Рішення № 91371435, 08.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2020 року Справа № 160/4922/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

05.05.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якій просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком, періодів роботи: з 01.11.1977 року по 21.08.1979 року; з 26.05.1982 року по 01.07.1982 року; з 14.06.1983 року по 02.11.1983 року; з 05.08.1987 року по 08.09.1988 року; з 01.06.1989 року по 26.02.1990 року; з 05.03.1990 року по 23.08.1990 року; з 24.08.1990 року по 21.03.1991 року; з 23.03.1991 року по 31.09.1996 року; з 31.01.1998 року по 31.12.1999 року; з 10.09.2019 року по 22.10.2019 року, при призначенні пенсії ОСОБА_1 на підставі заяви про призначення пенсії за віком від 12.08.2019 року; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком ОСОБА_1 періоди роботи: з 01.11.1977 року по 21.08.1979 року; з 26.05.1982 року по 01.07.1982 року; з 14.06.1983 року по 02.11.1983 року; з 05.08.1987 року по 08.09.1988 року; з 01.06.1989 року по 26.02.1990 року; з 05.03.1990 року по 23.08.1990 року; з 24.08.1990 року по 21.03.1991 року; з 23.03.1991 року по 31.09.1996 року; з 31.01.1998 року по 31.12.1999 року; з 10.09.2019 року по 22.10.2019 року, та призначити пенсію за віком з дати звернення з заявою від 12.08.2019 року про призначення пенсії за віком.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.08.2019 року позивач звернулась із особистою заявою для призначення пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з необхідними документами. За результатами розгляду вказаної заяви відповідачем було відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком, що підтверджується повідомленням від 08.11.2019 року вих. 7096/03.05-12. В обґрунтування відмови відповідачем вказано, що загальний розмір страхового стажу позивача становить 17 років 0 місяців 19 днів, тому на день звернення у позивача право на пенсію за віком відсутнє. Згодом, у відповідь на звернення позивача щодо надання роз`яснень відповідачем було направлено лист від 16.01.2020 року вих. № 9481/Б-09, яким повідомлено, що загальний страховий стаж становить 17 років 2 місяці 4 дні, а також зазначено, що оскільки на титульному листі трудової книжки від 28.10.1977 року зміну прізвища внесено з порушенням інструкцій ведення трудових книжок працівників, то провести розрахунок загального стажу на підставі даної трудової книжки неможливо. Отже, позивач вважає, що відповідачем протиправно не взято до уваги усі періоди роботи, та те, що недоліки записів у трудовий книжці не можуть бути підставою для не врахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 05 червня 2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Заперечуючи проти позову, відповідачем 24.06.2020 року надано відзив на позов, який долучений до матеріалів справи. В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач зазначив, що вперше ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 12.08.2019 року з заявою про призначення пенсії за віком. Листом № 7096/03.05-12 від 08.11.2019 року позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком. Відповідач зазначає, що неможливо зарахувати до страхового стажу періоди роботи по трудовій книжці позивача, оскільки та оформлена з чисельними порушеннями Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. Згідно наданих документів, страховий стаж позивача складається з: догляду за дитиною до 3-х років з 22.08.1979 по 25.05.1982, та з 02.07.1982 по 13.06.1983; роботи з 12.04.1984 по 04.08.1987, та з 29.09.1988 по 18.04.1989 - Комунальний заклад освіти «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 311 комбінованого типу» Дніпровської міської ради; даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку: з 01.01.2000 по 31.03.2003; з 12.05.2013 по 31.07.2019.

Відповідач також вказує, що відповідно до заяви позивача про сприяння у витребуванні довідки про підтвердження періодів роботи позивача у Дніпропетровському поштампі, Центральним відділом обслуговування громадян (сервісний центр) було направлено запити до підприємств ПАТ «Укртелеком» (12.08.2019 № 5534/02.4-52); Акціонерне товариство «Укрпошта» (03.10.2019 № 6710/02.4-52) та повторний запит від 07.11.2019 № 7093/03.5-12 до АТ «Укрпошта», але відповіді не отримано. Таким чином, згідно наданих позивачем документів можна зарахувати до загального трудового стажу 17 років 0 місяців 19 днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно Витягу з Держаного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища наявний актовий запис №87 про реєстрацію шлюбу ОСОБА_1 з ОСОБА_2 зі зміною дошлюбного прізвища « ОСОБА_1 » на прізвище « ОСОБА_1 ».

Відповідно свідоцтва про одруження НОМЕР_2 виданого 12.04.1997 року відділом реєстрації актів громадянського стану Бабушкінської районної Ради народних депутатів м. Дніпропетровська наявний актовий запис №244 про одруження ОСОБА_1 з ОСОБА_5 та зміною прізвища з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ».

17.11.2000 року було вчинено актовий запис №593 про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 і ОСОБА_5 зі зміною прізвища після розірвання шлюбу з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ».

12.08.2019 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про виплату пенсії або грошової допомоги.

Листом від 08.11.2019 року №7096/04.05-12 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача про відмову в призначенні пенсії з підстав відсутності необхідного стажу у відповідності до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». В обґрунтування відмови відповідач зазначив, що неможливо зарахувати до страхового стажу періоди роботи по трудовій книжці позивача, оскільки та оформлена з чисельними порушеннями Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників (Наказ № 58 від 29.07.1993 Міністерства праці України, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110). Так, однією рискою закреслюється, колишнє прізвище, або ім`я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів. У графі 3 розділу «Відомості про роботу» як заголовок пишеться повне найменування підприємства.

Згідно наданих документів, страховий стаж позивача складається з: догляду за дитиною до 3-х років з 22.08.1979 по 25.05.1982, та з 02.07.1982 по 13.06.1983; роботи з 12.04.1984 по 04.08.1987, та з 29.09.1988 по 18.04.1989 - Комунальний заклад освіти «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 311 комбінованого типу» Дніпровської міської ради; даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку: з 01.01.2000 по 31.03.2003; з 12.05.2013 по 31.07.2019.

Відповідач також вказує, що відповідно до заяви позивача про сприяння у витребуванні довідки про підтвердження періодів роботи позивача у Дніпропетровському поштампі, Центральним відділом обслуговування громадян (сервісний центр) було направлено запити до підприємств ПАТ «Укртелеком» (12.08.2019 № 5534/02.4-52); Акціонерне товариство «Укрпошта» (03.10.2019 № 6710/02.4-52) та повторний запит від 07.11.2019 № 7093/03.5-12 до АТ «Укрпошта», але відповіді не отримано. Таким чином, згідно наданих позивачем документів можна зарахувати до загального трудового стажу 17 років 0 місяців 19 днів, що недостатньо для призначення пенсії.

28.11.2019 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком.

Згідно із розпискою-повідомленням до заяви позивачем додано наступні документи:

довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру № НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_3 від 02.08.2001 року, трудову книжку НОМЕР_4 від 28.10.1977 року, заяву про призначення/перерахунок пенсії № 4172 від 28.11.2019 року; довідку із СПОВ про заробітну плату з 01.07.2000 року по день звернення від 28.11.2019 року б/н; Довідка про прийняття на роботу (навчання) № 04.19-500/1 від 05.11.2019, № 04-34-500/2 від 07.11.2019 року, копію наказу № 211/ок, № 161/ок; трудовий договір № 9, наказ № 9 та № 13.

Листом від 16.01.2020 року №9481/Б-09 «Про розгляд звернення» Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача про відмову в призначенні пенсії з підстав відсутності необхідного стажу у відповідності до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Так, необхідний страховий стаж для призначення пенсії у 2019 році становить 26 років. У листі відповідач також вказав, що на титульному листі трудової книжки від 28.10.1977 року зміна прізвища внесено з порушенням Інструкції № 162, а саме запис внесено на заклеєній вкладці. У зв`язку із чим, провести розрахунок загального стажу на підставі даної трудової книжки не можливо.

Не погоджуючись з відмовою відповідача у призначенні пенсії за віком з підстав не зарахування до стажу роботи відомостей зазначених у трудовій книжці, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов`язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов`язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.

