Рішення № 91371407, 08.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2020 року Справа № 160/2625/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 043388360) у відмові повторно розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у разі зміни її цільового призначення з земель «для колективного садівництва» на «землі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд», за адресою: АДРЕСА_1 поданого ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 );

- зобов`язати Піщанську сільську раду Новомосковського району Дніпропетровської області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 04338836) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у разі зміни її цільового призначення з земель «для колективного садівництва» на «землі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд», за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Піщанську сільську раду Новомосковського району Дніпропетровської області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 04338836) вирішити питання про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у разі зміни її цільового призначення з земель «для колективного садівництва» на «землі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд», за адресою: АДРЕСА_1 поданого ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач вважає, що відповідач протиправно допустив бездіяльність, не розглянувши повторно проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у разі зміни її цільового призначення з земель «для колективного садівництва» на «землі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд», за адресою: АДРЕСА_1 поданого ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 10.03.2020 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

Відповідач, у встановлений судом строк, своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, причини неподання відзиву на позовну заяву суду не повідомив.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши норми законодавства України, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 16.03.2018 року.

04.03.2019 року приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Спіренковою Н.В. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, на ім`я позивача, відповідно до якого спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , 1950 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 . Спадщина, на яку видане це свідоцтво складається з: житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Житловий будинок належав спадкодавиці на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Новомосковською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 01.09.2004 року.

Крім того, 29.03.2019 року приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Спіренковою Н.В. було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом, на ім`я позивача, відповідно до якого спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , 1950 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 . Спадщина, на яку видане це свідоцтво складається з: земельної ділянки площею 0,087 га, наданої для ведення садівництва в розмірі 0,087 га, кадастровий номер якої 1223285500:03:006:0087, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначена земельна ділянка належала спадкодавиці на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого державним нотаріусом Новомосковської районної державної нотаріальної контори Крутько Л.П. 29.05.2001 року за реєстровим №2-1659. Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданого державним реєстратором приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Спіренковою Н.В. 07.03.2019 року за № 158860153, реєстрація права власності на земельну ділянку відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію прав власності на нерухоме мейно та їх обтяжень» проведена державним реєстратором приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Спіренковою Н.В. 04.03.2019 року, номер запису про право власності: 30609732, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1781653712232.

За поясненнями позивача, остання звернулася до приватного нотаріуса з метою посвідчення договору купівлі-продажу вищезазначеного будинку та земельної ділянки. Проте, приватним нотаріусом було відмовлено у посвідченні договору, оскільки житловий будинок знаходиться на земельній ділянці з цільовим призначенням «для ведення садівництва».

У зв`язку з цим, позивач почала підготовку документів для зміни цільового призначення земельної ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що Рішенням Новомосковської районної ради Дніпропетровської області (18 сесія ХХІІІ скликання) від 20.07.2001 року № 13-18/ХХІІІ «Про затвердження межі села Піщанка» затверджено нові межі села Піщанка.

Відповідно до листа Новомосковського районного відділу земельних ресурсів Дніпропетровського обласного головного управління земельних ресурсів Держкомзему від 24.08.2003 року № 4-819 на адресу голови Піщанської сільської ради, копія якого міститься в матеріалах справи, зазначено що землі садівницького товариства «Крона» площею 17.01 га знаходяться в межах населеного пункту села Піщанка.

21.07.2004 року Актом про закінчення будівництва та введення в експлуатацію індивідуального житлового будинку, затвердженого розпорядженням Новомосковської райдержадміністрації Дніпропетровської області № 1154 від 27.07.2004 року, було встановлено, що житловий будинок відповідає нормам БНІП та не має перешкод для приймання будинку. Пред`явлене до видачі будівництво житлового будинку ОСОБА_2 в АДРЕСА_2 .

Судом встановлено, що Рішенням Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області (15 сесія ХХIV скликання) № 14-15/ХХIV від 10.08.2004 року «Про зміну цільового призначення земельної ділянки», у зв`язку з ти, що садове товариство «Крона» приєдналось до території с. Піщанка, змінено цільове призначення земельної ділянки 0,087 га по АДРЕСА_2 для обслуговування житлового будинку в с. Піщанка.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулася з заявою від 08.05.2019 року до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , в якій просила виготовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у разі зміни їх цільового призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) (код КВЦПЗ - 02.01) розташованої в межах населеного пункту на території АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0870 га на підставі нотаріально посвідченої заяви про зміну цільового призначення від 07.05.2019 року №985.

Відповідно до Акту встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 08.05.2019 року головою садового товариства «Крона» встановлені та узгоджені на місцевості межі земельної ділянки площею 0,0870 га, що знаходиться у власності ОСОБА_1 , наданої для будівництва обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Заперечень з боку представників суміжних землекористувачів та землевласників при встановленні зовнішніх меж земельної ділянки, не заявлено.

Згідно Висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 26.07.2019 року № 8813/81-19, підсумкова оцінка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у разі зміни їх цільового призначення гр. ОСОБА_1 , 02.01 – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 - погоджується.

Рішенням 25 сесії VІІ скликання Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області від 13.09.2019 року № 17.15-25/VІІ «Про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у разі зміни її цільового призначення (загальною площею 0,087 га) гр. ОСОБА_1 », керуючись ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 39 Земельного кодексу України, ч.4 ст.24 Закону України «Про врегулювання містобудівної діяльності», ст. 50 Закону України «Про землеустрій», розглянувши звернення гр. ОСОБА_1 «Про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у разі зміни їх цільового призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд» за адресою: АДРЕСА_1 , беручи до уваги те, що запитувана земельна ділянка згідно генерального плану села Піщанка знаходиться на землях для ведення колективного садівництва, а також те, що документація не відповідає вимогам законів (відсутній висновок головного архітектора Новомосковського району), враховуючи висновок постійної комісії з питань містобудування, земельних відносин та охорони природи, сільська рада вирішила відмовити ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 ), в погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у разі зміни їх цільового призначення з земель для «ведення колективного садівництва» на землі «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд», за адресою: АДРЕСА_1 .

За поясненням позивача, ОСОБА_1 усунула недоліки, які були в проекті із землеустрою та надала висновок головного архітектора Новомосковського району Дніпропетровської області. 10.10.2019 року позивач повторно звернулася до відповідача з проханням повторного розгляду та затвердження проекту землеустрою.

Листом Піщанської сільської ради від 22.10.2010 року №2932/02-24 позивача повідомлено, що питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської ради, відповідно до п. 28 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Рішення щодо відмови стосовно затвердження проекту із землеустрою в разі зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,087 га за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , Піщанською сільською радою вже приймалося на 25 сесії 7 скликання № 17.15-25/VІІ від 13.09.2019 року.

Вважаючи бездіяльність Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, яка виразилася у не розгляді повторно проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у разі зміни її цільового призначення з земель «для колективного садівництва» на «землі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд», за адресою: АДРЕСА_1 поданого ОСОБА_1 , позивач звернулася до суду з цією позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

За приписами ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначенні Законом України "Про місцеве самоврядування".

Згідно із положеннями ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про місцеве самоврядування", система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

За змістом п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, про вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Згідно з ч. 3 ст. 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок.

Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться, зокрема, щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, - сільською, селищною, міською радою.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється, розробляється на замовлення власника земельної ділянки без надання дозволу Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування на його розроблення.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється в порядку, встановленому законом.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення.

Відмова Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у зміні цільового призначення земельної ділянки або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

За положеннями ст. 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування визначаються відповідно до Закону України «Про землеустрій» від 22 травня 2003 року № 858-IV (далі - Закон України № 858).

Відповідно до ст. 1 Закону України № 858 цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

За приписами ст. 50 Закону України №858 проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:

завдання на розроблення проекту землеустрою;

пояснювальну записку;

копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);

рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);

письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;

матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);

відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна для об`єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці;

розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);

розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);

акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);

акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);

перелік обмежень у використанні земельних ділянок;

викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

кадастровий план земельної ділянки;

матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки);

матеріали погодження проекту землеустрою.

Згідно з ч. 1 ст. 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об`єкт будівництва або планується розташування такого об`єкта (крім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи), подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

За приписами ч. 4-8 ст. 186-1 Земельного кодексу України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

Органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати:

додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій";

надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями;

проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

Кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк.

У висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження.

Як встановлено судом, підставою для відмови позивачу в затверджені проекту землеустрою слугувало те, що запитувана земельна ділянка згідно генерального плану села Піщанка знаходиться на землях для ведення колективного садівництва та те, що документація не відповідала вимогам законів (відсутній висновок головного архітектора Новомосковського району).

Разом з тим, згідно Висновку головного архітектора Новомосковського району від 29.07.2019 року № 91, копія якого міститься в матеріалах справи, за результатом розгляду матеріалів проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у разі зміни її цільового призначення (загальною площею 0,087 га) гр. ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , на території Піщанської сільської ради, Новомосковського району, Дніпропетровської області надано висновок - погоджено.

Як зазначає позивач, чого не спростовано відповідачем, позивач надала вказаний висновок головного архітектора Новомосковського району разом з проектом землеустрою для повторного розгляду та затвердження до відповідача.

Крім того, в матеріалах справи наявний лист Піщанської сільської ради від 24.02.2020 року № 475/02-44 на запит щодо надання копії генерального плану населеного пункту с. Піщанка, Новомосковського району, Дніпропетровської області, з якого вбачається, що у відповідача відсутні картографічні матеріали містобудівної документації села Піщанка.

Тобто, суд робить висновок, що відповідач, відмовляючи позивачу в погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у разі зміни їх цільового призначення, з підстави того, що запитувана земельна ділянка згідно генерального плану села Піщанка знаходиться на землях для ведення колективного садівництва, не мав такого плану.

Крім іншого, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2020 року, не допускається:

а) купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, земель, що перейшли до комунальної власності відповідно до пункту 21 цього розділу або передані до комунальної власності відповідно до статті 14-1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб;

б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну (міни) відповідно до частини другої статті 37-1 цього Кодексу земельної ділянки на іншу земельну ділянку з однаковою нормативною грошовою оцінкою або різниця між нормативними грошовими оцінками яких становить не більше 10 відсотків та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, запроваджується за умови набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2020 року, в порядку, визначеному цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до пункту "г" статті 15 та статті 19 Земельного кодексу України, пункту "ґ" статті 14 Закону України "Про землеустрій", підпункту 11 пункту 4 Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2008р. № 224, та з метою забезпечення обліку земель за видами їх цільового призначення у державному земельному кадастрі, наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010р. № 548 затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель.

Відповідно до п. 1,2 1.4 Класифікації код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі.

КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів.

Згідно Класифікації землі сільськогосподарського призначення (землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей; землі, надані для діяльності у сфері надання послуг у сільському господарстві, та інше): для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; для ведення фермерського господарства; для ведення особистого селянського господарства; для ведення підсобного сільського господарства; для індивідуального садівництва; для колективного садівництва; для городництва; для сінокосіння і випасання худоби; для дослідних і навчальних цілей; для пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства; для надання послуг у сільському господарстві; для розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції; для іншого сільськогосподарського призначення; для цілей підрозділів 01.01-01.13 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду.

З аналізу вказаних норм вбачається, що до земель сільськогосподарського призначення відносяться як земля для ведення колективного садівництва так і землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та для ведення особистого селянського господарства, зміна цільового призначення яких заборонена відповідно до п. 15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України.

Як встановлено судом, цільове призначення земельної ділянки позивача - «ведення колективного садівництва». Отже, заборони та застережень щодо зміни цільового призначення такої ділянки у законодавстві не міститься.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зміна цільового призначенняу разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється, крім випадків, зокрема, розташування на земельній ділянці будівлі (споруди), що перебуває у власності фізичної або юридичної особи.

Отже, відсутність детального плану території не може бути підставою для відмови позивачу у зміні цільового призначення земельної ділянки. Крім того, доказів того, що зміна цільового призначення земельної ділянки не відповідає плану зонування, відповідачем до суду не надано.

Беручи до уваги вищевикладене, суд робить висновок, що цільове призначення земельних ділянок, що перебувають у приватній власності, змінюється за ініціативою власника на підставі проекту землеустрою щодо їх відведення, погодженого у порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки складається з комплексу взаємоузгоджених та взаємопов`язаних економічних, проектних і технічних документів, що містять відомості про конфігурацію земельної ділянки, її площу та місцезнаходження, та визначають режим використання та охорони земельної ділянки.

Погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки передбачає отримання позитивного висновку від територіального органу Держгеокадастру та структурного підрозділу відповідної районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, якщо на земельній ділянці розміщений або планується розміщення об`єкта містобудування.

Надходження до органу місцевого самоврядування погодженого у порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, проекту щодо відведення земельної ділянки є підставою для прийняття рішення про його затвердження, що у свою чергу є підставою для зміни цільового призначення земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 1223285500:03:006:0087) цільове призначення якої змінюється із землі «для ведення колективного садівництва», на землі «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд» були погоджені органом Держеокадастру та Відділом містобудування архітектури, житлово-комунального господарства, будівництва та інфраструктури Новомосковської районної державної адміністрації, що підтверджується висновками від 26.07.2019 року № 8513/82-19 від 26.07.2019 року №91 від 29.07.2019 року, відповідно.

Оскільки судом встановлено, що позивач, усунувши недоліки проекту землеустрою, повторно звернулася до відповідача для вирішення питання стосовно погодження такого проекту, а відповідачем повторно не розглянуто таке питання, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Піщанської сільської ради, яка виразилася у не розгляді повторно проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у разі зміни її цільового призначення з земель «для колективного садівництва» на «землі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд», за адресою: АДРЕСА_1 поданого ОСОБА_1 .

При цьому суд зазначає, що повноваження відповідача щодо розгляду та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у разі зміни її цільового призначення з земель «для колективного садівництва» на «землі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд», є дискреційними.

Згідно з Рекомендаціями № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980р., де передбачено, що під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційним повноваженнями є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

Суд зазначає, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Отже, під дискреційним повноваженням слід розуміти таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, суд вважає за необхідне зобов`язати Піщанську сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у разі зміни її цільового призначення з земель «для колективного садівництва» на «землі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд», за адресою: АДРЕСА_1 та вирішити питання про погодження проекту землеустрою з урахуванням висновків суду.

Частиною 2статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Враховуючи наведене, а також факт не надання відповідачем до суду відзиву на позовну заяву та доказів щодо обґрунтування своєї правової позиції, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 840,80 грн., що документально підтверджується квитанцією від 24.02.2020 року, яка наявна в матеріалах справи.

Враховуючи задоволення позовних вимог, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Піщанської сільської ради підлягають судові витрати у розмірі 840,80 грн.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 043388360) у відмові повторно розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у разі зміни її цільового призначення з земель «для колективного садівництва» на «землі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд», за адресою: АДРЕСА_1 поданого ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Зобов`язати Піщанську сільську раду Новомосковського району Дніпропетровської області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 04338836) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у разі зміни її цільового призначення з земель «для колективного садівництва» на «землі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд», за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Піщанську сільську раду Новомосковського району Дніпропетровської області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 04338836) вирішити питання про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у разі зміни її цільового призначення з земель «для колективного садівництва» на «землі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд», за адресою: АДРЕСА_1 поданого ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ,, АДРЕСА_3 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області (51283, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Піщанка, вул. Центральна, 4,код ЄДРПОУ 04338836).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 08.09.2020 року.

Суддя І.О. Лозицька