Ухвала суду № 91371443, 08.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 вересня 2020 року Справа №160/6949/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ніколайчук С.В., перевіривши у м. Дніпрі матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Держави Україна в особі прокуратури Дніпропетровської області (пр. Д.Яворницького, 38, м.Дніпро, 49044, код ЄДРПОУ 02909938) про відшкодування матеріальної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

25 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Держави Україна в особі прокуратури Дніпропетровської області, у якій просить:

- стягнути з Держави України в особі Прокуратури Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, у вигляді неотриманої частини заробітної плати, а саме посадового окладу визначеного за ч. 3 ст. 81 Закону України “Про прокуратуру”, завданої положеннями пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними, за період з 01 липня 2015 року по 03 грудня 2019 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року відкрито провадження справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2020 року вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 31 серпня 2020 року.

В подальшому розгляд справи перенесено на 08 вересня 2020 року.

Водночас, після відкриття провадження по справі судом встановлено, що при зверненні до суду позивачем всупереч вимогам частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства не сплачено судовий збір в повному обсязі за звернення до суду із даним позовом.

У відповідності до пунктів 1, 2 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на справи у публічно-правових спорах, зокрема, фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; - спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Статтею 4 Кодексу адміністративного судочинства України надано визначення терміну «суб`єкт владних повноважень», під яким законодавець розуміє орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Також, зазначеною нормою закону визначено, що відповідачем у справі виступає суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Позивачем у позовній заяві відповідачем визначено «Держава Україна» в особі прокуратури Дніпропетровської області, що не відповідає наведеним вище положенням Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, Держава Україна може бути відповідачем лише у разі, якщо відсутній орган державної влади, його посадова чи службова особа, які у спірних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень та здійснюють владні управлінські функції щодо позивача.

Крім того, чинний Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає такої форми залучення відповідача у справі, як відповідач в особі іншої особи.

Отже, позивачу необхідно визначитися з належним відповідачем у справі, зазначивши його у позовній заяві.

Згідно п.4, п.9 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду, у вигляді неотриманої частини заробітної плати, а саме посадового окладу визначеного за ч.3 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», завданої положеннями пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними, за період з 01 липня 2015 року по 03 грудня 2019 року, проте в чому саме полягає протиправність рішень, дій або бездіяльність відповідача не зазначено.

Також, згідно п.3 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються:

3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень

Як зазначено вище, в прохальній частині позову позивач просить стягнути з Держави України в особі Прокуратури Дніпропетровської області на свою користь матеріальну шкоду, у вигляді неотриманої частини заробітної плати.

Однак, позивачем не зазначено в якому саме розмірі є необхідність щодо відшкодування матеріальної шкоди та не надано відповідного обґрунтованого розрахунку суми.

Відповідно до ч. 13 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

На підставі наведеного та керуючись ч. 10 ст. 169, ч. 13 ст.171, ст. 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Держави Україна в особі прокуратури Дніпропетровської області (пр. Д.Яворницького, 38, м.Дніпро, 49044, код ЄДРПОУ 02909938) про відшкодування матеріальної шкоди – залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом:

- визначитись з учасниками адміністративного процесу із уточненням суб`єктного складу сторін, зокрема відносно визначення належного відповідача;

- надати уточнену позовну заяву з копіями відповідно до кількості учасників справи, в якій повинно бути зазначено суму та обґрунтований розрахунок матеріальної шкоди.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 15 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява залишається без розгляду у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.

Копію даної ухвали направити особі, яка звернулась до суду із позовною заявою.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук