного, суд вважає, що порушене право позивачки на отримання пенсії за віком підлягає відновленню шляхом визнання протиправним та скасування оскарженого рішення.

Разом із цим суд вказує на те, що оскільки неврахований період роботи позивачки з 13.12.1979 року по 31.12.1997 року підтверджується записами в її трудовій книжці, яка по своїй суті є основним документом для призначення пенсії, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивачки від 29.05.2020 року, зарахувавши до її загального страхового стажу період її роботи з 13.12.1979 року по 31.12.1997 року.

Отже позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Як вбачається із квитанції № 40886 (а.с. 19) позивачка 22.06.2020 року сплатила суму судового збору у розмірі 840, 80 грн.

Відповідно до положень частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивачки судового збору у розмірі 840, 80 грн.

Керуючись ст.ст. 139, 244-250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42169323, місцезнаходження: 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, буд. 13) про визнання протиправним та скасування рішення № 2967 від 03.06.2020 року та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 2967 від 03.06.2020 року «Про відмову в призначенні пенсії», яким не зараховано до загального страхового стажу ОСОБА_1 період її роботи на підприємстві «Дирекция строящегося спецзавода средств пилеподавления ВПО «Союзуглемаш» м. Красноармійська у період з 13.12.1979 року по 31.12.1997 року.

Зобов`язати Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 29.05.2020 року з урахуванням висновків суду, зарахувавши до загального страхового стажу періоди роботи ОСОБА_1 з 13.12.1979 року по 31.12.1997 року на підприємстві «Дирекция строящегося спецзавода средств пилеподавления ВПО «Союзуглемаш» м. Красноармійська.

Стягнути з Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840, 80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Голуб