Рішення № 91368573, 10.06.2020, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/20302/19

Провадження № 2/752/2890/20

Заочне Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10 червня 2020 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.

за участі секретаря судового засідання Рожок В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ТТВК», треті особи товариство з обмеженою відповідальністю «Мережа туристичних фірм «Поїхали з нами», фізична особа підприємець ОСОБА_2 про визнання недійсними умов договору на туристичне обслуговування, стягнення сплачених за договором грошових коштів,

встановив:

01.10.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про визнання недійсним умов Договору на туристичне обслуговування № K369/190629-1 укладеного 29.06.2019 між ним та ТОВ «ТТВК» ЄРДПОУ 36285831, від імені, за рахунок та за дорученням якого на підставі агентського договору діяла ТОВ «Мережа туристичних фірм «Поїхали з нами», від імені, за рахунок та за дорученням якого на підставі субагентського договору діяла ФОП ОСОБА_2 та стягнення на його ж користь сплачених за вищевказаним договором про надання туристичних послуг грошових коштів у розмірі 45140.00 грн, судових витрат у розмірі 2 689.4 грн. судового збору та 10000 грн. витрат на правову допомогу з ТОВ «ТВК» ЄРДПОУ: 36285831 .

Ухвалою суду від 11 жовтня 2019 року відкрито провадження у цивільній справі № 752/20302/19 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТВК», треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Мережа туристичних фірм «Поїхали з нами», фізична особа підприємець ОСОБА_2 про визнання недійсними умов договору на туристичне обслуговування та стягнення сплачених за договором грошових коштів та призначенням справи до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Під час підготовчого засідання 13.02.2020 року сторони в судове засідання не з`явилися, Позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач, після отримання 03.01.2020 року копії ухвали про відкриття провадження, до якої було додано копію позовної заяви з додатками правом подачі відзиву не скористався.

Треті особи товариство з обмеженою відповідальністю «Мережа туристичних фірм «Поїхали з нами», фізична особа підприємець ОСОБА_2 подали пояснення на позов.

Ухвалою суду від 13 лютого 2020 року підготовче провадження за позовними вимогами ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТВК», треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Мережа туристичних фірм «Поїхали з нами», фізична особа підприємець ОСОБА_2 про визнання недійсними умов договору на туристичне обслуговування, стягнення сплачених за договором грошових коштів, було закрито та призначено справу до судового розгляду на 12 00 год. 10 червня 2020 року.

Позивач у судове засідання не з`явився, представник позивача до суду надав заяву, у якій просить проводити судовий розгляд справи у його відсутність. Зі змісту поданої заяви вбачається, що позовні вимоги позивач та його представник підтримує в повному обсязі, просить позов задовільнити, виходячи з доводів якими обґрунтовується позовна заява. Проти ухвалення заочного рішення суду не заперечує.

Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив, незвазаючи на те, що про час, день та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, про причини неявки представника суд не повідомлено. Клопотань про відкладення розгляду справи або заперечень проти позову до суду не надійшло. Правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.

Треті особи в судове засідання не з`явилися, про час, день та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Клопотань про відкладення розгляду справи не подавали.

Відповідно до правил ч. 1 ст. 280 ЦПК України - суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд вважає за можливе розглядати і вирішувати справу відповідно до вимог ст.ст. 280, 281 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.06.2019 між ТОВ «ТТВК», від імені, за рахунок та за дорученням якого на підставі агентського договору діє ТОВ «Мережа туристичних фірм «Поїхали з нами» (третя особа), від імені, за рахунок та за дорученням якого на підставі субагентського договору діє ФОП ОСОБА_2 (третя особа) , з одного боку та позивачем - ОСОБА_1 , з іншого боку, укладено змішаний Договір на туристичне обслуговування.

Як видно зі змісту умов Договору, а саме: пункту 1.1.1. Туроператор відповідно до заявки, поданої Замовником через Турсубагента та Турагента, за плату зобов`язується забезпечити надання Замовнику та/або Туристам туристичні послуги (туристичний продукт, Турпродукт).

Відповідно умов Договору, а саме: пункту 2.3.1. - Замовник зобов`язується оплатити вартість туристичних послуг після підписання даного Договору у розмірі й порядку, визначених у розділі 6 Договору. Відповідно умов Договору, а саме: пункту 6.1.1. - вартість туристичних послуг складає:

45140.00 грн. (Сорок п`ять тисяч сто сорок грн. 00 копійок).

Відповідно умов Договору, а саме: пункту 3.1. - у випадку невиконання умов даного Договору з боку Туроператора Замовник має право вимагати повернення оплачених коштів за послуги.

Відповідно умов Договору, а саме: пункту 4.1. - Замовник має право відмовитись від виконання даного Договору до початку подорожі. Заява про ануляцію туристичних послуг за цим Договором приймається Туроператором до виконання з дня її передачі в електронному вигляді шляхом надіслання на електронну адресу Турсубагента, який в свою чергу передає її Туроператору.

3 вересня 2019 року позивачем - ОСОБА_1 на адресу Відповідача - ТОВ «ТТВК», через ФОП ОСОБА_2 , яка діє на підставі субагентського договору, було передано заяву, якою повідомлялося, що у зв`язку зі зміною обставин, якими він керувався під час укладення договору, а саме виявлення тяжкої хвороби у його дружини і не можливості у зв`язку з цим здійснити заплановану подорож, і відповідно вимогою повернути грошові кошти за неотримані послуги в повному обсязі.

Відповідач повідомив позивачу, що відповідно умов Договору кошти повернуті не будуть. При цьому посилався на пункт 4.1. Договору.

У відповідності до п. 4.1 Договору - розмір фактично здійснених Туроператором витрат, пов`язаних з ануляцією туристичних послуг, може змінюватись і залежить від строків такої ануляції до початку туру, туристичного попиту на країну подорожування, сезону, маркетингових програм готелів і приймаючих туроператорів в країні подорожування, тарифів перевізників. Орієнтовний розмір таких витрат Туроператора, пов`язаних з ануляцією туристичних послуг, які повинен сплатити Замовник або Турист Туроператору через Турсубагента або Турагента, становить: - при ануляції туристичних послуг більше ніж за 21 день до початку туру - 20 відсотків вартості туристичних послуг (без урахування вартості квитків*); - при ануляції туристичних послуг від 21 до 15 днів до початку туру - 25 відсотків вартості туристичних послуг (без урахування вартості квитків*); - при ануляції туристичних послуг від 14 до 8 днів до початку туру - 50 відсотків вартості туристичних послуг (без урахування вартості квитків*); - при ануляції туристичних послуг від 7 до 1 дня до початку туру або в разі неявки на рейс - 100 відсотків вартості туристичних послуг (без урахування вартості квитків*); * Замовник або Турист в будь-якому випадку сплачує додатково вартість анульованих авіаквитків на чартерні та/або регулярні авіарейси (а також автобусні та залізничні рейси) які входять до складу туристичних послуг за цим Договором, відповідно до умов тарифу, що застосовується Туроператором або перевізником.

Таким чином, відповідач при посиланні на умови Договору та відмові повернути кошти порушує вимоги діючого законодавства, і його порушення починаються з моменту укладення Договору з позивачем, так як, умови укладеного Договору суперечать вимогам чинного законодавства в частині добросовісності, розумності та справедливості.

Так, укладаючи Договір відповідач цілком свідомо помістив в нього положення щодо неможливості повернення коштів за подорож у разі відмови від неї, чим погіршив становище іншої сторони Договору.

Однак, відповідно умов Договору, а саме: пункту 4.6. - ТУРОПЕРАТОР несе відповідальність за зобов`язаннями за цим Договором згідно чинного законодавства України.

Відповідно до вимог ст. 20 Закону України «Про туризм» - за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов`язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов`язується оплатити його.

До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно вимог Закону України «Про Туризм» :

Договір на туристичне обслуговування укладається в письмовій чи електронній формі відповідно до закону.

У договорі на туристичне обслуговування зазначаються істотні умови договору:

Зокрема і те, що кожна із сторін договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі може вимагати внесення змін до цього договору або його розірвання у зв`язку із зміною істотних умов договору та обставин, якими вони керувалися під час укладення договору

Права і обов`язки, відповідальність сторін та інші умови договору між туроператором і турагентом визначаються відповідно до загальних положень про агентський договір, якщо інше не передбачено договором, укладеним між ними, а також цим Законом.

Статтею 3 ЦК України визначено, що одними із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Частиною 3 Статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Відповідно вимог ст. 203 ЦК України - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 18 ч.1 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача (ч.2 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Несправедливими є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов`язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов`язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв`язку з розірванням або невиконанням ним договору; встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором (ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів»)

Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним (ч.4 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним (ч.5 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч.1 ст.203 ЦК України).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч.1 ст.215 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», виконавець не повинен включати у договори із споживачем умови, які є не справедливими. Частина 2 ст.18 даного закону передбачає те, що умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду Позивача. Відповідно до ч. 5 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути визнано недійсним, або весь договір може бути визнаний недійсним в цілому.

Правила статті 16 ЦК України зокрема вказують, що визнання правочину недійсним є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до вимог ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Статтею 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Відповідно до вимог ст. 215 ЦК України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Оскільки пунктом 4.1 Договору визначено не справедливий розмір штрафу (100% вартості Туру) за дії, які не вчиняв (чи утримався від вчинення) турист, тому суд приходить до висновку, що зазначені умови є несправедливими, тому вони мають бути визнані недійсними.

Відповідно до вимог ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Правилами статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

Відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В матеріалах справи наявна довідка- розрахунок про розмір коштів, що підлягають виплаті адвокату за надання правової допомоги по справі № 752/20302/19 в Голосіївському районному суді м. Києва та надання правової допомоги щодо складання та подача позовної заяви до Голосіївського районного суду м. Києва про визнання недійсним умов Договору на туристичне обслуговування № K369/190629-1 укладеного 29.06.2019 між ОСОБА_1 та ТОВ «ТТВК» ЄРДПОУ 36285831 та стягнення на користь ОСОБА_1 сплачених за вищевказаним договором про надання туристичних послуг коштів, відповідно до якої позивачем понесено витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн. (десять тисяч гривень).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов про визнання недійсним умов Договору на туристичне обслуговування № K369/190629-1 укладеного 29.06.2019 між позивачем та ТОВ "ТТВК" ЄРДПОУ 36285831, від імені, за рахунок та за дорученням якого на підставі агентського договору діяла ТОВ «Мережа туристичних фірм «Поїхали з нами», від імені, за рахунок та за дорученням якого на підставі субагентського договору діяла ФОП ОСОБА_2 та стягнення на користь позивача сплачених за вищевказаним договором про надання туристичних послуг грошових коштів у розмірі 45140.00 грн., а також стягнення з ТОВ «ТТВК» на користь позивача, судових витрат у розмірі 2 689.4 грн. судового збору та 10000 грн. витрат на правову допомогу, підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 6, 203, 215, 216, 509, 627 Цивільного Кодексу України, Законом України «Про туризм», Законом України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 12, 81, 133, 137, 141, 258, 265, 280 -282 ЦПК України, суд,-

вирішив:

позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ТТВК», треті особи товариство з обмеженою відповідальністю «Мережа туристичних фірм «Поїхали з нами», фізична особа підприємець ОСОБА_2 про визнання недійсними умов договору на туристичне обслуговування, стягнення сплачених за договором грошових коштів, задовольнити.

Визнати недійсним Договір на туристичне обслуговування № K369/190629-1 укладений 29.06.2019 між ОСОБА_1 та ТОВ «ТТВК» ЄРДПОУ 36285831 , від імені, за рахунок та за дорученням якого на підставі агентського договору діє ТОВ «Мережа туристичних фірм «Поїхали з нами», від імені, за рахунок та за дорученням якого на підставі субагентського договору діє ФОП ОСОБА_2 .

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТТВК" ЄРДПОУ: 36285831 на користь ОСОБА_1 , вартість оплаченої подорожі в повному обсязі у розмірі 45140.00 грн. (Сорок п`ять тисяч сто сорок грн. 00 копійок).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТТВК" ЄРДПОУ: 36285831 на користь ОСОБА_1 , судові витрати у розмірі 2 689.4 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят дев`ять гривень сорок копійок) судового збору та 10000 грн. (десять тисяч гривень) витрат на правову допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, за його ухвали, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідно до п. 15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України, рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва, шляхом подання апеляційної скарги, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя: К.Г.Плахотнюк