Рішення № 91371231, 04.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2020 року Справа № 160/4964/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Врони О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроснабгруп» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпроснабгруп» (далі – ТОВ «Дніпроснабгруп», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, оформлене протоколом №142 від 09.04.2020 року в частині внесення ТОВ «Дніпроснабгруп» (код ЄДРПОУ 41889907) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити ТОВ «Дніпроснабгруп» (код ЄДРПОУ 41889907) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування позову позивач посилається на протиправність оскарженого рішення, оформленого протоколом №142 від 09.04.2020 року, з огляду на порушення встановленого порядку прийняття рішень, оскільки прийняття рішень у формі окремого документа чинним законодавством не передбачено. Позивач звертає увагу на відсутність в оскаржуваному рішенні обгрунтування мотивів та конкретизації підстав віднесення позивача до ризикових платників податків, якому б відповідав позивач. Внесення позивача до переліку ризикових платників, перешкоджають провадженню господарської діяльності з огляду на те, що всі податкові накладні, які позивач направляє для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних автоматично зупиняються і це створює додаткові перешкоди в здійсненні господарської діяльності.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 року відкрито провадження у адміністративній справі №160/4964/20 та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Представником Головного управління ДПС у Дніпропетровській області 04.09.2020 року подано відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позову відмовити, зазначивши, що 09.04.2020 року у зв`язку з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11.12.2019 № 1165 та з урахуванням вимог листа ДПС України від 23.01.2020 №1201/7/99-00-06-05-01-07 інформації, отриманої в межах Алгоритму дій, щодо поновлення реєстрів ризикових платників, які за даними відповідного структурного підрозділу відповідають пункту 8 критеріям ризиковості ТОВ «ДНІПРОСНАБГРУП» (код ЄДРПОУ 41889907), віднесено до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості. Рішення оформлено протоколом №142 від 09.04.2020 року. Висновки, наведені в протоколі, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платників податків та відповідно, такий протокол не порушує прав останнього. Внесення суб`єктом владних повноважень позивача до переліку ризикових не створює жодних перешкод для діяльності платника податку. Тому, на думку відповідача, дії контролюючого органу щодо внесення до переліку ризикових позивача є лише службовою діяльністю працівників ДПС з виконання своїх професійних обов`язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платників податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-ІХ від 30 березня 2020 року», яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кримінального процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського кодексу України, Цивільного Кодексу України, Кодекс законів про працю тощо.

Суд звертає увагу на те, що вказаним законом доповнено розділ VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України пунктом 3 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Враховуючи те, що станом на 12.07.2020 року до суду не надійшло відзиву відповідача на позовну заяву, судом продовжено розгляд адміністративної справи.

У період з 27.07.2020 року по 14.08.2020 року суддя Врона О.В. перебувала у щорічній відпустці, а з 17.08.2020 року по 26.08.2020 року на лікарняному.

Лише 04.09.2020 року до суду надійшов відзив відповідача, у зв`язку з чим розгляд справи здійснено одразу після надходження відзиву відповідача до суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ТОВ «Дніпроснабгруп» (код ЄДРПОУ 41889907) зареєстровано в якості юридичної особи 25.01.2018 року; основним видом діяльності є – 41.10 організація будівництва будівель.

ТОВ «Дніпроснабгруп» є платником податку на додану вартість з 25.01.2018 року.

Судом встановлено, що комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, оформлене протоколом № 142 від 09.04.2020 року.

З протоколу № 142 від 09.04.2020 року встановлено, що 09.04.2020 року за результатами розгляду фінансово-господарської діяльності суб`єкта господарювання та його схеми роботи, Комісією враховано інформацію, отриману в межах Алгоритму дій, щодо віднесення реєстрів ризикових платників, в тому числі ТОВ «ДНІПРОСНАБГРУП» (код ЄДРПОУ 41889907), до відповідного переліку (бази даних ІС «Податковий блок») як таких, що відповідають пункту 8 критеріям ризиковості.

Вважаючи рішення, оформлене протоколом №142 від 09.04.2020 року, протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165 та Порядок розгляду скарги, відповідно).

За положеннями пункту 5 Порядку № 1165 Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Як встановлено пунктом 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Згідно положень додатку 1 Порядку № 1165, Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першогопункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Так, спірне рішення прийнято з огляду на відповідність п.8 Критеріїв ризиковості платника податку зустрічний транзит.

Проте з урахуванням положень наведених норм, суд зауважує, що комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку. Отже контролюючий орган має зажадати від платника податку документів та пояснень на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.

Також аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Проте рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 142 від 09.04.2020 року не містить переліку конкретних фактичних даних про підприємство позивача, які б могли свідчити про наявність ознак ризиковості, ані відповідного законодавчого обґрунтування, окрім зазначення «п.8 Критеріїв ризиковості платника податку зустрічний транзит».

Також з вказаного рішення вбачається, що останнє прийнято лише на підставі даних відповідних структурних підрозділів в межах Алгоритму дій щодо віднесення (внесення) реєстрів ризикових платників, будь-які інші матеріали контролюючим органом не використовувались.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Дніпроснабгруп» зареєстровано як юридична особа; зареєстровано за адресою, що знаходиться на підконтрольній території України; має відкриті рахунки в банківських установах; подає контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість, а також фінансову звітність, що відповідачем не заперечувалось.

Окрім того, судом встановлено, що ТОВ «Дніпроснабгруп» на виконання умов договору №2/04/18 від 02.04.2018 року, укладеного з ТОВ «Афінацентр», предметом якого є поставка товару: будівельних матеріалів, було складено податкову накладну №9 від 20.03.2020 року.

Проте, згідно інформації, зазначеній у квитанції №1 від 27.03.2020 року, реєстрацію податкової накладної зупинено, та, в подальшому, 24.04.2020 року через автоматизовану систему позивачем від відповідача отримано рішення комісії ДПС України про відмову в реєстрації вказаної податкової накладної №1538073/41889907.

Аналізуючи викладене слід дійти висновку, що оскаржуване рішення відповідача не містить належної мотивації підстав та причин відповідності ТОВ «Дніпроснабгруп» критеріям ризиковості платника податку, а його прийняття впливає на господарську діяльність позивача щодо неможливості проведення реєстрації податкових накладних.

Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

У даному випадку судом встановлено, що рішення суб`єкта владних повноважень не містить чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття рішення про відповідність ТОВ «Дніпроснабгруп» критеріям ризиковості платника податку, що свідчить про його необґрунтованість і протиправність.

Крім того, на думку суду, відповідачем прийнято оскаржуване рішення з недотриманням пункту 9 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України - без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення. Протилежного відповідачем не доведено.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, - є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій, мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 02.04.2019 року у справі № 822/1878/18 (провадження № К/9901/4668/19), що враховується судом, відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зазначає, що наявність протоколу № 142 від 09.04.2020 року вливає на господарську діяльність позивача, призводить до певних негативних правових наслідків для платника податків, а відтак його прийняття впливає на права та законні інтереси позивача у вигляді зупинення реєстрації податкових накладних, суд вважає, що рішення, оформлене протоколом №142 від 09.04.2020 року, виходить за межі використання податковими органами лише для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі, а тому може бути підставою для розгляду в судовому порядку.

Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.02.2020 року у справі № 0940/2394/18 (адміністративне провадження № К/9901/26524/19).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що протокол № 142 від 09.04.2020 року засідання комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є формою рішення суб`єкта владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Під час розгляду справи Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття оскаржуваного рішення № 142 від 09.04.2020 року про відповідність ТОВ «Дніпроснабгруп» критеріям ризиковості платника податку.

За таких обставин, з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, використовуючи право, надане згідно з ч.2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, оформлене протоколом №142 від 09.04.2020 року в частині внесення ТОВ «Дніпроснабгруп» (код ЄДРПОУ 41889907) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості визнати протиправним та скасувати.

За приписами абз. 21 пункту 6 Порядку № 1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Відтак, вимога позивача про необхідність зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, також підлягає задоволенню, як така, що є вимогою похідного характеру.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 2102,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 25 від 05.05.2020 року.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 2102,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроснабгруп» (51900, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, просп. Свободи, буд. 12А, код ЄДРПОУ 41889907) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, оформлене протоколом №142 від 09.04.2020 року, в частині внесення товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроснабгруп» (код ЄДРПОУ 41889907) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпроснабгруп» (код ЄДРПОУ 41889907) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроснабгруп» (51900, м. Камянське, пров. Свободи, буд. 12А, код ЄДРПОУ 41889907) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А, код ЄДРПОУ 43145015) судовий збір у розмірі 2102 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона