Рішення № 91370573, 07.09.2020, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 вересня 2020 року м. ТернопільСправа № 921/84/20

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М.

за участі секретаря судового засідання Ранецька Л.А.

розглянув справу

за позовом Акціонерного товариства “Аграрний фонд”, вул. Очаківська/пров. Очаківський, 5/6, м. Київ, 03151)

до відповідача Державного підприємства “Чортківський комбінат хлібопродуктів” Державного агентства резерву України, вул. Білецька, 2-А, м. Чортків, Тернопільська область, 48500)

про стягнення 2 673 110,66 грн

За участі представників:

Позивача: Деруги Н.О. – адвоката

Відповідача: не прибув

В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК України), здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Акорд”.

Для розгляду справи в режимі відеоконференцзв`язку використовуються засоби для здійснення фіксації судового процесу в режимі відеоконференції "EasyCon".

Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. ст. 35-37 ГПК України не надходило.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство "Аграрний фонд", надалі – позивач, звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Державного підприємства "Чортківський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України, надалі - відповідач, про стягнення 2 673 110,66 грн, з яких: 2 205 000,00 грн – сума основної заборгованості, 24 399,59 грн – сума пені, 441 000,00 грн – сума штрафу в розмірі 20 % та 2 711,07 грн – сума 3% річних.

Підставою позову визначено неналежне виконання відповідачем умов Договору купівлі – продажу борошна №274-10/2019 від 15.11.2019.

В підтвердження позовних вимог до матеріалів справи долучено належним чином засвідчені копії: Договору купівлі-продажу борошна за №274-10/2019 від 15.11.2019 та специфікації до нього; дозволу-довіреності на переоформлення продуктів переробки №10/10635 від 15.11.2019; видаткової накладної №3891 від 15.11.2019; обґрунтований розрахунок заявлених до стягнення сум тощо.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 04.02.2020, головуючим суддею для розгляду справи №921/84/20 визначено суддю Гирилу І.М.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 06.02.2020 вказану вище позовну заяву ПАТ “Аграрний фонд” прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі 921/84/20; постановлено здійснювати розгляд справи 921/84/20 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі № 921/84/20 призначено на 12:00 год. 04.03.2020; запропоновано сторонам у справі подати/надіслати суду заяви по суті справи та з процесуальних питань (при наявності). Окрім того задоволено клопотання ПАТ “Аграрний фонд” про його участь у підготовчому засіданні 04.03.2020 о 12:00 год. в режимі відеоконференції, забезпечення проведення останньої доручено Господарському суду Київської області. Визначено, що учасником судового процесу, який братиме участь у підготовчому засіданні 04.03.2020 у режимі відеоконференції є ПАТ "Аграрний фонд".

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 04.03.2020 підготовче засідання у справі №921/84/20 було відкладено на 11:00 год. 25.03.2020; постановлено останнє проводити в режимі відеоконференції, забезпечення проведення відеоконференції доручено з Господарському суду Київської області, визначено, що учасником судового процесу, який братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції є Публічне акціонерне товариство “Аграрний фонд”; запропоновано сторонам у справі надати суду визначені ст. ст. 166, 167 Господарського процесуального кодексу України заяви по суті справи та з процесуальних питань (при наявності).

04.03.2020 на адресу суду відповідач надіслав відзив на позовну заяву за № 119 від 27.02.2020 (вх. № 1609), згідно з яким просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

10.03.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив за № 02-08/1/507 від 05.03.2020 (вх. №1737), відповідно до якої позивач посилання відповідача вважає необґрунтованими та безпідставними. Просив позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2020, враховуючи запроваджений постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зі змінами затвердженими постановами Кабінету Міністрів України № 215 від 16.03.2020 та №255 від 02.04.2020, загальнонаціональний карантин, рекомендації Ради суддів України № 9рс-186/20 від 16.03.2020 та розпорядження Господарського суду Тернопільської області № 7-р від 16.03.2020 "Про встановлення режиму роботи Господарського суду Тернопільської області в умовах карантину", згідно з яким суддям рекомендовано розгляд справ призначати (відкладати) за межами строку карантину, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020, підготовче засідання, призначене на 11:00 год. 25.03.2020, було відкладено та зазначено, що про дату, час та місце проведення наступного підготовчого засідання учасників справи буде повідомлено додатково відповідною ухвалою суду.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2020 підготовче засідання у справі №921/84/20 було призначено на 12:15 год. 03.06.2020; постановлено підготовче засіданні 03.06.2020 проводити в режимі відеоконференції; доручено забезпечення проведення відеоконференції Господарському суду Київської області (вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01000, зал № 7); визначено, що учасником судового процесу, який братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції є Публічне акціонерне товариство “Аграрний фонд”; запропоновано сторонам у справі подати/надіслати суду заяви по суті справи та з процесуальних питань (при наявності).

02.06.2020 на електронну адресу суду від представника позивача надійшло клопотання б/н б/д (вх. №3366), згідно з яким останній повідомив, що у період з 02.04.2020 по 16.04.2020 відповідач сплатив частину заявленої до стягнення суми основної заборгованості у розмірі 1 038 900,00 грн. В підтвердження наведеного долучив до матеріалів справи виписку з банківського рахунку.

03.06.2020 відповідач через відділ діловодства господарського суду долучив до матеріалів справи додаткові пояснення №317 від 01.06.2020 (вх. №3383), згідно з якими повідомив про часткову сплату заявленої до стягнення суми основної заборгованості. В підтвердження долучив належним чином засвідчені копії відповідних платіжних доручень. Зазначив, що загальна сума сплаченої заборгованості становить 1 038 900 грн, несплаченим залишився залишок боргу в сумі 1 161 100 грн. Зауважив, що на даний час ДП "Чортківський КХП" вживає усіх можливих заходів з метою погашення залишку боргу. Зокрема, підприємством надіслано на адресу позивача лист за №312 від 29.02.2020 з проханням надати можливість погасити заборгованість протягом трьох місяців. Також, просив врахувати, що відповідач не мав на меті ухилення від виконання своїх договірних зобов`язань.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 03.06.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; відкладено підготовче засідання на 15:30 год. 01.07.2020; постановлено підготовче засідання 01.07.2020 проводити в режимі відеоконференції; доручено забезпечення проведення відеоконференції Господарському суду Київської області; запропоновано сторонам у справі подати/надіслати суду докази врегулювання спору в позасудовому порядку (при наявності) та заяви з процесуальних питань (при наявності).

Однак, з огляду на тимчасову непрацездатність судді Гирили І.М., розгляд справи 01.07.2020 не відбувся.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 06.07.2020 підготовче засідання у справі № 921/84/20 було призначено на 09:00 год. 17.07.2020; постановлено останнє проводити в режимі відеоконференції, забезпечення проведення якої доручено Господарському суду Київської області, та визначено, що учасником судового процесу, який братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції є Публічне акціонерне товариство “Аграрний фонд”. Окрім того запропоновано сторонам у справі подати/надіслати суду: докази врегулювання спору в позасудовому порядку (при наявності); заяви з процесуальних питань (при наявності).

10.07.2020 від ДП "Чортківський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України на адресу суду надійшло письмове клопотання за №425 від 07.07.2020 про звільнення від сплати штрафних санкцій. В обґрунтування даного клопотання заявник посилався на приписи ст. 233 ГК України. Зазначав, що після часткового погашення заборгованості сума, на стягненні якої наполягає позивач, становить 1 161 100,00 грн. Крім того, позивачем заявлено до стягнення: 24 399,59 грн пені, 441 000,00 грн штрафу та 2 711,07 грн три відсотка річних.

Стверджував, що на даний час позивач не висловив згоди щодо викладених відповідачем у листі за №312 від 29.05.2020 клопотань про надання можливості погашення залишку боргу протягом 3 місяців рівним частинами, звільнення від штрафних санкцій та продовжує наполягати на повному погашенні боргу з урахуванням штрафних санкцій.

Звертав увагу суду на те, що підприємство не ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань перед позивачем. Протягом розгляду даної справи відповідач здійснив погашення значної суми боргу в розмірі 1 038 900,00 грн. Крім того, під час розгляду іншої справи №921/85/20 за позовом ПАТ “Аграрний фонд” відповідач здійснив повне погашення суми боргу по цій справі, що також підтверджує наміри відповідача щодо врегулювання питання мирним шляхом, не чекаючи примусового виконання рішення суду.

Посилався на дуже скрутне фінансове становище підприємства на даний час, що стало наслідком зловживання діями попереднього керівництва та призвело фактично до банкрутства підприємства.

Стверджував, що на даний час кредиторська заборгованість підприємства становить 5 332 878,32 грн, у тому числі по сплаті податків та обов`язкових платежів до бюджету, а також щодо погашення боргу із заробітної плати в сумі 8 957 843,65 грн.

Зауважував, що керівництвом ДП "Чортківський КХП" вживаються усі можливі заходи щодо поступового погашення існуючих грошових зобов`язань, а застосування до підприємства штрафу в сумі 441 000,00 грн призведе до значного збільшення кредиторської заборгованості та до неможливості виконання зобов`язань перед працівниками підприємства та державним бюджетом.

Крім того, просив суд врахувати, що строк виконання зобов`язання сплив 15.01.2020, а 30.01.2020 позивачем вже було подано даний позов до суду, що, в свою чергу, фактично позбавило відповідача можливості вирішити питання мирним шляхом. Вважав, що звернувшись одразу до суду з даним позовом та отримавши на стадії судового провадження до винесення рішення у справі майже половину суми боргу, позивач не зазнав збитків, а відтак стягнення штрафу з відповідача в сумі 441 000,00 грн є значною відповідальністю та неспівмірною із ступенем вини відповідача.

Зазначав, що ДП "Чортківський КХП" має тривалі договірні відносини із ПАТ "Аграрний фонд" і виконує зобов`язання в частині оплати по інших договорах, у тому числі у травні місяці відповідачем на користь позивача було сплачено суму в розмірі 776 991,45 грн по іншому договору.

Наведене вище, на думку відповідача, підтверджує його намір добросовісно виконувати свої зобов`язання та надає підстави для звернення до суду з даним клопотанням.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 17.07.2020 підготовче засідання у справі № 921/84/20 було відкладено на 16:00 год. 25.08.2020; постановлено останнє проводити в режимі відеоконференції, забезпечення проведення якої доручено Господарському суду Київської області, та визначено, що учасником судового процесу, який братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції є Публічне акціонерне товариство “Аграрний фонд”. Окрім того, запропоновано сторонам у справі подати/надіслати суду: докази врегулювання спору в позасудовому порядку (при наявності); заяви з процесуальних питань (при наявності).

21.08.2020 від позивача надійшли письмові пояснення за №02-08/1/2068 від 18.08.2020 (вх. № 5644) щодо клопотання відповідача про звільнення від штрафних санкцій. Згідно з вказаними поясненнями клопотання відповідача про звільнення від сплати штрафних санкцій позивач вважає необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає. Зазначає, що строк виконання зобов`язань настав 15.01.2020, а станом на 13.08.2020 відповідач так і не виконав умови договору. ДП "Чортківський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України було надано достатньо часу для виконання зобов`язань. Окрім того вказував, що на підтвердження доводів про скрутне фінансове становище відповідачем не надано жодного документа.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 25.08.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09:30 год. 07.09.2020; постановлено судове засідання 07.09.2020 проводити в режимі відеоконференції, забезпечення проведення якої доручено Господарському суду Київської області, та визначено, що учасником судового процесу, який братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції є Акціонерне товариство “Аграрний фонд”. Окрім того, в підготовчому засіданні 25.08.2020 встановлено, що позивачем змінено найменування з Публічного акціонерного товариства “Аграрний фонд” на Акціонерне товариство “Аграрний фонд”.

В судове засідання 07.09.2020, яке відбулось в режимі відеоконференції, повноважний представник позивача прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві, відповіді на відзив, наданих суду письмових поясненнях та посилаючись на долучені до матеріалів справи докази. В задоволенні клопотання відповідача про звільнення від сплати штрафних санкцій просив відмовити з наведених вище підстав.

Відповідач явки свого уповноваженого представника в судове засідання 07.09.2020 не забезпечив, причин неприбуття не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ч. 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому, застосовуючи згідно з ч. 2 ст. 11 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді даної справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989)

За даних обставин, зважаючи на те, що: відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак своїм правом брати участь в судовому засіданні не скористався; явка останнього не визнавалась судом обов`язковою; доказів у справі є достатньо; позиція відповідача по суті позову доведена до відома суду; справа розглядається без участі повноважного представника відповідача, за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні доводи та пояснення повноважного представника позивача, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступне:

15.11.2019 між Публічним акціонерним товариством "Аграрний фонд" (має місце зміна найменування на АТ "Аграрний фонд"), як Продавцем, з однієї сторони, та Державним підприємством "Чортківський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України, як Покупцем, з другої сторони, укладено Договір купівлі-продажу борошна за №274-10/2019 (надалі - Договір), за умовами якого Продавець зобов`язався передати у власність Покупцеві товарно-матеріальні цінності (борошно) (далі ТМЦ), а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити ТМЦ (п. 1.1 Договору).

П. 1.2 Договору сторони визначили, що асортимент, якість, кількість, ціна за одиницю, загальна вартість та назва базису поставки ТМЦ, які підлягають поставці за цим Договором, визначаються сторонами у Специфікації (за формою згідно Додатку №1 до Договору), яка є невід`ємною частиною Договору.

Ціна Договору складається з загальної вартості ТМЦ, що передаються згідно цього Договору та Специфікації (п. 2.1 Договору).

Згідно з п. п. 3.1-3.2 Договору оплата ТМЦ за цим Договором здійснюється на рахунок Продавця, що вказаний в розділі 11 цього Договору. Розрахунок між Покупцем та Продавцем за Договором здійснюється в безготівковій формі у гривнях шляхом перерахування Покупцем Продавцю 100% вартості ТМЦ зазначеної у Специфікації впродовж 40 (сорока) банківських днів після надання Покупцю Продавцем копії дозволу-довіреності на переоформлення ТМЦ та підписання сторонами видаткової накладної.

Продавець впродовж 5 (п`яти) робочих днів з моменту укладення Специфікації передає: - на підприємство Переробник дозвіл-довіреність на переоформлення ТМЦ; - Покупцю: копію дозволу-довіреності на переоформлення ТМЦ; видаткову накладну. Приймання ТМЦ за кількістю та якістю здійснюється в день поставки та оформлюється видатковою накладною підписаною сторонами. Датою поставки є дата підписання сторонами видаткової накладної. Приймання-передача ТМЦ без підписання сторонами видаткової накладної не допускається (п. п. 4.3-4.4 Договору).

Відповідно до п. п. 5.1-5.2 Договору Продавець зобов`язаний передати ТМЦ Покупцеві в кількості, вказаній у Специфікації до цього Договору, а Покупець – прийняти та оплатити ТМЦ згідно умов цього Договору.

П. п. 7.1-7.2 Договору сторони погодили, що останній набирає чинності після його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін. Строк дії цього Договору розпочинається з моменту його набрання чинності та припиняється 31.01.2020, але в будь-якому разі діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

Слід зазначити, що вказаний вище правочин підписано повноважними представниками сторін, підписи останніх скріплено печатками юридичних осіб.

В силу приписів ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору купівлі-продажу борошна № 274 від 15.11.2019.

Ст. 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві (ст. 664 ЦК України).

Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (ч. 2 ст. 689 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Ч. 2 ст. 193 ГК України визначено кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В судовому засіданні встановлено, що 15.11.2019 між сторонами у справі було підписано Специфікацію, яка є Додатком №1 до Договору купівлі-продажу борошна №274-10/2019 від 15.11.2019, в якій сторони, відповідно до п. 1.2 Договору, визначили асортимент, якість, кількість, ціну за одиницю, загальну вартість та назву базису поставки ТМЦ, які підлягають поставці за цим Договором.

Зокрема, відповідно до погодженої сторонами Специфікації, Продавець зобов`язався передати у власність Покупця ТМЦ в кількості 315,000 тон, на загальну вартість 2 205 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 367 500,00 грн, а саме:

1) борошно пшеничне вищого ґатунку, якість по ДСТУ 46.004-99, в кількості 105,000 тонн; ціна за тонну в грн з ПДВ – 7 200 грн, вартістю (з ПДВ) - 756 000,00 грн, базис поставки: ДП "Чортківський КХП", м. Чортків, вул. Білецька, 17А, регіон базису поставки – Тернопільська область;

2) борошно пшеничне першого ґатунку, якість по ДСТУ 46.004-99, в кількості 210,000 тонн; ціна за тонну в грн з ПДВ – 6 900,00 грн, вартістю (з ПДВ) – 1 449 000,00 грн, базис поставки: ДП "Чортківський КХП", м. Чортків, вул. Білецька, 17А, регіон базису поставки – Тернопільська область.

На виконання умов укладеного правочину 15.11.2019 ПАТ "Аграрний фонд" було виписано керівнику ДП "Чортківський КХП" дозвіл-довіреність за №10/10635 на переоформлення продуктів переробки в кількості 315,00 тон, згідно з якою просив останнього переоформити вказану кількість належного йому продукту переробки зерна у власність ДП "Чортківський КХП" згідно з Договором купівлі-продажу борошна №274-10/2019 від 15.11.2019. Зазначив, що вказана в даному дозволі-довіреності кількість продукту переробки є власністю ДП "Чортківський КХП".

Наявна в матеріалах справи належним чином засвідчена копія видаткової накладної за №3 891 від 15.11.2019, яка підписана повноважними представниками ПАТ "Аграрний фонд" та ДП "Чортківський КХП", підписи яких скріплено печатками юридичних осіб, підтверджує факт передачі позивачем та прийняття відповідачем обумовлених у вказаній вище Специфікації ТМЦ на загальну суму 2 205 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 367 500,00 грн.

Як вже зазначалось вище, п. 3.2 Договору сторони встановили, що розрахунок між Покупцем та Продавцем за Договором здійснюється в безготівковій формі у гривнях шляхом перерахування Покупцем Продавцю 100% вартості ТМЦ зазначеної у Специфікації впродовж 40 (сорока) банківських днів після надання Покупцю Продавцем копії дозволу-довіреності на переоформлення ТМЦ та підписання сторонами видаткової накладної.

Таким чином, за отримані згідно наведених вище дозволу-довіреності та видаткової накладної ТМЦ відповідач повинен був розрахуватись до 16.01.2020.

Однак, як стверджує позивач, дані обставини не заперечується і відповідачем, ДП "Чортківський КХП" своїх зобов`язань по оплаті вартості отриманих 15.11.2019 ТМЦ на загальну суму 2 205 000,00 грн не виконав, що і слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Ст. 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Ч. 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Ст. 83 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Факт передачі позивачем та отримання відповідачем 15.11.2019 на підставі Договору купівлі-продажу борошна за №274-10/2019 від 15.11.2019 ТМЦ на загальну суму 2 205 000,00 грн підтверджено наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією видаткової накладної №3 891 від 15.11.2019, яка підписана повноважними представниками сторін без заперечень.

Відповідач в судове засідання не прибув. Факт отримання ТМЦ на підставі вказаних вище правочину та видаткової накладної, згідно з додатковими поясненнями, не заперечив. Доказів своєчасної та повної оплати вартості отриманих 15.11.2019 ТМЦ не надав.

Поряд із цим, в судовому засіданні встановлено, що після звернення позивача з даним позовом до суду та порушення провадження у даній справі відповідач частково (на суму 1 038 900 грн) погасив заявлену до стягнення суму основного боргу.

Факт погашення відповідачем частини заявленої позивачем до стягнення заборгованості в розмірі 1 038 900 грн підтверджено наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями платіжних доручень: №5870 від 02.04.2020 на суму 108 000 грн; №5884 та №5889 від 03.04.2020 на загальну суму 216 000 грн, №5905 та №5911 від 06.04.2020 на загальну суму 216 000 грн, №5912 від 08.04.2020 на суму 108 000 грн, №5948 від 10.04.2020 на суму 108 000 грн, №5990 від 13.04.2020 на суму 103 500 грн, №6032 від 15.04.2020 на суму 103 500 грн, №6042 від 16.04.2020 на суму 75 900 грн, а також банківської виписки з рахунку позивача. Наведені обставини, як вже зазначалось вище, були доведені до відома суду і учасниками справи під час підготовчого провадження.

Станом на день розгляду спору в суді доказів повної оплати відповідачем вартості отриманих ТМЦ сторонами не надано, а судом не здобуто.

За даних обставин обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають до задоволення суд визнає вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основної заборгованості за передані на підставі Договору купівлі-продажу борошна №274-10/2019 від 15.11.2019 згідно видаткової накладної №3 891 від 15.11.2019 ТМЦ на суму 1 166 100 грн (2 205 000 грн – 1 038 900 грн).

Провадження у справі в частині стягнення 1 038 900 грн основної заборгованості, враховуючи встановлений вище факт погашення останньої відповідачем під час розгляду спору в суді, суд закриває на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, за відсутністю предмету спору.

В силу приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі наведених вище норм чинного законодавства, зважаючи на допущене відповідачем порушення строків оплати вартості ТМЦ отриманих згідно видаткової накладної №3 891 від 15.11.2019, враховуючи встановлений умовами укладеного правочину строк здійснення розрахунків, позивачем за період з 16.01.2020 по 30.01.2020 нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в сумі 2 711 грн 07 коп.

Судом розглянуто проведений позивачем розрахунок 3% річних та за допомогою інформаційно-аналітичного центру "Ліга", в межах визначеного позивачем періоду, з врахуванням передбаченого умовами Договору терміну розрахунків, проведено перерахунок заявленої до стягнення суми 3% річних.

Згідно з проведеним судом перерахунком, нарахування позивачем 3% річних в сумі 2 711 грн 07 коп. за період з 16.01.2020 по 30.01.2020 є правомірним, а позов, в даній частині – таким, що підлягає до задоволення (проведений судом перерахунок – в матеріалах справи).

Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Ч. 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється в письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

В силу приписів ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Ст. ст. 546-551 ЦК України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею, є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання і її розмір (ч. 2 ст. 551 ЦК України) встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", передбачено, що пеня нараховується в розмірі, встановленому умовами договору, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який стягується пеня.

Окрім того, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч. 4 ст. 231 ГК України, в силу якої у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено ч. 2 ст. 231 ГК України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно з ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Судом враховано, що аналогічна правова позиція викладена і у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 17.05.2018 у справі № 910/6046/16, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17 та від 02.04.2019 у справі №917/194/18 тощо.

П. 8.4 Договору сторони передбачили, що у разі прострочення оплати понад 10 (десять) календарних днів та неповернення ТМЦ згідно п. 8.3 Договору Покупець виплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період її обчислення, від вартості ТМЦ оплата яких прострочена, за кожний день прострочення та штраф у розмірі 20 відсотків від вартості всіх отриманих та неоплачених ним ТМЦ за цим Договором.

На підставі наведених норм чинного законодавства, умов Договору, зважаючи на допущену відповідачем прострочку по оплаті вартості ТМЦ отриманих згідно видаткової накладної від 15.11.2019 на суму 2 205 000 грн, позивачем за період з 16.01.2020 по 30.01.2020 нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 24 399 грн 59 коп., а також штраф в сумі 441 000 грн.

Судом розглянуто представлений позивачем розрахунок заявленої до стягнення суми пені та з врахуванням передбаченого умовами Договору терміну здійснення розрахунків, в межах визначеного позивачем періоду нарахування проведено перерахунок заявленої до стягнення суми пені.

Згідно з проведеним судом перерахунком, нарахування пені в сумі 24 399 грн 59 коп. за період з 16.01.2020 по 30.01.2020 є правомірним, а позов в даній частині таким, що підлягає до задоволення (проведений судом перерахунок – в матеріалах справи).

Окрім того, судом встановлено, що зважаючи на період допущеної відповідачем прострочки в оплаті вартості отриманих 15.11.2019 ТМЦ та встановлену умовами укладеного правочину відповідальність, правомірним є і нарахування штрафу. Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку суми штрафу в розмірі 441 000 грн (20% від 2 205 000 грн), суд дійшов висновку про те, що нарахування здійснено вірно.

Як вже зазначалось вище, відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, а саме: звільнення ДП "Чортківський КХП" від сплати штрафу.

В обґрунтування вказаного клопотання відповідач посилається на тривалі договірні відносини з позивачем, часткову сплату боргу під час розгляду справи в суді, скрутне фінансове становище, неспівмірність заявленої до стягнення суми штрафу із ступенем вини відповідача та те, що позивачем не надано доказів спричинення йому збитків внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем своїх зобов`язань.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Ст. 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Визначені наведеними нормами положення з урахуванням приписів ГПК України щодо загальних засад господарського судочинства та щодо обов`язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації їхніх прав дає право суду зменшити розмір штрафних санкцій за умови, що він значно перевищує розмір завданих допущеним порушенням збитків.

Згідно з ст. 546 ЦК України, ч. 1 ст. 230 ГК України неустойка (штраф, пеня) віднесена до переліку видів забезпечення виконання зобов`язань та є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Отже, неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку. Крім цього, зменшення розміру штрафних санкцій неє обов`язком суду, а йогоправом і виключно у виняткових випадках.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази та доводи відповідача, суд зазначає, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення порушень щодо несвоєчасного проведення розрахунку за отримані ТМЦ, незалежно від того, чи завдано у зв`язку з цим збитки. Разом з тим, відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76-79, 91 ГПК України на підтвердження наявності скрутного майнового становища на момент винесення рішення, поважності причин неналежного виконання зобов`язань та причинних наслідків, винятковості даного випадку, а тому заяву відповідача про звільнення від сплати штрафу суд залишає без задоволення.

Враховуючи наведене, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 441 000 грн.

Щодо заперечень відповідача, викладених у відзиві на позов за № 119 від 27.02.2020, то останні, на думку суду, спростовані самим ж ДП "Чортківський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України у додаткових поясненнях за № 317 від 01.06.2020 та клопотанні про звільнення від сплати штрафних санкцій за № 425 від 07.06.2020, здійсненою ним частковою оплатою суми основного боргу та встановленими судом вище обставинами справи.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ч. 9 ст. 129 ГПК України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

За даних обставин, зважаючи на те, що саме неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної оплати вартості отриманих ТМЦ слугувало підставою звернення позивача з даним позовом до суду, витрати по сплаті судового збору в сумі 40 096 грн 66 коп., відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 12, 46, 73-74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 130, 197, 231 п. 2 ч. 1, 202, 232-233, 236, 238, 240, 241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства “Чортківський комбінат хлібопродуктів” Державного агентства резерву України, вул. Білецька, 2-А, м. Чортків, Тернопільська область, 48500, ідентифікаційний код 00956187, на користь Акціонерного товариства “Аграрний фонд” вул. Очаківська/пров. Очаківський, будинок 5/6, м. Київ, 03151, ідентифікаційний код 38926880:

- 1 166 100 грн 00 коп. – основного боргу;

- 2 711 грн 07 коп. – 3% річних;

- 24 399 грн 59 коп. – пені;

- 441 000 грн 00 коп. – штрафу;

- 40 096 грн 66 коп. в повернення сплаченого позивачем судового збору.

3. Провадження у справі в частині стягнення 1 038 900 грн основного боргу - закрити.

4. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст. 256-257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 08.09.2020

Суддя І.М. Гирила