Рішення № 91371189, 10.08.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2020 року Справа № 160/6621/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

за участі:

секретаря судового засідання Туренко К.М.

позивача ОСОБА_1

представника позивача Новака А.В.

представника відповідача Альохіної Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про поновлення на роботі та стягнення недоотриманої заробітної плати в розмірі 40937,59 грн., моральної шкоди в розмірі 10000 грн., -

ВСТАНОВИВ:

18 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, у якій позивач просить:

- поновити ОСОБА_1 на службі цивільного захисту у званні капітан служби цивільного захисту;

- поновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді провідного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Криворізького міського управління Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області;

- стягнути з ГУ ДСНС України на користь ОСОБА_1 недоотриману заробітну плату в розмірі 40937,59 гривень;

- стягнути з ГУ ДСНС України на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000 гривень.

Позовна заява обґрунтована тим, що Наказом Головного управління № 533о/с від 30.11.2016 позивача було призначено на посаду провідного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Криворізького міського управління ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області. З 22.07.2019 року по 29.07.2019 року позивач перебував на лікарняному. Довідку про підтвердження тимчасової непрацездатності, видану КНП «Центр первинної медико санітарної допомоги № 5» від 22.07.2019 року за № 25, що підтверджує цей факт, позивачем було надано до свого керівництва для оформлення лікарняного. Вказано, що після проходження лікування, 31.07.2019 року позивач вийшов на роботу. Проте, через деякий час керівництво повідомило позивача про почате службове розслідування відносно нього за фактом прогулів та надало позивачу копію іншої довідки, виданої КНП «Центр первинної медико санітарної допомоги № 5» від 02.08.2019 року за № 1053, якою повідомлено, що КНП «Центр первинної медико санітарної допомоги № 5» винесено наказ № 161 від 02.08.2019 року «Про прийняття заходів щодо розгляду випадку звернення громадянина К. », яким первинна довідка про підтвердження непрацездатності позивача була анульована.

Наказом Головного управління № 376о/с від 18.09.2019 позивача була звільнено із займаної посади та зараховано у розпорядження начальника Головного управління. Підставою для звільнення із займаної посади слугував наказ Головного управління від 08.08.2019 № 297, відповідно до якого на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади.

Також, позивачем зауважено, що службове розслідування було проведено начальником Криворізького міського управління ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області на підставі наказу № 333 від 31.07.2019 року ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області. Підставою винесення цього наказу слугувала доповідна записка негативного характеру того ж начальника Криворізького МУ ГУДСНС України у Дніпропетровській області.

Отже, позивач вважає, що через особисті неприязні стосунки між ним та начальником Криворізького МУ ГУДСНС України у Дніпропетровській області останній склав доповідну записку негативного характеру та провів службове розслідування відносно нього, що є, на думку позивача, порушенням Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту.

Крім того, позивач звернув увагу на те, що на його рапорт до начальника ГУДСНС України у Дніпропетровській області щодо зміни особи, відповідальної за проведення службового розслідування через її особисту зацікавленість, позивачу було відмовлено.

На думку позивача, заінтересованість начальника Криворізького МУ також підтверджується й тим, що жодного разу ним не здійснювались запити до медичних закладів щодо підтвердження дійсності довідки про тимчасову непрацездатність підлеглих. Проте, в данному випадку, начальник Криворізького МУ здійснив такий запит та особисто їздив до КНП «Центр первинної медико санітарної допомоги № 5» з усними погрозами до керівництва медичного закладу із вимогами про скасування довідки про тимчасову непрацездатність.

Таким чином, позивач вважає, що службове розслідування було призначено без належних на те, передбачених законом підстав та проведено в порушення вимог закону, у зв`язку з чим, його було незаконно звільнено з посади, у майбутньому потягнуло за собою звільнення зі служби цивільного захисту.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Також, ухвалою від 23.06.2020 року задоволено заяву позивача про поновлення пропущеного строку по справі № 160/6621/20.

13.07.2020 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач повідомив, що позовні вимоги, на його думку, не підлягають задоволенню, оскільки посилання позивача на його незаконне звільнення з посади, що у майбутньому потягнуло за собою звільнення зі служби цивільного захисту, є безпідставним та необґрунтованим.

20.07.2020 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позов з підстав, наведених у позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні обставини, викладені у відзиві на позов, підтримав, проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення позивача, представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що наказом Головного управління № 533о/с від 30.11.2016 ОСОБА_1 було ризначено на посаду провідного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Криворізького міського управління ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області.

22 липня 2019 року позивач надав до Криворізького міського управління ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області (далі - Криворізький МУ) написаний власноручно рапорт з проханням увільнити його від виконання службових обов`язків з 22 липня 2019 року у зв`язку з хворобою, де зазначив, що буде знаходитися на амбулаторному лікуванні в амбулаторії №1 Центру первинної медико-санітарної допомоги №5, адреса: м. Кривий Ріг, вул. Святогеоргіївська, 8А (далі - ЦПМСД №5).

Наказом Головного управління від 22.07.2019 №273 позивач був увільнений від виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою.

31.07.2019 о 13:30 годині ОСОБА_1 прибув до Криворізького МУ та надав рапорт і довідку про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу амбулаторії №1 ЦПМСД №5 з зазначенням порушення режиму 29 та 30 липня 2019 року (не прийшов на прийом), в якій вказано «приступити до службових обов`язків 31 липня 2019 року».

Наказом Головного управління від 31.07.2019 року №290 позивача визнано таким, що приступив до виконання службових обов`язків після тимчасової непрацездатності, з 31 липня 2019 року, підстава: рапорт ОСОБА_1 від 31.07.2019 року, довідка про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу від 22.07.2019 року, яка видана амбулаторією №1 «Центр первинної медико-санітарної допомоги №5» КМР.

31.07.2019 року начальник Криворізького міського управління ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області полковник служби цивільного захисту Сутула І. звернувся до т.в.о. начальника Головного управління ДСНС України у Дніпропетровьскій області полковника служби цивільного захисту Логвіненка І. з доповідною запискою №1215/01-19, в якій клопотав про призначення службового розслідування з метою встановлення причин та обставин відсутності на службі цивільного захисту ОСОБА_1 , провідного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Криворізького міського управління.

Наказом ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області від 31.07.2019 року № 333 відповідно до «Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту», затвердженої наказом МВС України від 05.05.2015 № 515 та на підставі інформації негативного характеру, яка викладена у доповідній записці начальника Криворізького міського управління (далі - КМУ) Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області (далі - Головного управління) полковника служби цивільного захисту Сутули Ігора Миколайовича від 31.07.2019 № 1215/01-19, призначено службове розслідування.

На виконання наказу Головного управління від 31.07.2019 №333 «Про призначення службового розслідування» комісією Криворізького МУ проведено службове розслідування стосовно невиходів на службу без поважних причин 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31 липня 2019 року ОСОБА_1 .

За результатами службового розслідування, який затверджено наказом Головного управління від 08.08.2019 року №297, та у відповідності до норм розділу III Дисциплінарного статуту, на капітана служби цивільного захисту ОСОБА_1 , провідного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Криворізького МУ було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади.

Позивач, вважаючи проведення службового розсідування відносно нього таким, що проведене без належних на те, передбачених законом підстав, що потягнуло за собою звільнення його зі служби цивільного захисту, звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав.

Предметом розгляду у цій справі є поновлення позивача на службі цивільного захисту у званні капітан служби цивільного захисту та на посаді провідного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Криворізького міського управління Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області та стягнення недоотриманої заробітної плати в розмірі 40937,59 грн., моральної шкоди в розмірі 10000 грн.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Правовий статус осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту визначено Кодексом цивільного захисту, затвердженим Законом України «Про дисціплинарний статут» від 05.03.2009 №1068-VI, Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 №593.

Пункт 1 розділу І Дисциплінарного статуту визначає, що службова дисципліна - це бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов`язків, установлених Кодексом цивільного захисту України, цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту.

Порушення службової дисципліни є дисциплінарним правопорушенням (пункт 6 розділу І Дисциплінарного статуту).

Порядок проведення службових розслідувань щодо порушень службової дисципліни, у тому числі вчинення дій, за які передбачено адміністративну чи кримінальну відповідальність (далі - порушення службової дисципліни), скоєних особою (особами) рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, у тому числі слухачами і курсантами навчальних закладів сфери управління ДСНС України (далі - особи рядового і начальницького складу), права й обов`язки посадових осіб при проведенні службового розслідування, оформлення його результатів та прийняття за ним рішення визначає Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах і

підрозділах цивільного захисту, затверджена наказом МВС України від 05 травня 2015 року № 515 (далі - Інструкція № 515).

Метою проведення службового розслідування є встановлення: обставин (часу, місця) і наслідків порушення службової дисципліни; осіб, винних у вчиненні порушення службової дисципліни, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали передумови для їх спричинення; наявності причинного зв`язку між порушенням службової дисципліни особи (осіб), щодо якої (яких) було призначено службове розслідування, та його наслідками; причин порушення службової дисципліни та умов, що йому сприяли; вимог чинного законодавства, які було порушено; ступеня провини кожної з осіб, причетних до порушення службової дисципліни, та мотивів протиправної поведінки особи (осіб) рядового чи начальницького складу, її (їх) ставлення до скоєного (п.1 Розділу І Інструкції).

Розділом II вказаної Інструкції № 515 визначено, що службове розслідування призначається, зокрема, у разі невиходу на службу без поважних причин.

Підставами для призначення службового розслідування є інформація, викладена в рапортах, заявах, скаргах осіб рядового і начальницького складу, державних службовців та працівників ДСНС України, матеріалах перевірок (інформація, одержана за результатами заходів контролю), письмових зверненнях громадян, повідомленнях правоохоронних органів, органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їхніх посадових осіб, об`єднань громадян, а також опубліковані засобами масової інформації, інформативні дані про події, що потребують з`ясування обставин, за яких вони сталися.

Як було зазначено вище, з 22.07.2019 року по 29.07.2019 року позивач перебував на лікарняному. Довідку про підтвердження тимчасової непрацездатності, видану КНП «Центр первинної медико санітарної допомоги № 5» від 22.07.2019 року за № 25, позивачем було надано до свого керівництва для оформлення лікарняного.

З довідки про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу амбулаторії №1 ЦПМСД №5 від 22.07.2019 вбачається, що у графі «відмітка про порушення режиму» зазначено: 29, 30 липня 2019 року не прийшов на прийом.

Під час судового розгляду встановлено, матеріалами справи підтверджено, що начальник Криворізького міського управління полковник служби цивільного захисту Сутула І. звернувся з листом від 30.07.2019 року №1203/01-19 до начальника управління охорони здоров`я виконкому Криворізької міської ради Мурашко К.В., в якому просив надати інформацію чи дійсно ОСОБА_1 знаходився на амбулаторному лікуванні в даному лікувальному закладі.

На виконання наказу Головного управління від 31.07.2019 №333 «Про призначення службового розслідування» комісією Криворізького МУ було проведено службове розслідування стосовно невиходів на службу без поважних причин 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31 липня 2019 року ОСОБА_1 .

Матеріалами справи підтверджено, що піставою для призначення службового розслідування відносно позивача (наказ від 31.07.2019 року №133 «Про призначення службового розслідування») є інформація негативного характеру, яка була викладена у доповідній записці начальника Криворізького МУ полковника служби цивільного захисту Сутули Ігора Миколайовича від 31.07.2019 № 1215/01-19 стосовно виходу із тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 .

Також судом встановлено, що адміністрація КНП «ЦПМСД №5» листом від 02.08.2019 вх.№ 555/01-19 повідомила начальника Криворізького міського управління полковник служби цивільного захисту Сутулу І. про те, що, мовою оригіналу: «по факту інформації щодо звернення Вашого співробітника ОСОБА_1 до амбулаторії ЗПСМ №1 було проведено службове розслідування. Встановлено, що довідка №25 від 22.07.2017 про підтвердження тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 , з 22.07.2019 по 29.07.2019 видана неправомірно. Просимо довідку вважати недійсною. По центру виданий наказ №161 від 02.08.2019 «Про прийняття заходів щодо розгляду випадку звернення громадянина К.», згідно якого ця довідка анульована.»

З матеріалів справи, а саме, рішення Дзержинського районного суду міста Кривого рогу Дніпропетровської області вбачається, що позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №5» про скасування Наказу №161 від 02.08.2019 року був залишений без задоволення.

На підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку, що службове розслідування було призначено з підстав, передбачених Законом та відповідно до Інструкції № 515, а отже, доводи позивача про те, що службове розслідування було призначено без належних на те передбачених законом підстав, є необґрунтованим та безпідставним.

Щодо посилання позивача на зацікавленість у результатах службового розслідування начальника Криворізького МУ та проведення службового розслідування з порушенням вимог закону, суд зазначає наступне.

Розділом II Інструкції №515 визначено, що підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.

У пункту 2 розділі III вказаної Інструкції № 515 зазначено, що проведення службового розслідування доручається посадовій особі, яка має рівне або вище спеціальне звання або займає вищу посаду, ніж особа, щодо якої призначається службове розслідування.

Пунктом 3 цього розділу регламентовано, що до участі в проведенні розслідування забороняється залучати підлеглих тієї особи (осіб), стосовно якої (яких) проводиться службове розслідування, а також осіб, які можуть бути особисто заінтересованими в його результатах.

Чинне законодавство не містить визначення поняття «зацікавлена особа», тобто залишає його оціночним. Тому слід враховувати, що заінтересованою особою є будь-яка особа, яка має конкретний приватний інтерес.

Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях (абзац дванадцятий частини першої статті 1 Закону України "Про запобігання корупції").

Таким чином, особа щодо якої проводиться службове розслідування, повинна довести конкретні факти приватного інтересу складу комісії від результатів службового розслідування і, як від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

У абзаці 2 пункту 30 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 11.07.2013 №593, закріплено, що особи рядового і начальницького складу, що подали заяви чи скарги, в яких містяться завідомо неправдиві відомості, притягуються до відповідальності згідно із законом.

Згідно абзацу 15 пункту 31 Положення № 593, особи рядового і начальницького складу зобов`язані повідомляти безпосередньому керівникові (начальникові) про місце свого перебування під час відпустки та у разі відсутності на службі з інших поважних причин (перебування на лікарняному тощо).

Порядком № 117 визначено прямий обов`язок осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту повідомляти безпосередньому керівнику (начальнику) про своє перебування на лікарняному.

Відповідно до пункту 6 Положення про Криворізьке міське управління Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Головного управління від 28.11.2016 №545, начальник Криворізького МУ, зокрема, здійснює безпосереднє керівництво управлінням і несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності та представляє інтереси управління у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами, організаціями.

Матерілами справи підтверджено, що Полковник служби цивільного захисту Сутула Ігор Миколайович є начальником Криворізького МУ, безпосереднім керівником позивача і посадовою особою Головного управління, а відтак, має право на отримання інформації щодо перебування (місцезнаходження) підпорядкованої особи начальницького складу служби цивільного захисту у зв`язку із відсутністю її на службі.

Таким чином, суд зазначає, що доводи позивача про те, що начальник Криворізького МУ зацікавлений у результатах службового розслідування грунтуються на припущеннях позивача та не підтверджені належними доказами.

Стосовно звільнення позивача з посади провідного інспектора Криворізького МУ та зарахування у розпорядження начальника Головного управління, суд зазначає, що, як вбачається з матеріалів справи, Атестаційною комісією Головного управління було запропоновано колишньому провідному інспектору відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Криворізького МУ капітану служби цивільного захисту ОСОБА_1 наступні посади: начальника караулу 39 державної пожежно-рятувальної частини 5 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у (Дніпропетровській області, інспектора 11 державної пожежно-рятувальної частини 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області та посаду інспектора 5 державної пожежно-рятувальної частини 8 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області, провідного інспектора Солонянського районного сектору Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області.

Згідно актів комісії Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області, копії яких долучені до матеріалів справи, ОСОБА_1 відмовився від запропонованих посад.

Згідно абз.3 п. 79 Положення № 593, особа рядового і начальницького складу для вирішення питання щодо подальшого проходження служби може бути звільнена із займаної посади із зарахуванням у розпорядження керівника (начальника) відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту в разі застосування дисциплінарного стягнення про звільнення особи рядового і начальницького складу з посади, якщо неможливо відразу призначити її на нижчу посаду, - до двох місяців.

Наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 08.08.2019 року №319 капітана служби цивільного захисту ОСОБА_1 провідного інспектора Криворізького міського управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звільнено із займаної посади та зараховано у розпорядження начальника Головного управління.

Наказом Головного управління від 18.09.2019 №376 капітана служби цивільного захисту ОСОБА_1 , який перебував у розпорядженні начальника Головного управління призначено з посади з провідного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Криворізького МУ на посаду інспектора 11 державної пожежно-рятувальної частини 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області з 19 вересня 2019 року на підставі наказу начальника Головного управління від 08.08.2019 №297 «Про результати службового розслідування» у зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади. Позивач з наказом № 297 був ознайомлений під підпис 09.08.2019 року.

Позивачем до суду доказів оскарження наказу, яким його притягнуто до дициплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади із зарахуванням у розпорядження, не надано.

Щодо посилання позивача на те, що його незаконно було звільнено з посади, що у майбутньому потягнуло за собою звільнення зі служби цивільного захисту, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 25.03.2020 року №106 капітана служби цивільного захисту ОСОБА_1 , інспектора 11 державної пожежно- рятувальної частини 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління звільнено із служби цивільного захисту з виключенням із списків особового складу кадрів ДСНС України та зняттям з усіх видів забезпечення у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за пунктом 176 підпунктом 1 (у зв`язку із закінченням строку контракту).

Відповідно до ст.ст. 102, 103, 196 КЦЗ України, на службу цивільного захисту приймаються на конкурсній та контрактній основі громадяни України з повною загальною середньою освітою, які відповідають кваліфікаційним вимогам і здатні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, освітнім і професійним рівнем, станом здоров`я виконувати свій службовий обов`язок.

Форма, порядок і правила укладення контракту, припинення (розірвання) контракту та наслідки припинення (розірвання) контракту визначаються положенням про порядок

Звільнення осіб рядового і начальницького складу із служби цивільного захисту проводиться:

- у запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік), якщо звільнені особи не досягли граничного віку перебування в запасі, встановленого Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу", і за станом здоров`я придатні до військової служби;

- у відставку, якщо звільнені особи досягли граничного віку перебування в запасі, встановленого Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу", або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров`я до військової служби із зняттям з військового обліку.

Контракт припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту: у зв`язку із закінченням строку контракту.

Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу від 11 липня 2013 р. № 593 регламентовано, зокрема, наступне.

Особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу) є громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом і яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання.

Особи рядового і начальницького складу належать до персоналу (кадрів) ДСНС. Статус особи рядового і начальницького складу підтверджується службовим посвідченням, форма та порядок видачі якого встановлюються ДСНС.

Служба цивільного захисту закінчується у разі звільнення особи рядового чи начальницького складу із служби цивільного захисту в запас Збройних Сил або у відставку.

Останнім днем проходження служби цивільного захисту вважається день виключення особи рядового і начальницького складу з кадрів ДСНС.

Контракт про проходження служби цивільного захисту - це письмова угода, що укладається на добровільній основі між громадянином та державою, від імені якої виступає ДСНС, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження такої служби.

Контракт про проходження служби цивільного захисту укладається у двох примірниках (по одному для кожної із сторін), що мають однакову юридичну силу, за формою згідно з додатком 1, скріплюється гербовою печаткою відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту і зберігається у кожної із сторін. Після укладення контракту видається наказ по особовому складу про прийняття на службу цивільного захисту і призначення на посаду.

Право на підписання контракту від імені ДСНС надається: про проходження служби цивільного захисту: керівникові територіального органу ДСНС - з особами рядового і начальницького складу, які призначаються на посади (проходять службу цивільного захисту на посадах), передбачені штатом (штатним розписом), у територіальних органах ДСНС та підпорядкованих їм аварійно-рятувальних формуваннях спеціального призначення, державних пожежно-рятувальних підрозділах частинах) та підрозділах забезпечення;

Строк дії контракту обчислюється з дня набрання ним чинності. Про день набрання чинності контрактом робиться відповідний запис в усіх примірниках контракту.

Строк дії контракту обчислюється повними роками.

Новий контракт про проходження служби укладається між посадовою особою, якій надано право на підписання контракту, та особою рядового і начальницького складу не пізніше, ніж за два тижні до закінчення строку дії чинного контракту.

Про укладення нового контракту оголошується у наказі по особовому складу не пізніше наступного дня після закінчення строку дії попереднього контракту, після чого він набирає чинності.

Днем припинення строку дії контракту вважається: день закінчення строку дії контракту; день, зазначений у наказі по особовому складу про звільнення із служби цивільного захисту (але не раніше дня виключення особи рядового і начальницького складу з кадрів ДСНС) - у разі дострокового розірвання контракту; наступний день після смерті (загибелі) особи рядового і начальницького складу, а також визнання її судом безвісно відсутньою або оголошення померлою.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу із служби цивільного захисту здійснюється: у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) - якщо звільнені особи не досягли граничного віку перебування в запасі, встановленого Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу", і за станом здоров`я придатні до військової служби; у відставку - якщо звільнені особи досягли граничного віку перебування в запасі, встановленого Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу", або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров`я до військової служби із зняттям з військового обліку.

Перед звільненням особи рядового і начальницького складу із служби цивільного захисту (крім осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, призначення (звільнення) яких здійснюється Кабінетом Міністрів України) безпосередні або прямі керівники (начальники) проводять з нею індивідуальну бесіду. Зміст проведеної бесіди відображається в аркуші бесіди, що підписується особою, яка проводила бесіду, особою, яка звільняється, а також особами, які були присутні під час бесіди.

Контракт про проходження служби цивільного захисту припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту: 1) у зв`язку із закінченням строку контракту, про що особи рядового і начальницького складу попереджаються за два тижні.

Під час судового розгляду встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між ОСОБА_1 і ДСНС, в особі начальника Головного управління, було укладено Контракт про проходження служби цивільного захисту №59/17 строком на 3 (три) роки, який набрав чинності з 27.03.2017.

Листом від 17.12.2019 року вих.№ 2747/03-19 ОСОБА_1 був повідомлений щодо закінчення 26.03.2020 року терміну дії контракту про проходження служби цивільного захисту, який укладений терміном на 3 (роки) з 27 березня 2017 року по 26 березня 2020 року та необхідністю відповідно до п.4 Контракту повідомити Головне управління про намір укласти контракт на новий строк.

Відповідно до п.110 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 05.03.2009 № 1068-VІ, рапорт на начальника Головного управління подається в порядку підлеглості.

09.01.2020 року позивач з рапортом звернувся до начальника Головного управління з проханням щодо продовження йому служби цивільного захисту за новим контрактом. 30.01.2020 року позивач був попереджений про те, що відповідно до наказу ДСНС України від 09.01.2020 №15 «Про здійснення організаційно-штатних заходів в організаційних структурах Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області», посада, яку обіймав ОСОБА_1 , а саме, інспектор 11 державної пожежно-рятувальної частини 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області скорочена, у зв`язку з цим, позивачу була запропонована посади фахівця відділу забезпечення заходів з попередження надзвичайних ситуацій у м. Кривий Ріг центру забезпечення діяльності Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області та посада фахівця (з оперативного реагування та цивільного захисту) 44 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області.

Згідно актів комісії Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області, які долучені до матеріалів справи, ОСОБА_1 відмовився від запропонованих посад.

Згідно п. 122 Положення № 593, з метою визначення рівня професійної підготовки, ділових та моральних якостей, відповідності займаним посадам проводиться атестування осіб рядового і начальницького складу.

Відповідно до підпункту 2 пункту 5 Порядку проведення атестування осіб рядового і начальницького складу в органах і підрозділах цивільного захисту, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10.09.2014 № 929, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 жовтня 2014 року за № 1192/25969 (далі - Порядок №929) атестування осіб рядового і начальницького складу проводиться, зокрема, у разі закінчення строку контракту про проходження служби цивільного захисту - не пізніше ніж за два тижні до закінчення строку дії чинного контракту - незалежно від строку попереднього атестування.

Відповідно до п. 1 розділу II Порядку № 929, для проведення атестування осіб рядового і начальницького складу утворюються атестаційні комісії. Атестаційна комісія є колегіальним органом, який здійснює всебічну оцінку ділових, морально-етичних, професійних та індивідуально-психологічних якостей осіб рядового і начальницького складу, дає відповідні рекомендації, складає висновки щодо їх подальшого службового використання, а також у разі необхідності розглядає інші питання, пов`язані зі службовою діяльністю. За приписами п. 6 розділу IV Порядку № 929 залежно від оцінки рівня професійних, ділових, морально-етичних, індивідуально-психологічних якостей та дисциплінарної характеристики особи рядового чи начальницького складу робиться висновок щодо відповідності посаді, яку вона займає, а також визначення перспективи її службового використання. Відповідно до п. 7 розділу IV Порядку № 929 комісія шляхом відкритого голосування приймає один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді не відповідає; 3) гідний присвоєння спеціального звання (із зазначенням, якого спеціального звання) - для випускників навчальних закладів цивільного захисту.

Згідно п. 8 розділу IV Порядку № 929, одночасно з висновком комісія може приймати одну з таких рекомендацій: підлягає звільненню із служби у зв`язку із закінченням строку контракту. Відповідно до підп.З п.12 розділу IV Порядку №929 такими, що не відповідають займаним посадам, визнаються, зокрема, особи які порушують Присягу, порядок і правила, установлені статутами, нормативно-правовими актами і наказами відповідних керівників органів і підрозділів цивільного захисту, що видаються в межах їх повноважень.

Встановлено, що згідно протоколу Атестаційної комісії Головного управління від 19.02.2020 року №8, було проведено атестування позивача у зв`язку з закінченням строку його контракту про проходження служби, на якому був присутнім ОСОБА_1 .

За висновком Атестаційної комісії Головного управління ОСОБА_1.: «займаній посаді не відповідає, у зв`язку з діючим дисциплінарним стягненням. Підлягає звільненню із служби у зв`язку із закінченням строку контракту. Відмовився проходити службу на запропонованих у зв`язку із скороченням посади інспектора 11 ДПРЧ ЗДПРЗ Головного управління, посадах»

Відповідно до підп.2 п.4 та п.16 розділу ІV Порядку №929, атестаційний лист розглядається на засіданні атестаційної комісії у присутності особи, яка атестується, і для ознайомлення із висновком атестаційної комісії, особа, яка атестувалась, ставить свій підпис.

21.02.2020 року за вих.№ 1469/11-20 Головне управління направило атестаційний лист начальнику 3 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області для оголошення позивачу результатів висновку атестаційної комісії Головного управління від 19.02.2020 року.

25.02.2020 року ОСОБА_1 був ознайомлений із висновками атестаційної комісії під підпис.

За своїм Контрактом №59/17 від 27.03.2017 позивач взяв на себе зобов`язання дотримуватися Конституції та законів України, сумлінно виконувати вимоги Присяги, статутів, накази начальників, свої службові обов`язки (пункт 1 контракту), проте не виконував покладені на нього обов`язки, про що свідчать дисциплінарні стягнення.

У пункті 14 Розділу III Порядку атестування №929 визначено, що атестаційні висновки затверджуються керівником, який має на це право відповідно до схеми атестування осіб рядового і начальницького складу, або особою, яка тимчасово виконує його обов`язки. При згоді керівника з висновком атестаційної комісії він затверджує його або письмово складає власне рішення із зазначенням дати.

Таким чином, безумовною підставою для звільнення позивача зі служби є закінчення строку дїї контракту (п.56 Положення № 593), при цьому начальник Головного управління наділений дискреційними повноваженнями на укладання контракту про проходження служби цивільного захисту (п.п.52, 55 Положення № 593), прийняття власного (остаточного) рішення щодо подальшого службового використання особи на службі цивільного захисту (п.14 р. ІІІ Порядку атестування № 929).

Отже, Начальником Головного управління було прийнято власне рішення про недоцільність укладання з позивачем нового контракту про проходження служби.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що посилання позивача на ту обставину, що висновок відносно невідповідності посади та, як наслідок, не укладення з ним нового контракту, є наслідком притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та наявність діючого дисциплінарного стягнення, в той час як він вже поніс у зв`язку з допущеним проступком покарання у вигляді пониження у посаді, на думку суду, не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки не укладення контракту - не є формою та видом дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Положеннями частини першої статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із частиною першою статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Отже, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом, у публічно-правових відносинах.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в своєму Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Це означає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Суд зазначає, що таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи - позивача з боку відповідача, яка стверджує про їх порушення.

Адміністративний суд повинен установити, що у зв`язку з прийняттям рішення чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

З огляду на викладене, вирішуючи спірні правовідносини, суд повинен пересвідчитись у наявності в особи, яка звернулась за захистом своїх прав у судовому порядку, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним.

Встановлення факту наявності порушення права, свободи чи інтересу особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковим під час судового розгляду.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем у ході судового розгляду справи доведено, що у спірних відносинах він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В контексті перелічених положень Кодексу адміністративного судочинства України в ході судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження посилання позивача щодо неправомірності його звільнення та проведення службового розслідування.

Таким чином, з матеріалів справи судом не встановлено стверджуваних позивачем ознак протиправності проведення службового розсідування відносно нього, інших обґрунтувань порушення його прав не надано.

Окрім цього, суд зосереджує увагу на тому, що позивачем наказ №297 від 08.08.2019 року про результати службового розслідування, яким на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади, а також дії відповідача щодо проведення відносно позивача службового розсідування та його висновки не оскаржувались, відтак, на думку суду, поновлення ОСОБА_1 на посаді провідного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Криворізького міського управління Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області без встановлення факту протиправності відповідного наказу про звільнення з посади, можливим не представляється.

Таким чином, за сукупністю наведених обставин та враховуючи наявність письмових доказів, та виходячи з системного аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про поновлення ОСОБА_1 на службі цивільного захисту у званні капітан служби цивільного захисту та на посаді провідного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Криворізького міського управління Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області.

Оскільки позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь недоотриманої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди є похідними від позовних вимог про поновлення позивача на службі та на посаді, суд також не вбачає підстав для їх задоволення.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням відмови в задоволенні позову повністю, судові витрати, сплачені позивачем, не стягуються.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про поновлення на роботі та стягнення недоотриманої заробітної плати в розмірі 40937,59 грн., моральної шкоди в розмірі 10000 грн. - відмовити.

Судові витрати у справі не стягуються.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 20.08.2020 року.

Суддя В.В. Кальник