Надане вищевказаною статтею право деталізоване у Законах України від 05.11.1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788) та від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).

Закон України «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих; та гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Згідно із ст. 1 Закону №1788 громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Частиною 1 статті 26 Закону №1058 визначено умови призначення пенсії за віком, відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема:

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.

Відповідно до частини 2 статті 26 Закону №1058 до досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема:

59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також:

а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків;

д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі;

ж) час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.

Статтю 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено порядок підтвердження стажу роботи, згідно з якою основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Також, згідно із статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідні положення містить і Постанова Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року, якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Так, згідно з пунктом 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених правових положень свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Як вбачається з трудової книжки НОМЕР_4 від 27.10.1977 року ОСОБА_1 , у спірний період вона працювала за наступними посадами:

-з 01.11.1977 року прийнята до Дніпропетровського поштампу учнем телеграфіста (підстава наказ № 211/оп від 28.10.1977 року), 21.08.1979 року звільнена за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП УССР (підстава-наказ № 161 від 21.08.1979 року), що відповідає записам в трудовій книжці №1, № 2, № 3;

- з 26.05.1982 року призначена на посаду няні в «Дитячий-ясла садок № 15» (підстава наказ № 49 від 25.05.1982 року), 01.07.1982 року звільнена у зв`язку з переїздом (підстава наказ № 75 від 30.06.1982 року), що відповідає записам в трудовій книжці №4, № 5;

- з 14.06.1983 року зарахована на посаду санітарки-мийниці до аптеки № 359 м. Дніпропетровськ (підстава наказ № 25 по А-359 від 13.06.1983 року), 02.11.1983 року звільнена з займаної посади за власним бажанням (підстава наказ № 53 по А-359 від 03.11.1983 року), що відповідає записам в трудовій книжці №6, № 7;

- з 05.08.1987 року прийнята посаду санітарки мийниці чергової за переводом з д/к 311 (підстава наказ № 38 «а» 31 від 05.08.1987року), 08.09.1988 року звільнена з займаної посади за ст. 38 КЗпП УССР (підстава-наказ № 64 від 08.09.1988 року), що відповідає записам в трудовій книжці №10, № 11;

-з 01.06.1989 року прийнята на посаду помічника художника-оформлювача (підстава наказ № 5 від 28.08.1989 року), 26.02.1990 року звільнена з членів кооперативу за власним бажанням з займаної посади за ст. 38 КЗпП УССР (підстава наказ зборів № 19 від 20.02.1990 року), що відповідає записам в трудовій книжці №14, № 15;

-з 05.03.1990 року прийнята художником-оформлювачем з матеріальною відповідальністю (підстава Розпорядження № 27 від 05.03.1990 року), 23.08.1990 року звільнена за власним бажанням ст. 38 КЗпП УССР (підстава Розпорядження № 83 від 23.08.1990 року), що відповідає записам в трудовій книжці №16, № 17;

- з 24.08.1990 року прийнята до членів кооперативу на посаду заступника голови (підстава наказ № 4 зборів від 23.08.1990 року), 21.03.1991 року звільнена за власним бажанням ст. 38 КЗпП УССР (підстава наказ № 12 зборів від 20.03.1991 року), що відповідає записам в трудовій книжці №18, № 19;

-з 23.03.1991 року у зв`язку з відкриттям МП «Злата» призначена на посаду генерального директора (підстава наказ № 2 від 23.03.1991 року), 31.09.1996 року звільнена у зв`язку із ліквідацією МП «Злата» (підстава наказ № 47 зборів від 31.09.1996 року), що відповідає записам в трудовій книжці №20, № 21;

- з 31.01.1998 року прийнята в ЧП «СТ-Сервисстрой» на посаду директора (підстава наказ № 59 від 31.01.1998 року), 31.12.1999 року звільнена за власним бажанням (підстава наказ № 8 від 20.06.2013 року), що відповідає записам в трудовій книжці №24, № 25;

- з 10.09.2019 року прийнята на роботу продавцем непродовольчих товарів (підстава трудовий договір № 9 від 09.09.2019 року), 22.10.2019 року звільнена з посади продавця продовольчих товарів за згодою сторін, згідно ст. 36 п. 1 КЗпП України (підстава наказ № 13 від 22.10.2019 року), що відповідає записам в трудовій книжці №28, № 29.

Позивачем на підтвердження стажу роботи в розрізі спірних періодів було надано наступні документи, копії яких наявні в матеріалах справи:

- за період з 01.11.1977 по 21.08.1979: наказ Дніпропетровського поштампу від 28.10.1977 №211/ок, довідка АТ «Укрпошта» про заробітну плату від 07.11.2019 №03-143-1023, довідка АТ «Укрпошта» від 21.06.2019 року №04-19-295;

-за період з 14.06.1983 по 02.11.1983: наказ КП «Фармація» №25 від 13.06.1983, наказ КП «Фармація» №53 від 03.11.1983;

-за період з 05.08.1987 по 08.09.1988: довідка КП «Фармація» від 02.03.2020 №20/237, наказ КП «Фармація» від 08.09.1988 №64;

-за період з 23.03.1991 по 31.09.1996: рішення Кіровської районної ради народних депутатів від 22.03.1991, довідка МП «Злата» від 31.09.1996;

-за період з 31.01.1998 по 31.12.1999: свідоцтво про державну реєстрацію ПП «СТ-Сервісбуд» від 30.01.1998, рішення ПП «СТ-Сервісбуд» від 27.01.1998, довідка ПП «СТ-Сервісбуд» від 20.06.2013, повідомлення про внесення державним реєстратором запису про призначення голови з припинення юридичної особи від 20.06.2013 року №22/27-545, статут ПП «СТ-Сервісбуд» від 30.01.1998 №07-9067;

-за період з 10.09.2019 по 22.10.2019: трудовий договір ФОП ОСОБА_8 від 09.09.2019 №9, наказ ФОП ОСОБА_8 від 09.09.2019 №9, наказ ФОП ОСОБА_8 від 22.20.2019 №13.

На титульному аркуші трудової книжки НОМЕР_4 від 27.10.1977 року ОСОБА_1 зазначено, що прізвище змінено на « ОСОБА_1 » на підставі свідоцтва про шлюб НОМЕР_5 , виданого 21.01.1978 року. Запис про зміну прізвища завірено печаткою та підписом уповноваженої особи.

Порядок ведення трудових книжок на день видання трудової книжки ОСОБА_1 27.10.1977 року було врегульовано Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах і організаціях, затвердженою постановою від 22.06.1974 року №162.

Відповідно підпункту 1.1 цієї Інструкції, трудова книжка являється основним документом про трудову діяльність робітника і посадовця.

Згідно підпункту 2.3 даної Інструкції, всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення або звільнення, а також про нагородження чи про заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а призвільненні - в день звільнення і повинні відповідати тексту наказу (розпорядження).

Наказом Міністерства праці України за № 58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція), яка містить аналогічні вимоги щодо оформлення трудової книжки.

Відповідно до пункту 1.1 «Загальні положення» Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Пунктами 2.2, 2.3, 2.4 Інструкції передбачено, що до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення. Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Згідно із п. 2.11. Інструкції відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.

Відповідно до п. 2.13. Інструкції заміна записів в трудових книжках про прізвище, ім`я по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.

Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім`я, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.

В якості підстави для відмови у зарахуванні до стажу періодів роботи по трудовій книжці позивача, у листах від 08.11.2019 № 7096/04.05-12, від 16.01.2020 року № 9481/Б-09, та у відзиві зазначено, що трудова книжка оформлена з чисельними порушеннями Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме на титульному листі трудової книжки від 28.10.1977 року запис про зміну прізвища внесено на заклеєній вкладці, у зв`язку з чим провести розрахунок загального стажу на підставі даної трудової книжки неможливо.

Суд критично ставиться до зазначеної позиції відповідача, оскільки обов`язок щодо заповнення трудових книжок покладено саме на роботодавця.

Законодавець пов`язує необхідність підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки, відповідних записів у ній, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи за певні періоди роботи.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що дані трудової книжки позивача (в частині спірних періодів роботи) містять неправдиві або недостовірні відомості, а тому зазначені відповідачем недоліки не можуть бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні означених періодів роботи позивачки до стажу роботи, що враховується у призначенні (перерахунку) пенсії.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому, власне, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для працівника, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Також суд зауважує, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17.

Також, Верховний Суд у постанові від 06.03.2018 року у справі №754/14898/15-а зазначив, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання всіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. ПФУ не врахував, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Окрім того, згідно з відомостями з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища (витяг №00022755165) 03.05.2019 року Жовтневим відділом державної реєстрацій актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області зареєстровано шлюб ОСОБА_2 із ОСОБА_1 (актовий запис №87 від 21 січня 1978 року) прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу - « ОСОБА_1 ».

З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу періоди роботи по трудовій книжці ОСОБА_1 , що надає право на призначення пенсії за віком.

Згідно з частино 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням викладеного, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо не зарахування до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком, періодів роботи: з 01.11.1977 року по 21.08.1979 року; з 26.05.1982 року по 01.07.1982 року; з 14.06.1983 року по 02.11.1983 року; з 05.08.1987 року по 08.09.1988 року; з 01.06.1989 року по 26.02.1990 року; з 05.03.1990 року по 23.08.1990 року; з 24.08.1990 року по 21.03.1991 року; з 23.03.1991 року по 31.09.1996 року; з 31.01.1998 року по 31.12.1999 року; з 10.09.2019 року по 22.10.2019 року, при призначенні пенсії ОСОБА_1 на підставі заяви про призначення пенсії за віком від 12.08.2019 року.

Водночас, в справі «East/West Alliance Limited» проти України» (№ 19336/04) Суд вказує, що дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією «небезпідставної скарги» та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов`язання за цим положенням. Межі обов`язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Polandа № 30210/96).

В даному випадку, відповідачем не зараховано до пільгового стажу певні періоди роботи позивача та не розраховано такі періоди у їх числовому вирізі.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що найбільш ефективний із можливих способів захисту порушеного права позивача, є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком ОСОБА_1 періоди роботи: з 01.11.1977 року по 21.08.1979 року; з 26.05.1982 року по 01.07.1982 року; з 14.06.1983 року по 02.11.1983 року; з 05.08.1987 року по 08.09.1988 року; з 01.06.1989 року по 26.02.1990 року; з 05.03.1990 року по 23.08.1990 року; з 24.08.1990 року по 21.03.1991 року; з 23.03.1991 року по 31.09.1996 року; з 31.01.1998 року по 31.12.1999 року; з 10.09.2019 року по 22.10.2019 року, та повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду.

За таких обставин суд доходить висновку про часткове задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .

В силу вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Отже, судовий збір підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 420, 40 грн., сплата якого підтверджується квитанціями від 29.05.2020 року.

Згідно з частиною 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком, періодів роботи: з 01.11.1977 року по 21.08.1979 року; з 26.05.1982 року по 01.07.1982 року; з 14.06.1983 року по 02.11.1983 року; з 05.08.1987 року по 08.09.1988 року; з 01.06.1989 року по 26.02.1990 року; з 05.03.1990 року по 23.08.1990 року; з 24.08.1990 року по 21.03.1991 року; з 23.03.1991 року по 31.09.1996 року; з 31.01.1998 року по 31.12.1999 року; з 10.09.2019 року по 22.10.2019 року, при призначенні пенсії ОСОБА_1 на підставі заяви про призначення пенсії за віком від 12.08.2019 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком ОСОБА_1 періоди роботи: з 01.11.1977 року по 21.08.1979 року; з 26.05.1982 року по 01.07.1982 року; з 14.06.1983 року по 02.11.1983 року; з 05.08.1987 року по 08.09.1988 року; з 01.06.1989 року по 26.02.1990 року; з 05.03.1990 року по 23.08.1990 року; з 24.08.1990 року по 21.03.1991 року; з 23.03.1991 року по 31.09.1996 року; з 31.01.1998 року по 31.12.1999 року; з 10.09.2019 року по 22.10.2019 року, та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.08.2019 року про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 420, 40 гривень (чотириста двадцять гривень сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська