Рішення № 913680, 29.08.2007, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.08.07 р. Справа № 24/160

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В.Ломовцевої

При секретарі Бєліковій Н.А.

за участю:

Представників сторін:

від позивача Шульга І.П. – директор.

від відповідача Сергієнко Н.І. – довір.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом Приватне підприємство „Выбор” м. Маріуполь

До відповідача Закрите акціонерне товариство „Стальком” м. Маріуполь

про стягнення 83292 грн. 75 коп.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство „Выбор” м. Маріуполь звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Закритого акціонерного товариства „Стальком” м.Маріуполь про стягнення 83292 грн. 75 коп., в тому числі 40724 грн. боргу, 29725,60 грн. пені, 9733,63 грн. індексу інфляції, 3109,52 грн. 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір підряду № 109 від 11.11.2004р., договірну ціну, локальний кошторис, акт прийому виконаних підрядних робіт № 1 від 30.10.2004р., рахунок на оплату № 46 від 15.11.2004р., акт звірки, розрахунок суми боргу, індексу інфляції, 3% річних, пені.

В ході розгляду справи позивач надав клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошві кошти відповідача, а у випадку їх відсутності – на його рахунки. Також позивач надав заяву від 29.08.2007р., якою просить відновити пропущений строк позовної давності для стягнення пені.

Відповідач надав відзив на позов від 28.08.2007р., позовні вимоги щодо стягнення боргу в сумі 40724 грн. визнав, проти нарахування штрафних санкцій заперечує.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Між ПП „Выбор” м. Маріуполь (Підрядник) та ЗАТ „Стальком” м. Маріуполь (Замовник) укладено договір підряду № 109 від 11.11.2004р., строком дії до повног виконання сторонами своїх обов’язків. Договір укладено без протоколу розбіжностей та додаткових угод.

Відповідно п.1.1 Договору Підрядник зобов’язується за свій ризик виконати ремонтні роботи (ремонт м’якої покрівлі АБК „Стальком”), згідно дефектної відомості, кошторису та календарному плану, які додаються до договору, а Замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно п. 1.4 загальна вартість робіт складає 40724 грн., в тому числі ПДВ.

Відповідно до п. 3.1 договору Замовник здійснює оплату за даним договором протягом чотирнадцяти днів з моменту підписання акту ф2 (прийому виконаних підрядних робіт).

У ст. 837 Цивільного кодексу України закріплено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій і ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав належним чином на суму 40724грн. та виставив рахунок на оплату № 46 від 15.11.2004р., що підтверджується матеріалами справи, зокрема, актом прийому виконаних підрядних робіт № 1 від 30.10.2004р., підписаними обома сторонами без зауважень та відповідачем у судовому засіданні.

Відповідач виконані позивачем роботи за жовтень 2004р. не оплатив, у зв’язку з чим у нього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 40724 грн. грн., яка підтверджена матеріалами справи, актом звірки від 27.08.2007р., підписаним обома сторонами, визнано відповідачем і підлягає стягненню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3109 грн. 52 коп. 3% річних за період 01.01.2005р. – 18.07.2007р. та 9733 грн. 63 коп. індексу інфляції за період 01.01.2005р. – травень 2007р.

Сума 3% річних нарахована відповідно до діючого законодавства і підлягає стягненню.

Сума індексу інфляції перерахована судом відповідно до діючого законодавства, застосовуючи дані Держкомстату України щодо помісячного індексу інфляції, і її розмір за період 01.01.2005р. – травень 2007р. становить 9610 грн. 76 коп.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню індекс інфляції в розмірі 9610 грн. 76 коп.

Вимога щодо стягнення індексу інфляції в залишковій частині в сумі 122,87 грн. задоволенню не підлягає у зв’язку з безпідставністю заявлення.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст.ст. 216 – 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Пунктом 5.2 договору сторонами передбачено, що у разі несвоєчасної оплати відповідач сплачує на користь позивача, пеню у розмірі 0,2% від несплаченої суми за кожен день прострочки.

Згідно зі ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано, а відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України позовну давність до вимог про стягнення пені встановлено в 1 рік.

Позивачем нарахована пеня за несвоєчасну оплату в сумі 29725,60 грн. за період з 04.08.2006р. по 04.08.2007р.

Виходячи з умов п. 3.1 спірного договору стосовно порядку оплати виконаних робіт, суд дійшов висновку, що нарахування позивачем пені саме за період з 04.08.2006р. по 04.08.2007р. суперечить приписам ст. 232 Господарського кодексу України та ст. 258 Цивільного кодексу України. Таким чином вимоги щодо стягнення 29725,60 грн. пені задоволенню не підлягають у зв’язку з необґрунтованістю.

Враховуючи той факт, що вимоги щодо стягнення пені задоволенню не підлягають, клопотання позивача щодо відновлення пропущеного строку позовної давності для стягнення пені судом також не задоволено у зв’язку з безпідставністю і тим самим суд не застосовував позовну давність при розгляді вимоги щодо стягнення штрафної санкції.

В судовому засіданні оговорено клопотання позивача щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошві кошти відповідача, а у випадку їх відсутності – на його рахунки.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Такого обґрунтування позивачем суду не надано.

Крім того, у позовному провадженні при накладанні арешту на грошові суми відповідача слід обмежувати піддані арешту кошти розміром суми позову та можливих судових витрат, тоді як позивач клопоче накласти арешт на всі грошові кошти відповідача.

При таких обставинах вимога щодо забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене позов підлягає задоволенню частково.

Судові витрати покладаються на сторони відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

В судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.ст. 258, 526, 527, 625, 837 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216 – 218, 232 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 38, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Приватного підприємства „Выбор” м. Маріуполь до Закритого акціонерного товариства „Стальком” м. Маріуполь про стягнення 83292 грн. 75 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Стальком” (87502, м.Маріуполь, Донецька область, вул. Станіславського, 5, ЄДРПОУ 32329141, ІНН 3232914105644, р/р 260007900177269 в філії ПУМБ м. Маріуполя) на користь Приватного підприємства „Выбор” (87543, м. Маріуполь, Донецька область, вул. Ландшафтная, 14/43, ЄДРПОУ 22002643, ІНН 220026405834, р/р 26002301360622 в Орджонікідзевському відділенні ПІБ м.Маріуполя) 40724 грн. 00 коп. - боргу, 9610 грн. 76 коп. - індексу інфляції, 3109 грн. 52 коп. - 3% річних, 534 грн. 45 коп. - державного мита, 75 грн. 72 коп. - плати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволені вимог в залишковій частині відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписаний 29.08.2007р.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту його підписання.

Суддя